Новий закон про банкрутство: зітхнемо з полегшенням?

Як відомо, 18 січня 2013 набуде чинності нова редакція закону про банкрутство (Закон "Про внесення змін до Закону України" Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом "№ 4212-VI).

У реформуванні дана галузь законодавства потребувала давно, оскільки чинний Закон має ряд істотних недоліків. Зокрема, до основних проблем, з якими сьогодні стикаються учасники процесів, пов'язаних як з відновленням платоспроможності, так і з визнанням боржника банкрутом, є тривалість основних процедур, їх витратність і низький рівень т.зв. індексу стягнення.

На жаль, так і не зазнав змін порядок введення мораторію. Не секрет, що саме мораторій на задоволення вимог кредиторів є предметом численних маніпуляцій і хитрощів з боку недобросовісних підприємств-боржників. Ще на стадії обговорення законопроекту пропонувалося перенести введення мораторію з моменту надходження заяви про порушення провадження у справі (тобто фактично з моменту порушення судом справи про банкрутство) на момент проведення підготовчого засідання. Таким чином, суд не вводив би мораторій, коли прийняв заяву про банкрутство та порушив справу. Таке трактування пропонувалася з метою запобігання заподіяння шкоди особі, щодо якої подано заяву (на випадок, коли зазначені в заяві обставини перевіркою не підтвердилися), а також кредиторам, які можуть постраждати внаслідок безпідставно введеного мораторію.

Приємно здивував підхід до оприлюднення інформації, що відповідає сучасним тенденціям використання сучасних технологій в судах. Так, відповідно до норм Закону, які набудуть чинності в січні 2013 року, з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на веб-сайті Вищого господарського суду України . За логікою речей таке оголошення повинен розміщувати суд, у провадженні якого перебуває справа, але знову-таки, цей момент чітко не прописаний в новому Законі, як і не прописаний термін, протягом якого оголошення повинне бути опубліковане. Але протягом тридцяти днів з дня офіційного опублікування оголошення, кредитори мають право подати свої вимоги.

Нова редакція Закону скасовує порядок, слідуючи якому, конкурсні кредитори, які пропустили 30-денний термін для подачі своїх вимог, позбавлялися права на повернення боргу, так як їх вимоги автоматично вважалися погашеними. Після вступу змін в силу: 1) конкурсним кредиторам буде дозволено заявляти свої кредиторські (майнові) вимоги на будь-якій стадії виробництва, але з включенням (задоволенням) таких вимог в останню чергу; 2) вимоги кредиторів будуть вважатися погашеними тільки після закінчення процедури банкрутства (простіше кажучи, після ліквідації боржника).

Нарешті вирішено питання і щодо статусу арбітражних керуючих. Відповідно до ст. 4 Закону в новій редакції, арбітражні керуючі є суб'єктами незалежної професійної діяльності. З моменту винесення судом рішення (постанови) про призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення повноважень арбітражний керуючий прирівнюється до посадової особи підприємства - боржника. При цьому, щоб мати право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, необхідно отримати відповідне свідоцтво (що підтверджує кваліфікацію) і бути внесеним до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Тобто, особам, які бажають стати арбітражними керуючими, не потрібно буде отримувати ні виписку з ЄДРПОУ, ні ліцензію, як це було раніше.

Що стосується скорочення термінів судових процедур, то процедура санації вводиться на 6 місяців, але може бути продовжена ще на 12 місяців. Тобто, в цілому термін санації не може перевищувати 18 місяців. Процедура ліквідації не може перевищувати 12 місяців. Термін проведення процедури санації становить 115 календарних днів, тобто скорочується практично в два рази в порівнянні з нині встановленим, але може бути продовжений не більше ніж на 2 місяці. При цьому, якщо комітетом кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану санації та введення процедури санації боржника або про визнання боржника банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури, господарський суд протягом 5-ти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури.

Таким чином, в новій редакції Закону за певних обставин допускається перехід із стадії розпорядження майном в стадію ліквідації, що в ряді випадків має сприяти більш швидкому розгляду справ про банкрутство і, відповідно, допоможе скоротити кількість зловживань на грунті недосконалого законодавства.