Блог | Зачем Путину еще одна война?

Для того щоб відповісти на це питання, необхідно усвідомити деякі важливі аспекти путінської влади. Отже, невеликий екскурс в історію.Якщо неупереджено проаналізувати усі 23 роки, коли путін несподівано прийшов до влади у росії, то ми отримаємо дуже сумну статистику - тільки перші три роки - був мир, усі інші роки його правління – були війни. На совісті путіна чотири війни - з Чечнею (Ічкерією), Грузією, Сирією та Україною.

В перших трьох війнах він вийшов переможцем, оскільки, ні чеченський, ні грузинський народи не могли протистояти воєнній потузі путіна. Як не могли протистояти путіну і сирійці, які виступили проти путінського ставленика. Характерною особливістю цих воєн було те, що путін нападав на завідомо слабших і в результаті цієї агресії йому була гарантована перемога.Російське населення, яке протягом багатьох поколінь з молоком своєї матері виховувалось в мілітариському дусі, як агресори і загарбники, яким ніхто не міг протистояти, надзвичайно позитивно сприймало військові перемоги путіна. Російському населенню подобалось як знищуються інші народи та держави, які зажадали миру і свободи, і які не хотіли жити за варварськими принципами російської імперії. Авторитет путіна вознісся до небес, він і справді почав думати, що вже є одним із головних вершителів долі людства.

Російська пропаганда надзвичайно агресивно і масово обробляла російське населення, щоб воно усвідомило також, що разом з путіним, вони теж є вершителями світу. Величезна і гарно проплачена путінська агентура по усьому світу всіма можливими засобами, нав’язувала тим чи іншим народам світу , видуманий кремлівською пропагандою міф про обожнюваного путіна і колосальну силу його армії, якій ніхто у світі не може протистояти, ні армія США, ні НАТО. До цього треба доповнити, що і міжнародно-політична ситуація у світі і особливо економічна надзвичайно позитивно впливали на російську пропаганду, як в середині країни, так і на міжнародній арені. Завдяки надприбуткам від продажу вуглеводнів і природнього газу, російська казна розбухла, як на дріжджах. Російське населення, вперше за багато десятиріч, відчуло деяке покращення свого життя. В магазинах забиті полиці різноманітним, в основному закордонним товаром, бурхливе будівництво житла за іпотекою, високі зарплати - усе це різко підняло рівень життя російського населення, багато хто мав можливість значно покращити своє матеріальне становище.

Люди купували квартири, машини, дорогі прикраси. Мільйони росіян заполонили найкращі курорти світу.Росіяни були щасливі, вони вважали, що життя вдалося.І усим цим російське населення завдячувало путіну. Його авторитет став незаперечним. Росіяни молились на свого вождя. Їм не потрібна була свобода чи демократія, їх влаштовувало те життя, яке їм забезпечив путін.І усе було б добре, якби путіну не захотілось стати імператором і відновити, якщо не соціалістичний табір, то хоча б "совецький союз" - тюрму народів, де росіяни були головною сестрою народів срср. Переважній більшості російського населення це теж надзвичайно імпонувало, вони дуже сумували за срср і палко бажали його повернння, незалежно якими засобами. Вони ненавиділи і прибалтів, і грузин, і інші народи, які захотіли відділитись, але найбільше вони ненавиділи українців за їх намагання жити незалежною і самостійною державою.Це і є головна причина цієї варварської повномасштабної війни, яку під масовий одорбрямс російського населення, затіяв путінНезважаючи на бойовий дух і героїзм чеченського чи грузинського народів, або сирійських повстанців, іх сили навіть не можна було порівнювати з армією путіна.

Тобто, у цих війнах путін завідомо отримував беззаперечну перемогу.

Путін сподівався і Україну захопити за три дні. І його плани захоплення України ґрунтувались не на бойовій потужності його армії, а на зраді деякої частини проросійськи налаштованих українців та захоплення влади, шляхом перевороту цих проросійських сил в Україні та засланої добре підготовленої агентури та бойовиків.

Путін був впевнений в тому, що до серйозного бойового застосування його армії справа не дійде.путін розраховув взяти Україну голими руками. При цьому не зробив належних висновків із тих двох поразок, які отримав в Україні і в 2005, і в 2014 роках. Путін так і не зрозумів, що Україна - це найбільша за територією країна у Європі, яку населяє гордий і відважний народ з тисячолітньою історією, який свідомо обрав шлях незалежності.Вже більше року йде повномасштабна війна в центрі Європи, з величезними жертвами і руйнуваннями.

Війна, яка не принесла і не принесе путіну жодної перемоги.Український народ, ЗСУ спільно з антипутінською коаліцією, повністю зламали усі плани і наміри путіна, і зараз війна наближається до свого фінального кінця - повного розгрому путінської армії, визволення України, повернення українського суверінітету на міжнародно-визнані кордони, які існували в 1991 році.путінську росію чекає поразка і розвал росії.путін це вже почав усвідомлювати і намагається усіма засобами відтермінувати поразку і заморозити цю війну. При цьому, він знову ж таки, вже усвідомив, що його ядерний шантаж, більше не є вагомим аргументом у переговорах і не сприймається колективним заходом.путін розуміє, що одним із найбільш ефективних заходів досягти свою мету - відтермінувати свою поразку, це спровокувати нову війну у світі.

Не регіональний конфлікт, а повноцінну війну, яка могла б затьмарити війну з Україною і зупинити її. Але, для цього, йому було необхідно щоб одним із учасників цієї нової війни обов’язково були США, або безпосередньо, або опосередковано.Все інше, не має ніякого значення.

В світі і зараз, крім повномасштабної війни, яку путін затіяв проти України, є біля 30 збройних конфліктів, але вони ніяким чином не співставні з українсько-російською війною.путін і усі його владні можливості, сконцентровані на тому, щоб спровокувати ще одну війну.Зовсім недавно, восени минулого року путін був дуже близький до того, щоб таку війну спровокувати між Китаєм і США, коли третя посадова особа у владі США, не погоджуючи з Китаєм прибула з візитом в Тайвань.Ситуація набувала загрозливого характеру, перш за все через різкі заяви посадових осіб росіі, але зважаючи на те, що Китай готувався до свого історичного з’їзду кпк, мудрий Сі Цзіньпін не пішов на загострення з США, оскільки це могло б мати для Китая надзвичайно негативні наслідки.Але, після цієї невдачі, путін ще з більшим ентузіазмом взявся за організацію провокації, але вже Ірану з Ізраїлем. Це теж для путіна дуже перспективний напрямок, оскільки взаємостосунки Ізраїля і США носять стратегічний характер, то у разі нападу Ірана на Ізраїль, США обов’язково втрутяться на стороні Ізраїлю, що і потрібно путіну.Незважаючи на повномасштабні санкції проти росіі, Іран продовжив співробітництво з росією. Саме завдяки Ірану російська армія отримала величезну кількість БПЛА, які Росія використала у війні з Україною і мала надію, що іранські дрони істотно вплинуть на хід війни. Усі ці іранські Шахеди дійсно причинили Україні величезну шкоду, але на хід війни не вплинули. Матеріальні ресурси для подальшого ведення війни у путіна значно обмежені, саме тому Іран, незважаючи на санкції, знову істотно допоміг росії, поповнивши військові арсенали росії.

Нещодавно, у британських ЗМІ було повідомлення, що два російські судна перевезли через Каспійське море із одного з іранських портів в Астрахань більше 200 великих морських контейнерів, в яких були артелерійські снаряди, міни, набої для стрілецької зброї, гранати, амуніція, каски тощо. Як вважають деякі експерти у зв’язку зі санкціями, розрахунок був здійснений готівкою, але не повністю.Інша частина озброєння та амуніції могла бути оплачена за рахунок передачі Ірану ядерних технологій, літаків, систем ППО та іншого. Як відомо, на зберіганні у росіі знаходиться іранський збагачений уран. І у зв’язку з припиненням ядерної програми, цей уран, або його частина, міг би бути росією повернутий Ірану.Тобто, росія з однієї сторони отримала значну військову допомогу, а з іншої сторони надала Ірану ядерні технології і можливо збагачений уран, що може заохотити Іран завершити створення власної ядерної бомби.Як передає Reuters, "Іран може виготовить матеріал для однієї ядерної бомби за 12 днів, тоді як раніше на це, найменше міг піти рік в період дії ядерної угоди 2015 року.", як про це заявив заступник міністра оборони США з питань політики Колін Каль.Ще в 2019 році Ізраїль завдав цілий ряд ударів по іранським цілям, а в 2020, була серія ударів по іранським об’єктам ядерної програми на території Ірану. Ізраїль офіційно не взяв на себе відповідальність за ці удари, але підозра впала саме на Ізраїль. Такі удари продовжувались і в 2023 році, в тому числі і по заводу в Ісвахані, де вироблялись дрони Шахед, які терирозували українські міста і села.Тобто, серйозна комфронтація між Іраном і Ізраїлем відбувається вже давно, але в останні дні набула загрозливого характеру.

За повідомленням ізраїльських ЗМІ прем’єр Ізраїлю Беньямін Натаняху заявив, що "Жахлива ядерна війна вибухне, якщо світ не завадить Тегерану отримати ядерну зброю. Це стане проблемою для усіх нас. Це змінить світ". Натаньяху закликав не боятися вступити у конфлікт з Іраном. І далі, "Ви зіткнетеся з війною, якщо ви цього не зробите, потенційною, жахливою ядерною війною".