Deja vu! Азаров: "Хлопці, давайте жити дружно!"

Перший віце-прем'єр Микола Азаров може критикувати "помаранчевих" попередників годинами. Але все ж вважає, що нинішнє протистояння антикризової коаліції з Президентом завершиться світом, адже економічна політика - справа прагматиків

Відео дня

-Як ви оцінюєте призначення Валерія Хорошковського першим заступником секретаря Ради нацбезпеки і оборони? У минулому уряді ваші відносини з ним не склалися.

-Навпаки, у мене якраз були нормальні відносини з Валерієм Хорошковським. У засобах масової інформації мусувалася ідея якихось конфліктів. Але нічого такого між нами не було. Для мене взагалі стало несподіванкою, коли Валерій Іванович, йдучи з уряду, раптом заявив про якийсь конфлікт. Ну, заявив так заявив. Я до цього абсолютно нормально ставлюся. Розбіжності, звичайно, були - це природний процес вироблення і прийняття рішень, - але конфліктів я не бачив. -А що стосується призначення Нестора Шуфрича міністром з надзвичайних ситуацій? -Він енергійна людина ... -Він не входить ні в одну з партій-учасниць коаліції . -Ну, у нас цілий ряд міністрів, які не входять ні в одну з партій. Йдеться насамперед про ділові якості. Ми не за партійною приналежністю працюємо. А взагалі-то, ваше перше запитання наштовхнув мене на думку, що останнім часом навколо Президента збирається все більше функціонерів часів Кучми. Це так, до речі. -Президент Віктор Ющенко відкрито визнав протистояння між ним і прем'єр-міністром Віктором Януковичем. Ви згодні з цією заявою? -Я не думаю, що зараз має місце конфлікт. Має місце нерозуміння того, що ми живемо за новою Конституцією. Та й за старою Конституцією, взагалі-то, Кабінет Міністрів відповідав за економічну політику країни. А за новою - тим більше. І спроби створити два паралельних Кабінету Міністрів - згубний для країни шлях. -По-вашому, в країні створені два уряди? -Це факт. Якщо ветується бюджет, це означає, що Президент претендує на проведення самостійної економічної політики. Але хто буде за неї відповідати? У Президента немає конституційних важелів. А я особисто не хочу відповідати за ту політику, яка зараз нав'язується оточенням Президента. Це політика не розвитку, а проїдання. Ми так жили в 2005-2006 рр.., Це призвело до втрати Україною перспективи. Виборці таку політику відкинули, оскільки політичні сили - учасники коаліції - прийшли до влади з гаслами різкого збільшення темпів економічного зростання і, як наслідок, серйозного зростання доходів населення. Продали "Криворіжсталь", аплодували: змогли на кілька відсотків збільшити темпи зростання заробітної плати. Ну і що? Що це дало простій людині? У 2004 р. збільшення пенсій до 284 грн. сприймалося з радістю, але давайте подумаємо, що означають 284 грн. зараз? Всього два роки минуло, а 284 грн. настільки знецінилися, що про них навіть говорити не доводиться. Тому насправді зараз розмова йде не про те, що хтось хоче щастя для народу, а хтось не хоче. А суперечка йде, яким чином це щастя забезпечити. Або сьогодні взяти і все проїсти, або так акуратно розпорядитися народним надбанням, щоб і завтра було що проїдати, і післязавтра. Я прихильник друге політики. -І все ж, чим завершиться протистояння Кабміну і Президента? -Ну, світом завершиться! Навіщо нам далі лаятися-то? -А в можливість розпуску парламенту не вірите? -Та ні! Непорозуміння завжди завершується розумінням. Сядемо за круглий стіл - тим більше Президент про це говорив - і поставимо всі крапки над "і". А хто з ким у конфлікті - це питання риторичне. Ось Верховна Рада звільняє Тарасюка (міністр закордонних справ - Фокус ) - Президент його указом знову призначає. Питається, з чийого боку конфлікт? Парламент приймає з урахуванням пропозицій Президента бюджет - Президент його ветує. А до Нового року два тижні! Хто з ким вступає в конфлікт? -Але для чого знадобилося настільки загострювати ситуацію з Тарасюком, публічно не пускаючи його на засідання Кабміну? -А як його пускати, якщо він звільнений? Зовнішня політика повинна відповідати політиці внутрішній, повинна забезпечувати можливості економічного зростання, тих перетворень, які уряд почав проводити. А якщо зовнішня політика працює на шкоду нашій внутрішній політиці - тоді, вибачте, навіщо такий міністр потрібен? Я однозначно стверджую, що підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги - це результат нашої зовнішньої політики, наслідок того, що ми примудрилися зіпсувати і розірвати відносини з Росією. Якщо б цього не було - не було б зараз і таких цін на газ. Так питається: чи потрібна нам така зовнішня політика? Давайте подивимося на наші відносини з Європейським Союзом. Що у нас в економічному плані, крім риторики? Зниження товарообігу. Ось у мене був генеральний директор одеського заводу "Стальканат" і розповів про 58-відсоткових ввізних митах на наші канати. Тобто, по суті, Євросоюз закрив свій ринок для наших канатів. Це конкретний приклад, чого досягла перекручено що розуміється "європолітика". Тому питання по Тарасюку ясний: на цій посаді має знаходитися людина, яка буде проводити зовнішньоекономічний курс, що відповідає національним інтересам України. -У коаліції є кандидатура? -Я не займаюся зовнішньою політикою і кадровими питаннями в ній. -Ви принципово не згодні з поправками Президента Ющенко до бюджету-2007? -Ми, безумовно, готові до компромісів, у тому числі і що стосуються пропозицій Президента. Але компроміс не повинен міняти головного: ідеологію бюджету. Це бюджет розвитку, він позитивно оцінений і міжнародними фінансовими організаціями, і нашими найбільшими економістами. Хто сьогодні критикує бюджет? Та ті, хто вчора були при владі і не могли нічого путнього зробити. Називають його антисоціальним. Ярлики можна повісити будь-які - треба факти наводити. А без фактів це більше схоже на базарний розмову. Ми згодні на будь-які компроміси, але в певних рамках. Ідеологія бюджету розвитку не повинна перетворюватися на ідеологію бюджету проїдання. Ось де межа компромісу. Що особливо цікаво: зараз турбуються про соціальне благополуччя громадян ті, які робили все, щоб цього благополуччя не було. Наприклад, виступає В'ячеслав Кириленко, колишній віце-прем'єр з соціальних питань, і розповідає, що бюджет антисоціальний, що він заганяє наше населення в бідність. А от у мене є документ з його підписом і підписом міністра фінансів Віктора Пинзеника. У ньому йдеться: затвердити методику визначення прожиткового мінімуму. А що це за методика? Прожитковий мінімум розраховується на основі найменших цін на товари з мінімальними споживчими якостями. От нехай пан Кириленко розповість по телевізору, якими товарами він хотів ощасливити наших громадян. Ми на таке не підемо. У нас інша методика. -І яка? -Теж на основі мінімального набору продуктів, але, звичайно, не з найнижчими споживчими якостями. -Ви говорили про "бюджет розвитку". А чи можлива в нинішніх умовах реалізація глобальних інфраструктурних проектів? Той же автобан Київ-Одеса будується вже не перший рік, і там постійно виникають скандали навколо розкрадання коштів. -Найпростіше - це нічого не робити. У цих умовах ніхто ніколи тобі не скаже, що ти щось вкрав, що ти погано будуєш дорогу. А як тільки ти щось починаєш робити, тобі обов'язково говорять, що ти зробив щось не так. Це нормальне явище. Неможливо робити все без помилок. І в європейських країнах навколо будівництва автобанів виникають скандали. І значні кошти розкрадаються при їх будівництві. Але це не означає, що не треба будувати дороги. Так, обов'язково при будівництві доріг будуть втрати. Коли беруть участь десятки тисяч людей, витрачаються колосальні кошти, неможливо забезпечити 100-відсотковий контроль і якість, тим більше в нашій країні і з урахуванням наших традицій. Щоб реалізувати серйозний високотехнологічний проект, потрібно витратити величезні гроші тільки на опрацювання ідей, які дозволять вийти через два-три роки на якийсь рівень. А якщо весь час цього боятися і говорити, що краще всі гроші пустити на зарплати і пенсії, рано чи пізно не буде джерела, з якого будуть нараховуватися ці пенсії і зарплати. Я сьогодні розглядав питання фінансування Пенсійного фонду в першому кварталі майбутнього року. Ми йому будемо виділяти з держбюджету 0,471 млрд. грн. в грудні, 1,440 млрд. грн. в січні, 1,437 млрд. грн. в лютому і 1,436 млрд. грн. в березні. Але, крім того, що ми будемо прямо дотувати Пенсійний фонд, нам доведеться ще й виділяти йому короткострокові поворотні позики: у січні - 2 млрд. грн., В лютому - 3 млрд. грн. і в березні - 3,391 млрд. грн. Ці цифри говорять про те, що бюджет Пенсійного фонду не збалансований. Йому не вистачає власних ресурсів, щоб платити пенсії. Ми що, будемо цю політику і далі продовжувати? Тому ми реалізуємо політику розумного поєднання інтересів сьогоднішнього споживання та інтересів розвитку, яка забезпечить Пенсійному фонду достатні кошти. Ось в 2005 р. були численні "міні-Давос", на які керівництво країни запрошувало інвесторів. А де ж реальний приплив інвестицій? Яке велике підприємство з'явилося в Україні? Може бути, за рахунок кредитів ми реконструювали якийсь аеропорт? Може, у нас якийсь аеропорт став всепогодним? -Донецьк точно не став - я особисто переконався в цьому тиждень тому, коли через туман не зміг вилетіти туди. -Так, не став. І ніколи не став би при такій політиці, яка проводилася. -Але при вашій політиці стане: на його реконструкцію в бюджеті-2007 виділено 140 млн. грн. Ви зробите аеропорт Донецька всепогодним? -Ось нас секретаріат Президента критикує: а навіщо Донецьку виділяти гроші на реконструкцію аеропорту? Треба ці гроші відправити на пенсії, а в Донецьку нехай хто хоче, той і реконструює. Та не буває такого: аеропорт ж державна! Тому ніхто, крім держави, виділяти на нього гроші не буде. А "Бориспіль"? Я нещодавно з Кіпру повернувся - так мені було соромно прилітати в "Бориспіль"! Аеропорт міста Ларнака сучасніше нашого. А я ще в 2004 р. підписував договір з урядом Японії про виділення 30-річного кредиту на реконструкцію аеропорту "Бориспіль". Ці роботи були заморожені в 2005-2006 рр.. Зараз ми знову повернулися до реалізації цього проекту. І потім: хіба мова йде тільки про Донецьку і "Борисполі"? Йдеться про серйозну програму реконструкції нашої інфраструктури. Але якась черговість повинна бути. Мені ставлять питання: а чому саме в Донецьку? Чому не в Івано-Франківську? Та тому, що світові авіакомпанії хочуть літати в Донецьк, і потік пасажирів в Донецьк в десятки разів перевищує потік в Івано-Франківськ. Насамперед, потрібно реконструювати перспективні аеропорти, потім, з часом, дійдуть руки і до Івано-Франківська. -При тій ситуації з Пенсійним фондом, про яку ви говорите, у разі продажу "Укртелекому" ці гроші знову доведеться "проїсти", як це було з грошима "Криворіжсталі"? -У 2007 р. Пенсійний фонд перестане бути дефіцитним. Ми розраховуємо бюджетну політику так, щоб до кінця 2007 р. Пенсійний фонд повністю забезпечувався за рахунок своїх ресурсів. А, починаючи з 2008 р., держбюджет буде дотувати тільки пенсії для військовослужбовців. Економічна політика в сьогоднішньому висококонкурентному світі - це політика для реалістів і прагматиків. Політичні спекуляції і популізм завжди обертаються крахом для їх творців і тяготами для народу. Фокус