Відео дня
Курс без фарватеру
В інтерв'ю Контрактам Петро Порошенко розповів про те, що:
1) пропозицію споживчих товарів в Україні не доганяє попит
2) зростання споживчого кредитування підігріває інфляцію
3) стандарт 5,05 UAH / USD не втримають
4) працює Петром Олексійовичем і дуже задоволений
Строго кажучи
Чому Нацбанк заборонив коментувати економічні тенденції в Україні всім, крім вас і Володимира Стельмаха?
- Щоб нівелювати наслідки не професійних або безвідповідальних заяв, приголомшливих ринок і лякають суспільство. Я розумію, що думка політиків і чиновників цікаво українським громадянам, однак це не означає, що в прямому ефірі можна прогнозувати економічний колапс або гадати, яким буде зростання цін на основні споживчі товари, не маючи детальною інформацією про поточний стан економіки. Адже логічною реакцією на подібні заяви чиновників буде бажання захистити свої заощадження. Очевидно, що, отримавши неповну або перекручену інформацію, люди можуть вирішити, що відсотки за гривневими депозитами не покриють її знецінення, це стимулює ажіотажний споживчий попит і, відповідно, розкручування інфляції.
Об'єктивно ніхто не збирався запроваджувати цензуру, про це й мови бути не може. Всі члени Ради і правління НБУ має право висловлювати особисті експертні думки з будь-яких питань, підкреслюючи, що їх позиція може бути відмінною від офіційної. Робити ж офіційні заяви у межах своєї компетенції про показники і тенденції грошово-кредитної політики від імені Нацбанку уповноважені керівники Ради і правління НБУ. Особисто я вважаю рішення Нацбанку жорстким, але об'єктивно необхідним.
У 2007-му замість прогнозованих 7,5% інфляції за підсумками року очікується 14-14,5%. Які чинники зростання цін, окрім вербального, були визначальними?
- По-перше, істотне перевищення попиту над пропозицією, яка пояснюється тим, що доходи населення в поточному році зросли на 34%, а приріст ВВП склав усього 7,4%. Більш ніж чотирикратний розрив між темпами зростання зарплат і обсягів виробництва є ключовим інфляційним фактором. До речі, якби в Україні стали розраховувати показник продуктивності праці, то цей розрив був би ще більшим ... Гірше того, приріст обсягів виробництва харчопрому в 2007-му склав близько 0,3%, по суті, це і спровокувало істотне подорожчання продуктів харчування .
Другий за значимістю інфляційний чинник - зовнішній. У 2007 році неконтрольоване зростання цін на продукти харчування та енергоносії спостерігалося і в Євросоюзі, де інфляція перевищила заплановані показники у півтора рази, і в Китаї, що покриває левову частку внутрішнього попиту за рахунок пропозиції національних виробників, і в інших економічно розвинених країнах.
Третій чинник інфляції - зростання обсягів споживчого кредитування. Четвертий - монетарний, хоча його вплив був, мабуть, самим незначним: ціни на товари непродовольчої групи, майже не схильною коливань попиту, зросли лише на 1,5%. Дивує те, що Кабмін протягом року неодноразово піднімав питання монетарної складової інфляції, замість того щоб сконцентруватися на підтримці та розвитку аграрної промисловості. На мій погляд, зростання цін на продтовари в Європі міг стати для наших виробників джерелом заробітку і припливу валюти в країну: за підсумками трьох кварталів 2007 року негативне сальдо платіжного балансу склало $ 2,5 млрд.
Хіба краще було б, якби Кабмін не квотував експорт зерна?
- У ситуації, що склалася квотування було меншим злом. Оптимальний варіант - якби в березні Кабмін виділив Аграрному фонду додаткові ресурси для закупівель, а аграрії отримали б додаткові стимули, приміром, у вигляді здешевлення банківських кредитів.
Відповідні ініціативи Кабінету Януковича блокував би президент.
- Заднім числом легко шукати причину, що виправдує бездіяльність. Упевнений, що треба було займатися всім цим у березні, а не в червні-липні, коли, з одного боку, було пізно думати про перспективу, а з іншого - виникли політичні суперечності. Спроби влітку загасити пожежу на внутрішньому ринку квотуванням експорту зернових не були безрезультатними. Радикальні заходи сприяли зниженню інфляційних наслідків, які могли бути гірше, ніж у 2004 році, і в результаті державний бюджет програв би двічі: спочатку компенсували б ПДВ експортерам, а потім за спекулятивними цінами довелося б закуповувати зерно в імпортерів ... До речі, в 2007 -м споживчий попит на нашому ринку не був компенсований імпортом. Можете вважати цю думку крамольною, але уряду слід було на час відкрити внутрішній ринок, встановивши квоти на імпорт дефіцитних продуктів, зосередившись на бюджетній підтримці АПК. Це дозволило б не тільки покрити можливі збитки вітчизняних компаній (в умовах нинішньої кон'юнктури втрати були б мінімальними), а й знизити ризики інфляції у наступних періодах.
Інфляція-2008
Які ці ризики з урахуванням того, що в 2008-му газ, імпортований в Україну, на кордоні з РФ коштуватиме $ 179,5 за тисячу кубів?
- Не буду нікого лякати економічним колапсом, але певні проблеми, безумовно, є. Приміром, Укртелеком задекларував підвищення тарифів на 20%, комунальні підприємства наполягають на тому, що тарифи слід було підвищити ще вчора. Кабмін уже обговорює питання фіксації ціни на газ українського видобутку (мінус цього заходу - погіршення фінансового стану НАК "Нафтогаз України", вимушеного купувати до 10 млрд кубів імпортованого газу щороку на покриття внутрішніх потреб). А Нацбанк, у свою чергу, розглядає можливість плавного адекватної коригування курсу в межах прогнозів, затверджених Основами грошово-кредитної політики.
Невже за допомогою ревальвації можна запобігти інфляції?
- Даремно іронізуєте. У 2005-му ревальвація вплинула на ціни. За розрахунками Нацбанку, завдяки зміні курсу гривні вдалося збити інфляцію на 2-3%. Аргументи? По-перше, імпорт енергоресурсів в Україну подешевшав, що позитивно позначилося на індексі споживчих цін. Так, це дало поштовх для зростання імпорту товарів харчової та легкої промисловості, але ж ревальвація насамперед загальмувала підвищення цін як в оптовій, так і роздрібній торгівлі. По-друге, за рахунок курсу було вирішено проблему валютних спекуляцій. У спекулятивних інвесторів були очікування, що гривня поступово ревальвувати, і вони планували вкласти $ 2-3 млрд у гривневі депозити та державні цінні папери. Загальний виграш на вкладений капітал - курсова премія плюс відсотки - орієнтовно повинні були скласти 20% річних. Щоб запобігти вивезенню цих грошей, Нацбанк не став втручатися в ринкову тенденцію ревальвації гривні, завдяки такому несподіваному рішенню спекулятивні надприбутки (близько $ 0,5 млрд) не вийшли за межі фінансової системи країни.
Правда, нинішня макроекономічна ситуація відрізняється від тієї, яка була в 2005-му: попит та пропозиція на внутрішньому ринку незбалансовані, торговельне сальдо немає позитивне, як два роки тому, а негативне. Загалом, для ревальвації немає передумов. Ми зробили розрахунки і дійшли висновку, що зміцнення курсу гривні на 1% здатне відіграти 0,2-0,3% інфляції. Українській економіці потрібні реформи, а не курсові ігри, хоча я не заперечую доцільності валютного таргетування.
Про яке валютне таргетування може йти мова, якщо бюджетні механізми в Україні наскрізь корумповані, а дисконтна ставка НБУ - фікція?
- Я не був би настільки категоричним. Так, потрібні системні реформи в економіці. Так, бюджетні дотації не завжди ефективні, але це не означає, що Кабмін взагалі не може вплинути на економіку, інакше як драконівськими методами. Що ж до НБУ, то ми взагалі можемо визначити настільки жорсткі нормативи резервування, що інфляція складе 1%, але це задушить економіку.
А всі фінансові потоки відповідно підуть у тінь?
- Я, як і ви, перебільшую!
Уточніть, будь ласка, які заходи вживатимуть Нацбанк і Кабмін, якщо інфляція в 2008-му буде набирати обертів?
- Зверніть увагу на те, що Нацбанк уже в 2007-му встановив ставку рефінансування нижче рівня інфляції, незважаючи на те що всі міжнародні експерти справедливо вважають, що це алогічно. Думаю, в 2008 році основним фактором збільшення грошової маси буде внутрішнє рефінансування під конкретні виробничі проекти, адже згубна не так інфляція, скільки відсутність адекватного зростання ВВП і дисбаланс між попитом і пропозицією на внутрішньому ринку.
Про це ми вже говорили. Чи не так?
- І я ще раз повторю: українській економіці потрібні структурні реформи. Щоб оцінити інфляційні виклики 2008 року більше предметно, як ви хочете, необхідно знати всі змінні в макроекономічному рівнянні: обсяг соціальних видатків у структурі держбюджету, його дефіцит, приплив іноземних інвестицій ... Приміром, особисто я переконаний, що бюджетні витрати на держапарат потрібно терміново скорочувати.
Хіба скорочення витрат на держзакупівлі не спричинить падіння темпів зростання ВВП?
- Добре, що ви уточнили. Говорячи про економію на держапараті, я в жодному разі не пропоную скорочувати витрати на держзакупівлі. Навпаки, інвестиційну бюджетну складову слід розвивати, насамперед удосконаливши законодавство та мінімізувавши ризики корупції. У цьому сенсі було б непогано також, якщо держава обнулило б ставку ПДВ на імпорт інвестиційного обладнання, розвернуло власні інфраструктурні проекти тощо Заощаджувати ж потрібно за рахунок оптимізації системи держуправління і скорочення штату дармоїдів-чиновників.
Чи зможе демкоаліція провести системні реформи, про актуальність яких говорять не перший рік?
- Я розумію песимізм і вважаю, що 228 депутатів - нестійка більшість. Але я вірю в можливість проведення реформ і спираюся в цьому своєму баченні далеко не на романтичні уявлення, а на результати роботи в 2005 році. Тоді теж ніхто не думав, що процес відшкодування ПДВ можна вибудувати таким чином, щоб бізнесмени не чекали місяцями і не давали відкат податківцям. Скажіть, а 5 млрд грн, які наша держава заборгувала платникам за підсумками 2007-го, стимулюють зростання ВВП чи ні?
Проблема відшкодування ПДВ, безумовно, актуальна, але має приватний характер. У тому ж 2005-м ДПАУ зіткнулася із серйозними неплатежами у східноукраїнських областях. До яких економічних наслідків призведе можливе повторення ситуації в 2008-му?
- У 2005-му податки платили відповідно до декларацій, питання в тому, наскільки чесно їх декларували? Політична воля дозволить знайти правильну відповідь на це питання. До речі, чесно кажучи, я не вважаю широку коаліцію стійкішою за демократичну. Так, якщо підходити арифметично, то об'єднання ПР, Блоку Литвина і частини НУ-НС, можливо, стійкіше, але в ньому приховані міни уповільненої дії, що можуть спровокувати нову політичну кризу. Однак до політики НБУ це має вельми непрямий стосунок.
Рухомий курс
Перший віце-прем'єр Микола Азаров неодноразово пропонував диверсифікувати структуру золотовалютних резервів НБУ. Чому до думки міністра фінансів не прислухалися?
- Я поважаю Миколу Яновича, але НБУ, наскільки це було можливо з урахуванням структури імпорту, давно диверсифікував структуру резервів. Причому ми почали це робити задовго до того, як про це заговорили в уряді. Можу сказати, що 90% валюти, купленої Нацбанком на міжбанку, номіновано не в грошових знаках США, якщо точніше - 60% в євро, близько 30% - в англійських фунтах.
Уточніть, яка структура резервів НБУ зараз?
- Я і так вже багато розповів. Можу додати, що ми зацікавлені у достроковому погашенні доларових зобов'язань України перед МВФ, а також зможемо у 2008-му адекватно відреагувати на наслідки світової кризи кредитної ліквідності, зокрема за допомогою рефінансування. Взагалі ж, проблема розриву між короткими, а також середньостроковими валютними пасивами та довгими іпотечними активами не є для української банківської системи визначальною. Проте Нацбанк, розуміючи, що не всі наші банки родинно пов'язані з західними фінансовими установами, готовий вирішувати проблему дефіциту ліквідності локально. Хоча непогано, якби банки самі вирішували ці питання, адекватно формуючи кредитні портфелі. Наше завдання - створити механізми стерилізації грошової маси за допомогою розвитку фондового і страхового ринків. Для цього також потрібні комплексні реформи, а в рамках своєї компетенції ми ініціюємо, зокрема, скасування обов'язкового збору при купівлі-продажу валюти.
У більш віддаленій перспективі, якщо будуть проведені структурні реформи, можна говорити про мінімізацію впливу Нацбанку на валютний ринок і плаваючий курс гривні. Поки ж немає істотних підстав для корекції курсової політики в 2008-м, але це не означає, що ми витримаємо стандарт 5,05 UAH / USD, курс гривні по відношенню до американського долара може бути рухливим у межах прогнозних показників 4,95-5, 25 UAH / USD.
Ви претендуєте на посаду голови Нацбанку?
- Цей пост не вакантний, я вважаю Володимира Семеновича видатним фінансистом і мені приємно з ним працювати.
Чому ви ухиляєтеся від відповіді?
- Я вважаю, що зможу відповісти на ваше питання тільки в тому випадку, якщо пан Стельмах сам прийме рішення піти у відставку, наскільки мені відомо, він цього поки не планує, тому може пропрацювати ще два роки.
Які ваші кар'єрні перспективи?
- Останні 10 років працюю Петром Олексійовичем Порошенком і почуваюся цілком комфортно. Ніхто не помітив, що в 2005-2006 роках я взагалі не обіймав жодної посади, і це не позначилося ні на моїй публічності, ні на впливовості.
Діловий тижневик "Контракти" № 52 від 24.12.07
Розмовляли Наталія ГУЗЕНКО, В'ячеслав ДАРПІНЯНЦ, фото Світлани СКРЯБІНОЇ
Петро Порошенко. Як зростання споживчого кредитування підігріває інфляцію
Голова Ради Нацбанку Петро Порошенко прогнозує коливання курсу гривні в 2008 році в діапазоні 4,95-5,25 UAH / USD
В інтерв'ю Контрактам Петро Порошенко розповів про те, що:
1) пропозицію споживчих товарів в Україні не доганяє попит
2) зростання споживчого кредитування підігріває інфляцію
3) стандарт 5,05 UAH / USD не втримають
4) працює Петром Олексійовичем і дуже задоволений
Рік гривні
2007 рік став справжнім випробуванням для Нацбанку. В Україні у першому півріччі виник надлишок валюти, НБУ довелося у величезних обсягах викуповувати долари з ринку для підтримки стабільності курсу гривні. Що ж чекати від курсу гривні по відношенню до долара в 2008 році і які при цьому будуть ставки за кредитами і депозитами - читайте в діловому тижневику Контракти.
Щоб усі так жили
В Україні бум особистого споживання. У 2007 році оборот 20 найбільших споживчих ринків перевищив $ 70 млрд - це приблизно на 25% більше, ніж торік. Відібравши за підсумками 2007-го 20 найбільших споживчих ринків з оборотом $ 1 млрд і темпами зростання понад 10% на рік, Контракти спробували спрогнозувати їх зростання в 2008 році. Про те, скільки грошей і на що витратить середньостатистичний українець у 2008 році - читайте в діловому тижневику Контракти.