Не наступити на метелика!

фото ЕРА

Відео дня

У великого американського фантаста Рея Бредбері є оповідання, який називається "І грянув грім". Сюжет оповідання вельми наставники. Його герой, здійснюючи подорож у минуле, випадково сходить зі спеціальної туристичної стежки і наступає на метелика. Повернувшись у сьогодення, він з жахом виявляє, що весь хід історії через це пішов інакше, і в його країні править негідник, який перед його подорожжю в минуле програв вибори.

Хто знає, може бути і результат нинішніх парламентських виборів в Україні такий, а не інший саме через те, що хтось в далекому минулому наступив на метелика. Або не на ту метелика ... Або не так на метелика зовсім, а вляпався у щось ... І не давно, а недавно ... (Тут слід було б поставити традиційний інтернетівський "смайлик", якому нещодавно виповнилося чверть століття. Ось цей - :-))

Але фантастичне припущення Бредбері насправді не настільки вже далеко від істини. У природі все взаємопов'язано. У Китаї в часи "культурної революції" (може, хтось ще пам'ятає про такий) почали війну з горобцями, які пожирали посіви. І чимало в тому досягли успіху. Але коли знищили виробів, раптом з'ясувалося, що вони, крім посівів, поїдали жучків і гусениць, які у відсутності смертельної загрози стрімко розплодилися, і теж стали пожирати посіви. Бо в природі все знаходиться в рівновазі. У природі - але не в політиці.

фото ЕРАПісля настільки довгою преамбули, перейду до суті. Скажіть, яке відношення мають вірмени до проблем курдського народу, якщо ці народи на історичному шляху практично не перетиналися? Підозрюю, що багато вірмени поняття не мають, хто такі курди. Так само, як і багато читачів цього сайту. І, тим не менш, зараз життя і доля багатьох курдів залежить ... від вірмен.

Два тижні тому комітет з міжнародних справ палати представників Конгресу США проголосував за резолюцію, в якій дії Османської імперії щодо вірмен на початку ХХ століття визнаються геноцидом. Ця резолюція незабаром може бути поставлена ??на голосування в нижній палаті американського Конгресу.

Ну, питається, з чого б це раптом американцям займатися історією вікової давнини, коли на дворі вже ХХI століття, США до тієї трагедії не мають ніякого відношення, і нещасним півтора мільйонам вірменам, загиблим тоді, все одно вже нічим не допоможеш, так само, як і тим, які тоді вижили, але теж вже давно померли.

Пояснень тут кілька. По-перше, в США було і є дуже багато впливових вірмен (згадаймо хоча б письменника Вільяма Сарояна і співачку Шер) і сильне вірменське лобі. І, як євреї дуже болісно ставляться до заперечення Голокосту, так і вірмени наполягають на визнанні різанини 1915-17 років геноцидом.

Але друге - і це теж цілком імовірно - демократи цією резолюцією, що ставить президента США в дуже незручне становище, хочуть показати Бушу хто в "крамниці" (тобто в Конгресі США) істинний господар.

Турки, як і вірмени, теж дуже болісно ставляться до цієї давньої історії. Хоча немає вже й Османської імперії, і стільки всього сталося за цей століття - для них ця тема як і раніше болюча. Туреччина відмовляється вважати ці події геноцидом, називаючи їх "вимушеним переселенням". Ох, вже ці ігри з термінологією, коли вторгнення військ країн Варшавського договору до Чехословаччини називалося "братньою допомогою чехословацькому народу", а радянську армію в Афганістані іменували не інакше як "обмеженим контингентом"!

Треба сказати, що європейці давно вже зайняли жорстку позицію по Туреччині, і ще рік тому Європарламент заявив, що якщо турки не визнають геноцид вірмен, то про Євросоюз нехай і не мріють.

Однак при всій повазі до вірменського лобі і американським вірменам, для США сьогодні важливіше відносини з Туреччиною. Адже Туреччина, а не Вірменія є членом НАТО, в Туреччині знаходяться військово-повітряна база США, з якою американські літаки прасують простори Афганістану та Іраку.

фото ЕРА

Добре, з турками, вірменами та американцями ми, начебто, погано-бідно (хоча і зле, і бідно) розібралися, але при чому тут загадкові курди?

А ось курди в даному конкретному випадку, що називається, "потрапили під роздачу". Через кілька днів після голосування в міжнародному комітеті Конгресу США парламент Туреччини мало не одноголосно (не рахувати ж опозицією голоси кількох депутатів від курдської партії!) Дав армії санкцію на проведення широкомасштабної операції проти бойовиків Робочої партії Курдистану в Північному Іраку. Операція чи то буде, чи то ні, але американці вже запанікували. Тільки турецько-курдського війни їм в Іраку і не вистачало! Причому, в єдино, мабуть, тихому районі палаючого і злітаючого то тут, то там на повітря Іраку - в іракському Курдистані.

Вже одного тільки брязкання турецької зброї виявилося достатнім, щоб пригальмувати просування антитурецької резолюції в конгресі США. Ось так виявилися пов'язаними однією невидимою ланцюгом вірмени і курди .

фото ЕРААле, як каже стара злодійська прислів'я, "вхід в блатну компанію варто рубль, вихід з неї - два" (зрозуміло, мається на увазі не сьогоднішній рубль, а рубль старих добрих часів). Ланцюгова реакція вже пішла. Проблема курдів знову вилізла з комірчини, в який її регулярно укладали.

І ось вже навіть папський престол турбувався проблемою курдів, і "міністр юстиції" Ватикану, кардинал Мартіно заявив, що "всі знають про існування курдського народу, але немає держави, яка могла б представляти їхні інтереси". "Курди - це окрема нація, про що не можна забувати. Ірак, Туреччина, Іран і Сирія, на територіях яких розкидані курди, повинні надати цьому народу право на самовираження. Тиск природним чином приведе до опору ", - сказав кардинал.

Ось тільки цього і не вистачало чотирьом згаданим державам!

Взагалі-кардинал прав, але коли це правота була аргументом при вирішенні міжнародних проблем?! За великим рахунком, курди є самим обділеним народом на Землі. Це найбільший з народів, позбавлених своєї державності. Насправді рішення про створення держави Курдистан було передбачено Севрським мирним договором 1920 р., решавшим долю Османської імперії. Але світові держави просто обдурили або, кажучи "за поняттями", "кинули" курдів. На жаль, в Севрі зберігається еталон метра і кілограма, але не еталон політичної чесності.

Курдів зараз десь від 30 до 40 мільйонів (хто їх вважає і як їх порахувати?). Велика частина їх проживає компактно в Курдистані, але сам Курдистан поділений між чотирма згаданими кардиналом країнами, і кожна з цих країн боїться, що якесь з інших трьох держав дасть слабину і надасть своїм курдам незалежність. А далі почнеться те, що вже сталося в Югославії.

Курди всім до лампочки. Навіть більше - вони німий докір і кістка в горлі великим державам, всім цим організаціям об'єднаних націй, Євросоюз і іншим структурам, люблячим поміркувати про права націй. Курди були на боці американців у війні проти Саддама Хусейна, сподіваючись здобути незалежність після його розгрому. Їх знову кинули.

фото ЕРА

І ось зараз знову вони виявилися розмінною монетою. Звичайно, "червона" Робоча партія - це терористи. Але турки, у разі вторгнення до Північного Іраку, не перевірятимуть у курдів партійні квитки. До того ж існує вічний і глухий до логіки голос крові. І ті ж курдські противники РПК, самі охоче знищили б своїх опонентів, вже заявили, що якщо турки дійсно почнуть широкомасштабну військову операцію проти Іракського Курдистану, вони стануть пліч о пліч з терористами РПК. І тоді до всіх головних болів американців в Іраку додасться ще й курдська головний біль ... І ніякої анальгін тут не допоможе!

Адже все почалося з метелики ...