ЮВТ і Луганщина: "До лісу передом, до електорату задом!"

Восени, на початку президентської гонки на околиці Сєвєродонецька водрузили величезний банер "Тимошенко переможе - Северодонецьк переможе!", Його прикріпили до панельної стіні багатоповерхівки. Банер був виконаний високохудожньо - букви великі й червоні, видали видно, хто кого збирається перемагати. Однак рекламщики не врахували однієї деталі - Юлія Володимирівна висить на крайньому будинку кварталу, та ще й розгорнута особою до соснового бору. Хіба що грибники з кошиками дарів лісу, повертаючись до цивілізації, могли ненавмисно потрапити під дію наочної агітації. Тільки які вже гриби в ці страшні сніги і морози ...

Випадок з сєверодонецьким бордом можна вважати алегорією президентської кампанії Юлії Тимошенко на Донбасі.

Після невпевненого результату першого туру обстановку в рядах БЮТ ніхто не загострював, Юлія Тимошенко особисто подякувала добре попрацювали регіони. Похвала дісталася і Луганській області, де вдалося набрати 6,51%, поліпшивши результат виборів-2007 менше ніж на півтора відсотка.

Але чому ж потужна агітаційна кампанія, посилена переходом частини луганської "еліти" до лав БЮТ, обернулася у результаті пшиком? Про це й поведемо розмову. Стартували БЮТівці, можна сказати, непогано, і ті 11-12% луганських голосів, на які реально розраховували в центрі, були цілком досяжні. Вершина кампанії - листопад: Тимошенко вдало з'їздила в Сєвєродонецьк, реклама на вулицях ще сильно не дратувала очі, частина місцевої еліти початку відвертий "дрейф" у бік Юлі.

За роботу штабу кандидата в Президенти Юлію Тимошенко в Луганській і Донецькій областях відповідала народний депутат Наталія Королевська, до "розставання з бізнесом" вважалася найбагатшою людиною Луганської області. Переманювання "місцевих" було основою стратегії штабу БЮТ. Так, Герой України, голова Алчевського меткомбінату Тарас Шевченко поручився, що багатотисячний колектив Алчевського меткомбінату підтримає на виборах Тимошенко. АМК - містоутворююче підприємство. На боці БЮТ в Алчевську і один з найбагатших людей Луганщини - Володимир Рисухін, власник "Східно-української металургійної компанії". В іншому великому промисловому центрі, Сєвєродонецьку, пишний прийом прем'єр-міністру влаштував Володимир Грицишин - вже 15 років незмінний мер міста. Гендиректор ДП "Ровенькиантрацит" Юрій Зюков, депутат облради від ПР, порвав з рідною партією прямо на Майдані , на шоу, присвяченому висуненню Тимошенко у Президенти. До колезі незабаром приєднався генеральний директор ДП "Луганськвугілля" Олександр Єрмаков. Це найбільші, що включають в себе безліч шахт, вугільні об'єднання. А адже на боці Тимошенко ще й великі землевласники брати Снаговський, і голова податкової адміністрації в Луганській області Сергій Рекіянов, і нардеп Віталій Курило, ректор національного педуніверситету ім. Т. Шевченка.

Народний депутат Наталія Королевська та екс-регіонал Юрій Зюков

Під Тимошенко робилася громадська організація "Наш Президент-2010", роботу якої курував Київ. Сюди увійшли Геннадій Фоменко - екс-губернатор Луганщини, Григорій Пригеба, колишній глава Лутугинської адміністрації, який до цих пір судиться з Президентом Віктором Ющенком за нібито незаконне звільнення, та інші відомі люди. Організація ставила мету - безпосередньо перед виборами звернутися до "простих луганчанам" і запропонувати підтримати Тимошенко не від імені партії, а від імені таких "простих громадських працівників". Ця ідея не вигоріла, проте "Наш Президент-2010" породив кілька подібних "креативів":

Агітаційний вал за Тигрюлю накрив Луганщину. Моніторинг паперової преси та електронних ЗМІ, проведений "Телекритикою", свідчить - в листопаді 2009 року позитивних згадок про Тимошенко було втричі більше, ніж про Януковича. Газетні шпальти заповнювалися завзято, проте варто вчитатися в ополчення рядки і стає ясним - більшість статей зляпати на аматорському, дешевому, пропагандистському рівні.

А тепер, напевно, про найбільшу помилку, результатом якої і стало третє місце Тимошенко на Луганщині (а в деяких виборчих округах - четверте).

Піарники БЮТ вирішили направити агітацію на електорат Януковича. У штабі сподівалися, що зростання плати за комунальні послуги, передача держпідприємства "Луганськвода" в офшори, неспроможність Луганської мерії посилять недовіру луганчан до регіоналів. Адже за останні п'ять років при владі регіонали відзначилися хіба що скандалами, звинуваченнями колег по партії в крадіжці, бійками да постійними мантрами про "знищення російської мови" і "переписування історії".

І БЮТ вирішив розіграти "російську карту". У Луганську з'явилися білборди, на яких Тимошенко тисне руку Путіну під написом "Вони домовилися"!

Цілих два місяці масово поширювалися листівки з обнімаються Ющенком і Януковичем. Написи варіювалися: від "Коли ми єдині - ми непереможні!" До "Нові президент і прем'єр".

Чи була "Юля з Путіним"? Ні. Люди, які цікавляться політикою, відчували всю нещирість загравань з "ворожим електоратом". Використання образів "дружньої Росії" викликало роздратування і у прихильників Януковича, і у тих, хто ще не визначився.

Повторимося: технологи БЮТ вирішили, що базовий електорат Тимошенко і так у них в кишені. А щирі "ідейні" прихильники Тимошенко надто нечисленні, щоб звертати на них увагу. Відповідно, кампанію почали грубо перекроювати під смаки і запити тих же 70% луганчан, які потенційно проголосували б за Януковича, попадись він навіть на кишеньковій крадіжці у трамваї.

А тимошенківці грали на регіональному патріотизмі, зображували "в дошку своїх", які не варягів. Область завісили бордами місцевого виготовлення з особами "луганської команди".

До виборів залишилися тижні. Для стороннього спостерігача, що має ілюзії, складалося враження, що штаб Тимошенко діє логічно і цілеспрямовано. "Регіонали" ж, навпаки, деморалізовані, було помітно, що ніхто з місцевих стовпів партії не збирається "вкладатися" в перемогу улюбленого кандидата, регіонали-власники ЗМІ публікують "джинсу" конкурентів. Були й зовсім незрозумілі прецеденти, наприклад, прес-служба ПР масово розповсюджувала чутки, що в партії велике число готових перебігти на сторону Тимошенко, регіонали на своїх ресурсах ставили на чільне місце матеріали, що паплюжили перебіжчиків.

Уже в січні люди сперечалися, - не доплачує чи регіоналам за акти "шкідництва". Спочатку місцеві специ поставили на сайт ПР малограмотну статтю, де, крім тез на кшталт "Юльку веде до влади збанкрутілий Ющенка", було ще й таку неймовірну кількість помилок, що українські блогери вели в обіг слово "юблохдло" - спеціальне для позначення дурості піарників.

Потім два депутати від ПР попалися на гарячому - обох доставили в міліцію за пошкодження бордів Юлії Тимошенко. Депутата Луганської міськради Арсена Клінчаєва здали колеги по "нічному бізнесу" і підтвердили, що він капостив в центрі міста, закидаючи агітацію лампочками, наповненими фарбою.

Клінчаєв на відкритті Музею жертв "помаранчевої" революції

Депутат міськради Стаханова Володимир Фатєєв влаштував під приховану камеру справжнє шоу майстра розмовного жанру .

У тому, що розстрілював білл-борди Тимошенко з пейнтбольного зброї, не кається - сказав "Не децил не жалкую за!" І обіцяв "вальнуть" співробітника міліції, який недостатньо ніжно поводився при затриманні депутата.

Документальні короткометражки з участь Клінчаєва і Фатєєва прямо з УМВС потрапили в Інтернет. Регіонали на них нагадували персонажів серіалу "Антикілер" (саме тих, що складалися в "бригаді" Метиса), і це було на рідкість вдалим нагадуванням для тих, хто за 5 років вже призабув гасло "Бандити сідітімуть у тюрмах!". В цей же час відбулося знамените виступ Януковича на шоу Шустера, коли на питання журналіста Мустафи Найєма "Навіщо вкрали Міжгір'я?", Улюблений на Донбасі "лідер" навіть виправдовуватися не став - по суті, послав журналіста куди-подалі, на всі факти відповідаючи дурнуватою посмішкою.

Отже, диспозиція перед днем ??голосування. У штабі Тимошенко, здавалося, зробили все, що належить, регіонали ковзають на рівному місці, залишилося підрахувати голоси.

У підсумку януковські симпатики на безумовному рефлексі поставили "хрест" там, де зазвичай. А люди, яких апріорі не влаштовував "культурний багаж" Януковича, віддали голоси за Тігіпка - адже персональних месиджів від Тимошенко вони так і не дочекалися.

У день виборів прес-служба БЮТ поширювала заяви Центру соціальних технологій "Соціус", які приїхали в Луганськ проводити екзит-пол з дивною метою "заміряти рівень фальсифікацій". Аналітики говорили, що це робиться на випадок, якщо БЮТ вирішить протестувати проти результатів виборів. Ця послуга не знадобилося. Доказів, які б свідчили про масові фальсифікацій на Донбасі, не знайшлося. У зв'язку з цим звертає на себе увагу відкритий лист голові штабу Тимошенко Олександру Турчинову від "Народного Фронту Луганщини", "Просвіти" та ще низки луганських громадських організацій. У листі повідомлялося, що в день виборів Партія регіонів знайшла кошти на транспорт для підвезення виборців до дільниць. В автобусах "імовірно велася агітація", тому луганські активісти вмовляють центральний штаб у другому турі протидіяти цієї технології. І німим питанням звучало: а чому б тимошенківцям не дістати автобуси для свого виборця?

Останнє. Ще один урок саме донбаських результатів першого туру - в Україні перестав працювати адміністративний ресурс. Або не так категорично - він вже не має колишньої сили. Кращим підтвердженням цієї тези стала передвиборна кампанія Юлії Тимошенко в Донбасі. Публічна підтримка Тимошенко "вугільними генералами" або, скажімо, директором містоутворюючого Алчевського меткомбінату ніяк не відбилася на показниках Юлії Тимошенко. Схема - директор знаходить можливості умовити підлеглого - вже не працює. Значить, потрібно діяти в наших умовах якось по-іншому. А як же? Відповідь на це питання і дістануться бонуси майбутнього.

Ярослав Гребенюк, спеціально для "Оглядача"