Відео дня
Ціна блакитних апельсинів
Черговість торгів вельми показова: перший предмет суперечок - формат і склад майбутнього уряду. Другий - формат і склад майбутньої коаліції. У стару "Наша Україна" вступати навідріз відмовляється, наполягає на формуванні нової, причому без комуністів. Залишитися і "дому та зможемо", тобто і у владі, і в опозиції, шансів немає - з цим категорично не згодні "донецькі", плюс неминучі труднощі процесу формування Кабміну, комплектуючих, як відомо, на коаліційній основі.
Закріпити домовленості планують широкомасштабним угодою, прописуються всі нюанси "подружніх зобов'язань". У стані НУ запевняють: документ повністю готовий. Склали її, як нескладно здогадатися, на базі шаблону демкоаліції.
"Дони", посміюючись, називають цю затію "політичним ноу-хау", справедливо зазначаючи, що від звичайного візування коаліції "нашоукраїнцям" все одно нікуди не дітися.
Ті, в свою чергу, ведуть діалог за принципом: вранці - портфелі, ввечері - союзництво. Тобто: помирати, так з музикою. І не важливо, що пости у виконавчій владі - константи ненадійні.
Президенту - на зло, іншим - на заздрість
Вранці п'ятниці один з джерел "Обозу" в середовищі ПР розповів цікаву тему. Нібито "любі друзі" висунули "регіоналам" цілком конкретний ультиматум, зажадавши в Кабміні Януковича відразу десять постів. Йдеться, зокрема, йде про один з віце-прем'єрів, Мін'юсті, МВС, Мінекономіки, Мінпромполітики, Міністерстві палива та енергетики, Міністерстві спорту та молодіжної політики. Вони передбачені під: Безсмертного, Єханурова, Порошенка, Кінаха, Жванію, Мартиненка, Балогу, Зварича та Павленка
"Ми, звичайно, готові на компроміси, але в розумних межах", - обурювався джерело. "Розумні межі" - це 5-6 портфелів, причому не такі "ласі" як, скажімо, ТЕК і МВС.
Враховуючи, що в КМУ необхідно буде дотримати також інтерес соціалістів і комуністів, ПР на це зважитися ніяк не може - себе обділить. Та й уявити, наскільки "комфортно" прем'єру Януковичу працюватиметься в такій команді, нескладно. Тим більше, пам'ятаючи про його публічному (!) Зобов'язанні погоджувати всі міністерські кадри з главою держави.
Послухати інші наші джерела в ПР, "нашоукраїнці" - сущі монстри. Непорядні, дріб'язкові, заздрісні і шалено жадібні. Коротше, дуже вже гіпертрофовано, щоб бути правдою.
У даному конкретному розкладі насторожує хоча б наявність прізвищ Порошенко і Мартиненко. Ці двоє, як відомо, рулять за квотою НУ двома прекрасними комітетами: з питань фінансів і банківської діяльності, з питань того ж ТЕК відповідно.
Пости були отримані, як запевняють антикризові лідери, під гарантії подальшого входження НУ в їх союз. Але з цим ще та історія. Кажуть, перед волевиявленням за комітети, вже остаточно сторгувавшись по всіх шматках парламентського пирога, "нашоукраїнці" несподівано заявили, що не стануть голосувати, поки ПР не поділить з ними і уряд. Причому, на ихних, "нашоукраїнців", умовах. Біло-блакитні такий жадібності, звичайно, здивувалися, в той конкретний момент, зуміли перетягнути канат на свою сторону, розмова була відстрочений. Саме тому, діючи на випередження, той же Рудьковський говорив потім в ефірах про "ціну", заплаченої Порошенко і Мартиненко за портфелі.
Але "нашоукраїнці", на горі або на щастя - не Донецьк, вони схильні перегравати одного разу укладені домовленості. Чи не "кидати", як злобують в ПР, а саме отак акуратненько перегравати. Знаючи Порошенко і Мартиненко, неможливо ні на секунду припустити, що вони добровільно підуть трудитися в КМУ під початок головного "дона". По-перше, не ті вони громадяни, які ще когось над собою потерплять. По-друге, це - вірна політична смерть, виправдати яку неможливо ніякими сьогохвилинними фінансовими вигодами. Не кажучи вже про "принади" втрати депутатського мандата в країні, де уряд - одна з найбільш непостійних величин.
За Петру Олексійовичу взагалі окрема розмова. У міністерському кріслі його складно уявити ще й тому, що воно, в будь-якому випадку виявиться нижче і тісніше того, в якому він сидів в РНБО. І вже, звичайно, у сто крат менше головного - прем'єрського, в яке сам мало не сів.
До слова, "без п'яти хвилин" для Петра Олексійовича, схоже, перетворилося вже в витончену глузування долі: "без п'яти хвилин прем'єр", "без п'яти хвилин спікер". Але, після закінчення фатальних "п'яти хвилин" його шанси реінкарнуватися на цьому ж посту будь-коли в майбутньому стрімко мінімізуються. Якщо чесно, навіть шкода його трохи.
Моральна сторона справи - ще один вагомий аргумент. Не секрет: Петро Олексійович, незважаючи на всю свою безмежну відданість Віктору Андрійовичу, у страшній на нього зараз образі. Порошенко переконаний: саме Ющенко, "злив" його зі спікерства зокрема й з усього решти в цілому, благословивши злягання ПР і СПУ. "Благословив" - не означає конкретного дії, скоріше - бездіяльності, мовчазної згоди.
Звичайно, піти "під Януковича" можна і "на зло" Ющенка. Але, це, погодьтеся, не метод.
Ахметов побаченням залишився задоволений
Втім, у Віктора Андрійовича на цей рахунок можуть бути свої, якісно інші міркування. Він може заочно "творити добро" "любим друзям", анітрохи з ними самими не радячись. У тих такої можливості і поготів немає - автентичні володарі цього титулу, насамперед Порошенко, давно і надійно позбавлені доступу до головного тіла країни. Ющенко перебуває в глухий інформаційній блокаді, що примітно - з власної волі. Йому, так, вірно, сподручнее енергію з Космосу черпати. Одна біда - надто вже суперечливі сигнали звідти надходять.
З побачення з Президентом у середу, як свідчать очевидці, Рінат Ахметов вийшов, будучи вельми задоволений життям і собою. Чого не скажеш про Віктора Януковича, який побував у гаранта в четвер. Відзначимо: друга зустріч - прямий наслідок зустрічі перший. Віктор Андрійович популярно роз'яснив Віктору Федоровичу, хто в цій країні головний, хто тут приймає рішення і яка "вартість" (не грошова, зрозуміло) кожного. Федорович засмутився, тому як можливостей (знову-таки: чи не фінансових) у нього таких немає.
П'ятничні заяви нардепа Зубанова (відомого як рупор цілком конкретних регіоналів) про те, кого і в яких кількостях (Єханурова, Яценюка та Кінаха) вони, регіонали, хочуть бачити у своєму уряді, звичайно ж, не випадкові. Це - офіційна відповідь на помаранчевий ультиматум.
Дати неофіційний регіонали не можуть - в ніч з четверга на п'ятницю ключові переговорники пересварилися між собою в пух і прах.
Відривати "від серця" "регіони" нічого більше не мають наміру. Їм, якщо що, і перевибори нестрашні. Тим більше тому, що дозволять позбутися сумнівного баласту у вигляді соціалістів і комуністів.
"Ви впевнені, що підете єдиним списком, без необхідності розпуску партії?", - Впоралася я допіру у Рудьковського. "Звичайно!", - Негайно відповів він - "Ми вже про все домовилися!". Квотна пропорція, мовляв, така ж, як на останніх елекцію.
Наївний! Есдеки, свого часу, з регіоналами теж домовлялися. І навіть паперу відповідні підписували. Медведчук, якщо його сильно попросити, рано чи пізно, все одно їх покаже. Але де тепер "регіони" і де есдеки, де їх "союз нерушимий"? Так що, панове, "перегравати домовленості" вміє не тільки НУ.
Раптова відмова Ющенка від візиту до Москви - ще одне тому підтвердження.
Не трапився він, очевидно, не тільки тому, що в Білокам'яній йому б коректно, але гранично переконливо роз'яснили, хто в Україні повинен рулити Кабміном, але тому, що сам Ющенко послав, тим самим, Кремлю сигнал: рокіровок зовнішньополітичного курсу країни не буде. Отже: коаліції блакитних апельсинів теж не бувати.
Соня КОШКІНА