Чи потрібен Україні біогаз?
Електроенергія, вироблена з біогазу, має право на використання зеленого тарифу відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження" зеленого "тарифу" (№ 601-VI від 25.09.2008). Цей закон вводить поняття "зеленого" тарифу і уточнює поняття "альтернативні джерела енергії". Згідно з визначеннями, що містяться в законі, зелений тариф повинен поширюватися на електроенергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, до яких, зокрема, відноситься біогаз різних видів.
На жаль, у Законі України "Про внесення змін до Закону України" Про електроенергетику "щодо стимулювання використання альтернативних джерел енергії" (№ 1220-VI від 01.04.2009) не визначений коефіцієнт зеленого тарифу для електроенергії з біогазу, як це зроблено для всіх інших видів поновлюваних джерел енергії.
Таким чином, юридична колізія полягає в тому, що Закон № 601-VI від 25.09.2008 згадує біогаз серед поновлюваних джерел енергії, на які повинна поширюватися дія ЗТ, а Закон № 1220-VI від 01.04.2009 не визначає величину цього коефіцієнта.
Досвід і потенціал виробництва біогазу, стан розвитку біогазових технологій в Україні
В Україні існують поодинокі приклади впровадження біогазових технологій. Перша БГУ, що працює на відходах тваринництва, була побудована в 1993 р. на свинофермі комбінату "Запоріжсталь". Потім побудовані біогазові установки компаніями "Агро-Овен", "Еліта", "Українська молочна компанія". Кілька прикладів впроваджених біогазових проектів існує на полігонах твердих побутових відходів (ТПВ) у містах Ялта, Алушта, Львів, Маріуполь, Кременчук, Луганськ, а також станції очистки стічних вод (м. Київ).
В цілому можна нарахувати близько дюжини БГУ різних типів, жодна з них не досягає високого рівня рентабельності без державної підтримки. У той же час, тільки агропромисловий сектор України, виробляючи значні обсяги органічних відходів, потенційно володіє енергетичними ресурсами біогазу, здатними замістити 2,6 млрд. м 3 природного газу / рік. При подальшому розвитку сільського господарства цей потенціал може зрости до 7,7 млрд. м 3 / рік у перерахунку на природний газ.
Потенційний обсяг біогазового ринку в Україні можна освоїти до 2020 р. Тільки гнойових відходів тваринництва достатньо для будівництва в Україні близько 4000 БГУ. Необхідною передумовою реалізації даних проектів на першому етапі є запровадження відповідного ЗТ для електроенергії з біогазу. Далі паралельно з виробництвом електроенергії в Україні можна впроваджувати виробництво биометана, для безпосереднього заміщення природного газу.
Обгрунтування необхідної величини ЗТ для електроенергії з біогазу в Україні
Діючі в Україні "зелені" тарифи для ВДЕ та їх порівняння з ЗТ для біогазу, які пропонуються авторами статті, наведені в таблиці.
* - Пропозиція авторів статті.
Для того, щоб біогазові проекти були цікаві інвестору, коефіцієнт ЗТ повинен бути встановлений на рівні принаймні:
· К = 3,0 -для електроенергії з біогазу, отриманого з біомаси та відходів сільського господарства;
· К = 2,7 - для всіх інших видів біогазу, зокрема біогазу з ТПВ, органічної частини ТПВ, стічних вод та їх опадів.
При таких ЗТ типові проекти з виробництва біогазу матимуть дисконтований термін окупності проектів у межах 7-10 років, що є мінімально прийнятним для залучення вітчизняних та іноземних інвесторів у цю галузь. Без ЗТ проекти не окуповуються.
Для підтвердження цих тверджень нижче наводяться розрахунки економічних показників для двох типових проектів з виробництва біогазу: БГУ потужністю 440 кВт ел, встановленої на свинофермі, і системи збору та утилізації біогазу на полігоні ТПВ в місті з населенням 100 тис. жителів.
Отримані результати розрахунків показують, що при ЗТ К = 3,0 і К = 2,7 типові проекти з виробництва біогазу матимуть дисконтований термін окупності проектів у межах 7-10 років.
Зелений тариф на біогаз в ЄС
В даний час ЗТ на ВДЕ діє в 21 країні ЄС і 41 країні світу. У таблиці наведено величини ЗТ для біогазу в країнах ЄС та їх порівняння з ЗТ, які пропонуються для біогазу в Україні (коефіцієнти 3,0 і 2,7), Євроцент / кВт • год
Легко переконатися в тому, що при введенні в Україні ЗТ для біогазу з коефіцієнтами 3,0 і 2,7 Україна перебувала б на 6-му місці за величиною цього тарифу серед 10 країн ЄС, які аналізувалися. Таким чином, ЗТ, пропоновані для біогазу в цій статті, мають середню для ЄС цінове значення.
Вето на ЗТ для біогазу (Законопроект 8028)
Верховною Радою України в жовтні 2011 р. був прийнятий Законопроект 8028, який забезпечував можливість розвитку біогазових технологій в Україні, встановлюючи "зелений" тариф на закупівлю електричної енергії, виробленої з біогазу. На жаль, цей закон був ветований Президентом України у листопаді того ж року.
Ветуючи проект закону про "зеленого" тарифу для біогазу, Президент послався на розрахунки прогнозної собівартості електричної енергії, виробленої з ВДЕ, які були зроблені Інститутом відновлюваної енергетики НАН України. Зокрема, були отримані відносно високі собівартості виробництва електроенергії з біомаси. Проте представники Інституту неодноразово офіційно заявляли, що зазначені розрахунки не відносяться до біогазу. Крім того, у розрахунках інституту застосовувалася процедура прискореної амортизації основних фондів, що відбилося на отриманому результаті.
Офіційні дані Єврокомісії також заперечують подібні висновки про дорожнечу собівартості виробництва електроенергії з біогазу. За цими даними собівартість виробництва електричної енергії з біогазу знаходиться приблизно на одному рівні з собівартістю електроенергії, виробленої з інших поновлюваних джерел енергії, і значно дешевше собівартості сонячної електроенергії.
Собівартість електричної енергії, виробленої різними технологіями в 2007, 2020 і 2030 рр..
Також складно погодитися з тезою, що в Україні вартість електроенергії, виробленої з біогазу, після закінчення дії ЗТ в 2030 г буде вище, ніж вартість традиційної електроенергії з викопних видів палива. Як спростування можна навести динаміку зростання цін на традиційну електроенергію в Україні за останні роки і ЗТ для біомаси та біогазу.
Динаміка зміни тарифу на електроенергію для споживачів 2-го класу напруги (синій) і їх порівняння з ЗТ для електроенергії з біомаси (червоний) та біогазу (помаранчевий).
З наведеного малюнка видно, що в разі продовження існуючого тренда зростання цін на електроенергію роздрібні ціни на електричну енергію 2 класу напруги зрівняються з ЗТ для біомаси в 2015 г, а для біогазу - в 2017 р. При цьому очікується, що собівартість виробництва електроенергії з біогазу стане нижче собівартості виробництва електроенергії з традиційних енергоносіїв значно раніше 2030
Пропозиції Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України щодо внесення змін до Енергетичної стратегії України до 2030 р.
У січні 2012 р. були опубліковані пропозиції Держенергоефективності щодо внесення змін до Енергетичної стратегії України до 2030 р. в частині використання ВДЕ.
Всупереч європейським і світовим тенденціям розвитку ВДЕ в пропозиціях взагалі не передбачено розвиток біоенергетики (відповідна колонка навіть не передбачена). Подібні пропозиції демонструють упереджене і необ'єктивне ставлення Держенергоефективності до сектору біоенергетики і завдають шкоди національним інтересам України на користь окремих комерційних структур. У цьому контексті упереджена позиція цього відомства щодо ЗТ на біогаз не виглядає випадковістю.
Концепція національного проекту "Енергія біогазу"
Враховуючи потенційне значення розвитку біогазових технологій, а саме внесок у забезпечення енергетичної незалежності, поліпшення екології, розвиток сільського господарства і створення нових робочих місць, вважаємо за доцільне розробку і затвердження національного проекту "Енергія біогазу". Короткий опис проекту наведено в таблиці.
ВИСНОВКИ
· Загальна частка ВДЕ складає на сьогоднішній день більше 9% загального споживання енергії в ЄС (затверджена мета - 20% в 2020 р.). Вклад біоенергетики становить 107,1 млн. т н.е. (Близько 70% всього внеску ВДЕ в енергобаланс ЄС).
· У 2009 р. в ЄС було вироблено біогазу в еквіваленті 10,3 млрд. м 3 природного газу / рік. Планується подальше зростання цього сектора.
· Розвиток біогазових технологій в Україні здатне замістити від 2,6 до 8 млрд. м 3 / рік природного газу.
· Для того, щоб біогазові проекти були цікаві інвестору, коефіцієнт ЗТ потрібно встановити на рівні: К = 3,0 - для електроенергії з біогазу, отриманого з біомаси та відходів сільського господарства; К = 2,7 - для всіх інших видів біогазу, зокрема біогазу з полігонів ТПВ, органічної частини ТПВ, стічних вод та їх опадів.
· При таких зелених тарифах:
· Типові проекти з виробництва біогазу матимуть дисконтований термін окупності в межах 7-10 років, що є мінімально прийнятним для залучення вітчизняних та іноземних інвесторів;
· Україна перебуватиме на 6-му місці за величиною ЗТ серед 10 найбільш успішних в біогазі країн ЄС. Пропоновані у статті коефіцієнти ЗТ знаходяться на середньому рівні для ЄС-27.
· Розвиток біогазових технологій внесе значний внесок у підвищення енергетичної незалежності держави, створить альтернативний газовий ресурс, зменшить гостроту покриття пікових навантажень, сприятиме створенню нових робочих місць та розвитку місцевої економіки.
· Стимулюючи виробництво електричної енергії з біогазу і биометана, держава одночасно підвищує рівень екологічної безпеки на території України, оскільки відходи сільського та комунального господарства, харчової та переробної промисловостей складають загрозу здоров'ю населення, стану грунту, повітря і підземних вод. Біогазові технології - один з основних і найбільш раціональних шляхів знешкодження органічних відходів.
· Перероблені анаеробними методами органічні відходи є цінним органічним добривом, здатним підвищувати родючість грунтів - одного з найбільш цінних ресурсів держави, а також підвищувати конкурентоспроможність сільгосппродукції.
· Будівництво БГУ та їх інфраструктури з поступовим переходом на власне обладнання додатково стимулює українську економіку. Очікувані інвестиції в цю галузь складають до 30 млрд. гривень в середньостроковій перспективі.
· Вважаємо за доцільне розробку і затвердження національного проекту "Енергія біогазу".
Сектор біоенергетики та біогазу вимагає адекватної та неупередженої оцінки та підтримки з боку держави.