Зовнішня політика України проходить перезавантаження - в один голос твердять експерти. Особливо політика відносин зі Сходом. Це стосується не тільки Росії, але і Китаю, Білорусії, Туркменістану. Позбувшись від ідеології, яка тиснула на наші відносини з Росією останні п'ять років (та й РФ не може вічно ігнорувати сусідню країну - смішно виглядати буде), ми почнемо вибудовувати цілком прагматичний вектор взаємодії з сусідом.
Якщо говорити про ЄС, то ми перестанемо туди стукати. Як і в НАТО . Стукати в закриті двері - взагалі не найкраща позиція, а стукатися так довго і наполегливо, що від нас скоро буде нудити весь Захід - і того гірше. З НАТО все зрозуміло - занадто яскраво Регіони виступали проти військового блоку, але співпраці з Альянсом виключати не варто. З ЄС - очікується вироблення все того ж конструктивного підходу.
Схід: У Митний союз не підемо, а Чорноморський флот давно не небезпечний
Зараз відбувається перезавантаження нашої східної зовнішньої політики України. Це стосується не тільки україно-російських відносин, а й білорусько-українських, країн Центральної Азії, україно-китайських відносин, каже політолог Віталій Кулик.
"У чому полягає переоцінка - відмова від політики ігнорування інтересів один одного", - зазначив експерт. Україна, за словами Кулика, спробує вирівняти курс української зовнішньої політики, перестане стукати в зачинені двері ЄС і НАТО і почне прагматичні відносини з РФ.
Білорусія ж, швидше за все, може увійти до частини транспортних проектів України. "Питання країн Центральної Азії - це повномасштабне відновлення діалогу на рівні міжурядових комітетів", - додав Кулик.
При цьому в будь-яких зовнішніх відносинах, з точки зору економіки, Віктор Янукович буде значно більшим націоналістом, ніж всі попередні президенти України, - вважає політолог Павло Жовніренко . Як би дивно це не звучало, частка істини в цьому є. Відстоювання лише ідеологічних позицій і здача економічної незалежності робить з держави маріонетку. "Ми лінгвістичну проросійськість, прихильність до російської мови Януковича і регіоналів, трансформуємо на політичну проросійськість, тобто на прихильність до Кремля.
Але треба пам'ятати, який регіон України має менше російських інвестицій, - це Донецька область ", - погоджується Жовніренко.
Він взагалі вважає, що Росія отримає у вигляді нової зовнішньої політики України багато неприємних сюрпризів - Росію і Кремль чекають нелегкі часи щодо України. "Зацікавлена ??в двосторонніх відносинах не тільки Україна, але і Росія", - додав Жовніренко. Експерт також стверджує, що у Чорноморського флоту давно немає ніякої військової ролі - тільки політична.
А ось до Митного союзу Україна також не піде, заявляє експерт Ірина Геращенко. За її словами, бізнес регіоналів вже давно живе в Євросоюзі, він давно інтегрувався в Європу, і не буде так швидко бігти до Митного союзу, про який так часто говорить російське керівництво. "Що стосується того, яку позицію буде вести нова влада назовні, то можна говорити про те, що сьогодні Росія має завищені очікування від нової влади, тому що вважається, що нова влада більш симпатична для російського керівництва", - зазначає Геращенко і додає, що тут Росія не уникне розчарування. Правда, впевнена вона, Росія вимагатиме від української сторони чіткого виконання бачення російською стороною того, як має розвиватися гуманітарна та приватизаційна політика.
В ЄС нас все одно не візьмуть, та й не так там вже й добре
Шанси вступити до Європейського союзу примарні - тут і без думок експертів ясно. Ми йдемо за будь навіть не подачкою, а так, обіцянкою подачки від ЄС, як голодні щенята, при цьому відкриваючи кордону в односторонньому порядку, і весь час "отримуючи" по носі за не такі, як у СОТ, умови ринку. Але й сама ідея європейського курсу України страждає. По-перше, знецінюється євро, переживаючи найбільшу потрясіння з 1999 року, відбувається віддалення "скривджених" країн ЄС-Греції, Іспанії та Португалії від тих, хто раніше замовляв музику - Франції та Німеччини.
"Вже сьогодні очевидно, що спроба налаштувати різношерстий ансамбль різних країн і народів на гру по французькою або німецькою нотах більше нагадує какофонію, ніж якусь мелодію. Занадто великі протиріччя і відмінності в інтересах, наприклад, у тих же Афінах і Берліні. Тріщить по швах остання ідея, якої намагалися годувати нас політики, - європейська ", - пише Сергій Вовк, головний редактор" Інвестгазети ".
А ось політолог Володимир Корнілов взагалі вважає, що у нашої країни немає жодних шансів вступити до ЄС, адже і сама Європа говорить про це багато років поспіль. Україна пора б почути.
"Євросоюз - це як якась морква, яку тримають перед Україною, як перед ослом, який йде за нею, а при наближенні до цієї моркви, вона все віддаляється і віддаляється", - зазначає він.
Корнілов нагадав важливу фразу, сказану в свій час Єврокомісаром Романо Проді. "Ну що з того, що росіяни та українці вважають себе європейцями? Австралійці і новозеландці набагато більші європейці за духом, ментальності, звичкам і демократії, ніж Україна і Росія . Але це ж не означає, що колись Нову Зеландію або Австралії прийматимуть в ЄС ", - говорив єврокомісар. Здавалося б, давно пора задуматися, але ми все ще змушуємо Європу давати нам якісь примарні надії і ламаємо себе заради їх (цих надій) наближення.
А ось безвізовий режим не неможливий, говорить той же Корнілов, - при правильній побудові відносин із Заходом і правильному вибудовуванні внутрішньої економіки. "У будь-якому випадку багато європейських країн були зацікавлені в тому, щоб привернути до себе українських та російських туристів. "При цьому, все залежатиме від рівня життя тут і від бажання українців залишитися у своїй країні або ж поїхати кудись", - заявив Корнілов. Дійсно, голодні українці та росіяни Європі не потрібні - а от ситі, задоволені життям вдома туристи принесли б вигоду. Але до цього ще жити і жити.
До речі, з погляду ідеології для налагодження відносин з Європою варто було б скасувати героїзацію Шухевича і Бандери, зазначає Корнілов. Указ щодо Бандери і Шухевича - це питання взаємин України з Європарламентом, з ЄС, з Польщею, Ізраїлем, підкреслює експерт. Варто очікувати, що укази будуть скасовані - дуже різкий акцент робив на них і Янукович під час передвиборчої кампанії, та й ажіотаж неприємний вони створили не тільки на Сході, Заході, а й усередині країни.
Якщо курс України дійсно вирівняється, і ми повернемося до більш зваженого підходу до формування зовнішньої політики, Україна виглядатиме на світовій арені вже не так безглуздо. Тут є і зворотна сторона медалі - втративши, по суті, увагу виборців до таких "гачкам", як ідея НАТО, ЄС і навіть дружби з Росією, політикам доведеться вигадувати "новий курс" України. Запитаєте, навіщо - ну, по-перше, у нас буде опозиція, якій треба буде щось протиставити "прагматичності і виваженості". По-друге, і самої влади навряд чи захочеться піти через п'ять років.
Навіть якщо через п'ять років життя українців (ну, представити-то можна) значно покращиться, влада їх все одно розчарує. Така вже тенденція - знайдеться купа аргументів "проти". І тоді команді Януковича доведеться вигадувати якусь нову фішку для утримання виборців. Опозиції доведеться на цю фішку наїжджати. І, може, тоді нарешті стане ясно, що всі політичні обіцянки - просто мішура для залучення народу, який здатний поставити галочку за те чи інше політичне утворення.