Еміграція в США населення з різних країн світу, в тому числі з України, досить поширене явище. Напевно, Америка - це сама інтернаціональна країна. Тут емігрант не відчуває себе чужим, так як все населення складається з переселенців з усіх країн світу.
Спілкуючись з представниками різних расових груп і національностей, я раз у раз чув про те, що в Штатах всі мають однакові права і можливості. Все що потрібно від тебе, якщо ти вирішив тут жити, - це поважати і дотримуватися законів цієї країни.
У штаті Мічиган налічується близько 50 тисяч емігрантів, які виїхали з України в різний час. Сказати про те, що представники української діаспори мене тепло зустріли, - це нічого не сказати. Усі три дні мого перебування я був постійно оточений їх опікою і увагою. Вони допомагали мені в організації зустрічей, запрошували на дні народження, після робочого дня спеціально приїжджали, щоб поділитися зі мною своїми враженнями про Америку і розвідати про ситуацію в Україні.
Українські емігранти в Детройті
Багато хто з емігрантів представляли собою кращу частину української інтелігенції. Вони змушені були виїхати з України через неможливість працевлаштування або неприйняття сформованих умов для життя в нашій країні. Живучи в іншій країні, багато з них залишаються патріотами, намагаючись не тільки допомагати один одному і зберігати національні традиції в Америці, а й брати активну участь у багатьох благодійних програмах в Україні. Наприклад, пересилати на батьківщину частина важко зароблених на чужині засобів.
Всі вони хотіли б, щоб їхні діти жили на батьківщині. Але для цього умови життя в Україні повинні бути наближені до мінімальних стандартів, які існують у розвинутих країнах світу.
Останню свою зустріч я провів з представником американського конгресу, сенатором від штату Мічиган Ріком Джонсом. Основне питання, яке ми обговорювали, - це проблема протидії корупції.
Спілкуючись у двох штатах з людьми, що представляють різні сфери, я ні від одного не почув про те, що йому особисто десь доводилося стикатися з корупцією. До основних причин, через які американські чиновники неохоче вступають у корупційні відносини, належать достатня заробітна плата, а також система пільг і преференцій для державних службовців.
Втім, сказати про те, що в Америці зовсім немає корупції, - значить, згрішити проти істини. Це також підтвердив Рік Джонс. Але, за його словами, у зв'язку з тим, за корупцію карають всіх - незалежно від того, рядовий чи це чиновник або губернатор, - масового характеру вона не носить.
Як приклад Сенатор Рикк Джонс розповів про гучний судовий процес над колишнім мером Детройта Квейма Кілпартиком, який за зловживання службовим становищем може отримати 20 років ув'язнення у в'язниці.
Зустріч з сенатором Рикком Джонсом
Узагальнивши результати поїздки до США, порівнявши методи і підходи з регулювання бізнесу, вивчені мною в інших країнах, можна зробити кілька очевидних висновків і рекомендацій, які дозволять прискорити реформи і перетворення повільно і складно реалізуються в Україні:
Перше - необхідно вивчати законодавство, правила, стандарти, що регулюють суспільні відносини у різних країнах, з метою використання практичного досвіду в різних сферах і адаптації міжнародних вимог до українського законодавства.
Стрімкий проведення реформ в Грузії почалося саме з вивчення досвіду інших країн та адаптації його до місцевих реалій. Один з міжнародних експертів Великобританії під час робочої зустрічі в Лондоні сказав: "У нас не те, що на кожному материку, а і на кожному острові є представник, який вивчає не тільки кращий, а і найгірший досвід, щоб ми його в нашій країні не повторили ... ".
Друге - питання створення максимально сприятливих умов для розвитку бізнесу, можливостей для самореалізації кожної людини, що виступає з підприємницькою ініціативою настільки очевидний, що не вимагає якихось додаткових аргументів. Тільки ті країни досягали економічного успіху, де питання створення умов для розвитку бізнесу ставав національною ідеєю.
Створення умов для розвитку підприємництва - це не виступи чиновників різного рангу про те, що підприємництво - це робочі місця, не звіти з реалізації програм з підтримки підприємництва. Це послідовна, системна і щоденна робота всіх гілок влади. Для початку необхідно забезпечити виконання в регіонах законодавства, прийнятого для розвитку підприємництва, та невжиття в майбутньому негативних для бізнесу рішень, як на центральному, так і на місцевому рівнях.
Третє - необхідно поділ людей, які визначають реформи, від тих, які забезпечують їх реалізацію. В Україні в більшості випадків питання визначення реформ покладаються на виконавчі органи влади, і таким чином експерименти по зміні принципів роботи чиновників самими ж чиновниками рідко досягають успіху.
Однією з причин стрімкого проведення реформ в Грузії було підпорядкування групи реформаторів виключно президенту з наданням надзвичайних прав і повноважень. У Чехії місцеві мерії навіть у маленьких містах замовляють плани економічного розвитку незалежним економічним експертам і вченим. У США також широко поширена практика залучення інститутів, університетів, науково-дослідних закладів до питань визначення стратегії розвитку та управління.
Четверте - без реальної реформи в держуправлінні, зміни принципів роботи, матеріальної зацікавленості та мотивації службовців ми ніколи не зможемо позбутися корупції і домогтися якісного впровадження реформ у всіх регіонах України.
У США в багатьох структурах існує неписане правило, що емігранта з іншої країни можуть прийняти на держслужбу лише за умови, якщо він жодного дня не працював на державній службі в тій країні, з якої приїхав. Вони вважають, що якщо претендент хоча б один день був держслужбовцем в іншій країні, то назавжди втрачений для американської державної системи.
Визначаючи відмінності в методах і підходах при впровадженні реформ в Грузії та в Україні, ми також побачили істотну різницю. Успішність і швидкість реформ в Грузії була обумовлена ??тим, що 90% адміністративного апарату було замінено на молодих людей, які пройшли стажування в розвинених країнах.
Ми ж намагаємося проводити реформи зі старим адміністративно-бюрократичним апаратом, який з усіх сил чинить опір і блокує проведення реформ.
П'яте - світовий досвід свідчить про те, що розвиток регіонів залежить не тільки від рішень федеральних органів, а й від дій і підходів, які використовують місцеві органи влади при розвитку своїх територій.
Досвід Детройта, коли місцеві органи влади для порятунку міста намагаються розвивати альтернативний сектор економіки, зменшувати ставки місцевих податків, скасовувати зайві регуляції, надавати реальну фінансову допомогу навіть невеликим кампаніям, які прагнуть до експорту своєї продукції, - свідчить про використання однотипних підходів у різних країнах для стабілізації економічних процесів у регіонах.
Ситуація, в якій сьогодні опинилися багато міст України, хіба не вимагає призначення таких же криза-менеджерів з необмеженими правами для рішучих заходів щодо запобігання банкрутства міст за прикладом Детройта?
Враховуючи ситуацію в якій знаходяться багато регіонів України і сформовану специфіку регулювання в Україні, позитивного ефекту можливо досягти при створенні спеціальних робочих груп з представників влади, бізнесу, наукових сфер в кожному регіоні.
Метою робочих груп повинно бути вивчення економічного потенціалу кожного міста та району, підрахунок власності, невикористаних виробничих площ, аналіз динаміки економічних показників і спільна розробка заходів щодо посилення конкурентних переваг і запобігання кризових явищ у кожному регіоні.
Ця робота обов'язково повинна координуватися і контролюватися на центральному рівні, так як раніше вживаються громадськістю спроби з організації подібної роботи в різних регіонах успішно зводилися нанівець місцевими чиновниками. Об'єднання ж зусиль підприємців, наукових організацій у поєднанні з використанням вертикалі органів влади, з побудовою координаційної роботи через систему селекторних нарад з регіонами підтвердило свою ефективність.
Так завдяки застосуванню вищевказаної схеми з організації роботи вдавалося неодноразово в стислі терміни скасовувати велика кількість неефективних регуляторних актів одночасно у всіх регіонах України.
Шосте - питання еміграції є дуже болючим для України, так як їдуть не просто жителі країни. Їде велика кількість працездатного, інтелектуального і молодого населення України. Безумовно, якщо рівень життя і можливості самореалізації для людей України не буде відповідати стандартам інших країн світу, то цей процес буде тільки прогресувати.
Але вивчення і поетапна реалізація викладених пропозицій як представниками влади, так і громадськості - дозволить по-новому поглянути на можливості розвитку бізнесу в Україні. Адже вже зараз необхідно починати втілювати програму на підвищення рівня життя жителів нашої країни, щоб молодь захотіла працювати і створювати сім'ї на батьківщині з упевненістю в завтрашньому дні.