Послання "Граду і Світу" (Urbi et Orbi) Бенедикта XVI
"Я сповіщаю вам велику радість ... нині народився вам у місті Давидовому Спаситель, Який є Христос Господь" (Лк 2. 10-11).
У цю ніч ми знову почули слова ангела пастухам і знову пережили атмосферу тієї святої Ночі, Віфлеємської Ночі, коли Син Божий став людиною і, народившись в убогій печері, почав мешкати серед нас. У цей урочистий день знову звучить звістка ангела і закликає нас, чоловіків і жінок третього тисячоліття, до прийняття Спасителя. Сучасне людство не коливається прийняти Його в свої будинки, свої міста, свої народи і кожен куточок землі! Воістину в ході недавно завершився тисячоліття і, особливо, в останні століття відбувся великий прогрес у галузі техніки і науки; обширні матеріальні ресурси, якими ми сьогодні можемо розпоряджатися. Людина технологічної ери ризикує, тим не менш, стати жертвою самих успіхів свого розуму і результатів можливостей своєї діяльності, якщо опиняється в стані духовної атрофії, порожнечі серця. Тому важливо, щоб він відкрив свою душу і своє серце Народженню Христа - рятівного події, здатному відобразити оновлену надію в існуванні кожної людини.
"Прокинься, людина, бо заради тебе Бог став людиною" (св. Августин, Проповідь 185). Прокинься, людина третього тисячоліття! У Різдві Всемогутній зробився немовлям і просить допомоги і захисту. Те, яким чином Він існує як Бог, виявляється випробуванням того, яким чином ми існуємо як люди; те, що Він стукає у наші двері, виявляється вопрошанием до нас, вопрошанием до нашої свободи, і це вимагає від нас перегляду наших відносин з життям і нашого способу сприйняття життя. Сучасну епоху найчастіше представляють як пробудження від сну розуму, як прихід людства, що занурився в період темряви, до світла. Однак без Христа світла розуму недостатньо для того, щоб просвіщати людини і світ. Тому євангельське слово дня Різдва - "Був Світло істинне Той, Хто просвічує кожну людину" (Ін 1. 9), - озивається більш, ніж коли б то не було, як звістка спасіння для всіх. "У таємниці втіленого Слова знаходить правдиве світло таємниця людини" (Конституція Gaudium et spes, 22). Церква невпинно повторює цю звістку надії, підтверджену II Ватиканським собором, який завершився рівно сорок років тому.
Сучасна людина, дорослий і все-таки підчас слабкий в своїх думках і своїй волі, дозволь взяти себе за руку Вифлеємського Немовляті; Не бійся, довірся Йому! Животворяща сила Його світла дасть тобі мужність брати участь у творенні нового світового порядку, заснованого на справедливих етичних та економічних відносинах. Та веде народи Його любов і да просвіщає їх загальним свідомістю того, що вони - "сім'я", покликана будувати відносини довіри і взаємодопомоги. Єдине людство зможе зустріти настільки багато непокоять його проблеми цього моменту: від терористичної загрози до стану принизливої ??бідності, в якій живуть мільйони людей, від гонки озброєнь до пандемій та погіршення навколишнього середовища, піддають ризику майбутнє планети.
Бог, що став людиною з любові до людини, та підтримає тих, хто трудиться в Африці - на благо світу і всецілого розвитку, протистоячи братовбивчих чвар, щоб консолідувати існуючі нині поки ще нестійкі перехідні політичні стану і щоб дотримувалися самі елементарні права тих, хто опинився в трагічних гуманітарних ситуаціях, як в Дарфурі і в інших регіонах Центральної Африки. Та веде Він латиноамериканські народи до життя в мирі та злагоді. Та виконає Він мужністю людей доброї волі, які трудяться у Святій Землі, Іраку, Лівані, де знаки надії якщо й не відсутні зовсім, то мають потребу в підкріпленні зусиллями, натхненними порядністю і мудрістю; да утверди Він процесам діалогу на Корейському півострові і в інших країнах Азії, щоб, подолавши небезпечні розбіжності, були в дружньому дусі знайдені належні мирні рішення, настільки очікувані народами цих країн.
У Різдві наш дух відкривається надії, споглядаючи Божественну славу, заховану убозтвом Немовляти, загорнутого в пелюшки і покладеного в ясла: Він - Творець всесвіту, применшуючи до безсилля новонародженого! Прийняти цей парадокс, парадокс Різдва, - значить відкрити Істину, яка робить вільними, Любов, яка перетворює буття. У Віфлеємської Ночі Викупитель стає одним з нас, щоб бути нашим супутником на підступних шляхах історії. Приймемо руку, яку Він нам простягає: це рука, яка нічого не хоче у нас відібрати, а хоче лише давати.
Разом з пастухами увійдемо в Вифлеємський хлів під виконаним любові поглядом Марії, безмовною дружки чудесного народження. Хай допоможе Вона нам пережити добру Різдво; да навчить Вона нас зберігати в серці таємницю Бога, Який заради нас став людиною; да веде Вона нас, щоб ми свідчили у світі Його істину, Його любов, Його мир.
Переклад П. Сахарова, http://www.blagovest-media.ru/
Urbi et Orbi message of his Holiness Pope Benedict XVI. Christmas 2005
"I bring you good news of a great joy ... for to you is born this day in the city of David a Saviour, who is Christ the Lord" (Lk 2:10-11).
Last night we heard once more the Angel's message to the shepherds, and we experienced anew the atmosphere of that holy Night, Bethlehem Night, when the Son of God became man, was born in a lowly stable and dwelt among us. On this solemn day, the Angel's proclamation rings out once again, inviting us, the men and women of the third millennium, to welcome the Saviour. May the people of today's world not hesitate to let him enter their homes, their cities, their nations, everywhere on earth! In the millennium just past, and especially in the last centuries, immense progress was made in the areas of technology and science. Today we can dispose of vast material resources. But the men and women in our technological age risk becoming victims of their own intellectual and technical achievements, ending up in spiritual barrenness and emptiness of heart. That is why it is so important for us to open our minds and hearts to the Birth of Christ, this event of salvation which can give new hope to the life of each human being.
Wake up, O man! For your sake God became man "(Saint Augustine, Sermo, 185. Wake up, O men and women of the third millennium!
At Christmas, the Almighty becomes a child and asks for our help and protection. His way of showing that he is God challenges our way of being human. By knocking at our door, he challenges us and our freedom; he calls us to examine how we understand and live our lives. The modern age is often seen as an awakening of reason from its slumbers, humanity's enlightenment after an age of darkness. Yet without the light of Christ, the light of reason is not sufficient to enlighten humanity and the world. For this reason, the words of the Christmas Gospel: "the true Light that enlightens every man was coming into this world" (Jn 1:9) resound now more than ever as a proclamation of salvation. "It is only in the mystery of the Word made flesh that the mystery of humanity truly becomes clear" (Gaudium et Spes, 22). The Church does not tire of repeating this message of hope reaffirmed by the Second Vatican Council, which concluded forty years ago.
Men and women of today, humanity come of age yet often still so frail in mind and will, let the Child of Bethlehem take you by the hand! Do not fear; put your trust in him! The life-giving power of his light is an incentive for building a new world order based on just ethical and economic relationships. May his love guide every people on earth and strengthen their common consciousness of being a "family" called to foster relationships of trust and mutual support. A united humanity will be able to confront the many troubling problems of the present time: from the menace of terrorism to the humiliating poverty in which millions of human beings live, from the proliferation of weapons to the pandemics and the environmental destruction which threatens the future of our planet.
May the God who became man out of love for humanity strengthen all those in Africa who work for peace, integral development and the prevention of fratricidal conflicts, for the consolidation of the present, still fragile political transitions, and the protection of the most elementary rights of those experiencing tragic humanitarian crises, such as those in Darfur and in other regions of central Africa. May he lead the peoples of Latin America to live in peace and harmony. May he grant courage to people of good will in the Holy Land, in Iraq, in Lebanon, where signs of hope, which are not lacking, need to be confirmed by actions inspired by fairness and wisdom; may he favour the process of dialogue on the Korean peninsula and elsewhere in the countries of Asia, so that, by the settlement of dangerous disputes, consistent and peaceful conclusions can be reached in a spirit of friendship, conclusions which their peoples expectantly await.
At Christmas we contemplate God made man, divine glory hidden beneath the poverty of a Child wrapped in swaddling clothes and laid in a manger; the Creator of the Universe reduced to the helplessness of an infant. Once we accept this paradox, we discover the Truth that sets us free and the Love that transforms our lives. On Bethlehem Night, the Redeemer becomes one of us, our companion along the precarious paths of history. Let us take the hand which he stretches out to us: it is a hand which seeks to take nothing from us, but only to give.
With the shepherds let us enter the stable of Bethlehem beneath the loving gaze of Mary, the silent witness of his miraculous birth. May she help us to experience the happiness of Christmas, may she teach us how to treasure in our hearts the mystery of God who for our sake became man; and may she help us to bear witness in our world to his truth, his love and his peace.