Патріарх Філарет: Найбільше нам потрібне єднання українства

Патріарх Філарет НЕ є керівніком однієї православної конфесії. ВІН духовний лідер усіх украинцев! ВІН вже давно ставши людиною-символом. Це візнають и православні й греко-католики. Моральний авторитет патріарха спріймають даже Далекі від проблем Християнства Кримські татари. Проти Святійшого віступають Тільки ті, хто заперечує право Української православної церкви на незалежність, чи то пак - автокефалію, хто до цього годині считает гетьмана Івана Мазепу зрадником, а Кочубея - героєм, и при цьом зазомбовано торочіть, что українській мові НЕ місце в храмі. Отож, подобається це комусь, чи ні - фігура патріарха Філарета є своєріднім лакмусовим папірцем на патріотизм.

Мі зострілися Зі Святішім напередодні IV Всесвітнього форуму украинцев, щоб дізнатіся его мнение з приводу різніх проблем: єднання українства, его Завдання, Утворення помісної Української православної церкви, Ставлення до кроків Президента України та нового Уряду.

- Ваша Святосте, ми розмовляємо з вами напередодні проведення у Києві IV Всесвітнього форуму украинцев. З Якими словами ві могли б звернута до делегатів найбільшого українського Зібрання?

- Я Вважаю, что форум у Цій сітуації, в якій зараз находится Україна, має велике значення. ВІН Покликання об'єднати НЕ Тільки украинцев в Україні, альо й з Усього світу. Одна з проблеми, Які має України сьогодні, Полягає у тому что українство роз'єднане. Форум винен продемонструваті потребу єднання и самперед в Україні.

Українці за межами держави часто больше відчувають українство, чем громадяни в Україні. Серед украинцев в Україні Багато несвідоміх. Смороду за плоттю українці, а душею, як мені один українець сказавши: а душею Росіяни. Форум Якраз має Сприяти тому, щоб українська свідомість відроджувалася в нашому суспільстві.

- Нещодавно Українськими політічнімі силами підпісаній Універсал, де у 14-му пункті згадується и проблема церковної Єдності. Ваше Ставлення до цього документу та яка роль СВІТОВОГО українства у згаданіх процесах?

- Президент України у проекті Універсалу НЕ випадкове поставивши питання Утворення єдиної помісної Української православної церкви. Цім ВІН давши усім зрозуміті, то багато питання не менше ВАЖЛИВО, чем НАТО и українська мова. Чому проросійські сили ПІШЛИ НА вчинки та погода на НАТО, а не погода на Утворення єдиної помісної Української православної церкви? Якраз їх протідія свідчіть, Що саме це є найважлівішім харчування. Без Утворення єдиної помісної УПЦ ми НЕ зможемо ні відродіті русский свідомість, ні консолідуваті українське суспільство. Одним Із ВАЖЛИВО моментів в Універсалі є сприяння об'єднанню України - ее Заходу та Сходу. Це головний постулат. Альо ЗАСОБІВ для создания цього єднання немає. Саме на єдину помісну Церкву не погода ні Партія регіонів, ні соціалісті. Це означає, что такий Універсал не якщо мати практичного значення. Немає механізму об'єднання України в одну націю, суспільство, народ. Як я говорів, це можна сделать через Церкву.

- Чи Варто Було взагалі віносіті в декларативний документ питання?

- Звічайній что Універсал - декларація. Альо ВІН свідчіть про ті, что питання єдиної помісної Української православної церкви має для української держави Дуже ВАЖЛИВО значення. Втілення цієї декларації, на жаль немає и я сумніваюся, что воно буде. Ще й Попередній Президент України Леонід Кучма говорів про необхідність создания єдиної Церкви, альо НЕ сприян цьом процесові. Віктор Ющенко хоче Сприяти, альо Йому не дають. Перешкоджають сили, что всегда були противниками Нашої Церкви. Смороду кажуть банальну фразу, что держава не винних втручатіся у Церковні справи. Я б заперечів їм. Держава не винних втручатіся у внутрішньоцерковні справи. Альо коли Йде мова про Церкву, як інститут стабілізації, як інститут консолідації, то тут держава винна (і це ее прямий обов'язок) Сприяти Утворення єдиної Церкви.

Можемо згадаті и Грецію, Болгарію, Румунію, Грузію й Інші країни. Даже ту ж саму Россию, бо вона и в історії і тепер вікорістовує Церкву, як консолідуючій Чинник. Виходе, тієї, хто говорити, що "не винних держава втручатіся", Виступає проти консолідації українського Суспільства. Говорячі про ті, что не вимагає втручатіся, ЦІ сили Якраз и втручаються. Хотів бі Нагадати слова митрополита смоленську и Калінінградського Кирила (Гундяєва), голову відділу зовнішніх зв'язків московської Патріархії. ВІН не так давно Вислова мнение: розкол в Українському православ'ї можна вірішіті Тільки Політичною волею. Навів приклад, як булу ліквідована унія в Західній України, Обновленській розкол. Тоб, Кирило Виступає за ті, щоб держава Політичною волею, тоб втручанням, ліквідувала розкол. ВІН розуміє ліквідацію розкол, як корисностей Справу для Московського патріархату. Хоче, щоб Церква в Україні стала Єдиною - под омофором Московського патріарха! Про це говорити російський церковний діяч. Ті, что мене не пустили у Харків до своєї пастви, за СПРИЯННЯ місцевої влади (бо Харківський міський голова підтрімав и давши згоду на Демонстрації та пікеті проти мого пріїзду), Хіба це НЕ приклад Чергова втручання? Я ж їхав не до МОСКОВСЬКИЙ, а до Київських парафій. Вісь вам и втручання! Черговий приклад - Чернігів, де влада передала Катерининська церкву, яка булу музеєм, Київському патріархату, Керуючому відповіднім указом Президента України. Проти цього виступили Політичні сили. Партія Наталії Вітренко та Громадські організації, Якими керує Валерій Кауров. Смороду, Фактично, втрутіліся в Церковні справи. Чі мают права Політичні партії та Громадські організації втручатіся в наша справи? Зауважте, Ніхто цього НЕ засудити! Тому, коли говорять про невтручання держави у Церковні справи, то це треба розуміті як ті, что держава не винних допомагаті Київському патріархату зміцнюватіся та зростаті. Колі Йде мова про підтрімку Московського патріархату, тоді про цею принцип забувають. Тому я Цю фразу спріймаю, як ліцемірну, особливо з вуст комуністів и регіоналів. Смороду Одне говорять, а Інше роблять.

- Як так сталося, что Київський Патріархат во время помаранчевої революції підтрімав демократичного лідера - Віктора Ющенка. ВІН прийшов до влади, а тепер ваша Церква стікається з утиски, Які трапляє в гірші моменти Правління Леоніда Кучми?

- Во время помаранчевої революції, ні Київський Патріархат, ні Українська греко-католицька церква, ні протестантські церкви (крім, звісно, ??Московського патріархату), що не втручаліся у політічну боротьбу. Натомість своими молитвами ми морально підтрімалі Демократичні сили. У Помаранчевій революції ми бачили устремління народу до правди, до справедливості, демократії та свободи. Альо после перемоги революції Київський Патріархат НЕ получил Нічого. На Сході України, як не передавали нам храми, так за ЦІ Півтора роки не передали жодних: ні в Днепропетровске, ні в Харькове, ні в Чернігові, ні в Житомире ... даже не дають ділянок для того, щоб ми Самі побудувалося храми. Мі Вже декілька років боремося за ті, щоб у Луганську нам дали ділянку для побудова храму. Там усім дають. Даже тоталітарнім сектам, а Київському патріархатові - ні. Вінікає питання: чому? Тоталітарній Громаді ділянку - будь ласка, а Київському патріархату - зась! Влада на Луганщині настількі зросійщена, что боїться даже прісутності Нашої Церкви. Як Бачимо, ми даже НЕ маємо Рівного Ставлення до всіх конфесій. "Рівне Ставлення" - банальна фраза, якові ВСІ повторюються ПРОТЯГ усієї незалежності України, альо на практіці цього Не було и немає до цього годині. Як сприян влада Московському патріархатові, так и спріяє. Нам годиною закідають, что у нас менше парафій, чем у Московського патріархату. Чому так? Хіба віруючіх у КП менше? Всі Соціологічні дослідження підтверджують, что Переважно більшість православних підтрімує УПЦ КП. Останнє Дослідження, Яке ми отримай говорити: 28 відсотків за УПЦ КП, а позбав 18 - УПЦ МП. Чому 28 відсотків віруючіх мают Меншем кількість храмів? Мі ж маємо в Чотири рази менше надіс храмів, чем Московський Патріархат! Нам кажуть: Ви і будуєте менше. Чому ми менше будуємо? Як смороду могут буті побудовані, ЯКЩО за часів Кучми банкірам, бізнесменам, підпріємцям Було заборонено допомагаті Київському патріархату? Це Хіба НЕ втручання в справи Церкви?

- Ві малі змогу спілкуватіся з Президентом Ющенком, певно розповідалі про сітуацію. Те чому ж крім загально декларацій так Нічого и НЕ змінілося?

- Хіба воно может змінітіся, коли оточення у Президента не Виконує его Волі? Більше того, даже перешкоджає. Крім оточення шкодить змінам на краще Місцева влада. Вона Якою булу при Кучмі, особливо у східніх областях країни, такою и залиша.

- У истории Православ'я Бували випадка, коли патріархі, даже різікуючі життям, говорили правду у вічі царям, імператорам. Ві нещодавно раділі Ющенку буті твердішім. Що б порадили зараз, коли после призначення Віктора Януковича, Ситуація докорінно змінілася?

- Я во время круглого столу Побачив, что Президент ВІВ собі, як глава держави. ВІН відстоював свои позіції. Президент не всі может. ВІН вібірає з двох зол менше. Підписання Універсалу Було вибраному | Меншем зла. Порівняно з можливіть розділенням України на шматки. Пригадай, опонентов глави держави виступали за федералізацію, російську мову, тощо. Президенту треба допомагаті. Відповідальність несуть перед Богом и ті, хто оточує Президента. Слова, запісані в конституції України про відповідальність перед Богом и народом - НЕ пусті фрази. Смороду повінні пам'ятати про це, а не валить все на Президента.

- Як віруючому українцеві, Який підтрімував Майдан, ідеалі помаранчевої революції, тепер сприйматися Прихід до влади сил, проти якіх народ и Вийшов на Вулиці Києва?

- Це випробування кожної людини. Випробування того, наскількі вона стійка у вірі. Даже ЯКЩО Щось НЕ вдається, Це не означає, що треба розчаровуватіся та падати духом. Варто продовжуваті боротьбу за демократію, свободу, єдину помісну Українську православну церкву. Мі, ПРЕДСТАВНИК Кіївського патріархату, маємо утиски з усіх боків, альо руки не опускаємо. Віримо, что в кінці правда. Тому й народ винен ще больше об'єднуватися та боротися за правду, Вимагати від нового Уряду Виконувати закони та постулати Універсалу. Правда один Із політічніх діячів вже сказавши, то багато не закон, а звічайній папірець. Те навіщо смороду за нього так боролися та Багато Віхола?

- Чимаев людей задаються харчуванням, чому Наші сусіди: поляки, болгари, чехи, словаки й Інші народи живуть нормальним економічнім життям, а українці Вже п'ятнадцять років товчуться на одному місці? Як це пояснює Церква? Це нам за гріхі?

- Давайте візьмемо поляків. Смороду ВСІ Любляна свой народ, державу. Смороду в цьом Єдині. У них немає розділення, щоб одні любили Польщу, а Інші - Россию. Такого у них немає, як и у болгар, чехів и других. Розділення у середіні самої нації є однією з ВАЖЛИВО причин того, что Україна НЕ досягла потрібніх результатів за Останні п'ятнадцять років. Повторюся: Всесвітній форум Якраз и Покликання заявіті суспільству про потребу того, щоб українці любили свою країну.

- Чи може прислужитися українська діаспора (і, зокрема, східна) побудові єдиної помісної Української православної церкви?

- Східна діаспора - це, самперед, Росія. Там Багато украинцев. Альо є питання, чи ВСІ украинцев думають про Україну? Думаю, что НЕ ВСІ. Лише невелика частина. У цьом ї проблема. Звічайній, что діаспора может заробіті для своєї Церкви в Україні Дуже багато, но для цього треба прагнуті цього.

- Зраз відбувається четверта хвиля еміграції. Як Церква пояснює тієї факт, что українці, маючі ВЛАСНА державу, вновь роз'їжджаються по світах?

- Тікають тому, что шукають Краще життя. Якби в України Було жити добро і люди малі б тут заробіткі, що не Шукало б долі поза рідною домівкою. Чи не Їхали ні в Італію, ні Німеччіну, ні в Грецію. У Україні смороду НЕ могут сделать, бо олігархи, Які незаконно прівласнілі Собі Великі кошти, создали Такі умови, что українці змушені покидати Зі сльозами свою Батьківщину. Винні олігархи, Які думають позбав про себе, а не про народ. Я всегда говорів и буду Говорити: нехай смороду НЕ забувають, что суд Божий буде я для них, что смороду на землі НЕ вічні! Після смерті з собою не заберуть статки.

- Київський Патріархат якось опікується новімі емігрантамі з України?

- Мі намагаємося це делать. Є священики и в Италии и в Португалії и в німеччини. Альо їх недостатньо, а по-друге, ця нова еміграція вновь ж таки - НЕ організована. Через це и Церква має Невеликий Вплив.

- Переговори Вселенський патріархату з московсько про Визнання помісної Української православної церкви Призупинено. Яка перспектива развития УПЦ Кіївського патріархату за таких умов?

- Визнання автокефалії - це не панацея від біді, яка є в Україні. Нам не так потрібне Визнання, як єднання Українського православ'я. Багато хто помилковості думає, Що буде Визнання и все стане на свои місця. Ні! Щоб розв'язати проблеми, що вимагає працювати на розбудову Церкви, а Визнання прийде. Рано, чи Пізно воно буде. Українська церква - велика Церква у світовому Православ'ї. Багато хто з дослідніків считает, что наша Церкви не більша, альо й Не набагато Менша за російську. Если Вселенський патріарх и Інші помісні Церкви не помічатімуть нас, то втрачатімуть смороду больше, чем ми. Церква, створами для Спасіння людини, Діє Незалежності від того, чи візнають Київський Патріархат, чи ні. Мільйони людей, Які сповідують Віру, живуть за нею, відправляють таїнства, и ві думаєте, Бог відкінув цею народ? Ні! Хтось может заперечіті, что наша віра та ми НЕ Потрібні Богові. То для чого ВІН прийшов на землю та страждав? Отож, Визнання ВАЖЛИВО, альо ми и без Визнання будемо жити та віріті.

- Останнім годиною у середовіщі УПЦ Московського патріархату з'явилися Якщо не Тенденції до українізації, то ознакой лояльності до українського - Митрополія організовує виставки, прісвячені Трасові Шевченку, випустила кілька дисків Із Українськими піснями, поновлені переговори з УАПЦ (уламки митрополита Мефодія). Наскількі цею процес є щирим?

- Це пуста справа. Це Акції для того, щоб пустити порох в очі народові, Щоб люди НЕ бачили справжньої мети Московського патріархату. Ну і что, что смороду шанується Шевченка? Его шанує весь світ! Було б дивно, Якби смороду ще б и его НЕ шанувать ... Що ж тут надзвичайного? Даже у России Любляна и поважають Тараса Шевченка. Запитання в Іншому: чому УПЦ МП, шануючі Шевченка, читаючи його "Кобзаря", в Богослужіння не вводити нас немає? Чому ігнорує рідну мову даже у проповіді? Чого смороду НЕ наслідують у цьом нашого геніального поета, Який у відомій передмові до "Кобзаря" закликали: "А на москалів НЕ вважать, нехай смороду Собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ и слово, и у нас народ и слово "? Це все лукавство Московського патріархату!

- Чи плануєте ви співпрацю з УРЯДОМ на чолі з прем'єр-міністром Віктором Януковичем? Відомо, что ВІН свого годині БУВ прічетнім до вашого Побиття у Маріуполі. Заразитися з'явилася потужном опозиція на чолі з Юлією Тимошенко. Як ви до цієї сили ставлять?

- Ми будемо Дивитись, хто за правду, хто щиро Виступає за демократію та свободу, права людини, а хто любити Тільки владу та працює для себе. Від цього залежатіме Ставлення. На СЬОГОДНІ ми Бачимо, что опозиція, ПОПР все, Стоїть на захісті інтересів українського народу, а побачимо что робитиму новий уряд. Якщо буде працювати на Україну, як незалежну державу, український народ, то чому нам не підтрімуваті цею уряд?

- Тепер Хотів бі Запитати про більш філософську проблему. Дехта стверджує, что українці, як недосформована нація, могут розчінітіся в умів глобалізації и стане Це вже за якіх п'ятдесят років. Ваша думка з приводу цього.

- Триста років Росія русіфікувала український народ. Наш народ залиша. Переконаний, что за п'ятдесят років НЕ знікне. Даже в умів глобалізації. Не думаю, что глобалізація так впліне, что нації перестануть існуваті. Навряд чи німці перестануть буті німцямі, французами - французами, Росіяни - росіянамі. Смороду Залишани у глобалізованому мире, як ПРЕДСТАВНИК окрем націй. Те й українці НЕ знікнуть. Українська нація існуватіме до Іншого Пришестя.

- Ві у своєму поважний віці Багато працюєте: пишете, відвідуєте єпархії, служите. У чому секрет вашої енергійності, як вдається зберігаті працездатність?

- Мі думаємо, что все залежиться від нас. Від людини справді Багато покладів - ЯКЩО вона НЕ береже свои здоров'я, то це буде ее провину. Альо не вимагає забуваті, что наше життя та здоров'я поклади від Бога. Отож я вірю (щиро, а не теоретично), что Господь Дає мені сил для того, что я працював на благо Церкви.

- Ві Вже больше десяти років перебуваєте на патріаршій кафедрі. Що найтяжче в патріаршому служінні?

- Найтяжче, Дивитись на ті, что собратія (духовенство, єпископат) НЕ віконують своих обов'язків. Це найтяжче. Колі ж я бачу, что архієреї ревно віконують свои обов'язки, коли священики працюю, то це мені, похилилася в віках, надає сил.

- Дякуючі за Розмова, хотілося б поцікавітіся: що Було на вашій жіттєвій ніві найбільшім Розчарування та найбільшою радістю?

- Розчарування у мене Не було. Зрада близьким людей на Мене не подіяла (маю на увазі зраду архієреїв, Які 1992 року перейшли до Московського патріархату, провівші, так звань Харківський собор, Який и поклал качан розкол Українського православ'я). Вона НЕ змінила мого шляху та мети. Хоч це Було, справді, тяжко пережите. Це зрада НЕ стількі мене, а Української церкви. Звічайній, це БУВ тяжчий удар, Який Із Божою помощью я переніс. Вона залиша в минули, відійшла за больше десяти років. Що ж до Розчарування в вибраному шляху, то его теж Ніколи Не було. З самого качану я знав, то багато моє покликання. Розумів, что Обраний шлях тернистий, альо Господь Нікому НЕ обіцяв Рай на землі. ВІН сказавши: в мире будете Скорботна, чоловіка, я переміг світ! Заразитися я переклав увесь корпус богослужбової літератури, а тепер перекладав "житія святих" і бачу, что Жодний святий не пройшов земних шлях без скорбот. Немає такого святого На нашій грішній землі. Апостоли, мученики, преподобні, - ВСІ несли свой Скорботна хрест. Тому скорботи - ознакой того, что людина Стоїть на вірному шляху. Если вона не переносити їх, а нарікає на Бога, то це погано. Що ж до радісного моменту ... Скорбота Постійно чергуються З радістю - Скорбота та радість Йдут у жітті кожної людини поруч!

фото Товстий і Тонкий / ОБОЗ