Блог | В Арктике "русская православная земля"? Путин может создать еще одну народную республику
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Российская угроза в Арктике – один из главных аргументов на устах тех, кто вслед за избранным президентом США Трампом настаивает на переходе Гренландии под юрисдикцию Вашингтона. Мол, только Штаты смогут реально оградить самый большой в мире остров от российской, а то и китайско-российской инвазии. А какие-то датчане защитить Гренландию неспособны. Следует понимать, что Североатлантический Альянс как таковой – слишком забюрократизированная и подорванная изнутри несколькими экскоммунистическими государствами структура. Ну а Гренландия – это колоссальные важные полезные ископаемые и другие природные ресурсы, которые в условиях отступления ледников составляют стратегическую ценность. Но именно ли этот остров может стать объектом российской экспансии, или она будет направлена на что-то другое? Попробуем разобраться.
Далее текст на языке оригинала
Так, російська експансія в Арктиці – реальність. І китайські наміри влізти в Північний океан – також. "У Путіна найактивніша і найпослідовніша арктична програма. Москва розширює й оновлює і без того значний флот криголамів – за останні чотири роки росіяни ввели в дію три нові атомоходи, і ще як мінімум три перебувають на корабельнях". Це пише не якийсь майстер геополітичних фантазій, а Джеймс Ставрідіс, адмірал США у відставці, колишній командувач Європейського командування ЗС США та Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі. А далі прояснює деталі: "Увага прикута до випробувань абсолютно нового бойового криголама – "Іван Папанін". Цей російський військовий корабель є дизель-електричним, а не атомним… За ним ідуть ще два кораблі того ж класу… Нові бойові криголами мають значний наступальний потенціал, включаючи 76-мм скорострільну зброю (аналогічну тій, що стоїть на американських фрегатах) і пускові установки для протикорабельних і крилатих ракет "земля-земля". Це серйозні бойові кораблі водотоннажністю 9 тисяч тонн, приблизно як американський есмінець з керованими ракетами класу Arleigh Burke… Таким чином, у росіян скоро з’явиться бойовий корабель, здатний пробиватися крізь кригу практично в будь-яких зимових умовах… Китай, незважаючи на те, що не має арктичних територій, будує криголами… Нові кораблі – це чіткий сигнал, що Путін та китайський лідер Сі Цзіньпін активізують співпрацю на задньому дворі НАТО. У їхні спільні плани може входити створення загрози глобальним ланцюжкам поставок; проведення місій спостереження та присутності у Північному Льодовитому океані; отримання цінного тактичного досвіду, включаючи координацію з підводними операціями китайських і російських атомних ударних підводних човнів; просування російських територіальних претензій на розвідку нафти та газу у спірних зонах". І при всьому тому, виявляється, "у ВМС США немає криголамів. Антикварний криголам берегової охорони Polar Star, введений в експлуатацію в 1976 році, знаходиться на корабельні на консервації. Програма будівництва полярного сторожового корабля нового покоління неодноразово відкладалася через високу вартість й очікується, що він з’явиться наприкінці цього десятиліття". Цікаво, правда, особливо у зв’язку з претензіями Штатів захистити Гренландію? Тим часом "єдиними кораблями, порівнянними за криголамними характеристиками з російськими, є норвезькі кораблі класу Svalbard, але у них немає ударного озброєння".
Можна навести ще чимало цитат із текстів кваліфікованих західних аналітиків, які ведуть мову про використання Арктики росіянами для наступу на НАТО. Так, очільник Федеральної розвідки Німеччини Бруно Каль вважає: Москва може вдатися до атаки на норвезький арктичний архіпелаг Шпіцберген (Свальбард), маючи на меті звести нанівець зобов’язання про колективну безпеку, передбачені статтею 5 Північноатлантичного договору, та розвалити НАТО. Таким способом російський диктатор Путін "перевірить червоні лінії Заходу і посилить ескалацію".
А журналіст видання The New Yorker Бен Тауб два роки провів на півночі Норвегії, у Кіркенесі й описав російську інвазію в цих краях, яка вже зараз відбувається, просто на очах норвезької розвідки та всього апарату НАТО. За словами Тауба, росіяни з 2014 року постійно проводять операції у невеликих містах на півночі Норвегії – хакери атакують урядові установи і порти, а "туристи" фотографують об’єкти критичної інфраструктури. Розвідка Норвегії постійно попереджає про загрозу саботажу на залізничних лініях і газових об’єктах, які постачають енергоносії до Європи. На думку керівника регіонального відділення контррозвідки Юхана Роалдснеса, Росія готується до війни. А Кіркенес росіяни використовують як "лабораторію для випробувань", крок за кроком розширюючи межі того, що не вважається нападом на члена НАТО. За словами Роалдснеса, російські спецслужби використовують одну зі старих тактик КҐБ – вербування цивільних Заходу для розвідувальних завдань. З ними спілкуються у Telegram, де пропонують готівку або криптовалюту за виконане завдання. Тауб сам на власні очі бачив російську шпигунку, яка зняла на телефон маршрут до комплексу радарної системи "Глобус" (яка може відстежити запуск балістичних ядерних ракет і розрахувати їхню траєкторію польоту) у норвезькому селі Варде. Ця жінка спокійно зійшла з порому, який ходить на північ Норвегії (автомобільних шляхів туди немає) у місті Тромсе, де зупиняються судна РФ.
Ну, а за даними видання The Barents Observer (редакція якого працює в Кіркенесі та публікує новини і статті про Баренців регіон – територію, що охоплює північну частину Норвегії, Швеції та Фінляндії плюс північний захід РФ) ФСБ десятиліттями поширює російську пропаганду в Кіркенесі й маніпулює історичними фактами, щоб зробити регіон більш дружнім до Росії. А на додачу впродовж останнього десятиліття російські священики відновлюють на норвезькій території розставлені новгородцями та поморами хрести на узбережжях й окроплюють їх "святою водою". Так ця територія, на думку організаторів акції, стає православною і російською (хоча, додам до цього, помори – не росіяни, це окремий етнос, а поставлені хрести у часи, коли ніяка Росія не існувала – було Московське князівство, затим Московське царство); тим більше не були росіянами новгородці, які мали власну потужну державу). Нарешті, у 2020 році очільник РПЦ на Кольському півострові Баданін засумнівався в легітимності кордону, мовляв, регіон Кіркенесу – то "російська православна земля", віддана "недобросовісними чиновниками" норвежцям у 1826 році.
Утім, плани великі, а чи є ресурси для їхнього здійснення? Передусім слід говорити про Північний флот РФ. Озброєні криголами – це добре, але чи здатні вони протистояти більш. ніж пару десятків хвилин флотам й авіації держав-членів НАТО? А Північний флот чи то є, чи його нема. Єдиний російський авіаносець "Адмірал Кузнєцов" (у минулому "Рига", "Леонід Брежнєв", "Тбілісі") стоїть на ремонті та модернізації, які невідомо коли та як закінчаться. Ракетні крейсери "Пьотр Великий" і "Маршал Устинов" - під питанням, чи підуть на модернізацію, чи на списання. Есмінець "Адмірал Ушаков" постійно ремонтується. Сім фрегатів. з яких один – на ремонті, а два – в Середземному морі. Все інше – малі бойові кораблі. Нарешті, шість великих десантних кораблів, із яких три передані Чорноморському флоту. Краща ситуація з атомними підводними човнами. З 25 одиниць цих кораблів різних серій 14 начебто є боєздатними. Проте зброя такого типу придатна лише для шантажу глобальною ядерною війною або для здійснення наказів зі знищення людства і всього живого на Землі. З авіацією у РФ також вистачає проблем, вона наразі здатна хіба що з якомога більшої дистанції намагатися "довбати" цивільну інфраструктуру та укріплення піхоти на лінії зіткнення. Та ескадрилья F-35 зможе рознести російські літаки плюс місця їхнього базування у Баренцовому регіоні.
Але при цьому є у Північному океані місцина, в якій Москва здатна жорстко "промацати" здатність НАТО, і передусім Західної Європи реально обстоювати свої інтереси та провести непорушну "червону лінію", при цьому не надто ризикуючи затягуванням у глобальний конфлікт. Ідеться про вже згаданий архіпелаг Шпіцберген, він же Свальбард, від же Грумант.
Шпіцберген – не Гренландія. По-перше, він майже вдвічі ближчий до Росії, по-друге, він за міжнародними угодами демілітаризований, по-третє, там знайдені понад 80 пам’яток поморської старовини, а з середини XVI століття (ясна річ, ще до утворення Росії, але кого в Москві такі подробиці цікавлять?) періодично виникали поселення поморів, по-четверте (і це головне) там наразі існує два російських селища (ще два законсервовані), росіяни й вихідці з Донбасу становлять близько однієї п’ятої населення архіпелагу (загальне число близько трьох тисяч осіб). На Шпіцбергені виявлені значні поклади кам’яного вугілля (якраз його там і видобувають росіяни), у навколишньому морі повно риби, а клімат там доволі м’який – середньорічна температура, уявіть собі, близько +6 Со. Ймовірно, на шельфі є поклади газу та нафти, а, можливо, й інших корисних копалин. Діє аеропорт Свальбард. І що цікаво: з літа 2024 року на Шпіцбергені з’явився священик Московського патріархату. Раніше ніколи не було потреби в ньому, а тут раптом відкомандирували.
Іншими словами, архіпелаг де-факто вже наполовину російський (де-юре РФ також офіційно закріпилася там). Далі події можуть розвиватися дуже просто. Є два законсервованих селища – шахтарське Грумант і портове Колсбей. Лише розвідані запаси вугільного родовища Грумант оцінюються в понад 100 тисяч тонн, але відновлення видобутку вимагає значних грошей. Припустимо, що гроші знайдуться (скажімо, їх дасть Китай), відтак на відбудову двох селиш. копальні та залізниці з тунелем між ними потрібно буде дві-дві з половиною тисячі міцних мужиків. Їх абсолютно легально переправляють на архіпелаг (візи росіянам не потрібні), тим самим радикально змінивши склад населення. Що стосується наступного кроку, то він теж цілком зрозумілий: купується певне число (нехай і небагато) норвежців, проводиться "референдум" (більшість гарантована) і на підставі "народного волевиявлення" проголошується така собі Грумантська Народна Республіка. Навіть "зелені чоловічки" не дуже потрібні, хіба що кілька десятків – як така собі "народна міліція" для захисту від білих ведмедів й "українських диверсантів". Далі у розбудову інфраструктури архіпелагу вкладаються шалені гроші, з’являється нова робоча сила (китайська), відтак обидві неототалітарні імперії отримують стратегічно важливу базу в Арктиці. А демілітаризація Груманту скасовується "урядом народної республіки".
Скажете, фантастичний сценарій? А хіба не говорили про російські плани створення "Новоросії" чи анексії Криму, що то "фантазії", "вигадки", "конспірологія"? До речі: коли йдеться про діяльність КҐБ-ФСБ-ГРУ, тільки повний бовдур чи агент Москви може вживати термін "конспірологія" на позначення нісенітниць. Адже російські спецслужби завжди і всюди діяли і діють далі як таємні системи. для яких законність і моральність – щось пусте.
А відтак "Грумантська Народна Республіка" вже невдовзі може стати брутальною реальністю. Належне окреслене вище підґрунтя для цього є, як і впевненість Путіна (власне, "колективного Путіна", тобто більшості росіян) у тому, що ані Норвегія, ані НАТО, ані весь Захід нездатні на рішучі кроки для захисту міжнародно-правових норм і власних інтересів. Бо хіба даремно на архіпелаг прислали попа? Усі "народні республіки" освячували попи РПЦ.
І не забуваймо, що від Росії до Гренландії далеченько, тож російська чи китайська загроза навряд чи реальна, а от від Свальбарду-Шпіцбергену шлях відчутно коротший. І для кораблів, і для літаків.