Зворотний бік "Правексу" -2: Черновецький при дворі короля Кучми

Продовження. Перша частина дослідження:

Відео дня

Нутрощі українських компаній. Зворотний бік "Правексу"

Леоніда Михайловича і його справу можна було б порівняти з мужичка, вибивається в люди під час перетворень Петра I. На відміну від другої хвилі російського підприємництва, що піднялася в результаті реформ Олександра III, під добробут цих мужичків законодавча база підведена була.

Їх статус визначався цілком милістю царя, а їх справу безпосередньо залежало від талантів і здібності керівника. Як правило, вже в другому-третьому поколінні, бездарні нащадки випускали з рук багатство, а успішні підприємства розорялися і відбиралися в казну або перепродувалися. Ті з "підлого люду", які, як Меншиков, встигли вибитися в світлий князь або стати баронами, як Шафіров, або просто дворянами, як Демидов, могли зберегти за своїми нащадками якщо вже не багатство, то класові привілеї, що в ті часи означало чимало. Ті ж, хто задовольнявся милістю Петрової та почуттям причетності до великих реформ, по закінченні великого царювання виявилися забутими і практично повернутими в "підле" стан.

Черновецький, звичайно, не реформатор. Він банкір - людина, що скористався ситуацією для організації власного успішного бізнесу. Але бізнес його, як і особистість Черновецького, несе стійкий відбиток Домострою.

Згадаємо ще раз дружбу з Аделаджею і ворожнечу з Омельченком. Адже спочатку, в 1996 році, Черновецький виступав як противник нігерійця і навіть програв йому тяжбу. Водночас, Омельченко тоді Аделаджу підтримував. Не без участі колишнього мера зумів окопатися в Києві пастор-харизмат. Але саме в цей момент фігура Аделаджі почала привертати увагу громадськості, церкви і компетентних органів, і Сан Санич вирішив відійти в сторону, не компрометувати себе. Аделаджі знадобилося спертися на фігуру, рівновелику київського градоначальника, і він згадав про банкіра Черновецького, який вже тоді активно працював з жителями київського лівобережжя.

Напевно, ніхто ніколи не дізнається, що вони сказали один одному, і які знайшли аргументи. Може бути, дійсно емоційний Черновецький чи хтось з членів його сім'ї "увірував" в нехитру пропаганду нігерійця. Але з цього часу вони йдуть по життю разом. Нам же цей союз цікавий тим, що в ньому, як у дзеркалі, відбивається одна з головних рис характеру Леоніда Черновецького - уперта послідовність. З точки зору політичної доцільності, Черновецькому варто було б вже давно покинути Аделаджу. Зрештою, нігерієць - особистість досить одіозна, з ним пов'язаний не один скандал, у нього впливові вороги, найвідоміший з яких - практично непереможна і недосяжна для будь-якого київського політика Російська православна церква (в особі митрополита Володимира). Але дружба Черновецького і Аделаджі непохитна.

Думається, що розміщені в "Правекс-Банку" рахунку "Посольства божого" і комерційних фірм Аделаджі - далеко не достатня підстава для настільки міцних відносин з банкіром, який у всіх інших випадках проявляє себе як тверезий і цинічний прагматик.

Жоден помітний політик чи бізнесмен, крім Черновецького, не світив своїх зв'язків з пастором, хоч комерційні контакти з ним підтримують багато. Не випадково ГПУ, СБУ і МВС спільним зусиллями так і не змогли вислати нігерійця з країни. Причому захистив його вони не Черновецький - він таких питань не вирішує зараз, тим більше не вирішував три-п'ять років тому.

Бажання дистанціюватися від Аделаджі зрозуміло - поступово українські олігархи, банально вкрали якщо не всі нині належне їм майно, то початковий капітал, намагаються увійти в європейську бізнес-сім'ю, легалізувати свої фірми, зробити їх повністю публічними і відкритими. До цього їх, не в останню чергу, стимулює конкуренція. Необхідно постійно залучати інвестиційний капітал для розвитку бізнесу. Джерела всередині країни практично вичерпані. Вже не залишилося заводів, які можна було б купити за сто гривень, а перепродати за кілька мільйонів доларів, населення вже знає, що таке МММ і з чим її їдять, тому трасти та інші попередники цивілізованого банківського бізнесу канули в Лету. Тим часом, на міжнародній арені, не кажучи вже про міжнародних фінансах, дружба з діячами, подібними Аделаджі - далеко не найкраща рекомендація. Під нього кредити не дадуть, і з розміщенням IPO порадять почекати.

І ось тут-то особливості характеру Черновецького, що примушують його продовжувати публічно дружити з Аделаджею, коли з точки зору бізнесу, нігерієць уже втратив привабливість, перетинаються з особливостями бізнесу "Правекс-Банку".

Далі буде

Запаморочливим злетів і падінь, успішним проектам і будівельникам бізнес-імперій присвячено новий проект "Обозревателя" - "Нутрощі найбільших компаній". Рекламні ролики - в ефірі. А тут - виворіт, яку не показують по телевізору.

"Обозреватель" запрошує до дискусії як осіб, які працюють в цих компаніях, так і пішли з них - залишайте, будь ласка, свої зауваження в коментарях. Цикл публікацій по кожній з компаній буде завершуватися оглядом найбільш цікавих і змістовних коментарів. Право на фінальне резюме отримують також керівники компаній або їх PR-агенти.

фото Діма Богданов / ОБОЗ