Що робить дурень - все НЕ ТАК!

Перефразовуючи рядок з дитячого віршика, можна сказати: "що б не робили есдеки, все одно в парламент не потраплять".

А якщо й потраплять, то з мізерним показником, на рівні не більше, ніж у 5% голосів. Що, само по собі, для "серйозної політичної сили з потужною ідеологічною основою і багатою історією", як вони люблять себе величати, просто-таки ганебно. Очевидно, втім, що і заповітні 3-5% для есдеків "в чистому вигляді" - величина недосяжна, інакше з чого б це вони, так довго переконуючи всіх, що підуть на вибори самостійно, вирішили об'єднатися з такими ж, як і самі, "товаришами по нещастю"?

Навіть будучи при владі, вони примудрялися в парламент буквально "проповзати", що вже казати про часи нинішніх, коли ті, хто ще вчора був "сильний як ніколи", залишився "гол, як сокіл?". Сьогодні, звичайно, зручно "списувати" все на "бандитську владу", яка (мабуть, просто увійшовши у смак), заодно з опозицією "щеміла" також есдеків (!), "Відбираючи" їх голоси на користь "ЇЖІ". Цікаво, на що вони "спишуть" свій провал в 2006-му?

Підзаборна наука

Відкриваючи вчора об'єднавчий з'їзд, Віктор Медведчук з гордістю говорив: "у нашої політичної сили є досвід і авторитет". Авторитет, звичайно, є, причому "чисто конкретний" і в дуже вузьких колах, а от досвід ... Так чи інакше, досвіду цього і елементарної кмітливості на те, щоб не закладати в назву свого блоку негативну частку "не", буквально відлякує виборця, їм не вистачило. Головне, - щоб не "як у людей", точніше - "не так, як у помаранчевих".

На прес-конференції за результатами з'їзду, Віктор Медведчук зізнався, що ні з якими технологами вони щодо цього не консультувалися. З боку, звичайно, можна подумати, що обпікшись на молоці, есдеки дмухають і на воду, однак стилістика їх нового бренду аж надто нагадує "фірмовий почерк" одіозних російських політтехнологів.

Обізнані товариші зі штабу СДПУ (о), правда, подейкують, що "фахівців" з Білокам'яної на цей раз дійсно не запрошували, проте спілкування з усякими Гельману-павловскими протягом трьох останніх кампаній, вітчизняним діячам, мабуть вистачило для того, щоб і самим підучитися у них "уму-розуму".

Нестор Шуфрич, у свою чергу, безсоромно зізнався журналістам, що вперше грандіозна ідея осінила їх, коли аналогічну напис побачили ... на паркані. Ну, так, звичайно, паркан - найбільш гідне місце для копіювання передвиборних гасел! Нестор Івановичу, очевидно, відомо, що на зборах нашої неосяжної Батьківщини, пишуть ще багато чого корисного і змістовного. Особливо багато там різноманітних слів з трьох букв і "ТАК!" З приставкою "не", - очевидно, саме цензурне. Якщо і далі так піде, не виключено, решта, нецензурні, есдеки з товаришами ще задіють у виборчій риториці.

"Титанік" об'єднаний

А "з товаришами" у есдеків підібралися ще ті! Відразу пригадується старий анекдот, активно експлуатований, стосовно до блоку "За ЄдУ", ще на минулих парламентських. Отже, тоне "Титанік", на ньому - старенька молиться: "Боже, я-то пожила вже, помирати не страшно, але навіщо стільки народу-то губити?", - Запитує вона. "Знаєш, скільки я часу витратив на те, щоб зібрати всіх вас на одному кораблі!", - Відповідає голос з небес. Якщо есдеківськими "Титанік" з Медведчуком-Суркісом-Гавришем, потоне, більшість українців, швидше за все, не дуже-то турбуватимуться.

А ось кого буде по-справжньому шкода, так це їх лідера, Леоніда Кравчука, буквально прикрасив собою блок, "аки троянда купу гною". І ще, звичайно, троянду на ім'я Валентина Довженко - другий номер "Не таких". Її хоч і називають "подругою Кучми", достоїнств, професіоналізму та інших позитивних якостей цієї жінки подібне анітрохи не применшує. Шкода тільки, що Валентина Іванівна з її хоч і не дуже великий, але вражаюче організованою і дружною партією, не змогла знайти собі більш гідну кампанію. Одна з причин, чому у "Жінок за майбутнє" "не зрослося" з Олександром Морозом, в партнери до якого їх раніше прогнозували, - саме небажання розпускати свою політсилу,

вливаючи її в ряди СПУ.

Власне, саме ці двоє і є потенційним запорукою того, що есдеки в парламент таки потраплять, хоч і з потугами, але подолавши мінімально необхідну для цього висоту. Очевидно, справедливіше було б назвати об'єднання "Блоком Кравчука-Довженко". І хоч віднедавна Леонід Макарович з упередженістю ставиться до подібних витівок, не можна не враховувати, що буквально за тиждень до того, як він оголосив про свою відмову від створення "блоку Кравчука", соціологи пророкували такому суб'єкту кампанії, у разі його формування, до 7% симпатій виборців.

Решта учасників списку - скоріше "камінь на шиї у Му-му", ніж реальна електоральна підмога.

Номер третій, Віктор Медведчук, в особливих рекомендаціях не має потреби. За одіозності і ступеня демонізірованності власного образу, йому в українській політиці рівних немає (хіба що Петро Порошенко останнім часом буквально на п'яти наступає). Складно, мабуть, згадати період, коли особистий рейтинг цієї людини піднімався вище позначки "мінус десять".

Номер четвертий - Нестор Шуфрич. Така собі парадна вивіска соціал-демократів, улюбленець дам і Євгена Червоненка. Без нього в парламенті було б просто нудно!

Номер п'ятий - справжня знахідка для логопеда, Юрій Бойко. Колишній глава "Нафтогазу", що володіє бездоганним смаком і репутацією, трохи світлішою, ніж нафта в чистому вигляді, у великій політиці виглядає не багатьом більш органічно, ніж Віктор Янукович з його "проффесорством".

Ну, і, звичайно, у "чудової п'ятірки" є воротар, ніхто інший, як Григорій Суркіс, чи не погребував зайняти шосту позицію. Далі перераховувати порядкові номери сенсу немає. Відзначимо тільки, що справжні трудяги партії і фракції СДПУ (о), серед яких Ігор Шурма (№ 22), Володимир Заєць (№ 24), Володимир Воюш (№ 28) відтіснені в ту частину списку, "прохідність" якої вкрай сумнівна.

Тому що НЕ ТАК!

Вся ця весела бригада, має намір відхопити на виборах, ні багато, ні мало, 7-10% голосів. Атакувати будуть, насамперед, Південь і Схід країни. "Розчарованих" там, звичайно, більше, от тільки есдеків в традиційній вотчині "регіоналів" ніхто особливо не чекає. Тим більше не чекають їх у Криму та Одесі, де бажаючих зібрати урожай голосів також чимало.

Втім, на чому, окрім критики нової влади і неурядових колег по опозиції будуватиметься риторика членів блоку, незрозуміло. З'їзд, крім іншого, затвердив також нову програму, проте нічого такого вражаючого, що створює реальну мотивацію для волевиявлення "за", там не спостерігається. Незрозуміло також, як "не такі" думають прикривати величезні ідеологічні зазори, що існують між їх партіями. Очевидно адже, що класичні ідеології соціал-демократів, центристів і республіканців, далекі один від одного як два береги Атлантики. Те, що їх носії в Україні надумали об'єднатися в спільний блок, свідчить або про їх політичну малограмотність, або про "дутості" ідеологічних партійних платформ. І те, і інше стосовно до "не таким", до певної міри, справедливо.

Замість того, щоб "втирати" щось населенню, есдекам слід було б просто чесно зізнатися: "Ми дуже хочемо в парламент, виберіть, будь ласка, нас". Це було б з їхнього боку, принаймні, щиро і порядно.