Наприкінці вересня в Україні пройшла конференція за участю Парламентської Асамблеї Ради Європи, на якій розглядалися механізми вирішення локальних ризиків в контексті загальноєвропейських і глобальних.
Україна - високоризикова країна. У кожній сфері життєдіяльності є проблеми, які негативно відображаються на якості життя громадян і загальному стані країни. Крім проблем, до яких українці вже "адаптувалися", існує ряд загроз і ризиків, які або замовчуються, або їм приділяється недостатня увага з боку державних відомств. Як правило, ініціативи з боку наукових кіл і громадянського суспільства залишаються слабо поміченими, що загрожує серйозними наслідками у найближчому майбутньому.
Масштаб загроз в Україні вимагає системних і оперативних рішень. Про механізми скорочення ризиків йшлося на міжнародному форумі "Державно-приватне партнерство у сфері скорочення ризиків - основа конкурентоспроможності країни в XXI столітті", який відбувся в кінці вересня. Захід організували міжнародний фонд "Скорочення ризиків" (Risk reduction Foundation) і Комітет з питань навколишнього середовища, сільського господарства, місцевих і регіональних рад ПАРЄ. У форумі взяв участь Президент Парламентської Асамблеї Ради Європи Мевлют Чавушоглу.
Механізми зменшення ризиків обговорювалися депутатами членами ПАРЄ з Франції, Хорватії, Монако, українськими науковцями та представниками страхового сектора. Учасники форуму висловили солідарне думку, що ідеологічною основою для скорочення ризиків повинна бути концепція сталого екологічно безпечного розвитку.
Президент ПАРЄ акцентував увагу учасників на ролі демократичних інституцій для зміцнення безпеки у світі.
"Ми чуємо щодня про різні катастрофах в різних частинах світу, про якісь надзвичайні ситуації, які призводять до людських втрат. І, як політики, ми повинні бути відповідальними за ті умови, в яких проживають люди. І як вони будуть жити в наступні десятиліття, наступні століття, - зазначив Мевлют Чавушоглу. - Ми повинні зробити все, що від нас залежить, щоб цивілізація стала безпечнішою. Ми повинні визначити, яким чином світова спільнота буде рухатися в майбутньому, як будуть захищатися права людей. І, яким чином працюватимуть демократичні інституції, або це буде так, чи це буде регресивний порядок розвитку, що призведе, зрештою, до руйнування цивілізації як такої ".
Особливу увагу на форумі було приділено розвитку інтеграційних процесів між державами для вирішення спільних проблем у різних сферах. На думку голови фонду Володимира Костеріна, якість і тривалість життя людини в окремо взятій країні залежить від ряду факторів, зокрема від ефективності скорочення ризиків в інших країнах.
"У XXI столітті ризики і загрози одних країн, впливають на соціально-економічну, екологічну та політичну ситуацію в інших країнах. Необхідний новий підхід у міжнародній політиці - конкуренція країн зі скорочення ризиків. Це сприятиме підвищенню рівня якості життя в кожній країні, і на Планеті в цілому ", - вважає Володимир Костерін.
Для зменшення ризиків учасники запропонували кілька механізмів. По-перше, інституціональні реформи, які повинні закласти нормативно-правову основу для системи попередження ризиків і мінімізації наслідків від стихійних лих через відповідні постанови, закони, оптимізацію функцій державних установ.
По-друге, розвиток інструментів ринкової економіки. "Рівень торгівлі квотами, де були гравцями національної уряду, виявився неефективним. А рівень проектів спільного впровадження, де гравцями були комерційні компанії, спрацював, - зазначив старший співробітник Центру екологічного моніторингу та біорізноманіття Євген Дикий. - Треба враховувати правила глобальних ринків. Варто звернути увагу на доступ великих компаній до фінансових ресурсів, зокрема, до кредитних. Залежно від того, наскільки та чи інша корпорація сприяє зменшенню соціальних, екологічних або техногенних ризиків, повинен залежати її доступ до фінансових ресурсів або процентна ставка кредитів ". Експерт акцентував увагу на тому, що сьогодні кредити видають під ризики, але враховуються тільки локальні, а не глобальні, практично без врахування екологічних, соціальних та демографічних аспектів розвитку міста, регіону, країни, континенту ".
Оптимальним механізмом для попередження та мінімізації ризиків учасники форуму "Державно-приватне партнерство у сфері скорочення ризиків" позначили страховий сектор. На думку Глави Всеукраїнської громадської організації "Профспілка страхових брокерів України" Василя Даркова, одним з найефективніших інструментів охорони навколишнього середовища та регулювання господарської діяльності в сфері природокористування може стати екологічне страхування, яке виконує превентивну, соціальну та інвестиційну функції.
"Використання механізму страхування у сфері природокористування та охорони навколишнього середовища дозволить скоротити бюджетні асигнування на попередження та ліквідацію негативних наслідків господарської діяльності на навколишнє середовище. Також зменшить ризик виникнення надзвичайних ситуацій шляхом здійснення превентивних заходів ", - вважає Василь Дарков.
Представники страхових компаній зазначили, що в Україні практично не використовується страхування як механізм економіки у сфері природокористування та охорони навколишнього середовища, передбачених низкою міжнародних і національних нормативно-правових актів у рамках впровадження концепції сталого розвитку. Необхідність розвитку нормативно-правової бази екологічного страхування підтверджує міжнародна практика. З кінця 70-х років у США і країнах ЄС діє спеціальна система страхування екологічних ризиків. Якщо страхування екологічних і соціально-економічних ризиків в Україні буде відповідати стандартам Європейського Союзу, це забезпечить не тільки економічні та соціальні "бонуси" для держави, а й позитивний репутаційний ефект на міжнародному рівні.
Для підвищення безпеки та якості життя кожної людини необхідна система продуманих реформ з боку держави, які повинні розроблятися за активної участі громадсько-політичних організацій та експертних груп. Про модернізацію держави часто згадують на рівні перших осіб, але якісних оновлень, спрямованих на поліпшення стандартів якості життя в Україні, поки не видно. Тому скорочення екологічних, соціальних та економічних ризиків як мета і засіб модернізації України може бути вектором, який об'єднає суспільно-політичні сили і допоможе підвищити ефективність державного управління.