Україна за цінами обігнала Європу
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Ні для кого не секрет, що рівень цін в Україні та Києві зокрема вже давно не відповідає рівню доходів основної маси населення. При середній по країні зарплати в $ 300 споживчі витрати стали недозволено великими. Більш того, в абсолютному плані вартість товарів на нашому ринку в деяких сегментах вже перевищила показники розвинених західних країн і навіть Москви, яку до недавнього часу прийнято було називати найдорожчим містом світу. У першу чергу це стосується рекордно подорожчали продукти харчування, частка яких у структурі витрат середньостатистичного українця раніше займає порядку 60%.
Спробуємо порівняти ціни в різних країнах Європи. І почнемо, власне, з київських цін.
Перспективи дефляції: ціни продовжують зростання
За результатами першої половини червня рівень цін на основні продукти кошика (всі ціни вказані в гривнях) представлений нижче . Хлібобулочні вироби: хліб (в уп.) - 3 буханця - 5,58, батон (в уп.) - 6 - 10,56; печиво - 2 кг - 20,64. Фрукти і овочі: банани - 2 кг - 11,3; апельсини - 2 кг - 15,1; яблука - 2 кг - 23,9; картопля (старий) - 3 кг - 10,71; буряк - 300 г - 3,35; морква - 0,5 кг - 5,3; капуста - 1 кг - 11,1. Сезонні продукти: огірки - 1 кг - 4,99; помідори - 1 кг - 9,89; молода картопля - 1 кг - 5,7; петрушка - 150 г - 6,29; кріп - 150 г - 4,95; зелена цибуля - 150 г - 5,25. Яйця і м'ясні продукти: яйця - 2 десятка - 11,4; свинина - 1 кг (м'ясо на ребрі) - 35,99; яловичина - 1 кг (грудина, м'ясо на ребрі) - 25,49; яловичина - 1 кг (вирізка) - 54,99; свинина - 1 кг (вирізка) - 49,99; курятина - 1 кг (тушка) - 17,56; ковбаса сирокопчена - 1 палиця - 28,57; ковбаса варена - 0,5 кг - 18,95. Молочні продукти: молоко - 3 л - 13,95; кефір - 5 л - 24,2; йогурт - 2 л - 13,68; твердий сир - 500 г - 20,85; сир - 4 уп. по 250 г - 20,8; сметана - 0,5 л (15%) - 4,13; вершкове масло, 82,5% - 2 п. по 250 г - 12,4. Бакалія: кетчуп - 1 уп. - 3,04; майонез - 1 уп. - 2,54; гречка - 1 кг - 6,1; рис - 1 кг - 8,78; цукор - 1 кг - 4,29; рослинне масло - 0,5 л - 5,15. Разом: споживчий кошик обійдеться в 537,5 грн.
Цукор і молоко підтримають інфляцію
На початок червня середня по російським магазинах і ринках ціна кілограма картоплі дорівнювала 1,42 долара. Рис продається в середньому по 1,87 долара за кілограм, морква - по 2,27, курка - по 3,70. Газована вода коштувала в середньому по місту 0,72 долара.
Зіставляючи ціни, з'ясовується, що найдорожча картопля продається у Києві. Москва займає в цій номінації третє місце, обігнавши Берлін і Стокгольм і поступаючись британській столиці лише 14 центів за кіло. Самими дешевим картопля опинився в Мінську, що не дивує.
Столицею найдорожчої моркви знову став Київ. За ним розташувався Стокгольм, у Москви - третє місце з мізерною (7 центів) різницею порівняно зі шведами. Берлін і Лондон у цьому рейтингу поступилися навіть Тбілісі. А дешевизною відрізнився знову Мінськ. Тут же, до речі, найнижча ціна і на рис. Круп'яний чемпіон - Лондон, "срібло" у Стокгольма. Тут Москву потіснив з п'єдесталу Київ, випередивши російську столицю на 3 центи.
Курки дорожче, ніж в Стокгольмі, немає ніде. Друге і третє призові місця зайняли відповідно Лондон і Баку. Москві дісталася лише шоста позиція. Найдешевший цей продукт у Берліні. Для порівняння: жителі німецької столиці витрачають на нього практично вдвічі менше, ніж тбілісці.
Нарешті, кока-кола. У обов'язкове меню вона, звичайно ж, не входить, але уявлення про рівень цін дає. Так ось, найдешевше вона в Тбілісі, Астані і Баку (різниця між цими містами - 2-5 центів). Найдорожчою банку популярного напою опинилася в Лондоні, Стокгольмі та Берліні. Москва і тут шоста.
Якщо покласти все ці п'ять продуктів в умовну корзину, то найдорожчою вона буде в Стокгольмі і Лондоні - більше 14 доларів. Далі йде Київ, де такий міні-набір тягне на 12 доларів. Москва на четвертій позиції. Всього на 30 з невеликим центів відстали від російської столиці Тбілісі і Баку. Замикають список Астана, Берлін (передостанній!) і Мінськ, які йдуть практично нарівні з різницею в 15-25 центів.
Проведемо цінову паралель Україна-Італія-Австрія. В Україні можна купити яку-небудь дешеву крупу. Але якщо захочеться чогось поекзотічнее, наприклад, страв європейської (французької, італійської) кухні, то інгредієнти обійдуться набагато дорожче. Вина, які в Італії коштують € 5, тут - € 50. Ресторанні їжа теж дивує. Справжньої кави еспресо немає, але варто місцеве еспресо $ 4-5, а в Італії - € 0,9.
Одяг в Україні коштує дорожче, незалежно від якості. В Італії можна скупитися за € 500-600, тут аналогічний набір одягу обійдеться в € 1500. Те ж саме можна сказати про вартість багатьох інших товарів, наприклад, про оренду житла.
У Європі прийнято носити прості речі. Тут же багато хто, особливо дами, прагнуть виглядати не просто добре, а шикарно. При цьому одяг коштує набагато дорожче, ніж у Відні. У Києві люди прагнуть до всього "красивому". Більше часу і грошей витрачають на догляд за собою. Послуги перукарень та салонів краси дорогі.
У Києві на кожному розі магазини годинників, і вони там коштують € 20, 30, 50 тис. Окрема розмова - дорогі автомобілі. Автомобіль для українців - важливий атрибут самовираження. В Австрії керівники великого фінансового холдингу їздять на Mazda 1985 випуску (в Україні таку машину можна купити з рук за $ 2,5-3 тис.). Предмети розкоші тут часто дорожче. Приміром, одна з моделей телефону Vertu Ascent в Австрії коштує € 4,5 тис., а в Україні - € 6 тис.
Україна відрізняється дуже дешевими дисками. Тут фільми коштують близько € 10 (ліцензійні), в Італії - € 20-30. Одна гра взагалі може коштувати € 70-80. Бензин також поки дешевше . Сигарети набагато менше коштують - € 1 замість європейських € 5. Хоча асортимент невеликий. Ціни на продукцію сільського господарства вже наближаються до австрійських. Зараз їх вартість нижче всього на 20-30%, хоча робоча сила в Україні дешевше в рази. Що стосується авіаперевезень, Київ - одна з найдорожчих дестинацій в Європі. З Відня до Лондона або в Москву злітати дешевше, ніж в Київ, хоча територіально столиця України набагато ближче.
Нерухомість. Австрійські ріелтори задаються питанням, чому в Києві вона дорожча, ніж у Парижі. У центрі Відня, поряд з Оперним театром, оренда офісних приміщень коштує € 20 за квадратний метр, а тут в будь-якому бізнес-центрі - $ 60-80 . Відповідь можна сформулювати приблизно наступний: тому що в Києві більше "Майбахів".
Споживчий феномен особливо помітний при відвідуванні столичних магазинів одягу. У магазині американської торгової марки McGragor нехитра спідничка, зшита в країні третього світу з дешевою робочою силою, коштує близько $ 500, простенька кофточка - $ 400. У той же час на сайті американського магазину цієї торгової марки ціни коливаються в межах $ 65-200. Чудеса ціноутворення пояснюються начебто просто. Іноземні бренди не хочуть вкладати власні гроші в бізнес в Україні. Тому майже всі мережеві магазини одягу сегмента mass-market (Esprit, Mango, Tally Weijl, Guess, Adidas, Promod, Tommy Hilfiger, Sasch і пр.) у нас працюють по франшизам. Тільки щоб відбити вартість франшиз (€ 30-150 тис.), потрібно помножити "європейську" ціну на два-три. А враховуючи, що оренда торгових площ у Києві коштує дорожче, ніж у багатьох європейських столицях ($ 100-300 за кв. М), і що українські торговці не будуть працювати на рентабельності менше 20-40%, кінцева ціна і виходить такий захмарною. А покупці, готові переплачувати, дозволяють такому явищу розвиватися ... Молодь розмела джинси, які в Європі коштують $ 5, за 400-500 грн ...
У великих містах України, як і Росії, у всьому відчувається культ великих грошей: якщо ти не vip, тебе не поважають. Людини сприймають за зовнішнім виглядом, по атрибутиці - автомобілю, телефону, годинах і т.д. Тому люди намагаються виділитися за цими показниками. Масштаб особистості йде на другий план. Плюс до всього, у нас вважається нормальним погано поводитися з людьми іншого соціального рівня. Для нас це норма - демонструвати статус не тільки зовнішнім виглядом, але ще й "панським" поведінкою.
Напевно, тягу до статусних речей можна пояснити тим, що 70 років люди були позбавлені всього, а тепер в їх розпорядженні з'явилося те, про що вони раніше могли тільки мріяти. Це психологія маленького хлопчика, який довго мріяв, скажімо, про машинці. Коли у хлопчика з'явилася можливість купити бажану машинку, він взяв одразу дві. Це психологічні комплекси, які, будемо сподіватися, з часом пройдуть.
Очевидно, позначається спадщина комунізму. Колись усі люди були однаковими, і варто було комусь виділитися із загальної маси, його тут же ставили на місце. Тому українці і тягнуться до кращого зовнішньому вигляду - їм потрібно якось самовиражатися. Можливо, в українців є комплекс неповноцінності національного масштабу. Люди настільки в собі не впевнені, що змушені демонструвати достоїнства зовнішніми атрибутами, виділятися матеріально. У цьому українці близькі до американців. У США теж прийнято говорити про добробут, показувати його. А в Австрії матеріальне благополуччя приховують. Там є навіть приказка: про гроші не говорять, їх заробляють. Багаті люди не завжди їздять на респектабельних машинах, часто носять простий одяг, рідко користуються предметами розкоші.