Україна: етюд у чорних тонах

Після довгого падіння - протягом перших восьми років незалежності - економіка Україна з 2000 року почала свій невпинний підйом. До фінансової кризи 1998-1999 років в країні правив бал імпорт (в основному, "чорний"), але завдяки підвищенню більш ніж в 2,5 рази курсу долара, контрабанда стала не такою вигідною, і почала розвиватися вітчизняна промисловість. До того ж, слабка гривня і стабільні ціни на імпортний газ стимулювали українських експортерів.

Приблизно з перших же років нинішнього тисячоліття в Україні, нарешті, почали підвищуватися реальні доходи населення. Однак збіг ряду несприятливих для України обставин призвело до того, що в другій половині 2007 року різко погіршилася соціально-економічна ситуація в країні, а вимальовується перспективи на найближчі роки видаються вельми тривожними.

Звичайно ж, дуже негативним фактором став неврожай у зв'язку з посухою в травні-червні. Зростання цін на продукти харчування призвів до величезної інфляції - 14,8% в жовтні 2007 року до жовтня 2006. Істотний внесок у зростання індексу споживчих цін та цін виробників внесло також подорожчання енергоресурсів.

Зараз спостерігається подальше зростання інфляції: день у день дорожчають бензин і дизельне паливо, в багатьох регіонах піднімаються тарифи на житлово-комунальні послуги, продовжується підвищення цін на деякі продукти харчування, у зв'язку із зміцненням євро до долара значно виросли в ціні імпортні товари з Європи .

Ще одне неприємне для української економіки явище викликане триваючим світовою кризою на кредитному ринку. Проблеми почалися в лютому-березні 2007 року - з масових неповернень іпотечних кредитів у США, в серпні-вересні криза потужно зачепив фінансовий сектор уже і європейських країн, а останнім часом добрався до України.

З цієї причини в Україні останнім часом відбувається зростання кредитних ставок у валюті, а в недалекому майбутньому валютні ресурси можуть подорожчати ще більше. Також в ці дні в черговий раз за останній місяць спостерігається зниження котирувань акцій на українському фондовому ринку. Що є відображенням аналогічних процесів у США, країнах Європи та Азії.

Вельми плачевна ситуація на сьогодні і в головній експортній галузі України - гірничо-металургійному комплексі (ГМК). Тому кілька причин. По-перше, з червня 2007 року погіршилася світова кон'юнктура на ринку чорних металів. І хоча восени відбулося деяке пожвавлення в окремих його сегментах, в цілому поліпшення не спостерігається, і світові ціни на сталь продовжують повільне зниження.

Крім того, як заявили учасники наради балансової комісії ГМК України, що відбувся 14 листопада в Дніпропетровську, жовтень можна назвати "місяцем неприємностей" через планових і непланових простоїв. Так, в жовтні металурги недовиробили 88 тис. тонн чавуну, що пов'язано із зростанням цін на залізорудну сировину і збільшенням його імпорту, проблемами із забезпеченням металургів коксом і браком вагонів від "Укрзалізниці".

Кепські справи в цьому році і в зовнішній торгівлі - імпорт набагато перевищує експорт. Негативне сальдо торгівлі товарами за дев'ять місяців 2007 року склало майже 6,7 млрд. дол

Зрозуміло, що весняно-літню посуху, погіршення зовнішньої кон'юнктури для вітчизняних експортерів і світова фінансова криза не можна поставити в докір українській владі. Однак є ще два суто українських фактора, які завдають колосального збитку економіці і народу.

Перший полягає в дуже сильному зносі основних фондів у всіх галузях народного господарства. Знос обладнання, будівель, трубопровідних систем тощо складає на сьогодні приблизно 70-80%. Саме через це з кожним роком відбувається все більше техногенних аварій, у зв'язку з якими уряд змушений витрачати багато грошей. І їх надалі, на жаль, буде ставати все більше.

Другим вельми негативним моментом є корупція - зрощена тугим вузлом в економіці, органах державного управління та правоохоронній системі. Великі підприємства України обліплені з усіх боків посередницькими фірмами. Через посередників купується сировину, залучаються контрагенти, реалізується готова продукція. Робиться це все з єдиною метою - для "мінімізації оподаткування", що являє собою насправді ухилення від сплати податків. Приклад же подає влада, цинічно і наполегливо (вже 3 роки) використовує структуру "РосУкрЕнерго" як нахлібника-посередника на газовому ринку.

В Україні функціонує ще багато інших корупційних схем по відходу від оподаткування та по дерибану держбюджету (як і раніше, дуже популярна - відшкодування ПДВ по фіктивного експорту). Ці кошти виводяться, як правило, в офшори, а потім вони відмиваються в Україні у вигляді іноземних інвестицій.

До речі, лідером з інвестицій, з великим відривом від найближчих переслідувачів, став при нинішньому уряді острів Кіпр. Інвестиції "кіпріотів" склали цього року 1,8 млрд. дол, а за друге півріччя 2006 - трохи менше 1 млрд. дол Це, в основному, гроші великого українського бізнесу, в меншій мірі - російського. І користі від цих інвестицій - практично ніякої (купив сам у себе банк або якусь компанію).

Не можна не згадати в цьому плані ще і митницю, через яку без сплати податків в Україну завозиться величезна маса товарної продукції. Про це нещодавно розповідав Президент Ющенко на нараді в СБУ.

Компенсувати ж недостатні надходження до скарбниці з податків, митних зборів і від ФДМУ через провал плану приватизації на 2007 рік Кабмін має намір за рахунок подальшого нарощування зовнішніх позик.

Таким чином, в сьогоднішній економіці не видно ні єдиного світлого плямочки, і, що особливо засмучує, на найближче майбутнє немає передумов до поліпшення ситуації. Цілком можливо, що світові ціни на сталь в найближчі роки не почнуть підвищуватися. Також досить ймовірно і збереження (якщо не зростання) високих цін на нафту. І вже точно в найближчі три роки Україна очікує істотне збільшення вартості імпортного газу.

Мабуть, Газпром доб'ється свого і вимагатиме від України договору про перехід до 2011 року на європейську ціну газу - як це вже зробили Білорусь і Молдова. Тому можна припустити, що ціна на газ в 2008 році буде, скажімо, 160 дол за 1 тис. куб. м., в 2009 - близько 200 доларів, в 2010 - близько 250, а в 2011 - все 300.

З корупцією ж нинішня влада не бореться. Рейтинг України в 2007 році за даними міжнародного агентства Transparency International знизився, і зараз вона сусідить з корупції з такими державами, як Бенін, Малаві, Малі, Сан-Томе і Прінсіпі. Внаслідок чого уряду (і бізнес) розвинених демократичних країн Заходу вважають Україну територією ризику.

Такі сумні розклади означають, що українцям на найближчі роки не світить нічого доброго. А чим зайняті в такій ситуації провідні українські політики, включаючи главу держави? Відомо чому - вже майже два місяці після виборів активно плетуться інтриги щодо коаліції, кандидатур спікера і прем'єра. Це для них набагато важливіше ...