Кримські гри в донецький гольф

Епопея із створенням у Криму елітного гольф-клубу набуває все більш і більш скандальний характер. Тільки жителів селища Партизанське, що притулився в горах над Гурзуфом, запевнили в тому, що зносити їх заради зведення гольф-полів не стануть, з'явилися нові проблеми. Так, на територію в 120 га, яку місцевий парламент виділив фірмі "Антал-Крим" (фактичним власником якої є нардеп-регіонал, близький друг Віктора Януковича, Антон Пригодський), раптово знайшлися інші претенденти. ТОВ "Лаванда" обробляє дану ділянку з 1990 року, не маючи на це, правда, всіх законних підстав. Влада автономії звинувачують їх у самозахопленні. Перелякані люди твердять, що Пригодський - рейдер і пишуть листи президенту. "Земля розбрату", крім іншого, придатна для сільгоспробіт, отже, розпоряджатися нею може тільки Верховна Рада. Однак місцеві чиновники з цим не вважаються. У гіршому випадку, вони відверто перебріхують Земельний кодекс, в кращому - кажуть, що інвестор, який отримав наділ без конкурсів та аукціонів, виплатить компенсації. Прокуратура цьому не вірить і дії вищого керівництва автономії опротестовує.

Розгляд конфлікту в судах йде повним ходом, але "Антал-Крим" вже уклав договори з фірмою-проектувальником і до осені готується почати будівництво.

Крім очевидних вигод, які отримає півострів з появою гольф-клубу, воно породжує і чимало суперечок. Не тільки господарського, а й політичного, екологічного, морального характеру.

Виїхавши на місце подій, "Обозреватель" спробував розібратися в подіях. Вислухавши аргументи кожної зі сторін - від жителів Партизанського до самого Пригодського, ми підготували цикл розслідувань під загальною назвою " Кримські ігри в донецький гольф ". За фактом їх прочитання власні висновки ви напевно зробите самостійно.

Такі пейзажі відкриваються з майбутніх гольф-полів

Частина перша. Блиск і злидні АВТОНОМІЇ

Траса Сімферополь-Ялта з кожним роком все більше і більше нагадує Рублево-Успенське шосе міста Москви. Ті ж пафосні авто, вартістю від ста тисяч доларів; то ж велика кількість глянцевої реклами "елітних апартаментів"; ті ж дорогі ресторани уздовж узбіччя. Тільки замість ялинок тут кипариси. А замість старенького автобуса - єдиного маршрутного транспорту, мандрівного по Рубльовці - допотопні тролейбуси. Проїхатися "з вітерцем" навряд чи вийде: зі столиці автономії в самий прославлений її курорт тролейбус плететься цілих два з половиною години. Ціна задоволення - 10,5 гривень. Гурзуф - одна з останніх зупинок в дорозі. Якщо хочете опинитися в селищі Партизанське, в околицях якого запланована поява гольф-клубу, з шосе потрібно згортати саме тут.

Партизани, геть з лісу!

Перша адреса в Партизанському - придорожня заправка. Від неї вузька стежинка в'ється в гору ще на добрих три-чотири кілометри. Пішки сюди потрапити непросто. На машині ще складніше - чи асфальтове покриття кепське. Для двох середньогабаритних авто розминутися на його стрічці - завдання складне. Для двох джипів - нерозв'язна.

- Хіба це село? Одні розмови! Навіть медпункту немає! - Охарактеризував місцевість "Обозу" глава Кримського республіканського комітету земельних ресурсів Микола Голубєв.

- І магазину немає - торгувати не буде для кого! Централізоване водопостачання та каналізація теж відсутні! - Підтримав його голова гурзуфського селищної ради Віктор Гамаль.

Обидва вони мають рацію: навіть самі елементарні об'єкти інфраструктури в Партизанському виявити не вдалося. За продуктами люди ходять в Гурзуф. Першу медичну допомогу, в разі необхідності, отримують від тітки Валі - медсестри на пенсії.

Проте, тут живуть шістдесят чоловік. У числі прописаних сімдесяти є навіть іноземці - ті ж росіяни. Більшість "партизан" віку, звичайно, дуже похилого, але, є і молодь і навіть маленькі діти. Тридцять сімей обзавелися тут будинками, полями, садами і городами. Міняти цей маленький рай чистого гірського повітря, лавандових схилів, мальовничих морських пейзажів, заповідних хвойних лісів на шум і штовханину Великої Ялти вони не хочуть.

Коли питання про клуб тільки встав на порядку денному, представники "Антала" пропонували їм переселитися.

- Причому мова йшла про квартири в новому будинку. Там прекрасні умови! - Підкреслює пан Гамаль. - Я знаю, що половина мешканців селища погодилися, вони навіть написали заяви.

- Видворяти звідти людей ніхто не має наміру. Це однозначно! Хочуть - нехай переселяються, ні - можуть залишитися. Від гольф-клубу вони ж перші й виграють - окрім робочих місць і умови нормальні з'являться. Селище адже крихітний - якщо там нічого не створювати, не будувати, не розвивати, він просто помре, - міркує фактичний власник "Антал-Криму", яка взялася за реалізацію проекту, депутат від ПР Антон Пригодський.

- Партизанське не входить в межі ділянки, відведеної під будівництво, воно ніколи не розглядалося як об'єкт для демонтажу! - Заявляє спікер ВР АРК (теж, до речі, регіонал) Анатолій Гриценко.

"Передаючи нас, як клопів!"

- Зносити, слава Богу, не будуть, але, якою працею ми цього домоглися! І комітет самоорганізації населення створювали, і мітинги проводили, і страйкували, і журналісти, звичайно, допомогли! Інакше прибрали б нас тихенько - ніхто б і не дізнався, - згадує та сама медсестра тітка Валя.

У свої сімдесят вона залишилася тут одна - діти і онуки приїжджають тільки влітку. Нудьгувати не дають дві кошлаті дворняги, да руде кошеня Чубайс, яких вона підгодовує.

Спочатку свою одіозну славу гольф-клуб нажив тим, що для його будівництва нібито мали намір ліквідувати селище. Замість того щоб роз'яснити ситуацію, місцева влада мовчали, як горезвісні ягнята, що пристрасті тільки підігрівало.

Рішення про виділення ділянки ВР АРК прийняла ще 21 лютого цього року. "За межами населених пунктів Гурзуфської селищної ради", - чорним по білому значилося в документі.

Партизанське займає шість гектарів, решта околишня територія - лавандові і рожеві поля, оранки, заповідні ліси і виноградники. Всього - ті самі 120,9 гектар. Причому, відповідно до опису території, зробленої ще в 1990-му - після розпаду радгоспу, селище в кордон цих ста двадцяти гектар входить. Тобто в парламенті автономії - одні папери, згідно з якими, село недоторканна, у самих сельчан - інші, що ставлять їх статус-кво під дуже велике питання.

Тим-то люди і занепокоїлися. Тим більше - про плани будівництва вони дізналися ... з ЗМІ.

- Було це в перших числах березня, по-моєму. Одна з наших місцевих газет написала, що нас знесуть, а тут побудують гольф-клуб. Той номер ми взагалі випадково побачили - в горах, як ви розумієте, пресу не дуже-то читають, - розповідає мешканка Партизанського Любов Баранцева.

Жінка була однією з тих, хто ініціював створення тут Комітету самоорганізації населення. Завдання своє люди сформулювали просто: не допустити будь-яких дій влади на цій землі, без "добра" тих, хто на ній живе.

- Ми, звичайно, сполошилися, стали з'ясовувати, кому саме нас хочуть віддати, хто за всім цим стоїть.

- Невже вам ніхто взагалі нічого не сказав? - Запитую.

Люба заперечливо хитає головою.

- Поки ми не самоорганізувалися, не підняли галас, влади з нами не те, що не вважалися - взагалі ніякої уваги не звертали ... Так от, в Інтернеті прочитали, що за фірмою "Антал-Крим" стоїть нардеп з Партії регіонів Антон Пригодський . Ви ж знаєте: це друг Януковича. Я так розумію, цар роздає своїм васалам землі - то тут, то там. Скільки у цього Пригодського вже всього в Криму є - один пансіонат, другий, тепер йому, бачте, в гольф ніде пограти!

Загальновідомо: Пригодський - власник корпорації "Міжрегіональний промисловий союз", до складу якої входить у тому числі "Антал-Крим". На півострові Антону Вікентійовичу, крім іншого, належить санаторій "Чорноморський". Не без його участі створювалися і облаштовувалися дві кримські резиденції Януковича - в Нікітському ботсаду і на території держдач в Мухалатці. Про все це він, свого часу, досить докладно оповідав в першому своєму інтерв'ю, даному "Обозу". Екскурсію на держдачу прем'єра ми проводили для вас у минулому році ( матеріал можна прочитати тут ). На даний момент готуємо до публікації фоторепортаж про метаморфози, що відбулися за минулі 12 місяців в Мухалатці, про те, як тепер відпочиває Віктор Федорович.

Переваривши нові для себе відомості, "партизани" прийшли до невтішного висновку:

- Передаючи нас, як клопів! Що їм якесь селище? - Продовжує Люба. - Коротше, ми вирішили створювати Комітет самоорганізації населення - хоч якось захищатися. Надрукували листівки, рознесли по домівках. Наступного дня - зібралися на нашому Майдані, причому явка була абсолютна - все шістдесят чоловік, і старий, і малий.

- Так вам пропонували переселитися? - Уточнюю.

- Куди? У незрозуміло які квартири? Як нашим бабусям з їх пенсіями, жити по ялтинським-то цінами? А земля наша даром, значить, пропаде?

Будь-які аргументи на користь гольф-клубу Брянцева категорично відкидає. Так, і не буде його тут, впевнена жінка: землю просто розкрадуть, розберуть на котеджне будівництво:

- Продажність наших чиновників - притча во язицех. Їм уже кожному пора на лобі клеймо ставити - щоб знати, за скільки він продається ... Ну, нічого, ми це вже проходили, в 93-94-му нас захоплювали бандити з угрупування "Башмаки" ...

До того моменту, агрофірма "Лаванда", представником якої Люба і є, вже розгорнула на навколишніх територіях досить велике господарство.

Далі буде. У другій частині читайте про те:

- Як у Партизанське приїжджав "Коля з Сімферополя" і навіщо його туди посилав Гриценко;

- Чи дійсно ТОВ "Лаванда" має право на оспорювані гектари чи це - самозахоплення;

- Чому місцева прокуратура сперечається з ВР АРК і з Радміном, а "Лаванда" з ними судиться;

- Скільки Пригодський готовий вкласти в гольф-клуб і чи стане там грати Янукович.

Соня КОШКІНА, Київ-Сімферополь-Гурзуф-Київ