Примус до нової трубі

Труба моя - куди хочу, туди верчу

Поки політики лякають людей повідомленнями про нову страшної хвороби, непоміченими виявилися дві важливі новини. Перша - Кременчуцький нафтопереробний завод тепер вже повністю перейшов під контроль групи "Приват". Якщо раніше цим підприємством володіли Україна і Татарстан через компанію "Укртатнафта", то тепер татарським акціонерам було відмовлено і у Верховному суді України. Звичайно ж, ВАТ "Татнефть" ще довго буде намагатися довести свої права на цей завод, проте шанси невеликі.

Це підтверджує і друга новина - примус "Приватом" російської компанії "ЛУКОЙЛ" до нових схем поставки нафти. Ще влітку цього року "Приват" запропонував російській компанії поміняти маршрут постачання палива на Одеський нафтопереробний завод, що належить "Лукойлу". До літа цього року Одеський НПЗ отримував нафту по Придніпровських магістральних нафтопроводах. Однак "Приват" вирішив використовувати гілку цього нафтопроводу в іншому напрямку. Для того, щоб поставляти нафту з танкерів, що розвантажують паливо в Одесі на північ - на Кременчуцький НПЗ. При цьому Одеському НПЗ запропонували більш довгий маршрут - використання нафтопроводу Броди-Одеса. Тепер уже важко зрозуміти, чого в цій історії більше - бажання доставляти на Кременчук азіатську нафту або прагнення винищити конкурента, підвищивши витрати Одеського НПЗ на доставку нафти.

При цьому цілі своєї "Приват" досягав гранично просто. Після того, як росіяни не погодилися на невигідний для них маршрут, "Приват" за допомогою компанії "Укртранснафта" попросту відключив Одеський НПЗ від поставок нафти. Грубо кажучи, перекрив кран нафтопроводу. Результат був прогнозованим - на початку жовтня 2009 року "ЛУКОЙЛ" був змушений зупинити виробництво на Одеському НПЗ.

Близько місяця завод то простоював, то працював на власних запасах нафти. Навіть візит до Києва Вагіта Алекперова не вплинув потрібного ефекту - російському інвесторові просто не дали зустрітися з Юлією Тимошенко. На початку листопада "ЛУКОЙЛ" все-таки погодився на новий маршрут, адже простій заводу в Одесі таки дорожче. За даними генерального директора Одеського НПЗ Олексія Коваленко, збитки від простою заводу в жовтні склали близько $ 3,5 млн. Згідно з останніми повідомленнями, вже 5 листопада нафта почала поставлятися на завод по нафтопроводу Броди-Одеса.

Брутальні дії "Привата" чомусь не звертають на себе увагу ні правоохоронних органів, ні Антимонопольного комітету. Хоча очевидно, що мова йде про нечесних методах конкуренції. При цьому "Приват" своїми діями завдає чергового удару по іміджу України як держави-транспортера енергоносіїв. Мало того, що вся Європа боїться нових відключень газопроводів, так тепер ще й незрозуміло коли Коломойському спаде на думку відключити небудь нафтопровід, який йому захочеться використовувати в іншому напрямку.

Як забрати "Укрнафта"

Кому в цій країні належить державна компанія? Уряду? Фонду держмайна? Це все в теорії. На практиці ми чуємо такі чудові фрази: "Ви хочете отримати контроль над підприємством? Так в рамках існуючого законодавства я це не дозволю ". Це сказано про компанію "Укрнафта". Але сказано не державним чиновником, а начебто міноритарним акціонером - Ігорем Коломойським. Він разом з іншими приватними особами володіє 40% акцій найбільшої нафтовидобувної компанії країни. Але при цьому він щиро вважає, що саме він має право вирішувати: хто отримує контроль над підприємством, а хто ні.

Більше того, ось вже 4 роки "Укрнафта" досі не виплатила дивіденди з прибутку своїм акціонерам - державі й групі "Приват". Тільки в 2008 р. держава 5 разів намагалося отримати свої гроші, скликавши збори акціонерів, яке має повноваження вирішувати питання розподілу прибутку. Однак представники "Привату" через суди зривали всі спроби скликання зборів акціонерів. Адже йдеться про значні суми. За одними даними, нерозподілений прибуток "Укрнафта" за 2006-2008 рр.. перевищує 5 млрд грн, за іншими - близько 7 млрд грн. Близько половини цих коштів має отримати "Нафтогаз України". Приват ці гроші фактично не дозволяє розподіляти. У результаті у "Нафтогазу" немає грошей на найважливіші платежі. То на оплату єврооблігацій в кінці вересня цього року, то на оплату російського газу на початку листопада. Замість того, щоб змусити Коломойського поділитися грошима, уряд оплачує російський газ з кредиту МВФ, а для того щоб не оголосити дефолт за єврооблігаціями, випускає нові облігації.

Розуміючи, що забрати прибуток з "Укрнафти" не вдасться, поки компанія не перейде під повний контроль "Привату", Коломойський, судячи з усього, вирішив випробувати свою стару схему. Спочатку розорити компанію, а потім викупити за безцінь. Адже під час кризи розоряться навіть самі начебто успішні компанії, так що збитки "Укренефті" не повинні нікого здивувати.

Згідно з офіційними повідомленнями, "Укрнафта" в січні-вересні 2009 року працювала в збиток, не дорахувався 275 млн гривень. Ще рік тому компанія отримала прибуток у розмірі 1,7 млдрд.

Хоча нафтовидобуток і постраждала від кризи, однак це не банківська галузь і не будівництво. Дохід компанії скоротився на 18%. Це багато, але прибуток не просто скоротилася, а взагалі зникла! Причина криється в тому, що з одного боку компанія знизила свої обсяги видобутку сировини, а з іншого - продає свою нафту за безцінь. До серпня цього року "Укрнафта" продавала нафту по $ 21-22 за барель, тоді як на світових ринках сировина коштувала $ 70 за барель. Такими темпами до кінця року збиток "Укрнафти" з нинішніх 275 млн грн збільшиться до 350-400 млн грн.

"Приват" зможе забрати собі найбільшого добувача нафти в країні навіть без офіційного продажу, яка напевно могла б викликати багато критики. Все можна зробити тихо і без пилу, адже навіть зараз, володіючи всього 40% акцій, Коломойський фактично управляє компанією.