Тимошенко як "чорна вдова" європейсько-українського "шлюбу"

Як і прогнозували експерти, опозиційні політики, журналісти і просто розсудливі люди минулі 19 грудня 2011 року в Києві 15-й Саміт Україна ЄС закінчився прийняттям мало чого значущого спільної заяви Президента Януковича та керівників Європейської Ради та Європейської Комісії. Головною причиною відмови Германом Ван Ромпеемі ЖозеМануелем Баррозу у підписанні Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі стало засудження і утримання у в'язниці Юлії Тимошенко.

Відео дня

Про те, що саме небажання української влади вибрати більш розумну лінію поведінки по відношенню до опозиційним лідерам буде ще багато писатися і коментуватись журналістами та політологами. Мені ж хочеться загострити увагу лише на одному моменте.Юлія Тимошенко вже вдруге стає причиною відмови Україні в якнайшвидшій інтеграції в авторитетні міжнародні організації. Нагадаємо, що перший раз це сталося 3 грудня 2009 року, коли керівництво Північно-Атлантичного блоку передумало підписувати з нашою державою План дій з членства в НАТО.

І хоча головною причиною цього стало вчинила на Берлін і Париж з боку Російського керівництва тиск, проведена в 2008 році тодішнім прем'єр-міністром Тимошенко політика стала важливим формальним приводом для відмови Києву в ПДЧ.

Початок "смерті" альянсу України з НАТО

Нагадаємо, що 18 січня 2008 року в ході візиту до штаб-квартиру НАТО в Брюсселі міністр закордонних справ України Володимир Огризко передав генеральному секретарю НАТО Яапу де ХоопСхефферу лист, підписаний президентом Віктором Ющенком, прем'єр-міністром Юлією Тимошенко і спікером Верховної Ради Арсенієм Яценюком. У ньому говорилося про бажання нашої держави приєднатися до Плану дій з підготовки до отримання членства в НАТО на саміті в Бухаресті в квітні 2008 року.

Підписання листа викликало кризу у Верховній Раді. Починаючи з 18 січня фракції Партії регіонів і Компартії вдалися до блокування президії і трибуни парламенту. Вимоги депутатів грунтувалися на тому, що спікер Арсеній Яценюк не мав права підписувати такі документи без консультації з парламентом і перевищив свої повноваження, тому його підпис має бути відкликана, або має бути знайдено рішення, яке зробить неможливим вступ в НАТО без схвалення з боку більшості українців .

Правляча коаліція НУНС і БЮТ мала намір прийняти постанову про підтримку "листа трьох", проте в процесі пошуку компромісу погодилася відмовитися від цієї ідеї. 6 березня 2008 викликаний питанням про приєднання до ПДЧ парламентська криза завершилася: між політичними силами був підписаний протокол згоди, із залу засідань була прибрана антинатовська символіка.

Верховною Радою було прийнято постанову "Про питання вступу України до Організації Північноатлантичного договору (НАТО)". У ньому вказувалося, що рішення про вступ до альянсу приймається виключно за результатами всеукраїнського референдуму, який може проводитися і за народною ініціативою.

Приводом до нового загострення розпочатого ещесразу після "помаранчевої революції" конфлікту між Тимошенко і Ющенко послужило обговорення у Верховній Раді України збройного зіткнення між Росією і Грузією в серпні 2008 року, в ході которогобютовци разом з "регіоналами" прийняли ряд законопроектів, що обмежують президентські повноваження.

У відповідь пропрезидентський блок "Наша Україна - Народна самооборона" оголосив про вихід з альянсу з БЮТ. 16 вересня 2008 спікер Верховної Ради Арсеній Яценюкофіціально оголосив про розвал правлячої "помаранчевої" коаліції.

9 жовтня 2008 Президент Ющенко видав Указ Президента України "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України VI скликання і призначення позачергових виборів", згідно з яким позачергові вибори були призначені на 7 грудня 2008 року.

10 жовтня БЮТ опротестував його в суді. 20 жовтня Окружний адміністративний суд Києва призупинив дію указу. У жовтні-листопаді у Верховній Раді відбулися баталії з приводу внесення змін до Конституції України, в ході яких соратники Тимошенко спільно з парламентською фракцією Партії регіонів виступили за обмеження президентських повноважень. У свою чергу Юлія Володимирівна, скориставшись своїми повноваженнями прем'єр-міністра, заблокувала через Казначейство виділення грошей на вибори. Це призвело до остаточного розриву і так "дихав на ладан" союзу Тимошенко з Ющенком.

Звичайно ж, такий політичний розбрат не міг залишитися без уваги Європейських членів НАТО. У них з'явився хороший привід відмовити Україні в ПДЧ. Тим більше, що на цьому наполягав їх головний постачальник газу - Росія.

Чи винні "чорні вдови" в смерті своїх чоловіків?

"Чорна вдова" - так кажуть про жінку, яка на своїй пам'яті має як мінімум двох чоловіків-небіжчиків. Або, що рідше, всякий чоловік, який пов'язує з нею стосунки, раптово умірает.Пріпісиваемий деяким жінкам феномен "чорної вдови" не говорить, що вони якісь злі люди, і що свідомо переводять своїх чоловіків. Найчастіше це відбувається крім і навіть проти їхньої волі.

Згідно з деякими навчань, наприклад, в кабалістика, в таких жінках "живе ангел смерті". Тому у них відносно рано по "волі" долі, як по "конвеєру", вмирають ті, хто їх любить. І не важливо, чи був при цьому до смерті укладений офіційний шлюб.

Сучасна наука ж доводить, що у людини, як і у всякого тварини є енергетика, яка створює навколо його тіла не видиму звичайному оку ауру. За твердженням екстрасенсів, енергетика у "чорних вдів" негативна, "зовнішній шар" їх аури знаходиться нібито в "темному" покриві, через який вони втягують позитивну енергію близьких їм людей.

Є й більш приземлені пояснення феномена "чорних вдів". Згідно з ними при інтимних стосунках між чоловіком і жінкою, крім енергетичного, йде обмін, не тільки на енергетичному, але і на фізіологічному рівні. Справа в тому, що жіночий організм може виробляти не тільки позитивні, але і негативні "ферменти", які можуть негативно впливати на здоров'я чоловіка. У такому разі представники сильної статі як би "отруюються отрутою", який потроху негативно впливає на відносно слабкі внутрішні органи чоловіка. І через кілька років останній вмирає.

Щирість європейський устремлінь Тимошенко як політика у мене не викликає жодного сумніву. Як втім, і неодноразово передаються соратниками Юлії Володимирівни з в'язниці прохання до лідерів ЄС не відмовлятися через несправедливе її засудження і ув'язнення від підписання з Україною Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі.

Нофакт залишається фактом, що саме Тимошенко стала каменем спотикання у якнайшвидшій інтеграції нашої держави і з НАТО в кінці 2008 року і з Європейським Союзом у грудні 2011 року. І справа тут, як і у випадку з "чорними вдовами", не в будь-яких її поганих якостях, як політика і людини. Справа в її карму. Наскільки вірогідно це твердження покаже життя. Вже в найближчому майбутньому ми зможемо побачити, чи не стане відмова керівників ЄС Германа Ван Ромпея і ЖозеМануеля Баррозу підписати 19 грудня зі Україною Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі "смертю", як було вже з НАТО, євроінтеграційних надій значної частини громадян нашої країни.