Приватизація "Криворіжсталі": Що впаде - долар чи гривня?

В останні дні українські політики і економісти активно обговорюють дві пов'язані між собою, проблеми. Перші вельми стурбовані майбутньою дільбою 24 млрд грн, які мають надійти у скарбницю держави від нового власника "Криворіжсталі" протягом двох найближчих місяців. Других же більше хвилює безпека схеми "оприбуткування" такий нечуваної суми. Дали свої коментарі основні гравці майбутньої операції: Нацбанк і міністерство фінансів. Вважав за потрібне озвучити репліку з цього приводу і міністр економіки.

Відео дня

3 гривні за долар

"Нацбанк України готовий напряму вікупіті 4,8 млрд. дол., Вірученіх від пріватізації ВАТ" Криворіжсталь ", у зв'язку з чім ця Операція НЕ впліне на курс ГРИВНІ на валютному прайси. Однак, щоб наступна Збільшення грошової масі НЕ пришвидшити ріст ЦІН, уряд винен утріматіся від надпланового нарощування витрат бюджету в 2005 году. Мі, по суті, и відкрілі рахунок Фонду держмайно в Національному банку для того, щоб, ЯКЩО Здійснювати викуп, щоб це Було в межах Нацбанку. У випадка конвертації, відповідна сума в гривнях піде на рахунок Держказначейства, что такоже находится в центральному банку країни ". Такою була думка першого зама глави НБУ Анатолія Шаповалова, яке він озвучив в інтерв'ю Reuters.

Про таке бачення проблеми доповів Національний банк. Висловився і міністр фінансів Віктор Пинзеник: - Сьогоднішня подія створило Нацбанку і уряду новий головний біль. Проблема валютних надходжень від "Криворіжсталі" має відношення до курсу коханого на Україні долара. Весь цей обсяг валютний ринок не зможе переварити. У нас виникає серйозне завдання - як стерилізувати цей наплив доларів? Зараз ми близькі з Нацбанком до вирішення цієї проблеми, щоб не зробити "залпової" продажу. Я думаю, ми знайдемо рішення, яке не дозволить вийти долара відразу на ринок, він виходитиме лише в міру необхідності. Сюрпризи валютному ринку не потрібні. ("Економічні новини України", 25.10.2005).

Трохи сум'яття внесло заяву молодого міністра економіки Арсенія Яценюка про те, що оплата за КМК повинна проводитися в гривнях, а не доларах. До слова, новий міністр днями відзначився висловлюванням, що 2005 рік стане рекордним за надходженнями інвестицій в економіку України. Це його думка йде кілька врозріз з численними недавніми твердженнями президента Ющенка про падіння обсягів іноземних інвестицій з початку року в 4 (!) Рази. Можливо, урядовці просто взяли приклад з інших політиків, які вже давно не звертають увагу на взаємовиключні за змістом фрази нашого президента, знаючи, що у нього "по сім п'ятниць на тиждень"? Неодноразово "грішив" подібним і Віктор Пинзеник, відкидаючи звинувачення в поганій роботі відставленого уряду.

Пізніше Рада Національного банку України зібрався на позачергове засідання і більш детально обговорив цю проблему. Після закінчення наради прозвучали обнадійливі слова.

"Після підписання договору Нацбанк викупить у Лакшмі Міттала всю суму відразу. Але вона не потрапить на валютний ринок, оскільки НБУ зарахує її на спеціальні рахунки Міністерства фінансів в Нацбанку - рахунки Держказначейства, - повідомив глава комітету з фінансів і банківської діяльності Верховної ради Сергій Буряк "(" Економічні новини України ", 27.10.2005).

Звичайно, всі ці заходи та висловлювання чиновників не залишилися не поміченими громадськістю. Тим більше що в кінці минулого тижня вважали за потрібне підключитися до цієї теми і такі значні постаті політичного бомонду, як Анатолій Кінах та Олег Рибачук. Їх запевнення про стабільність курсу гривні на сьогоднішньому рівні внаслідок правильних дій Нацбанку були очікувані. Українці ж нині не дуже довірливі. Вони, наприклад, добре пам'ятають, як у квітні за один день відразу на 5% була ревальвована вітчизняна валюта. Як потім невиразно пояснював причини неринкових дій НБУ його глава, Володимир Стельмах, спеціально ненадовго вибрався з цією метою зі своєї глибокої конспірації ...

Природно, не залишилися осторонь і журналісти. Висловлюються різні, часом, абсолютно протилежні точки зору. Наприклад, Анна Безулик за час прямого ефіру в своїй передачі на каналі "1 +1" встигла кілька разів повідати про чутки, що незабаром один долар коштуватиме всього три гривні. А ведучий 5 телеканалу Данило Яневський в розмові з президентом Асоціації українських банків Олександром Сугоняко, навпаки, висловив переконання, підтримане його співрозмовником, що найближчим часом у валютно-курсовому "організмі" температура буде 36,6 градусів, а тиск 120 на 80.

Підхопивши останнє порівняння, зауважимо, що досвідчений лікар не обмежиться лише задовільними показами температури тіла і артеріального тиску свого пацієнта. Вони мало що скажуть про фортеці імунітету організму. Лікар напевно призначить якісь додаткові аналізи і розпитає клієнта про перенесені раніше захворювання. Так і щодо курсових коливань гривні - було б непогано врахувати накопичений за останні 10 років досвід її поведінки в різних ситуаціях і оцінити в цьому плані сьогоднішнє економічне становище в країні.

Історія хвороби

Що відбувалося раніше і існує до цих пір в Україні? 1992-1994 роки - період гіперінфляції. 1994 -1996 роки - країна оговтується після економічного нокауту, інфляція вже відносно помірна, девальвація карбованця припинена. Вересень 1996 - введення гривні. Курс гривні до долара стабільний - 1,8-1,9. Ось тут-то б і подумати про економічні закони, і відразу ж привчити населення до плавного зниження курсу гривні. Нічого подібного. 1997-1998 роки - фіксований курс гривня-долар при постійному перевищенні попиту на тверду валюту. Але НБУ вирішує свої поточні проблеми. Привчає народ до уявної стабільності гривні, розшаркується перед МВФ здатністю утримувати фінансову стійкість (з метою отримання нових кредитів) і, нарешті, розкручує гри з облігаціями внутрішньої державної позики. Процентні ставки за ОВДП досягають 100% і більше при стабільному обмінному курсі гривні! У побудова державних фінансових пірамід спрямовуються закордонні гравці, вітчизняні комерційні структури, а через них - і населення.

Така економічна дикість не могла існувати довго. Восени 1998 року стався обвал. Гривня впала, резерви НБУ скоротилися на 70% - з $ 2,3 млрд. до $ 700 млн.! .. З відповідними наслідками для всієї економіки держави! Фінансова криза 1998 року в Україні стався не через російського серпневого дефолту, і вже, тим більше, не через азіатських фінансових хвилювань. То був лише привід. Причина полягала в штучної, неринковою валютно-курсової і кредитної політики НБУ.

Може бути, нарешті, фінансові потрясіння 1998 чомусь навчили тодішнє керівництво країни і НБУ? Ні. Все залишилося як і раніше. 1999-2005 роки - у країні знову штучно утримується фіксоване співвідношення курсу гривня-долар. Але тепер фіксується занижений в порівнянні з реальним курс вітчизняної валюти (співвідношення гривні до долара), як до осені 1998 року, а навпаки, завищений - 5,3 -5,4. (В період різкої девальвації гривні в 1998-1999 роках в більшій мірі, ніж економічний, позначився психологічний фактор очікування людей, ще добре пам'ятають роки гіперінфляції). Не робиться жодної спроби виправлення ненормальної ситуації. За винятком квітневої сього року, майже марною, ревальвації гривні, так як за рахунок інфляції попередніх 5-6 років (10-20% щорічно) співвідношення гривня-долар впритул наблизилося до економічно реального показника (тут доречним бачиться порівняння - людина провів на пляжі весь день під палючим сонцем, а, йдучи, згадав про захисну мазі і взявся натирати обгорілі плечі.)

Можна спробувати відшукати причини такої "нерозторопність", якщо подумати, кому був вигідний завищений курс гривні. Звичайно, вітчизняним експортерам, а у нас це, в першу чергу, гірничометалургійний комплекс, посилено опікувався колишнім керівництвом країни ... Національний банк же всі ці роки нарощував валютні резерви, викуповуючи надлишок долара по вкрай завищеною ціною, через що вся країна розплачувалася високими цінами на імпорт, головна складова якого в Україні - нафта.

Сьогодні в Україні впритул наблизилися до точки рівноваги курсу гривні до долара. У квітні, коментуючи стрибок гривні, голова Нацбанку називав цифри реального (за різними оцінками) на той момент курсу гривні. Найчастіше їм, а потім і багатьма іншими експертами, згадувався показник в 4,8 гривні за долар і навіть більш низькі цифри. Але, окрім вже зробленого НБУ цього року підвищення на 5% курсу гривні, є ще й інфляція. За 9 місяців вона склала 7,1%, за 10 місяців, імовірно, перевищить 8%. Тобто, Рубікон або вже досягнутий, або він буде подолана в самий найближчий час. Така ситуація (симптоматика) з гривнею склалася на момент продажу за 4,8 млрд. дол "Криворіжсталі", тобто на сьогоднішній день.

Про можливі рецидивах і профілактиці

Ревальвація гривні в листопаді-грудні можлива. Але вона буде, швидше за все, незначною і нетривалою. Її причиною не стануть мільярди від продажу КМК. Поштовхом можуть послужити якраз численні висловлювання про можливість (і неможливості) ревальвації гривні українських політиків і державних діячів, посилені підвищеною увагою ЗМІ. Людина, у якого є долари чи євро, почувши всі ці коментарі, може "прозріти" і вирішити терміново обміняти їх на гривню. Раптом, її курс через якийсь час знизиться? Якщо таких людей виявиться досить багато, комерційні банки помітять підвищення попиту на гривню і не забаряться на цьому трохи підзаробити, знизивши її курс. Дуже швидко все повернеться на старі позиції. Більшість же українців, що не мають взагалі заощаджень або зберігають лише гривні, не втратять ніскільки.

Набагато небезпечніше може скластися ситуація дещо пізніше - до кінця нинішнього року, в 1 кварталі 2006 року, або після виборів. І торкнутися вона може вже всіх українців. Ми маємо на увазі можливу девальвацію гривні. До того є реальні передумови. З січня наступного року істотно підвищаться зарплати в бюджетному секторі, пенсії та соціальні допомоги. Це передбачено проектом держбюджету на 2006 рік (пенсії на 10%, зарплати на 20%). Грошова маса на руках населення зросте значно. Причому, потрібно пам'ятати, що попереду парламентські вибори, і депутати зроблять все можливе, щоб якомога більше збільшити соціальні нормативи у порівнянні з закладеними в проекті закону про бюджет на наступний рік спочатку. І ось тут-то свою негативну роль можуть зіграти також гроші, отримані від продажу "Криворіжсталі" ... І чим більша частина з 24 млрд. грн. опиниться на руках населення, тим небезпечніше це буде для фінансової стабільності в країні. Не матиме особливого значення, чи прийдуть вони до людей у ??вигляді компенсації втрачених заощаджень в Ощадбанку колишнього СРСР, або в якості додаткового збільшення зарплат, пенсій, або якось ще.

Крім того, негативний вплив може надати, знову таки, психологічний фактор. Українців дуже лякають коливання співвідношення гривня-долар. Більшість не забули криза 1998 року. Про те, що потрібно бути напоготові, нагадали минулорічні стрибки долара в період політичних хвилювань. Не додала впевненості народу і квітнева ревальваційна витівка Нацбанку ... Приводом до фінансового неспокою може послужити будь тривожна подія, як в економіці, так і в політиці. Цим фактором могла стати і вереснева відставка уряду. Пронесло ... Попереду два чітко вимальовується обставини, здатні спровокувати невпевненість населення та бізнесу: можливість значного підвищення цін на російський газ з січня 2006 року і загострення політичного протистояння напередодні парламентських виборів.

А те, що курс долара по відношенню до гривні в наступному році повинен рости, не викликає сумнівів у багатьох економістів. Якщо вважати за реальне співвідношення долара і гривні сьогоднішнє значення, і взяти до уваги очікуваний інфляційне зростання близько 1% на місяць в листопаді, грудні і наступного року (навіть без сплеску на початку року), котирування гривні повинні, бажано плавно, знижуватися. При цьому дуже важливо уникнути паніки у населення, привченого до псевдостабільного національної валюти і має величезні гривневі депозити в комерційних банках.

Завдання для керівництва країни дуже складна. Якщо ж продовжиться доктрина утримання курсу, це означатиме повторення політики, що призвела до кризи в 1998 році. А така ідея має своїх прихильників. Ось, наприклад, думка начальника відділу випуску фінансових інструментів "Укрсоцбанку" Еріка Наймана: "Враховуючи зростаючі можливості Національного банку щодо погашення будь-яких спекулятивних сплесків на валютному ринку (адже НБУ не тільки випускає в обіг гривні, але і купує велику кількість доларів для своїх резервів ), різких змін курсу гривні найближчим часом не очікується. Більше того, зростання валютних резервів НБУ до 18-19 мільярдів гривень ще більше "зацементує" ситуацію на валютному ринку. І до кінця 2006 року ми навряд чи побачимо значні коливання її курсу як на готівковому, так і на безготівковому ринках ". ("Факти і коментарі", 29.10.2005)

Ситуація, коли протягом довгого періоду ставки за гривневими депозитами набагато вище відсотків за депозитами у твердій валюті, інфляція вимірюється двозначними числами (внутрішні ціни перевищують світові по все більшій кількості товарних позицій), і при цьому утримується фіксований обмінний курс, означає тільки одне: над гривнею занесений Дамоклів меч. І він неодмінно опуститься - з нищівними наслідками і для власників гривневих вкладів, і для всієї економіки держави! Що ми вже проходили. під час перебування головою НБУ (1993-1999 рр..) Віктора Ющенка.

Благо, в економічному блоці сьогоднішнього уряду, мабуть, замислюються про це. Про розуміння проблеми, як нам здається, говорять, наприклад, слова міністра економіки, сказані ним на міжнародній конференції в Брюсселі: "Національний банк України почне спеціальну програму, спрямовану на забезпечення гнучкого курсу" ("Експерт-центр", 6.10.2005). До думки молодого, але, безсумнівно, економічно грамотного, міністра, можливо, прислухаються. Тим більше що глава НБУ у нас, як відомо, не ініціатор самостійних рішень, а прем'єр-міністр відверто технічний.Настав час прийняття довгострокової, економічно обгрунтованою, валютно-курсової політики уряду і Національного банку. Який шлях обере сьогоднішнє державне керівництво, ми скоро побачимо ...