Василию Симоненко могло исполниться 90 лет: лучшие цитаты поэта-пророка, которые хочется перечитывать снова и снова

8 января 2025 года выдающемуся украинскому поэту Василию Симоненко могло бы исполниться 90 лет. Хот проведать знаменитого поэта можно только в Черкассах на его могиле, творчество деятель искусств остается живым и пророческим по сей день, ведь во многих его стихах отражены события, теперь болезненно напоминающие реалии современной Украины.

Видео дня

Симоненко, которого называют "поэтом-пророком", мастерски предсказал очередную борьбу украинцев за свободу, трагедию войны и несокрушимость национального духа. Его поэзия стала моральной опорой для тех, кто продолжает бороться за независимость и справедливость, а с началом полномасштабного вторжения все больше украинцев заинтересовались творчеством шестидесятника, умершего в 28 лет. OBOZ.UA собрал стихи Василия Симоненко, которые хочется перечитывать раз у раз, ведь они как зеркало отражают события на Родине.

Україно, пʼю твої зіниці

Україно, ти моя молитва,

Ти моя розпука вікова...

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

Хай палають хмари бурякові,

Хай сичать образи – все одно

Я проллюся крапелькою крові

На твоє священне знамено.

Особенно Василий Симоненко относился к борьбе украинцев за свою свободу и признание в мире. Эта поэзия была написана в 1961 году, и хотя в то время не происходило никакой войны, поэт знал, что по всей стране проходят репрессивные меры, и поэтому тогдашняя УССР утопала в крови.

На цвинтарі розстріляних ілюзій

Уже народ — одна суцільна рана,

Уже від крові хижіє земля,

І кожного катюгу і тирана

Уже чекає зсукана петля.

Розтерзані, зацьковані, убиті

Підводяться і йдуть чинити суд,

І їх прокльони, злі й несамовиті,

Впадуть на душі плісняві і ситі,

І загойдають дерева на вітті

Апостолів злочинства і облуд!

Баба Онися

У баби Онисі було три сини.

У баби Онисі синів нема.

На кожній її волосині

морозом тріщить зима.

Я горя на світі застав багато.

Страшнішого ж горя нема,

ніж те, коли старість мати

в домівці стрічає сама.

Это стихотворение – это аллегория потери поколения, когда женщина, давшая жизнь, переживает своих детей. В украинском контексте этот образ приобретает особую актуальность, учитывая войну и ежедневные потери молодых военных на фронте.

Можливо, знову загримлять гармати

Можливо, знову загримлять гармати,

І танк зімне пшеницю на лану,

І буде плакать і журитись мати,

Коли сини ітимуть на війну.

І хтось востаннє поцілує милу,

І хтось сльозу непрохану змахне,

А може, дехто втратить віру й силу,

Своє життя рятуючи одне.

Але не я… Я квизнути не стану,

Хоч як не буде боляче мені, –

За нашу землю, дорогу й кохану,

Я рад прийнять на себе всі вогні.

За тих дітей, що бігають до школи,

За матерів, змарнілих у труді,

За рідні наші верби довгополі,

За наші дні, прекрасні й молоді.

І тут ні сліз, ні відчаю не треба,

І тут не треба страху і ниття –

Живе лиш той, хто не живе для себе,

Хто для других виборює життя.

Ранее OBOZ.UA сообщал 10 мудрых цитат Кузьмы Скрябина, которые следует помнить каждому украинцу. В памяти многих людей активист остается искренним патриотом своей страны.

Только проверенная информация у нас в Telegram-канале OBOZ.UA и Viber. Не ведитесь на фейки!