Литвин! Обережно, не кантувати!

Втім, результати голосування не припускають можливості широкого маневру. Нервово наїжачений БЮТ відразу ж після несподіваної заяви Президента поспішив підтвердити незмінність своєї позиції - ніяких переговорів з Партією регіонів. Трохи пізніше про те ж саме повідали і лідери НУ-НС. А оскільки ці політичні сили мають на двох 228 мандатів, то зберігається лише одна-єдина інтрига - чи візьмуть "помаранчеві" в свій союз Блок Литвина чи ні.

І Володимир Литвин взявся "за роботу". Вже в четвер він встиг поспілкуватися, практично, з усіма політичними лідерами, а про "чудовому" предметі розмов у той же день стали сурмити всі українські ЗМІ. Литвин висунув кадрові вимоги: собі - спікерське крісло, члену депутатської фракції Народного блоку Литвина в Київраді Анатолія Брезвіна - збереження посади глави ДПАУ, п'ятому номеру списку Віктору Пилипишину - портфель столичного мера, а рідному брату Миколі Литвину - подальше перебування на посаді керівника Державної митної служби . Прямо дивно, що Володимир Литвин, невпинно заявляє всюди, що його не цікавлять ніякі посади, і має фракцію всього в 20 "багнетів", що не спокусився ще й на пост прем'єр-міністра.

Мабуть, Володимир Литвин, до кращим якостям якого навряд чи відноситься скромність, зачув, що його акція котирується дуже високо. Напевно, допомогли йому прийти до такого висновку і висловлювання лідера НУ-НС Юрія Луценка. Той розповів, зокрема, в четвер, що "ми готові надати йому (Литвину) можливість брати участь у владі". І навіть не став заперечувати можливість надання Литвину місця голови Верховної Ради. "Нам потрібен найбільш ефективно діючий парламент. Якщо спікер Литвин - це буде більш ефективно діючий парламент - це нормально, якщо спікер Кириленко - також більш ефективний парламент - це теж нормально ", - сказав Луценко.

БЮТ був дещо стриманішою як щодо необхідності залучення Блоку Литвина до коаліції взагалі, так і щодо кадрових преференцій для Литвина і його наближених. Хоча лідери БЮТ і не заперечували такої можливості в принципі.

Потрібно відзначити, що Володимиру Литвину і його блоку лідери провідних політичних сил приділяли під час виборчої кампанії дуже мало уваги. Соціологічні служби до вересня не передрікали Блоку Литвина проходження до парламенту, та й в 2006 році ця сила зазнала фіаско.

Тільки Соціалістична партія, розуміючи, що Литвин "пасеться" на загальних з нею електоральному полі, намагалася нагадати громадськості про безсторонні факти з біографії Володимира Михайловича. Про те, зокрема, що він був довгий час правою рукою Президент Кучми, про статус учасника бойових дій - за один день перебування в Югославії, про плагіат в наукових роботах, про звання Героя України та інше.

Однак є ще одна темна сторінка в минулому Володимира Литвина, про яку також не забували нагадувати соціалісти і яку ніяк не можна віднести до "пересічному" передвиборному компромату. І вона настільки серйозна, що лідерам БЮТ і НУ-НС, думається, потрібно міцно задуматися перед тим, як робити якісь пропозиції Литвину. Йдеться про підозру у причетності Володимира Литвина до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.

Нижче буде викладена інформація на цю тему, яка взята з доступних джерел і за яку, природно ні автор, ні "Обозреватель" відповідальності не несуть.

Так уже збіглося, але у вересні 2007 року був оприлюднений черговий (третій) звіт про справу Гонгадзе за спільного розслідування, що почалось у листопаді 2003 року Міжнародною федерацією журналістів (International Federation of Journalists), Інститутом масової інформації (ІМІ), Національною спілкою журналістів Об'єднаного Королівства та Ірландії (National Union of Journalists of the UK and Ireland) та Фондом Гонгадзе (Gongadze Foundation). У даному документі є окремий параграф, присвячений Володимиру Литвину.

У ньому сказано про те, що припущення про причетність до справи Гонгадзе Володимира Литвина, колишнього спікера парламенту, виходить з його можливої ??участі у розмовах з Президентом Кучмою про плани завдати шкоди Гонгадзе, записаних Мельниченком.

"Записи Мельниченка" містять чотири розмови, де обговорюються плани нанесення шкоди Георгію Гонгадзе. Учасниками цих розмов були нібито Леонід Кучма, Юрій Кравченко, Леонід Деркач та Володимир Литвин. Наводиться і текст одного з цих розмов:

Кучма: Дай мені те ж саме про "Українську правду" і ... І ми вирішимо, що з ним зробити. Він зайшов надто далеко.

Литвин: Мені потрібно почати (суднове) справа.

Кучма: Що?

Литвин: Почати справу?

Кучма: Добре.

Литвин: Справа - ми зробимо копії.

Кучма: Ні, мені не потрібно справу.

Кучма: "Українська правда" дуже просто, негідник, козел, грузин, грузин.

Литвин: Гонгадзе?

Кучма: Гонгадзе. Ну, кіт його фінансує?

Литвин: Ну, він активно працює з (...) Морозом, з "Граніт". У суботу я бачив ... з Макеєнко.

Кучма: Може, притягнути депутата до суду, дати юристам притягнути це до суду. Це ж до прокурора, так?

Литвин: Ні, спустіть Краченко, я так думаю, вирішуйте, як, і також (Горбань або Коману) і Холондовіч (який очолював головне управління матеріально-технічного контролю МВС).

Кучма: Просто лайно - чи є який-небудь межа, в кінці кінців, сучий син, його потрібно депортувати - мерзотник - в Грузію і кинуть там сидіти на жопі!

Литвин: Вивезти його до Грузії і кинути там.

Кучма: Чеченці повинні викрасти його і просити викуп!

Далі у звіті розповідається, як у жовтні 2005 року на засіданні Парламентської Асамблеї Ради Європи Литвину було поставлено питання угорським депутатом Матіасом Еорсі з приводу того, що в записах Мельниченка є розмова Кучми і Литвина про те, як позбутися Гонгадзе. На що Литвин відповів, що міжнародна експертиза з'ясувала, що плівки Мельниченка були змонтовані. Литвин також сказав, що звіт української парламентської комісії у справі Гонгадзе, "не був об'єктивним".

У той же час, наголошується в міжнародному звіті, колишній агент ФБР Брюс Кеніг провів свою експертизу і оприлюднив висновок, що фрагменти записів розмов про Гонгадзе не були змонтовані.

І врешті даного розділу ставляться конкретні питання. Як Литвин пояснює протиріччя між процитованої їм експертизою і зробленою Кенигом та іншими експертизами? Чому за весь час, минулий після вбивства Гонгадзе, він не посприяв вирішенню цих питань? Чи є у нього записи цієї розмови з Кучмою від 3 липня 2000 року, і яким чином вони були підроблені? Всі ці питання, сказано в звіті, були відправлені Литвину, але відповіді на них не отримані.

У згаданому вище звіті слідчої комісії Верховної Ради, яку очолював депутат Григорій Омельченко, також є окремий розділ про роль Литвина. Там сказано, буквально, наступне:

"Мельниченко дав свідчення, в яких заявив, що з початку весни, травня місяця, колишній голова АП, нині Голова Верховної Ради, систематично клав на стіл Президента і доповідав йому про матеріали, надрукованих Гонгадзе, і своїми словами настроював Президента Кучму проти Гонгадзе . Ключовим стала розмова між Кучмою і Литвином, коли після чергової публікації Президент запропонував порушити справу проти Георгія Гонгадзе, як йому порадили адвокати. На що Литвин заявив Президенту Кучмі: "Ні, цього не треба робити, хай до мене зайде Кравченко". Після цієї розмови Кучма викликав до себе Юрія Кравченка і дав відповідні вказівки ".

Парламентська комісія оголосила і висновки свого розслідування. Один з них наступний:

"ТСК дійшла висновку, що колишній глава АП Литвин є підбурювачем до вчинення злочину проти Георгія Гонгадзе, що вилився в організацію викрадення, яке призвело до його смерті. ТСК одноголосно кваліфікувала дії Литвина як мають ознаки злочину, передбаченого ст. 27 і ч. 3. Ст. 146 ККУ, що означає підбурювання до організації викрадення журналіста Георгія Гонгадзе, організованого групою осіб за попередньою змовою, що призвів до тяжких наслідків - смерті ".

Ось такий "вантаж" лежить на плечах Володимира Литвина. І про це в Україні, в тій чи іншій мірі, знають більшість громадян.

"Відродження і утвердження високої духовності та моралі на основі християнських цінностей!", - Даний чудовий гасло міститься у передвиборчій програмі Блоку Литвина. Але він, м'яко кажучи, погано поєднується з висновками про Володимира Литвина, що містяться в двох вищенаведених звітах.

І дивує, чому про цю сторінку в біографії Литвина "не згадувати" лідери БЮТ і НУ-НС, які називають себе демократичними політичними силами і проголошують, що "закон - один для всіх"?! Хіба мають вони моральне право запрошувати у свою коаліцію політичний блок, з керівника якого поки ще не зняті такі тяжкі підозри? ..