Як змінилася парадигма розвитку Китаєва за 10 років
Рішення Київради про передачу під забудову урочищ Китаєво, Самбурки та Болгарське було прийнято ще в листопаді 2007 року, а договір оренди підписаний у липні 2009 року. За 10 років було запропоновано кілька проектів розвитку території, однак реалізацію так і не розпочали. Головна причина – активне протистояння місцевих мешканців. Зараз принципово новий проект розвитку Китаїва пропонують компанії SAGA Development та Perfect Group. Девелопери запевняють, що не розпочнуть будівництво без досягнення згоди з місцевими мешканцями. Якісний міський простір можна створити лише за умов партисипативної участі, пояснив на 12-му архітектурному фестивалі CANactions CEO SAGA Development Андрій Вавриш.
29 листопада 2007 року Київська міська рада ухвалила рішення про передачу в оренду СПАТ "Київська овочева фабрика" п’яти земельних ділянок в урочищах Китаєво, Самбурки та Болгарське "для будівництва та обслуговування об'єктів громадського і комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об'єктів житлової забудови, паркінгу". Того ж дня було ухвалено рішення про внесення змін до положень Генплану міста Києва, що стосувалися цільового призначення цих ділянок. 31 липня 2009 року підписано договори оренди на 15 років.
Перші проекти девелопменту території передбачали щільну багатоповерхову забудову, що закономірно викликало спротив місцевих мешканців, археологів, які стверджують, що в Китаєво необхідно проводити рятівні археологічні дослідження, та екологів, які побоюються знищення унікальної флори та фауни урочищ. В 2014 році розроблено детальний план території, однак його також не затвердили.
Наприкінці 2018 року SAGA Development Perfect Group презентували власну просторову концепцію розвитку території, розроблену архітектурними бюро Architectural Prescription та Zotov&Co.
Під час розробки концепції автори вивчили попередні проекти забудови та Детального плану території й дійшли висновку про помилковість цих планів та їхню шкідливість для Китаєво. "Ми вивчили напрацьовані матеріали стосовно Китаєва та зрозуміли, що мусимо обрати інший шлях для його розвитку, – пояснює Андрій Вавриш. – Висотна забудова, запланована проектом 2011 року, не розкриє потенціал місцевості, а, навпаки, консервує існуючі проблеми. Ми спробували змінити підхід до девелопменту території та знайти сценарії, які будуть відрізнятися від того, як сьогодні звикли будувати в місті".
Нова програма передбачає врахування всіх особливостей території та інтересів її мешканців.
"Ми проаналізували кращі європейські приклади девелопменту територій та створили концепцію розвитку Китаєва, грунтуючись на двох чинниках, — щасті містян і дбайливому ставленні до природи, — пояснив автор концепції Гриша Зотов під час презентації на фестивалі CANactions. — Ми розклали щастя на складові та кожен з напрямків використали для насичення території функціями".
Проект розвитку передбачає очищення озер, охорону зелених насаджень, мінімальне втручання в природу та будівництво з використанням еко-матеріалів. У процесі девелопменту Китаєва планується створення археологічного музею під відкритим небом, рекреаційних пішохідних та велосипедних шляхів, спортивного центру, доступної медичної, навчальної та культурної інфраструктури. 25% площ буде зайнято інфраструктурними об'єктами, що забезпечить потреби нинішніх і майбутніх мешканців.
Автори проекту усвідомлюють необхідність діалогу з містянами й готові дослухатися до їхніх запитів, знаходити точки дотику та йти на компроміси.
"Китаєво — цінний для міста район, і будь-які зміни на його території мають відбуватися з залученням мешканців", — наголошує Андрій Вавриш. – Вихід у публічну площину став першим кроком для цього. Міська територія, незалежно від площі та розташування, є спільною власністю — тих, кому вона належить, і тих, хто живе поруч. Залучення громадськості до процесу завжди є дієвим механізмом, тому ми готові комунікувати з мешканцями міста та коригувати проект згідно з зауваженнями".
Перші спроби комунікації продемонстрували, що місцеві мешканці мають високий рівень зацікавленості й низький рівень поінформованості про плани розвитку території. Вони розчаровані діяльністю забудовників і мають високий рівень недовіри до нових проектів будівництва. Усвідомлення існуючої ситуації допомогло визначити основні стратегічні цілі компаній: подолати комунікаційну прірву між учасниками діалогу та зруйнувати міфи про те, як має розвиватися місто. Реалізувати їх можна, якщо змінити власну роль — від демонстратора власних проектів до модератора суспільного діалогу, підкреслив Андрій Вавриш.
Він також зазначив, що однією з умов розвитку Китаєва стане створення екосистеми партнерів. Наразі до реалізації проекту вже залучені провідні архітектори, археологи, громадські організації, кращі проектні організації та компанії з транспортного планування.