Найкращий президент той, якого ми не помічаємо

Можна дурити частину народу весь час; можна дурити весь народ деякий час, але не можна дурити весь час весь народ. Як ви думаєте, які саме з цих "трьох ступенів" влади, позначених Авраамом Лінкольном, встигли пройти помаранчеві?

Відео дня

Втім - це вже не важливо: як показує наша Інтернет-статистика новини з помаранчевого табору ВЖЕ нікого не цікавлять (або ЩЕ). Що ж добре читають наші читачі?

Як не дивно - читабельні новини про Януковича (Інтернет-лічильники не обдуриш). Медовий місяць не обійшов цього політика, про якого західна преса влучно написала як про людину, який "не тільки видерся, але й видерся". Навіть його скандальні "проїзди" по Києву на роботу і з роботи, що створюють киянам пробки, стали притчею во язицех (до речі, можу дати пораду Віктору Федоровичу: приїжджати на роботу на сьомій ранку, а їхати з Банкової в десять вечора. Тоді його кортеж практично ніхто не помітить).

Ретиво і вчасно взявся Янукович за ціни на бензин, зокрема викликав до себе на килим віце-прем'єра Віктора Слауту та аграрного міністра Миколи Присяжнюка, що відповідають за ціну на "горючку" для села напередодні посівної. Право слово, попередник Віктора Федоровича навіть не помітив би нових високих цінників на бензозаправках, як часто не помічав Ющенко і посівної, точніше її відсутності в цілих регіонах, не здатних профінансувати ні солярку, ні насіння (правда, селяни люблять пускати землю під пар, щоб вона "відпочивала": якщо ж полі стоїть незасіяній більше одного літа, то називатися воно повинне не ПАР, а поклади, і таких покладів при помаранчевих в Україні утворилося чимало).

Не знаю, як з точки зору ринкової економіки назвати такий ось "ручний" тип управління, але головне, по-моєму, сьогодні в умовах спаду - це результати цього самого ручного управління. Щоб вказав Янукович полегшити життя малому бізнесу, а Тігіпко і Бродський домоглися того, щоб малий бізнес в Україні можна було відкрити, як в США: витративши 2:00 часу і триста доларів.

Правда етап приємних обіцянок у спілкуванні з "верхам" для президента неминучий, як і етап медового місяця з "низами". Ось зателефонував знайомий генерал СБУ і мало не плакав від щастя: президент ОСОБИСТО привітав силовиків з 18-річною річницею створення СБУ та наобіцяв їм з три короби, нагородивши при цьому орденами і медалями трьох капітанів, чотири майора, п'ять підполковників, шість полковників і всього одного генерал-майора.

В якій з моментів п'ятирічної каденції сьогоднішня стартова активність президента почне втілюватися у вигляді тих проектів Законів України, які будуть розроблені безпосередньо командою Януковича? Нагадаю, що Ющенко своїм правом законодавчої ініціативи користувався вкрай рідко і не охоче, сподіваючись більше на президентське вето.

Ну, а президент Російської Федерації Дмитро Медведєв "підкидає" до Держдуми в середньому парочку проектів Законів на тиждень, причому в основному - з економіки. Думаю, що такі цілком кваліфіковані радники Януковича як Ігор Мітюков та Анатолій Кінах укупі з активною Іриною Акімовою могли б "згадати молодість", щоб перетворити президентський палац на Банковій - не у "другий Кабмін"; не в пасіку для любителів урядових нагород; а в справжній інтелектуальний центр вироблення ДЕРЖАВНОЇ стратегії.

Хоча чінодралов і ретроград своїми радниками Янукович теж охоче призначає, мимоволі нагадавши мені старий анекдот:

"Колись за чаркою чаю відставний прем'єр-міністр розповів своїм ставленикам-міністрам чинного уряду одну мудру притчу.

- Усередині кожного уряду йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк представляє зло - КОРУПЦІЮ, про яку будь-яка влада завжди повідомляє в минулому часі, і ІНТРИГИ, про які великий Суворов сказав так: "Я був поранений десять разів: п'ять разів на війні, п'ять разів при дворі. Всі останні рани - смертельні ". Інший вовк представляє добро - РЕФОРМИ, про які Михайло Горбачов пожартував так "Реформи повинен завершувати той, хто їх почав. А почав-то їх я "(насправді реформи завершити не можна); і ІНТЕРЕСИ НАРОДУ (Платон говорив "Скільки рабів, скільки ворогів").

Молоді міністри, уражені глибиною думки заслуженого пенсіонера, кілька хвилин мовчали, задумавшись. А потім хором запитали:

- І який вовк в кінці перемагає?

Особа старого бюрократа освітила підступна посмішка. Він відповів:

- Завжди перемагає той вовк, якого ти краще годуєш! "