Перспективи виробництва теплової енергії з біомаси
Сьогодні біомаса як паливо впевнено займає четверте місце в світі за обсягами виробництва і споживання енергії. Її частка в загальному постачанні первинної енергії досягає 10%, що становить 1272 млн. т н.е. / Рік. У секторі виробництва теплової енергії біомаса також знаходиться на четвертому місці після вугілля, природного газу та нафти.
Значні успіхи в розвитку сектора біоенергетики досягнуті в Європейському Союзі. Частка біомаси в загальному споживанні енергії в ЄС зросла з 3% у 1995 році до 7% у цей час. При цьому в ряді країн цей показник набагато вищий за середньоєвропейський. Так, у Латвії частка біомаси у валовому внутрішньому енергоспоживанні становить близько 28% (лідер серед країн ЄС), в Швеції - 22%, у Фінляндії - 21%, у Данії - 17%, в Австрії - 16%, у Німеччині - 8% . Для порівняння: у США внесок біомаси в загальне енергоспоживання становить 3,9%, а в Україні - 1,24%.
Найбільш важливу роль біомаса грає в секторі теплової енергії - на сьогоднішній день з неї виробляється близько 15% загального обсягу теплової енергії в ЄС ( рис. 1 ). Майже вся теплова енергія з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) (99%) виходить за рахунок біомаси та органічних відходів.
Рис. 1. Структура виробництва теплової енергії в ЄС, 2010 р. (всього 2652 ПДж)
У ряді країн показник виробництва теплової енергії з біомаси значно вище середньоєвропейського: Швеція - 61% (лідер серед країн ЄС), Австрія - 37%, Данія - 35%, Фінляндія - 32%.
У структурі самої біомаси, використовуваної для виробництва теплової енергії, у більшості країн ЄС основна частка припадає на тверду біомасу, наприклад, у Фінляндії - 94%, у Польщі - 93%, в Австрії - 89%, у Швеції - 78% ( таблиця 1 ).
Таблиця 1. Структура виробництва теплової енергії з біомаси по виду палива в деяких країнах ЄС, 2009 р.
Країни ЄС
Вид біомаси / біопалива
Всього, ТДж / рік
тверда біомаса
ТПВ *
біогаз
рідкі біопалива
Швеція
78%
17%
1%
5%
113405
Фінляндія
94%
4%
2%
-
51595
Данія
62%
36%
3%
-
41252
Німеччина
37%
58%
3%
1%
37758
Австрія
89%
8%
2%
1%
24471
Польща
93%
-
7%
-
11270
Франція
-
100%
-
-
10613
Нідерланди
24%
73%
3%
-
6869
Італія
37%
34%
12%
17%
6861
Чеська Республіка
56%
39%
5%
-
3703
Угорщина
68%
31%
1%
-
1696
* ТПВ - тверді побутові відходи
Розподіл за технологіями виробництва теплової енергії наведено в таблиці 2 . З даних таблиці видно, що в представлених країнах ситуація дуже різна. Наприклад, у Фінляндії, Австрії, Швеції більша частина теплової енергії виробляється на ТЕЦ, що працюють на біомасі, тоді як ТЕЦ, утилизирующие ТПВ, виробляють значно менший обсяг. Навпаки, в Данії, Нідерландах ТЕЦ на біомасі та на ТПВ виробляють майже однаковий обсяг теплової енергії. В Італії вся теплова енергія виробляється на ТЕЦ.
Таблиця 2. Структура виробництва теплової енергії з біомаси за видами технології в деяких країнах ЄС, 2009 р.
Країни ЄС
Види технології / обладнання
Всього, ТДж / рік
ТЕЦ на біомасі
ТЕЦ на ТПВ
котельні та побутові котли на біомасі
Швеція
52%
13%
36%
113405
Фінляндія
77%
3%
20%
51595
Данія
30%
32%
38%
41252
Німеччина
24%
39%
37%
37758
Австрія
52%
6%
42%
24471
Польща
85%
-
15%
11270
Франція
-
77%
23%
10613
Нідерланди
27%
23%
50%
6869
Італія
66%
34%
-
6861
Чеська Республіка
38%
11%
51%
3703
Угорщина
61%
31%
8%
1696
Згідно з прогнозом Європейської Комісії, наведеному в Дорожньої Карті з розвитку ВДЕ, в 2020 році в ЄС з поновлюваних джерел буде проводитися 120 млн. т н.е. теплової енергії, що складе близько 18% загального обсягу виробництва. З них близько 75% - з біомаси, а решта, приблизно порівну, - з геотермальної енергії (із застосуванням теплових насосів) і сонячної енергії (із застосуванням теплових колекторів).
Виробництво теплової енергії з біомаси успішно розвивається в Європейському Союзі завдяки планомірному використанню дієвих інструментів його підтримки і стимулювання. Ці інструменти можна умовно розділити на такі групи:
інвестиційні гранти, субсидії;
податкові пільги;
фінансування (пільгове кредитування та ін) через спеціальні програми, фонди;
законодавча підтримка.
В Україні сектор біоенергетики розвивається досі, на жаль, вкрай повільно. Згідно енергетичному балансу за 2011 рік Україна споживає енергії з біомаси / відходів обсягом 1,56 млн. т н.е., що становить лише 1,24% загальної поставки первинної енергії (ОППЕ) ( рис. 2 ).
Рис. 2. Структура загальної поставки первинної енергії в Україні, 2011 р. (всього 126 млн. т н.е.)
Основним енергоносієм в країні залишається природний газ (36,9% ОППЕ), на другому місці - вугілля (32,7% ОППЕ), хоча тенденцією останніх декількох років є зниження споживання газу і збільшення використання вугілля. Так, згідно енергетичному балансу України за 2010 рік, частка природного газу в ОППЕ становила 42%, а вугілля - 28,2%.
На сьогодні обсяг споживання теплової енергії в Україні становить близько 230 млн. Гкал, з яких найбільша частка (67%) припадає на населення та житлово-комунальне господарство (ЖКГ), 20% - на промисловість і 13% - на інші галузі. Згідно з проектом Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, попит на теплову енергію в 2030 році може збільшитися до 271 млн. Гкал. При цьому найбільше зростання відбуватиметься в комерційному і бюджетному секторах - їх частка в структурі споживання виросте до 20%.
Україна має хороші передумови для істотного розширення використання біомаси в енергетичних цілях, в першу чергу для виробництва теплової енергії. Однією з таких передумов є значний потенціал біомаси, доступної для виробництва енергії. Основними складовими потенціалу є відходи сільського господарства та біомаса енергетичних культур. Залежно від урожайності основних сільськогосподарських культур економічно доцільний потенціал коливається в межах 25-35 млн. т у.п. / Рік, що становить 13-18% споживання первинних видів палива в Україні.
На сьогодні з наявного потенціалу біомаси для виробництва енергії в Україні найбільш активно використовується деревна біомаса і лузга соняшника. З даних, представлених в таблиці 3 , видно, що використання потенціалу деревної біомаси досягає вже 80%, а лушпиння соняшника - 59%. При цьому потенціал такого важливого і доступного виду біомаси як солома утилізується лише на 1%.
Таблиця 3. Використання біомаси для виробництва енергії в Україні (2011/2012 рр..) *
Вид біомаси
Річний обсяг споживання **
Частка від загального обсягу річного споживання біомаси
Частка від економічно доцільного потенціалу
натуральні одиниці
тис. т у.п.
Солома зернових та ріпаку
77 тис. т
37
1,6%
1%
Дрова (населення)
2 млн. м 3
478
21,4%
80%
Деревна біомаса
(Крім населення)
4 млн. т
1330
59,5%
Лушпиння соняшнику
665 тис. т
318
14,2%
59%
Біоетанол
52 тис. т
48
2,1%
4%
Біодизель
318 т
~ 0
~ 0
~ 0
Біогаз з відходів с / г
10 млн. м 3
7
0,3%
2%
Біогаз з полігонів ТПВ
26 млн. м 3
18
0,8%
7%
ВСЬОГО
2236 ***
100%
* Експертна оцінка
** Для виробництва енергії в Україні. Експорт гранул не враховується.
*** Узгоджується з даними Державної служби статистики України (2,24 млн. т у.п. у 2011 р.).
На сьогоднішній день біомаса використовується, в основному, для виробництва теплової енергії. Можна відзначити такі основні напрямки використання:
Населення в сільській місцевості використовує дрова в традиційних печах і печах (близько 74% загального обсягу використаних дров). Решта утилізуються підприємствами.
Близько 2000 сучасних котлів працюють на деревній біомасі (тріска, гранули), а в місті Сміла (Черкаська обл.) - ТЕЦ на біомасі. За даними Державного агентства лісових ресурсів України, на підприємствах галузі працюють 1387 котлів на біопаливі загальною встановленою потужністю 246 МВт. Серед вітчизняних виробників древесносжігающіх котлів можна відзначити котлозавод "Крігер" (Житомир), ТОВ "Волинь-Кальвіс" (Ковель, Волинська обл.), "Ройек-Львів" (Львів) та ін
Більше 1000 котлів, переведених з вугілля / мазуту на деревну біомасу, експлуатуються на підприємствах лісового господарства.
Близько 40 котлів та 40 теплогенераторів працюють на пакованої соломі. Майже всі котли - виробництва компанії "Південтеплоенергомонтаж" (Київ), яка випускає котли за ліцензією датської компанії Passat Energy A / S. Котли експлуатуються в сільських школах, на аграрних підприємствах та інших об'єктах. Теплогенератори виробництва ВАТ "Бриг" (м. Первомайськ, Миколаївська обл.) Працюють у складі зерносушильних комплексів у 20 областях України.
Більше 70 котлів, розташованих на маслоекстракційних заводах і олійно-жирових комбінатах, використовують як паливо лузгу соняшнику. Частина котлів спроектована СПКТБ "Енергомашпроект" (Київ), інші - іноземного виробництва, зокрема компанії Vyncke (Бельгія), Rafako (Польща), Babcock. Дві установки працюють в режимі ТЕЦ - на ВАТ "Кіровоградолія" (Кіровоград) та ТОВ "Комбінат Каргілл" (Донецьк).
Ще одним важливим напрямком використання енергетичного потенціалу біомаси є виробництво гранул та брикетів. За даними Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива та енергії, в 2012 році в Україні було вироблено 810 тис. т твердого біопалива. Левова частка виробленого біопалива експортується, в основному, в країни Європи. Але в останні роки спостерігається тенденція збільшення частки, яка залишається в Україні. Якщо 4-5 років тому 90-95% виробленого твердого біопалива вивозилося, то в 2012 році частка експорту скоротилася до 70%.
В Україні існує ряд бар'єрів на шляху розвитку біоенергетики в цілому, і сектора виробництва теплової енергії зокрема. З них слід відзначити такі:
Субсидування внутрішніх цін на природний газ для населення та ЖКГ робить біомасу неконкурентоспроможною в цих секторах.
Відсутність субсидій для покупців біоенергетичного обладнання.
Відсутність діючої державної програми з розвитку біоенергетики.
Можливості сектора біоенергетики майже проігноровані при розробці проекту оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 р.
Нерозвиненість ринку біомаси як палива.
Завищені екологічні вимоги до казанів, що працюють на біомасі.
Існуючий механізм тарифоутворення не стимулює виробників теплової енергії застосовувати місцеві біопалива, а навпаки спонукає їх до використання імпортного природного газу.
Для подолання цих бар'єрів і сприяння розвитку сектора на державному рівні повинен бути прийнятий цілий ряд відповідних заходів. Серед іншого, рекомендується встановити в офіційних документах обгрунтовані цілі за вкладом біомаси в енергоспоживання. Позиція авторів і порівняння з існуючими цілями в Україні та ЄС наведені в таблиці 4 .
Таблиця 4. Цілі по вкладу біомаси в енергоспоживання в Україні та ЄС
Показник
2011
2015
2020
2025
2030
Частка біомаси в загальному енергоспоживанні України (Енергетична стратегія України 2006 р.)
1,3%
-
2,6%
-
3,0%
Частка біомаси в загальному енергоспоживанні України (проект Енергетичної стратегії України 2013) *
1,24%
1,24%
1,24%
1,24%
1,24%
Частка біомаси в загальному енергоспоживанні України (пропозиція авторів)
1,24% **
1,5%
3%
5%
7%
Частка біомаси у валовому кінцевому енергоспоживанні України (пропозиція авторів)
1,78%
2,2%
4,3%
7,2%
10%
Частка біомаси в загальному енергоспоживанні ЄС
6,7%
10%
14%
16%
19%
* Перерахунок авторів.
** За даними енергетичного балансу України за 2011 рік.
Також вважаємо за необхідне внести відповідні зміни до законодавства, які б:
передбачили механізм компенсації встановлених тарифів на виробництво та постачання теплової енергії з альтернативних джерел енергії (в тому числі, з біопалива) пільговим категоріям споживачів;
закріпили частку біопалива в загальному виробництві теплової енергії комунальними підприємствами;
закріпили рівноправне використання різних видів палива для виробництва теплової енергії.
Аналіз результатів техніко-економічного обгрунтування технологій виробництва теплової енергії з біомаси дозволяє запропонувати наступну концепцію впровадження біоенергетичного обладнання в Україні.
При існуючих цінах на викопні палива (у першу чергу, природний газ), теплову енергію та на біомасу впровадження котлів на біомасі є економічно доцільним і може рекомендуватися для об'єктів теплоенергетики в промисловому і бюджетному секторах. Реалізація таких проектів у житлово-комунальному господарстві перебуває сьогодні на межі рентабельності. Термін окупності проектів з впровадження котлів на деревині та соломі становить 2-3 роки для промислового та бюджетного секторів, і більше 7-10 років - для ЖКГ.
Відносно низькі ціни на природний газ для населення і в ЖКГ є основною перешкодою для широкого застосування біомаси як палива в цих секторах. Враховуючи загальну тенденцію зростання цін на природний газ в Україні, можна очікувати, що в найближчому майбутньому ціна газу для ЖКГ таки буде наближатися до ринкового рівня. Перше ж підвищення цін на газ в цьому секторі надасть вагомий стимул для впровадження котлів на біомасі. Що стосується побутового сектора, то ціна на природний газ для населення штучно утримується державою на ще більш далекому від ринкового рівні. Тому очікувати широкого впровадження котлів на біомасі в цьому секторі можна в більш віддаленій перспективі.
На наш погляд, в першу чергу в Україні повинно впроваджуватися обладнання для виробництва теплової енергії, а також спільного виробництва теплової та електричної енергії з біомаси. Це побутові та промислові котли, опалювальні котельні і ТЕЦ.
Вважаємо, що при масовому переході з використання природного газу на біомасу потрібно істотне розширення систем централізованого теплопостачання, тобто частина індивідуальних споживачів теплової енергії повинна підключитися до систем (помірно) централізованого теплопостачання. Це необхідно для забезпечення можливості ефективного використання твердого палива, в тому числі біомаси.
Іншим важливим положенням, покладеним в основу концепції біоенергетичних асоціації України (БАУ) з впровадження обладнання для виробництва теплової енергії з біомаси в Україні, є розподіл виробництва за видами технологій. Виходячи з аналізу досвіду країн ЄС (див. табл. 2 ), концепції БАУ з розвитку інших секторів біоенергетики та деяких технічних і нетехнічних обмежень, запропоновано наступний розподіл у структурі виробництва теплової енергії: ТЕЦ на біомасі - 25%, ТЕЦ на ТПВ - 10% , котельні та побутові котли на біомасі - 65%. Цей розподіл втілено для Концепції 2030 року. Для Концепції 2020 розподіл інше, враховуючи поточну ситуацію в Україні (дуже мала кількість ТЕЦ на твердій біомасі, відсутність ТЕЦ на ТПВ) і відносно невеликий проміжок часу, що залишився до 2020 р. ( таблиця 5 ).
Таблиця 5. Прогноз динаміки зростання потужності устаткування для виробництва теплової енергії з біомаси в Україні
Показники
2011
2020
2030
Споживання первинних енергоресурсів, млн. т у.п
180,7
212,8
238,1
Частка біомаси в загальному споживанні енергії
1,24%
3%
7%
млн. т у.п.
2,24
6,4
16,7
Частка біомаси у валовому кінцевому енергоспоживанні
1,78%
4,3%
10%
Встановлена ??потужність біоенергетичного обладнання для виробництва теплової енергії, МВт т
3586
7665
17150
розподіл потужності:
ТЕЦ на біомасі
ТЕЦ на ТПВ
котельні, побутові котли та печі на біомасі
1%
-
99%
13%
2%
85%
25%
10%
65%
Обсяг біомаси для виробництва теплової енергії, млн. т у.п.
2,16
4,29
8,84
частка від потенціалу біомаси
6,4%
13%
26%
Загальне виробництво теплової енергії, млн. Гкал
232
250
271
Частка біомаси в загальному виробництві теплової енергії
6%
14%
32%
млн. Гкал
13,9
35
86,7
Заміщення споживання ПГ * для виробництва теплової енергії, млрд. м 3 / рік
1,67
3,5
7,5
частка від загального обсягу споживання ПГ
2,9%
7%
15%
* ПГ - природний газ.
Запропонована БАУ концепція щодо впровадження біоенергетичного обладнання для виробництва теплової енергії до 2020 представлена ??в таблиці 6 . Реалізація цієї концепції дозволить щорічно економити близько 3,5 млрд. м 3 природного газу (4,3 млн. т у.п.) і зменшувати викиди парникових газів майже на 7 млн. т СО 2 / рік. При цьому кількість створених нових робочих місць оцінюється в понад 10 тис. одиниць.
Таблиця 6. Концепція впровадження біоенергетичного обладнання для виробництва теплової енергії в Україні до 2020 р.
Тип обладнання
Місткість ринку України, од.
Встановлена ??потужність,
МВт т (+ МВт е )
Заміщення
ПГ,
млрд. м 3 / рік
Інвестицій-ційні витрати,
млн. грн.
Населення:
Традиційні печі на дровах
50000
500
0,20
150
Побутові котли на дровах і деревних гранулах 10 ... 50 кВт т
80000
2400
0,97
1920
Перехід населення з індивідуальних до систем помірно централізованого теплопостачання:
Котли на соломі і стеблах 1 ... 10 МВт т
85
170
0,07
170
Всього, населення
130085
3070
1,24
2240
ЖКГ та бюджетна сфера:
Котли на деревині 0,5 ... 10 МВт т
2500
1250
0,51
1250
Котли на соломі і стеблах 1 ... 10 МВт т
500
1000
0,40
3500
ТЕЦ на деревині
8
240 (+48)
0,10
1440
ТЕЦ на соломі і стеблах
5
150 (+30)
0,06
900
ТЕЦ на ТПВ
5
150 (+30)
0,06
900
ТЕЦ на біомасі енергетичних культур
5
150 (+30)
0,06
900
Всього, ЖКГ та бюджетна сфера
3023
2940 (+138)
1,19
8890
Промислові та комерційні споживачі:
Котли на деревині 0,1 ... 5 МВт т
400
400
0,31
400
Котли на соломі і стеблах 0,1 ... 1 МВт т
350
175
0,13
175
Котли на лушпинні соняшнику
60
480
0,37
480
ТЕЦ на деревині
5
150 (+30)
0,06
900
ТЕЦ на лушпинні соняшнику
15
450 (+90)
0,17
2700
Всього, промислові / комерційні споживачі
830
1655 (+120)
1,04
4655
ВСЬОГО
133938
7665 (+258)
3,47
15785
При ціні природного газу 425 $ / 1000 м 3 (середня вартість на кордоні з Росією в 2012 р.) і середній ціні біомаси 300 грн. / т, економія коштів на скороченні споживання природного газу становить 8,65 млрд. грн. / рік. Таким чином, загальні інвестиції, необхідні для реалізації концепції по впровадженню біоенергетичного обладнання (15,8 млрд. грн.), Окупаються за рахунок економії коштів на заміщенні природного газу біомасою приблизно за 2 роки . Важливо, що ця економія коштів буде повторюватися з року в рік.
Аналогічна концепція щодо впровадження біоенергетичного обладнання для виробництва теплової енергії до 2030 року представлена ??в таблиці 7 . Капіталовкладення для реалізації цієї концепції окупаються приблизно за 3 роки .
Таблиця 7. Концепція впровадження біоенергетичного обладнання для виробництва теплової енергії в Україні до 2030 р.
Тип обладнання
Місткість ринку України, од.
Встановлена ??потужність,
МВт т (+ МВт е )
Заміщення
ПГ,
млрд. м 3 / рік
Інвестицій-ційні витрати,
млн. грн.
Населення:
Традиційні печі на дровах
50000
500
0,20
150
Побутові котли на дровах і деревних гранулах 10 ... 50 кВт т
80000
2400
0,97
1920
Перехід населення з індивідуальних до систем помірно централізованого теплопостачання:
Котли на соломі і стеблах 1 ... 10 МВт т
1100
2200
0,89
2200
Всього, населення
131100
5100
2,06
4270
ЖКГ та бюджетна сфера:
Котли на деревині 0,5 ... 10 МВт т
2500
1250
0,51
1250
Котли на соломі і стеблах 1 ... 10 МВт т
1400
2800
1,13
9800
ТЕЦ на деревині
10
300 (+60)
0,12
1800
ТЕЦ на соломі і стеблах
50
1770 (+300)
0,72
9000
ТЕЦ на ТПВ
50
1770 (+300)
0,72
9000
ТЕЦ на біомасі енергетичних культур
50
1770 (+300)
0,72
9000
Всього, ЖКГ та бюджетна сфера
4060
9660 (+960)
3,91
39850
Промислові та комерційні споживачі:
Котли на деревині 0,1 ... 5 МВт т
400
400
0,31
400
Котли на соломі і стеблах 0,1 ... 1 МВт т
1300
650
0,50
650
Котли на лушпинні соняшнику
55
440
0,34
440
ТЕЦ на деревині
10
300 (+60)
0,11
1800
ТЕЦ на лушпинні соняшнику
20
600 (+120)
0,23
3600
Всього, промислові / комерційні споживачі
1785
2390 (+180)
1,48
6890
ВСЬОГО
136945
17150 (+1140)
7,45
51010
На даному етапі розробки концепції для 2020 і 2030 р. в неї не включена теплова енергія від біогазових установок. Вважаємо, що надалі обсяги корисного споживання теплової енергії, виробленої біогазовими установками, будуть збільшуватися, і це буде враховано в наступних версіях концепції.
Впровадження біоенергетичних технологій має позитивне соціально-економічний вплив на регіони, де воно реалізується. По-перше, при використанні біомаси як палива гроші за імпортовані енергоносії не потрапляють в країни-експортери, а залишаються на місці і працюють на розвиток місцевої економіки. По-друге, впровадження технологій виробництва енергії з біомаси сприяє створенню нових робочих місць, необхідних для виробництва та попередньої обробки біомаси, виробництва і транспортування біопалив, а також для обслуговування самого біоенергетичного обладнання. Це особливо важливо для сільської місцевості з точки зору підвищення рівня зайнятості населення.
Висновки
Досвід країн ЄС показує, що з усіх секторів біоенергетики найбільш динамічно розвивається виробництво теплової енергії. В Україні ситуація аналогічна - з усього обсягу біомаси / біопалив, використовуваного зараз для виробництва енергії, левова частка припадає саме на виробництво теплоти. Однак частка теплової енергії з біомаси в енергобалансі країни є низькою - близько 6%, і її росту заважає ряд бар'єрів. Існуюча політика стимулювання біоенергетики, зокрема сектора виробництва теплової енергії, вимагає радикального і негайного втручання з боку держави.
При існуючих цінах на викопні палива (у першу чергу, природний газ), теплову енергію та на біомасу, впровадження котлів на біомасі для виробництва теплової енергії є економічно доцільним і може рекомендуватися для об'єктів теплоенергетики в промисловому і бюджетному секторах. Реалізація таких проектів у житлово-комунальному господарстві перебуває сьогодні на межі рентабельності. Термін окупності проектів з впровадження котлів на деревині та соломі становить 2-3 роки для промислового та бюджетного секторів, і більше 7-10 років - для ЖКГ.
Згідно Концепції, розробленої БАУ, внесок біомаси у виробництво теплової енергії в Україні може досягти 14% в 2020 році і 32% в 2030 році.
За оцінкою БАУ в 2020 році в Україні може працювати біоенергетичне обладнання загальною встановленою потужністю 7665 МВт т + 258 МВт е . Використання біомаси в цьому обладнанні призведе до скорочення споживання природного газу на 3,5 млрд. м 3 / рік і зниження викидів СО 2 майже на 7 млн. т / рік. При поточній ціні на природний газ, загальні інвестиції, необхідні на реалізацію запропонованої концепції (16 млрд. грн.), Окупаються за рахунок економії коштів при заміщенні природного газу біомасою (9 млрд. грн.) за 2 роки . Важливо, що економія коштів буде повторюватися з року в рік. До 2030 року потужність біоенергетичного обладнання може зрости до 17 150 МВт т +1140 МВт е . Економія природного газу становитиме 7,5 млрд. м 3 / рік, зниження викидів СО 2 - близько 15 млн. т / рік, а кількість нових робочих місць - більше 24 тисяч. Інвестиції на впровадження цього обладнання (51 млрд. грн.) Окупаються за рахунок економії коштів на споживанні природного газу (19 млрд. грн.) Менш ніж за 3 роки .
Георгій Гелетуха, Б іоенергетіческая асоціація України