Уряд не "проффесіоналів" - віртуозів!
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Сумна статистика останніх катастроф свідчить, що більшість з них мали не техногенний і не природний характер. Виною найчастіше був "людський фактор". Коли, скажімо, льотчик, який зустрів грозовий фронт, вирішує не обійти його, а "перестрибнути". А пролетіти над ним, як з'ясовується, можна чи не через космос. Або, що не краща, йде крізь нього безпосередньо, ризикуючи підставити машину під потужні удари блискавок. Випадки відомі. А після непоправного спеціальні комісії пишуть у своїх звітах: "помилка в пілотуванні".
Ось так і з країною, стрімко входить в перманентний парламентсько-урядова криза. Трясе, як літак, що потрапив в зону турбулентності.
Телевізійна картинка: сидять в оновленій, з суперсучасним дизайном (звідки тільки гроші беруться?!) Студії "каналу чесних новин" два сивочолих політика. Обидва нардепи, чи то пак, народні обранці. І сяк мляво, по-старечому, але з дуже важливим видом сваряться. Один каже - сама ідеологічна партія СПУ! Інший відповідає - ні, Рух ідеологічність. Перший стверджує: ми - поборники конституційної реформи і заради неї пішли на союз навіть з компрадорської буржуазією! Другий заперечує: головне - державність, за неї ми готові цілуватися хоч з чортом, хоч з дияконом! Сидять вершителі наших доль, очі від старості сльозяться, але сперечаються, що святіше - Біблія або Євангеліє?
Насправді їм обом давно "по барабану", дасть небудь конституційна реформа людям чи ні. Наповниться слово "державність" гуманістичним змістом або і не наповниться. Головне, що сидіти добре і зручно, як в теплом сортирі.
Або ще приклад. Виходить з Секретаріату Президента зовсім не старий депутат, і з нервовим хохотком, немов істерична панночка, повідомляє щільно обступили його журналістам: наша парламентська фракція, нарешті, визначилася! Півроку, як відомий предмет в ополонці, коливалися, не знали, до кого приєднатися. А тут - бац! І заявляють про неприєднання! Є від чого веселитися - адже "предмет" не тоне!
Тепер про президента. Схоже, що він, як і феміністки, вирішив відстоювати свої права. Поки перебував за кордоном, у Німеччині, подав месидж: якщо в основу "угіддя" про створення широкої коаліції не ляже народжений їм в муках "Універсал", подальше продовження переговорів про неї безглуздо. "Нашоукраїнці" тут же підключили локатор і зреагували. Те, що горезвісний "Універсал" спочатку, як жінка, приречений був з кимось або під когось лягти, - не в рахунок. Важливий принцип! А що принципово для президента? "Щоб костюмчик сидів!" Щоб він, як і колись, до хворобливого обрізання (як би це делікатніше висловитися?) Його головного достоїнства - президентських повноважень - міг гордо крокувати попереду і робити вигляд, ніби керує державою. І щоб на півкроку позаду неодмінно дріботів поступливий і приємний в усіх відношеннях, як Юрій Єхануров, прем'єр-міністр.
Але другий (або перший?) З "двох Вікторів" - косий сажень у плечах - в цю роль, як у прокрустове ложе, ніяк не вписується. Ось президент, вже відчув на собі "принади" конституційного реформування, і вирішив в помсту вкоротити дещо "косою сажні". Наприклад, непомірно великі амбіції. Спроба запізніла, хоча і зрозуміла - тривалим виходом з ейфорії, що виникла при сполученні в акті звальної гріха підписання "Універсала". Але імпульсивні однопартійки і фанатичні прихильниці "великого Яна" (а це, як мінімум, половина його електорату), такої наруги над їх кумиром не дозволять!
Щоб хоч якось зміцнити свій немічний апарат і знову надати йому якості твердого, дієздатного органу, президент різко, без коливань змінив орієнтацію. Як пісню заспівав - "зняла рішуче піджак накинутий". Не зважив навіть з по-собачому відданими йому "нашоукраїнцями", винними тільки в тому, що надто прямолінійно витлумачили його месидж. Прибрав з свого секретаріату заплилих жирком любителів інформаційних коклюшок, неквапливо сплітаються невиразні словесні візерунки. Навіть "вибачення не попросив". Набрав нових. Та так стрімко, що в поспіху перетасовуючи карти, не помітив, як випала одна із них, не прослужила в новій колоді і трьох днів. І все ж жіноче начало взяло в ньому гору! "Здаватися гордою", як у пісні, не "вистачило сил". Здригнувся перед "великим Яном". Тепер, напевно, сподівається переграти його за рахунок "жіночіх хітрощів". Розраховує, мабуть, послабити "донецьких". Протиставити, якщо вдасться, "Трефова даму" - Віталія Гайдука, "K черва" - Рінату Ахметову.
Так чи інакше, але в кріслі секретаря Радбезу виявилася не Юлія Тимошенко - "останній справжній" мужик "у парламенті" - що обговорювалася в ЗМІ та суспільстві як кандидатура на цей пост. Зовсім інша, ні ким раніше не пророкували фігура, що влаштовує президента і, треба думати, опозицію, зайняла це місце.
Ось і прийшла година Віталія Гайдука, днями призначеного секретарем РНБО України. Єдиного, на думку аналітиків, конституційного органу, в якому президент в сформованих обставинах зможе хоч якось протистояти тиску Кабміну. Хто він?
Найширшої публіки Віталій Гайдук не надто відомий, хоча займав дуже високі пости спочатку в управлінні регіоном, а потім і державою. Народився він на Донеччині, в селі Хлібодарівка. Закінчив Донецький політехнічний інститут, за фахом інженер-економіст. Встиг попрацювати бляхарем у відділенні "Сільгосптехніки", заступником директора з економіки Донецького обласного центру "Автовазтехобслуговування", а також директором Зуєвського енергомеханічного заводу. У другій половині 90-х років, завдяки колишньому тоді губернатором Володимиру Щербаню, він був запрошений на роботу спочатку до Донецької облради, а потім в облдержадміністрацію. Звідси їх зі Щербанем з тріском звільнили. Його - не на довго.
Після воцаріння в Донбасі Віктора Януковича він став першим замом губернатора. В уряді Януковича Гайдук дослужився до віце-прем'єра-міністра з питань ПЕК. Але з цієї посади він пішов сам, причому, виразно грюкнувши дверима. Віталій Гайдук не погодився з рішеннями тодішнього керівництва країни по реверсу нафтопроводу Одеса-Броди і планами щодо створення газового консорціуму спільно з "Газпромом". Важко складалися його відносини і з Рінатом Ахметовим.
"Фінізвестія" з посиланням на рейтинг "Kyiv Post" та інвесткомпанії "Драгон капітал" повідомили, що стан Гайдука оцінено в 1,7 мільярда доларів. "Ми всі пам'ятаємо гасла відділення влади від бізнесу. І коли мільярдер призначається на посаду в РНБОУ, це якоюсь мірою свідчить про трансформації гасел у процесі демократичного розвитку суспільства ", - сказав ущипливо міністр палива та енергетики Юрій Бойко з приводу нового призначення Віталія Гайдука.
Ось, загалом, і все. Тепер він, а не розчарувався в президентові Майдан, буде відстоювати інтереси глави держави. Але що нам до них? До їх тяжб про контрасигнації, показово-розважальних боїв навколо формату коаліції, банальностей "Універсала", розмежування повноважень президента і прем'єра, нескінченної гризні з приводу НАТО, СОТ, ЄС та ЄЕП?
Ми щасливі і хочемо жити - просто, не мудруючи! Нам вчетверо збільшили вартість газу, уряд тут же переглянув своє рішення і підвищило її тільки втричі. Нам підняли плату за комунальні послуги, але пообіцяли реанімувати ЖКГ. Нам запропонували чудову модель інноваційно-інвестиційного розвитку економіки - "новаторському" вкласти наші грошики в "чорні діри" старих і нових "вільних економічних зон". Уряд майстерно перекриває лазівки хитромудра працюючим пенсіонерам, хотящим отримувати і пенсію, і повноцінну зарплату. "Антикризова" коаліція твердо відстоює інтереси народних депутатів - не дає популістам з опозиції зазіхнути на їхні пільги і привілеї.
Нас, темних, просто за вуха тягнуть в освічену Європу! Забезпечують зростання цін до рівня світових, підвищують тарифи за проїзд у пасажирському транспорті, вводять обов'язкове медичне страхування замість безкоштовного медичного обслуговування. І все це, зберігаючи нам нашу стабільну українську зарплату. Ні, країною керують не просто "професіонали" - віртуози!
Чого ж нам, сірим, нарікати? Молитися потрібно на них, небожителів!
Сергій Колосов , незалежний журналіст
Інфографіка - www.umservice.net