Блог | The Washington Post устроила холодный душ: "победа Украины маловероятна". Кто и почему в окружении Байдена до сих пор не верит в полную победу Украины над Россией?

В окружении Байдена до сих пор крепкие позиции занимает т. н. "крыло мира". Его адепты выступают за переговоры с Россией и, соответственно, тормозят передачу части необходимых для ВСУ вооружений:

Далее текст на языке оригинала

З одного боку, WP компліментарно говорить про сам візит українського президента, зокрема, цитуючи сенатора Кріса Мерфі: "Я справді думаю, що ця промова підвищує ймовірність того, що республіканці, які вагаються, не приєднаються до антиукраїнського натовпу".

З іншого, видання передає суть розмови з 10 неназваними представниками Білого дому та іншими особами, які беруть участь у формуванні планів. Вони вважають "здатність України повністю виграти війну у РФ малоймовірною".

За даними моїх джерел, у команді Байдена є три впливові особи, які займають таку песимістичну позицію, гальмуючи надання військової допомоги нашій країні.

Ключовою дійовою персоною "крила миру" є Джейк Салліван – помічник президента з національної безпеки.

За його спиною стоїть Білл Бернс – директор ЦРУ, колишній посол США в Росії – він був другою людиною в держдепартаменті при Обамі. Бернс є ідеологом т. зв. "комплексного підходу", тобто збереження переговорного треку з РФ (говорячи мовою дипломатів).

Третім прихильником цієї політики є Джон Керрі – спеціальний представник президента США з питань клімату, давній товариш президента США.

Колись Росія лякала своєю ядерною потужністю, зараз – своїм розпадом: ось ключове гасло їхньої доктрини.

Воно де-факто сформоване у недавній статті колишнього держсекретаря США Генрі Кіссінджера, який входить в їхню ідеологічну орбіту. Кіссінджер написав великий текст про війну Росії проти України, головна думка якого зводиться до простого запитання: як уникнути розпаду РФ.

Кіссінджер пропонує простий рецепт – шлях керованої капітуляції Московії, що дозволить Путіну на деякий час зберегти владу. Про ціну такого плану в тисячі життів українців він замовчує.

2008 року Генрі Кіссінджер виступав проти прийняття України в НАТО, пропонуючи нашій державі залишатись у сфері, "яку росіяни вважають простором власної самосвідомості". 2014-го критикував санкції щодо Росії, виправдовував анексію Криму. У травні 2022 року порадив Києву віддати свої території РФ.

Цей текст не про зраду, а нагадування багатьом українцям, що дипломатичні здобутки нашої держави не слід сприймати як належне. Кожна партія зброї, кожен долар допомоги та прихильне ставлення до нас чергового світового лідера – це наслідок важкої праці, яка часто залишається (поки що) за лаштунками. Треба радіти будь-якому здобутку як на полі бою, так і на міжнародній арені. Все це наближає нашу перемогу. Не все так очевидно, як інколи видається. Підписуйтеся на "Орестократію", це дозволить бачити більше.