Відео дня
Транзитні кішки-мишки
" Може бути, технічний стан газотранспортної системи України перебуває сьогодні в такому положенні, що вона не в змозі прокачувати. Тоді потрібно про це відверто сказати. Потрібно зрозуміти .. в змозі взагалі газотранспортна система України прокачувати газ сьогодні "В. Путін.
Треба віддати належне панам Медведєву і Путіну - вони, на відміну від наших політиків, не шкодують часу для докладних бесід з технічними фахівцями "Газпрому", вникаючи в усі нюанси транспортування газу. Тому заздалегідь припасли забійний козир - таку процедуру подачі експортного газу в українську ГТС, при якій САМІ українці відмовилися б це паливо прокачувати. Тим самим знову довівши в очах європейців транзитну ненадійність. Операцію "Псевдотранзіт" Кремль вправно і безкарно провернув 13 січня. А якщо хто з європейців прийняв сторону України, то їм, щоб не базікали зайвого, банально заткнули рот газовим "пряником". Технічна "пастка"
Отже, 13 січня "Газпром" на годину ночі зажадав від "Нафтогазу" у вигляді пробного прокачування експортного палива доставити 76, 6 млн кубів газу на Балкани і в Молдавію. Маршрут - від ГВС "Суджа" на ГВС "Орловка" (див. схему), де вже перебували європейські спостерігачі, готові моніторити процес транзиту. Газову "засувку" Москва відкривала в 9:00 ранку.
З ранку вся Європа, затамувавши подих, спостерігала, як "блакитне паливо" нібито увійшло в українську ГТС. Однак проходив година за годиною, а на виході був все той же льодовий "нуль".
У Брюсселі моторошно нервували і чортихалися. Зате ніхто не був здивований в "Газпромі". Чому? Все просто - в Кремлі спочатку знали, що Україна російський газ не пропустить. Переконавшись до середини дня, що мета досягнута, Москва заявила Європі: і от з цим безруким транзитером ви хочете співпрацювати як партнером?
Транзитний фінт "Газпрому" вдався завдяки ряду причин.
По-перше , Москва обрала практично нереальний технічний маршрут, загрозливий всьому газопостачанню України.
Традиційно експортний газ (див. схему) рухався зі сходу на захід за двома основними каналами: магістраль "Уренгой - Ужгород" (ГВС "Суджа") і "Союз" (ГВС "Валуйки"). Причому частину газу використовувалася на південному сході промисловцями, а потім по ходу відшкодовувалась з підземних сховищ на Західній Україні і власних українських свердловин у регіонах.
Після припинення поставок для України ми продовжували відбирати російський газ для своїх споживачів на магістралях, компенсуючи різницю (200-250 млн кубів) на виході. А от після повної зупинки транзиту довелося качати газ з ПСГ в реверсі - із заходу на схід, центр, південь. Для цього була перебудована робота компресорних станцій. Крім того, східні області почали паралельно користуватися резервами з розміщених сховищ в Харківській, Полтавській, Луганській областях.
Запропонований Москвою маршрут порушував традиційну схему поставок, оскільки завжди на Балкани газ йшов через магістраль "Союз". І перекачати газ з магістралі "Уренгой - Ужгород" в "Союз" за наявними сполучною трубопроводах малого діаметра, м'яко кажучи, вкрай складно.
Але навіть якщо уявити, що "Нафтогаз" скоїв би подвиг і за 7 годин переналаштувати компресорні станції, то автоматом довелося б припинити постачання газу в східні області. Бо маршрут обрано "Газпромом" настільки хитро, що перетинає всю ГТС по діагоналі, то є всі компресорні станції працювали б на поставку газового потоку тільки в Одеську область. Тим самим, довелося б загальмувати поставки газу з наших західних ПСГ на половину країни.
Звичайно, в "Газпромі" парирують: ну так не треба переводити газовий потік з одного магістральної труби в іншу. Просто компенсуйте необхідний нам обсяг по "Союзу" з ваших східних ПСГ. Але це точно також залишило б весь південний схід без газу. Та й сховища там досить маломісткі і майже спорожніли. У тій же Харківській області залишилося не більше 20%. І навіть повністю викачуючи їх на експорт, більш ніж на кілька днів не вистачило б. Адже, безсумнівно, "Газпром" наступного дня дав би заявку не на 76 млн кубів газу, а, наприклад, на 100-120 млн кубів.
По-друге , Україні довелося б за свій рахунок компенсувати технологічну прокачування газу, додатково спустошуючи запаси країни і залишивши південні області без палива.
Як відомо, газ в трубі йде під тиском, який поступово падає. І його підтримують за рахунок роботи газоперекачувальних агрегатів (ГПА), расположеннивх на компресорних станціях. ГПА використовують для своєї роботи частину експортного газу з труби. Ось він-то і вважається технологічним, згораючи у газових турбінах. У свою чергу, щоб відновити початкові обсяги, що увійшли в нашу ГТС для Європи, Україна вже на виході додає відсутні мільйони кубометрів зі своїх запасів, замість використаного на прокачування.
Коли мова йде про традиційний маршруті через Західну Україну, то тут проблем немає - там знаходяться ПСГ. Але, враховуючи запропонований "Газпромом" маршрут, який передбачає на виході з нашою ГТС отримати "газпромівські" 76 млн кубів, "Нафтогаз" звідкись в Одеській області повинен був знайти резерв приблизно в 5-6 млн кубів. І це тільки на 13 січня. З одного боку - там немає ПСГ. Перекачати зі сходу - посадити на "голодний пайок" Харківську або Донецьку область. З іншого боку - губернатор Одеської області Сердюк 14 січня зазначив: в магістральну трубу, від якої живиться регіон, паливо взагалі не надходить. Доводиться викачувати всі насухо. Іншими словами, у НАК великі проблеми перекачати газ з Західної України на південь.
По-третє , маршрут "ідеально" проходив через територію Молдавії (див. схему), де немає європейських спостерігачів на газовимірювальних станціях і підземних сховищах.
У "Нафтогазі" чудово розуміли, що саме вийде на практиці. Із задекларованих 76 млн кубів 13, 9 млн кубів призначені для Молдови. Однак немає ніякої гарантії, що Молдова, сидить який день без газу, не візьме більше покладеного. З одного боку, на молдавській ГВС "Каушани", згідно з протоколом, немає європейських спостерігачів. З іншого - нічого не заважає Молдавії підіграти Росії, оскільки половина АТ "Молдовагаз" належить "Газпрому". І якщо навіть Україна спробує натиснути, щоб повернули зайве, в Кишиневі дадуть відповідь: все відразу використовували, а через відсутність ПСГ немає чим заповнити.
У підсумку моніторинговий комітет на нашій українській ГВС "Орловка" зафіксував б проходження в бік Балкан НЕ 62, 7 млн кубів палива, а, наприклад, 50 млн кубів. І Європа б нарешті наочно переконалася не зі слів Путіна: мовляв, дійсно українці крадуть газ. Інформаційний провал і "газпромівські бариші"
Власне кажучи, Україна власними руками загнала себе в глухий кут. Знову проваливши інформаційну оборону.
Перше - саме Ющенко, Тимошенко і глава НАК Дубина весь понеділок браво кричали європейцям: ми при будь-якому розкладі зможемо забезпечити вам завтра безперебійний транзит. Нехай тільки Росія пустить газ. Хоча той же Дубина періодично здраво говорив, що нам необхідно 36 годин, щоб технічно відновити аверс ГТС. Але товариші на Банковій і Грушевського надто поспішали задобрити Брюссель, щоб звертати увагу на "дрібниці": яким маршрутом піде газ і звідки Україна візьме технологічний газ. Саме подібного чисто українського "ляпу" чекали в Москві, заздалегідь прописавши нереальний транзитний маршрут.
І тільки 14 січня Дубина вже активно і публічно почав віщати про вікопомних 36 годинах. І підготував технічний протокол про принципи відновлення транзиту, без підписання якого НАК не зможе виконати зобов'язання.
Друге - коли стало ясно, який "сюрприз" підготував "Газпром", українські політики вважали за краще лити сльози про підступну Росії, замість наочного пояснення Європі технічної конкретики НЕМОЖЛИВОСТІ транзиту при таких умовах.
Замість того, щоб на словах розповідати, що "Газпром" хотів саботувати внутрішньо газопостачання України, як це робили Ющенко і Дубина, необхідно було це НАОЧНО показати в диспетчерському пункті "Укртрансгазу". Як це не полінувався зробити 13 січня прем'єр Путін, влаштувавши разом з Міллером ціле шоу перед європейцями в диспетчерському центрі "Газпрому". Мовляв, дивіться, панове, ось тут лампочка показує, що ми газ в Україну з ранку подали, а ця лампочка вказує на їх відмову прийняти транзит. Ось вам Іван Іванович і все докладні дані покаже. Ці кадри облетіли весь світ. І, як показали відгуки європейців, практично ніхто не засумнівався в правоті Путіна. Що дозволило "Газпрому" продовжити фарс. Не тільки заново подавши на 14 січня заявки по тому ж маршруту, але і додати до колишнього обсягу ще 22 млн кубів газу до Словаччини.
Так, дехто з європейців намагався слабо заперечувати Москві, що, мовляв, Україна надала докази неможливість транзиту за таким маршрутом. Так, наприклад, це зазначив 14 січня прем'єр Словаччини Фіцо. У відповідь Путін відверто заявив: "Хто б і які папери не надавав, я готовий всі ці папери в пічку викинути!". І відразу ж вирішив закрити рот словаку газом: мовляв, не виключений варіант, що "Газпром" може домовитися, щоб "Нафтогаз" віддавав конкретно Словаччини з 20 млн кубів палива на день з західноукраїнських ПСГ. Натяк зрозумілий - але натомість ніхто не повинен публічно суперечити офіційній позиції Росії про саботаж "хохлами" транзиту. Які "бонуси" приніс "Газпрому" хитрий транзитом маневр?
1. Росія почала оперувати черговий цифрою газового боргу України, який нам доведеться погасити за ціною доларів так в 450-470/тис. кубів. До "поцупити" до 7 січня понад 86 млн кубів газу додалося ще 140 млн кубів, через відсутність яких, за версією Кремля, Україна в ГТС не змогла створити необхідний тиск для відновлення транзиту.
В принципі в цьому є частка правди. Через знижених обсягів поставок "Нафтогазу" протягом всієї ГТС впав тиск - споживачі розібрали надлишки. Тому навіть якби Росія запропонувала пустити транзит безпосередньо по "Уренгой - Ужгород", то, крім компенсацій технологічного газу, нам би довелося ще додавати газ для стабілізації загального тиску в трубі. Але це технічно складно зробити. Тому Дубина і веде мову про відновлення щоденних поставок не менше 300 млн кубів, з прицілом компенсації заповнення магістралі на виході з ПСГ. Інша справа, чи можна говорити, що ми вкрали російський газ, "висмоктав" газ з ГТС?
2. Кремль вкотре продемонстрував, що технічний стан української ГТС залишає бажати кращого. Звідси висновки - розвивати альтернативні маршрути ("Північний потік", "Південний потік"), а також створювати консорціум з управління та модернізації.
3. Транзитна баталія якось приховує факт, що Україна-то живе за рахунок власних запасів газу вже два тижні. І вони поступово закінчуються. Проте у "Газпрому" є слушним причина відтягувати час переговорів, посилаючись на необхідність в першу чергу відновити постачання до Європи. Тим часом опозиція, бізнес і суспільство, які страждають від зменшення подачі газу, повинні самі натиснути на Тимошенко і Ющенка, зробивши більш поступливими. Яскравий приклад - заява глави створеної парламентської комісії з питань газу Богословської: меморандум Тимошенко-Путіна перестав діяти.
Чи то ще буде.
Але є й інше пояснення. Подивіться на карту GasEuropeCIS2008 - на ній чітко видно магістральний трубопровід діаметром 48 дюймів (1200 мм), що проходить по самому короткому маршруту з півночі на південь: Суджа-Суми-Полтава-Кременчук-Кривий Ріг і далі 40 дюймів (1160 мм) у напрямку Молдови і Орлівки. Ця ж лінія має відгалуження в Кременчуці на магістраль 56 дюймів (1600 мм) "Союз" на захід до Ужгорода.
Ніяких технічних проблем (при стандартному використанні УГТС) цей маршрут не створює, при цьому магістраль Суджа-Орловка є найкоротшим експортним шляхом до Молдови, Болгарії і Сербії.
Ось це і було показано "Газпромом" всім європейським спостерігачам, а також прем'єрам Болгарії та Сербії.
Але в чому ж виявилася справа, чому Україна не змогла прийняти газ по цьому маршруту і чому вона при цьому програла?
При отсутсвии поставок з Росії магістраль "Союз", працюючи в реверсному режимі, подає газ із західних ПСГ в східні регіони. Без підживлення від реверсу залишається весь газорозподільний вузол Шебелинка - Харків, Луганськ, Запоріжжя, Дніпро. Поставка в бік Словаччини 22-х мегакубов газу геть вбивала поставки газу на схід. Крім того, щоб доповнити кількість транзитного газу в напрямку Півдня, довелося б газ, що йде на постачання Одеси за описаною мною трубі (найімовірніше, т. к. трубу Івано-Франківськ-Одеса навряд чи пускали через те, що вона проходить по території Молдови), також загнати в експорт. Про це та сказали після довгих роздумів керівники "Нафтогазу". НАК "Нафтогаз України" не міг прийняти заявку ВАТ "Газпром" на транзит 76,6 млн куб. м природного газу в напрямку ГВС "Орловка" (Одеська обл.), оскільки довелося б залишити без газу Одеську, Донецьку, Луганську області і частину Дніпропетровської області, повідомив журналістам глава правління держхолдингу Олег Дубина у вівторок в Києві.
І як останній акорд - лист-свідчення.
зображення клікабельноОсь в цьому-то і полягає прилад з гвинтом від "Газпрому" на хитрі сідалища Ю + Ю. Це ж підтверджує і те, що частина газу, прийнята НГ, зупинилася під Полтавою, тобто саме в цій трубі, але перед "Союзом"!
