Блог | Зачем США устранять Путина?

Попросили прокоментувати заяву Лаврова про те, що неназвані ним зловмисники в Пентагоні, мовляв, виношують ідею "фізичного усунення глави російської держави".

Перше враження, коли прочитав цю "новину", було таке, що міністр закордонних справ РФ з новорічною диппоштою від якогось посольства у Південній Америці одержав під ялинку добрячий пакет кокаїну і встиг продегустувати подарунок.

Прокоментував уже традиційно: після смерті Жириновського місце палацового блазня в Кремлі вакантне, от претенденти і стараються. То Медведєв щось бовкне, то Лавров, то ще хтось.

Бо навіщо американцям усувати Путіна? Ось лише кілька новин одного дня, що з'явилися одночасно із заявою Лаврова.

"Комерсант" повідомив, що кількість іноземців, які цього року відвідали Росію в складі організованих туристичних груп, упала на 90%.

Тут же агентство Reuters, з посиланням на першого заступника голови правління російського Сбербанку Ведяхіна, поінформувало, що через санкції банк змушений закрити свій офіс в Об'єднаних Арабських Еміратах.

А Центральний банк РФ у доповіді про перспективи на 2023 рік пожалівся: "Внаслідок санкцій частина активів російських банків виявилася повністю заблокованою... Перспективи повернення цих активів видаються вкрай низькими".

Своєю чергою Конгрес США підтримав ініціативу конфіскації російських активів на користь України.

Картину доповнило роз'яснення Європейської комісії про те, що в умовах санкцій європейські юристи не можуть надавати консультативні послуги російським юридичним особам. 

А тут іще Казахстан почав транспортувати уран Транскаспійським маршрутом в обхід Росії. 

І це ще не всі неприємні для Росії економічні новини одного дня. А є ж і політичні. Ось лише одна з них: "Ми маємо чітко розуміти: з Росією не може бути нормальних відносин", - наголосила в інтерв'ю румунському телеканалу міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок.

І все це (а головне, не тільки це!) завдяки йому, Путіну. За один рік він спромігся завести Росію в такий глухий кут, вихід з якого шукатиме не одне покоління росіян. Часом навіть закрадається думка, чи не завербували його, бува, американці ще в НДР. 

Та вони, американці, не про замах думати, а молитися на Путіна повинні.