Чоловічі обійми "нанайських хлопчиків"

Адже у мене зовсім непогана політична пам'ять, і я пам'ятаю все те, що говорив Ющенко про Кучму та його оточення, як звинувачував оточення Кучми в посяганні на своє життя і зовнішність.

Відео дня

І я пам'ятаю, що говорив Кучма про Президента Ющенка та його оточення, про те, до чого вони можуть довести країну. Ось чому, повторюся, з першого погляду я не повірив очам своїм. Постарався підійти ближче, розглянути ... І що ж, очі мої не брехали!

Від подиву у мене виникли відразу чотири версії того, що відбувається. Перша - релігійна (я завжди починаю з глибинного!). Вона полягала в тому, що, можливо Елтон Джон (див. стор 64 - Фокус) належить до якоїсь секти, і як гонорар зажадав принести Ющенко в жертву. Точніше не самого Президента - а його рейтинг, популярність, його харизму. Але потім я відкинув цю версію, оскільки зі студентських часів стежу за творчістю Елтона Джона і ніколи нічого сектантського не відчувається в ньому!

Так що тут же у мене виникла інша версія, згідно з якою "коли говорять музи, гармати мовчать" - тобто сила творчості Елтона Джона така, що своєю геніальністю він змусив обійнятися двох явно не симпатизують один одному політиків. Але тут я став згадувати творчість самих Ющенка і Кучми. Я читав всі книги і всі статті Президента Кучми (а деякі навіть сам писав), але ніде в них не згадувався Елтон Джон. Там було в основному про Яна Табачника і Кобзона. І в статтях Ющенко я не знайшов нічого про Елтона! Там максимум було - про "Гринджоли". У мене навіть закралася підозра, що Президенти зовсім незнайомі з його творчістю.

Третя - психологічна. І Віктор Андрійович, і Леонід Данилович адже обидва непогані люди по-своєму, вони знали, що Елтону Джону сподобаються обійми двох міцних чоловіків і просто вирішили зробити йому приємне. Тим не менш, у мене виникла ще одна версія, політологічна: переді мною не два Президента, а один. Я й до цього попереджав - якщо ви бачите декілька грибів на галявині, то не забувайте, що грибниця у них одна. Так і в політиці. Тому я завжди називав політику ще й "боротьбою нанайських хлопчиків" - в якій, коли знімається костюм, актор виявляється один. Ось до цієї версії я найбільше зараз схиляюся. До того, що українська влада - єдина. Це на людях, перед маленькими українцями вона опонує один одному і навіть б'ється. А в кулуарах ці люди все-таки в обнімку. Мабуть, "грибниця" у них одна й та ж. Як і раніше.