Михайло Бродський: "Хтось повинен вдавитися"

Інтерв'ю з відомим політиком, членом політради ВО "Батьківщина" Михайлом Бродським.

- Чому Ваше ім'я постійно на слуху?

- А я завжди дію. По-перше, за гороскопом я Овен - лобом прошибають всі стіни. По-друге, ненавиджу терпіти, тому дію. У нас багато хто вважає - раз дієш, значить злодействуешь. А в моєму розумінні - раз дієш, значить підтверджуєш, що живеш. Якщо нічого не робити, нічого не буде відбуватися і змінюватися ні в суспільстві, ні в країні, ні на планеті. Хоча я, звичайно, не планетарний чоловік. Ось Йосип Бродський - той планетарна особистість. Він любив Санкт-Петербург, місто в якому народився і з якого його викинули, любив Венецію. А я фанатію від Києва і теж люблю Венецію. У цьому ми схожі не тільки прізвищами, а й в пристрастях.

- А звучне прізвище допомагає чи заважає?

- Я дуже люблю своє прізвище. Нещодавно я зайнявся своїм родоводом і з'ясував, що мої прапрадіди приїхали до Києва з міста Броди. Власне так вони і стали Бродський. А до цього були шорамі. Знаєте, шор - означає "бик".

- Складається враження, що ви так дбаєте про Київ, ніби вам "більше всіх треба".

- Мені, як корінному киянину, дуже боляче дивитися на те, що тут діється. Саме тому я щось роблю. Не багато хто знає, що завдяки мені на проспекті Перемоги варто бетонна огороджувальна смуга. Щороку там гинули люди, а тепер цього немає. І я радію. На Червонозоряному проспекті побудували підземний перехід - цього теж я добився. На Столичному шосе тепер є надземний перехід, а раніше депутати там постійно збивали людей ...

Зараз я підняв питання про столичних новобудовах. А скільки рекламних щитів по всьому місту, що пропагують алкоголізм? Звичайно, їх можна спиляти після того, як піде Омельченко, але ж сьогодні Київ - це не місто, а одне суцільне Мальборо. І знаєте чому? Просто вся міська влада має свою частку в рекламному бізнесі! Як і в горезвісних новобудовах - самі ж депутати беруть участь в цьому бізнесі. Я це стверджую з повною відповідальністю. Міська земля безкоштовно віддається так званим інвесторам. Але чому міська влада не вимагає від них будівництва шкіл, дитячих садків, пожежних депо, лікарень?

А як вам постійне загравання влади з незаможними городянами за наші з вами гроші? Вони "дарують" "Таврії"! Та це я дарую їм машини, це ви даруєте, це дарують всі ті, хто платить податки! Це ж не за депутатські гроші куплено, а за наші з вами, за гроші киян.

- Звідки така вседозволеність?

- Ні гласності. З корупцією і нахабством чиновників борються гласність, журналісти та ЗМІ. Нарешті ми дожили, що можна про все писати, але не всі хочуть - багато від влади залежать. Від них адже можна "на шару" офіс отримати, вони можуть вкрасти не тільки собі, а й вам, можуть подарувати, наприклад, шматок землі. Від нього залежить дуже багато - у Києві адже зосереджено 40% всіх українських грошей. Ось все сюди і лізуть.

Вони кажуть, що будують. Але скільки цих квадратних метрів отримали прості кияни? Якби ви знали, скільки квартир в центрі міста роздали безкоштовно чиновникам! Притому, що кожна така квартира коштує мільйон. А прокурори мовчать. Приходить пристойна людина, але чомусь мовчить, не видно дій, одні розмови. Значить - торгуються, затихнуть - значить, розрахувалися.

- А скільки ж чиновнику потрібно для повного щастя?

- Наш президент говорив минулої влади, що в руках можна утримати всього дві буханки хліба. Я б хотів, щоб він повторив ці слова знову, але вже свого оточення. Напевно, хтось повинен вдавитися, щоб інші зрозуміли.

- Ви якось сказали, що займалися поклейкой шпалер. Чому залишили це спокійне і досить прибуткова справа?

- Я починав з цього, потім став майстром, виконробом ... Я ріс. І цей досвід завжди залишиться при мені. Так, на всякий випадок.

- Як складається ваш день? Соблюдаете режим, наприклад, "війна війною, а обід - за розкладом"?

- У останній час намагаюся дотримуватися режиму. Почав займатися собою, щодня роблю фіззарядку. Плаваю. Так, хочу схуднути. Намагаюся змінити свій спосіб життя. У мене маленька донька, їй лише рік і три місяці, намагаюся якомога більше часу проводити з нею. Хочеться адже дожити і погуляти на її весіллі. А для цього потрібно думати про здоров'я.

- А де плаваєте?

- А у мене вдома свій басейн. Я живу під Києвом. Свій будинок я будував вісім років, в минулому році переїхав, хоча все ще продовжую добудовувати його.

- А приходила вам ідея засадити Київ яблунями?

- У мене дещо інша ідея: спочатку засадити пару чиновників, а потім можна і яблуні садити.

- Який ваш улюблений сорт?

- Білий налив і Макінтош.

Вікторія Майстренко, "Аргументи і Факти"