УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Маріуполь. Місцева влада чекає смерті голодувальників

372
Маріуполь. Місцева влада чекає смерті голодувальників

Мешканці Маріуполя вже майже місяць голодують, відстоюючи свої інтереси перед міською владою. Час від часу до місця, де розташувались протестувальники, приїздить швидка допомога, бо люди періодично втрачають свідомість від виснаження. Ситуація більш ніж серйозна, у якомусь сенсі навіть драматична, але що ж іще треба з собою зробити, щоб маріупольська влада все ж відгукнулась і спробувала знайти компроміс?

Видео дня

Міська влада чекає смерті голодувальників?

Судячи з усього, протестувальники будуть йти до кінця, і кінець цей не так вже далеко, але місцева міська рада аж ніяк не збирається робити крок назустріч, штовхаючи свій електорат до крайнощів. Свідомо завдавати шкоду своєму здоров'ю заради відстоювання інтересів - це ніщо інше як відчай.

Як говорив представник Донецької Єпархії УПЦ Київського патріархату отець Володимир (він теж голодує під міською радою, бо влада не хоче виділити землю під будівництво храму) ще на початку акції, людина може жити без їжї три місяці. Виходить, третина терміну вже минула. Щоправда, "три місяці" - термін не для реалій нашого життя, бо варто враховувати не найкращу екологію, непідготовленість організму, спеку і ще велику кількість побічних факторів. Таким чином бачимо, що навіть 30 днів це вже термін майже критичний, а регулярна втрата свідомості, яку медики відзначають у голодувальників, - беззаперечний до цього сигнал.

Все ж міську владу, очевидно, такі сигнали не турбують, за місяць жодних компропісів знайдено так і не було, тому "віз і нині там". Можна було би, звісно, подумати, що влада і чути не чула ні про що подібне (часто стається так, що люди живуть в одному світі, а чиновники в іншому, своєму, де у всіх все добре і жодних негараздів і, тим більше, протестів немає), проте ще з самого початку акції міська рада була в курсі справи і навіть давала сякі-такі коментарі. Чого не можна сказати про теперішню ситуацію. Намагатись додзвонитися у приймальню пані Тетяни Ломакіної (заступника мера Маріуполя) неможливо - секретарка говорить, що начальниці немає на місці, а щойно вона повернеться, то відразу ж передзвонить і відповість на всі питання. Пані заступник мера, напевно, нечастий гість у власному кабінеті, бо дзвінка редакція чекає вже кілька днів. А може секретарка забула про свою обіцянку? Передзвонюємо ще раз - угода в силі. Чекаємо дзвінка від пані Тетяни Анатоліївни аж досі.

Такий спосіб ігнорувати журналістів у нас поширений, тому редакція відправила інформаційний запит в маріупольську мерію. Тепер, згідно з законом, відповісти вони все ж мають, але ми-то почекаємо, а чи дочекаються відповіді голодувальники?

Втручання третьої сили

Питанням зайнялася навіть влада області. Щоправда, на засіданні управління культури та туризму Донецької облдержадміністрації, на якому була присутня заступник мера Маріуполя Тетяна Ломакіна, вона заявила, що конфлікт вже практично вичерпаний, а викладацький склад музичної спеціалізованої школи майже повним складом перейшов до новоствореної Школи мистецтв. Чому ж тоді голодування триває?

Одна з протестувальниць, вчитель музичної школи Тетяна Малаєва говорить, що насправді тільки три викладачі написали заяву про перехід, і конфлікт далеко не вичерпано. За її словами, акція протесту буде продовжена до тих пір, поки не будуть виконані всі вимоги батьків та працівників музичної школи, а це, як і колись, збереження Маріупольської спеціалізованої музичної школи і складу її викладачів. Підсумком засідання в ОДА стало рішення врегулювати питання закриття музичної школи мирним шляхом, тобто шляхом переговорів і пошуком рішення, яке влаштовує обидві сторони. Щоправда, такого аж досі не знайдено. Так чи інакше, розв'язка наближається, і, по суті, лише від маріупольської влади залежить, чи чекає на цю історію "хепі-енд".