Відео дня
Тимошенко підписала вирок "Дніпроенерго"
Напередодні виборів політики готові, на що завгодно піти і що завгодно пообіцяти аби підкупити виборця. Політичні діячі вибирають різні методи впливу на українських громадян. У Блоці Юлії Тимошенко міцно зміцнилася практика гучних обіцянок, досвід, на жаль, вже неодноразово підтвердив, що обіцяного три роки чекають, але в українському варіанті ні три роки, ні три терміну не допомагають виконати хоча б десяту частку даних виборцям обіцянок.
У передвиборній кампанії БЮТ активно використовував гучні гасла про повернення в державну власність незаконно "прихватизованих" підприємств, зміцненні позицій державної власності у стратегічних підприємствах та інше. Однак, прийшовши до влади приватні інтереси і необхідність окупити передвиборчі витрати стала головним пріоритетом у політиці уряду Тимошенко. Опускаючи маніпуляції на фінансовому ринку, візьмемо єдиний приклад, який наочно демонструє голослівність гучних обіцянок.
За прикладом далеко йти не довелося. Збори акціонерів компанії "Дніпроенерго", що відбулася 24 березня 2009 року, яскраво продемонструвало, на що здатні чиновники вищої ланки заради задоволення своїх приватних інтересів. Якщо раніше позиція прем'єр-міністра була непохитною і полягала в тому, що 76% акцій генеруючої компанії "Дніпроенерго" мають належати державі, то тепер шляхом діаметральної зміни позиції, нехитрих змін у керівництві компанії і рані проведеним штучного банкрутства, "Дніпроенерго" виявилося непотрібним державі і за копійки відданим в приватні руки.
Виникає логічне питання як це можливо? Насправді в нашій країні існує не один добре перевірений спосіб з приведення тієї чи іншої державної або напівдержавній компанії, так скажемо, в непридатність, щоб потім за безцінь віддати її на порятунок друзям-олігархам.
Так сталося і з найпотужнішою в Україні електростанцією "Дніпроенерго". На зборах акціонерів раптом ні з того, ні з сього власник левової частки акцій (76%) НАК "Енергетична компанія України" зареєструвалася всього з 50% +1 акцією, тим самим, заперечуючи свою провідну роль у керівництві долею компанії.
На цьому сюрпризи не закінчилися навпроти. Співвласник "Дніпроенерго" приватна компанія ДТЕК, яка на минулому зібранні шляхом незаконної емісії зуміла взяти під контроль блокуючий пакет акцій, винесла на порядок денний питання, що стосуються складу керівництва компанії.
На замітку: біржова ціна акцій підприємства на момент прийняття рішення про проведення додаткової емісії повинна була складати близько 1635000000 доларів. Купити майже половину такого підприємства за 10 мільйонів (а саме цю суму заплатив ДТЕК) доларів, що вже говорити, є вкрай вигідною операцією.
Сценарій до простоти банальний: спочатку підприємство доводиться до повного банкрутства, а потім добрий дядько приходить і в ім'я лже-порятунку компанії за жалюгідні гроші викуповує її.
Насправді тодішнє складне фінансове становище "Дніпроенерго" не повинно нікого дивувати, адже широко відомо, що не тільки ця компанія, а й багато інших, чия діяльність пов'язана з виробленням, транспортуванням і реалізацією енергії, починаючи з 90-х років, мали довгий боргова хвіст. Однак завдання держави в даній ситуації полягала не в тому, щоб користуватися складністю ситуації і нагнітати її до межі, а, перш за все, попередити всі можливі ризики заради збереження стратегічно важливого об'єкта в державному арсеналі.
Процес відчуження акцій "Дніпроенерго" на користь ДТЕК пройшов з порушенням низки законодавчих норм - Закону "Про господарські товариства", Закону "Про стабільному функціонуванні підприємств паливно-енергетичного комплексу", але, схоже, держмужі готові закрити очі не тільки на вже допущені порушення, а продовжуючи в тому ж дусі, всіма можливими методами дають можливість великим бізнесменам деребанити одну з провідних генеруючих компаній у Східній Європі. Ні мораторій на банкрутство енергетичних компаній, ні Укази Президента і рішення РНБО не змогли вберегти "Дніпроенерго" від загребущих рук людей з величезними грошовими мішками.
На початку 2008 року була зроблена спроба повернути державний контроль над компанією. Було підтверджено володіння держави в особі НАК "ЕКУ" 76% акцій, а також проведена зміна складу Наглядової ради та Правління. 8 квітня Верховний суд виніс остаточний вердикт - додемісія акцій "Дніпроенерго" на користь ДТЕК проведена незаконно.
Але на цьому в процесі повернення компанії в держвласність була поставлена ??крапка. Ймовірно, що надходять в уряд пропозиції економічного і політичного характеру змусили прем'єрську команду змінити позицію і зрадити державний інтерес, віддавши перевагу кулуарні домовленості.
Результати останніх зборів акціонерів явно не на користь держави. Переобрані члени Наглядової ради компанії, все кермо влади компанією перейшли в руки людей з ДПЕКу, головою Правління обраний Юрій Бочкарьов - людина, що представляє інтереси ДТЕК.
У питанні виплати державної частки дивідендів чиновники, набравшись іронії, заявили про те, що 60 млн гривень, а це 50% прибутку компанії за 2007 рік, це якесь досягнення. Однак не варто забувати, що в 2007 році до незаконної емісії акцій державі належав повний контроль над "Дніпроенерго", отже, 60 мільйонів зовсім не ті гроші, якими варто пишатися, тим більше, що зареєструвавшись з пакетом в 50% +1 акція держава отримала лише половину цієї суми. При цьому при голосуванні з питання виплати навіть цих нещасних дивідендів представники ДТЕК голосували "проти". Після приходу в 2008 році до керівництва "Дніпроенерго" менеджменту компанії ДТЕК, збитки компанії склали 16,2 мільйона гривень. Тільки ці факти свідчать про повне ігнорування державних пріоритетів у розвитку компанії.
Крім вище згаданих, на зборах 24 березня було прийнято ще одне суттєве питання, що стосується зміни реєстратора "Дніпроенерго", ним став "Промінвестбанк". Варто відзначити, що дане рішення було ініційоване і проголосовано представником Держави. Таким чином, ДТЕК руками держави виконав "брудну" роботу - фактично легалізував "Промінвестбанк" в якості реєстратора "Дніпроенерго", що раніше до кінця не вдавалося.
Чим чревата зміна реєстратора, довго пояснювати не варто. Очевидно, що після хитрих маніпуляцій з реєстром, держава в один прекрасний день може виявитися повністю викресленим з числа акціонерів.
Вельми важливо те, що сам "Промінвестбанк" взагалі не має на руках реєстру акцій "Дніпроенерго". Як же вдалося проштовхнути таке рішення, виникає закономірне питання? Все дуже просто, справа в тому, що дружня ДТЕК керівництво ДКЦПФР вирішило, що попередній реєстратор ФК "Укрнафтогаз" нібито "втратив" реєстр. Хоча насправді реєстр "Дніпроенерго" нікуди не пропадав. Маніпуляції з реєстром є черговою ланкою в довгому ланцюжку з остаточного відсторонення держави від управління компанією і тепер, як уже говорилося, представники держави самі беруть безпосередню участь у реалізації злочинної схеми. Пропажа реєстру є найзручнішим аргументом у відповіді на питання, чому частка акцій держави різко скоротилася з 76% до 50% +1 акція. Іншим, а точніше, законним шляхом ДТЕКу ніяк не вдавалося позбавити державу більш ніж 26% частки в статутному капіталі "Дніпроенерго" - ось для цього і знадобився "Промінвестбанк". Наявність же надлояльного до ДТЕКу з боку ДКЦПФР пояснює і відсутність якої б то не було реакції на незаконні дії "Промінвестбанку".
У свою чергу фактичне володіння ДТЕК більш ніж 40% акцій "Дніпроенерго" дозволить нескінченно блокувати будь-які рішення на користь держави на зборах акціонерів, шляхом зриву зборів акціонерів. Тобто на практиці продовжувати безмежно "дерибанити" "Дніпроенерго", спираючись на лояльність державних структур.
Подібна продажна політика Юлії Тимошенко конкретно до української енергогенерації може завершитися справжньою енергетичною катастрофою і повним розвалом галузі. Зрозуміло, що ДПЕК не буде піклуватися про технічну модернізацію і переозброєння "Дніпроенерго", рівно як і про придбання вугілля чи мазуту для вироблення електроенергії. Власне як і про інтереси споживачів електроенергії. Зрадницька позиція Тимошенко в ситуації з "Дніпроенерго" призведе до того, що ДТЕК буде отримувати вигоду використовуючи "Дніпроенерго", абсолютно не піклуючись про інтереси держави.