Сиди і не висовуйся!

Уже ніхто нікуди не їде

Відео дня

На минулому тижні, за винятком В. Ющенко , ніхто нікуди так і не поїхав. Президент , як відомо, зробив вояж на Міжнародний економічний форум у Давос у супроводі дружини і дочки Віталіни.

Остання - не просто в якості дочки, а офіційно, як голова Нацради з питань благодійництва. Цю посаду Віктор Андрійович з царського плеча ефектно презентував їй в якості новорічного подарунка.

Звичайно, скутість Віталіни можна зрозуміти: ось так раптом, ні з того ні з сього, опинитися на одній нозі з топ-менеджерами фондів Клінтона, Мелінди Гейтс чи Пінчука, штовхатися на одному майданчику з Ахметовим, Абрамовичем і Соросом - не кожен витримає.

Звичайно, пейзажі, звичайно тусовка, звичайно шампанське, навіть антиглобалістів у нинішньому році не спостерігалося.

Правда, все це - на тлі обвалу світових фінансових ринків. Що й дало привід відомому прогнозистів і мільярдерові заявити про те, що незабаром долар США втратить статус основної світової валюти.

Ось цей дід!

Все йому кортить, завжди він щось утне, як зараз, - сказав і не подумав! А деякі несвідомі громадяни - не в Швейцарії - в Україну - почали активно скуповувати долари.

Тепер зрозуміло, в чому специфіка України?

Саме: у всьому світі курс долара падає, а у нас - йде вгору. Так що жити тут зовсім не просто, як комусь може здатися. І заява голови Наглядової Ради Нацбанку відомого Петра Порошенка про те, що Україні слід було б відмовитися від прив'язки до іноземних валют, теж слід сприймати діалектично. На пам'яті його ж пропозицію, як краще і швидше розплатитися за боргами, використовуючи валютні резерви. Тоді не послухали - тепер хоч є чим долар недолугий стримувати! Так що правильно кажуть: далеко від батьківщини, але батьківщині видніше. Заради розуміння одного цього, не кажучи про ковток чистого швейцарського повітря, вже варто було їхати.

Ось і Юлія Володимирівна почала збиратися до Москви на запрошення свого колеги Віктора Зубкова, якому взяла і сама подзвонила. Той зараз на господарстві один залишився, оскільки пан Путін зайнятий піаром пана Медведєва - причина, самі розумієте, більш ніж поважна. Ось і хотіла Тимошенко, поки суд та діло, деякі питання з колегою обговорити. Не біда, що той нічого не вирішує, може, навіть на краще. Але, як у нас кажуть, "не судилося". З президентської канцелярії, чи то пак Секретаріату, прийшло повідомлення - два президента по телефону домовилися: у Москву їде Богатирьова. З метою підготовки візиту Президента України.

Що стосується Ю. Тимошенко , то, як вважають у Секретаріаті, її візит "був би більш доцільним в рамках проведення другої міждержавної комісії після зустрічі президентів". На більш зрозумілою мовою це називається: "Сиди і не висовуйся!".

Таким чином, вперше прем'єр України не готуватиме засідання міждержавної комісії, цим займеться секретар РНБО. І те сказати: згідно з проектом, внесеним Президентом нового Закону про Кабмін, "уряд зобов'язаний забезпечувати виконання рішень РНБО".

Мабуть, щоб ця теза не виглядав дуже химерно, в нагальному порядку зі складу Ради вивели губернаторів. Ті, дізнавшись про це з преси, досі гадають про причини несподіваної зміни по відношенню до себе. Можливо, їх "прибрали" за те, що стали свідками мордобою міністра внутрішніх справ і мера столиці?

Але суворий голос з тієї ж канцелярії недвозначно натякнув: "Не парся! Як висунули, так і засунули! ". У всій цій метушні, поки розбиралися, хто їде і якщо їде, то куди, а хто взагалі залишається, якось фоном, під сурдинку, прозвучала заява російського МЗС про те, що Росія змушена буде вжити відповідних заходів у разі інтеграції України в НАТО , і це серйозно ускладнить двосторонні відносини. Блок Юлії Тимошенко цілком дипломатично назвав заяву "проявом дикості". Так, може, вже взагалі ніхто нікуди не їде?

Не в Москву, так хоч у НАТО!

Вирішила Юлія Володимирівна і зазбиралася ... тепер до Брюсселя. Її візит до штаб-квартири альянсу намічений на 29 січня, передбачається зустріч з генсеком Я. Схеффером. Мета - не тільки остаточно "донести" позицію України, але також прояснити деякі "обрані" місця з "листи трьох". Або, як його називають у народі, "на трьох". Того самого, навколо якого опозиція затіяла сир-бор, а спікер Яценюк змушений був скласти "компромісну" резолюцію.

Оголосити, правда, її текст на сесії ВР йому не дозволили все ті ж опозиціонери, яких в пориві почуттів спікер назвав "дикими людьми". Таким чином, суспільство переконалося в убогому словниковому запасі своїх лідерів - все кругом у них "дикі" виходять.

Чарівність ж даної конкретної ситуації, як і української політики в цілому, полягає не в тому, що "стінка" йде на "стінку", а скоріше в тому, що сам лист ніхто не читав.

"Не читав, але скажу!". Знаючі люди стверджують, що й самі "підписанти" ознайомилися з ним тільки зараз, коли виникла необхідність містяться в ньому формулювання стикувати з діючими конституційними нормами.

Однак, щодо поїздки до Брюсселя не все гладко. Пан Чалий з канцелярії президента поспішив запевнити, що робочий візит Юлії Володимирівни пройде згідно директивам, підписаним Президентом України.

Ці директиви, підкреслив О. Чалий, обов'язкові для всіх і "жодні імпровізації не допускаються". Так що - хоч тушкою, хоч опудалом, а шпарить доведеться "згідно директивам". А ви питаєте: хто в домі господар, ніби самі не знаєте?

Саме на це ще раз вказали Ю. В., коли в середу на засіданні Кабміну "не пройшов" важливе для неї питання про зміни в Законі про приватизацію. Напередодні Віктор Андрійович з усією своєю категоричністю попросив Юлію Володимирівну стримати апетити і переглянути список об'єктів, почавши з коригування та вдосконалення законодавчої бази. Здавалося, в день засідання Кабміну, зірки прихильно ставилися прем'єру, тим більше що Президент на цей раз був відсутній.

Та що поробиш: якщо не щастить, так не щастить. Спроби схвалити законопроект на уряді закінчилися безуспішно. Присутній на засіданні Кабміну перший заступник президентського секретаріату О. Шлапак висловив рішучу незгоду, порахувавши, що думка глави держави в поданому законопроекті не враховано в ряді принципових питань. Зокрема, саме в пункті, згідно з яким уряд в односторонньому порядку може розривати договір про купівлі-продажу без повернення грошей інвесторам. Жалко все ж інвесторів. Також залишилося не виконаним вимога Президента про створення розширеного списку приватизації, куди крім стратегічних, мають увійти ще близько 500 "дрібних" об'єктів. І що тепер накажете робити? Але ж є ще депутати, які, за влучним висловом одного "як би політика", всі "хочуть щось вкрасти".

Поєднання Головатого

Прагнення Президента дотримуватися всі правові аспекти в суспільно-політичній та економічній сфері держави зрозумілі не тільки простому народу, а й усім прогресивним людям за кордоном.

І не тільки тому, що за посадою належить - гарант Конституції не-як. З іншого боку - давно по життю відомо: ні одну добру справу ніколи не залишиться безкарним.

Минулого тижня сталося подія, яка змусила гидливо поморщитися не одного патріотично налаштованого українського політика.

Ні, я не про розбирання Луценка з Черновецьким, від якої вже починає неприємно тхнути. Наше подія не відрізнялося настільки гучними ефектами, ляпаси ніхто не роздавав. Вірніше, роздавали, але в фігуральному, так сказати, сенсі. І якось з піаром не заладилося, ніби хтось спеціально змікшував, приглушив сам факт.

Я - про тріумф (не більше і не менше!) Сергія Головатого. Як відомо, в минулий понеділок він став віце-президентом ПАРЄ, а у вівторок - очолив його моніторинговий комітет. Сергій Петрович - досвідчений юрист, депутат всіх шести скликань Верховної Ради, рік тому звинуватив Віктора Ющенка в неконституційних діях (указ про проведення дострокових виборів) і "переметнувся" з помаранчевого табору до табору Партії регіонів, узяв переконливий реванш не тільки у президентського Секретаріату, але і у самого гаранта.

Не так давно В. Ющенко звернувся до ПАРЄ з проханням не продовжувати більше моніторинг на Україну. Очоливши комітет, С. Головатий, природно, пролобіює потрібне йому рішення про продовження моніторингу. Можна не сумніватися, що висновки його будуть невтішними для Банкової. Але справа навіть не це. Як висловився один народний депутат, який побажав залишитися невідомим: "Нехай моніторять, якщо їм робити більше нічого!".

Ходять уперті і вельми не безпідставні чутки, що Сергій Петрович - людина вельми наполегливий і непоступливий у всьому, що стосується "себе коханого", - розгорнув бурхливу діяльність з відновлення справедливості, яку, на його думку, грубо потоптали на Банковій.

Нагадаю, що зі списку кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини він був викреслений відразу ж після свого політичного демаршу "юристами в штатському" з Секретаріату Президента.

"Нічого, - сказав принциповий депутат. - Тихіше їдеш - далі будеш. Від того місця, куди їдеш! "І з тим надовго відбув до Європи.

І, схоже, не прогадав. Тепер в Секретаріаті Президента голову ламають: чи не віддати цього впертому Головатому посаду судді з прав людини в Європейському суді? Виявляється, і це можемо!

Все ж - менший збиток завдасть, ніж від моніторингу. Буде сидіти там, у своєму Страсбурзі, або ще де подалі, раз такий Головатий! А то приїде сюди на нашу голову "жуків" вишукувати, ще знайде чого, роздзвонив на всю Європу.

Якийсь дивний, чесне слово. Як і інші представники нашої неповторної політеліти, які вважають, що результат - вторинний, а от процес - вічний ...

А тут і нове повідомлення достигло: 5-6 лютого запрошують Президента на Раду СОТ, будуть, напевно, Україну в члени приймати. Так що, гей, чи не їдемо - летимо!