Відео дня
"Великий куш" Триколича
Цей тихий і непомітний чиновник, прорвавшись на авансцену, заговорив раптом в повний голос. Ніхто й не сумнівається, що за цим стоять великі гроші. Хоча заробляти Володимир Петрович вміє і без Фірташа. Про те, як спритно він перекладає державні гроші з кишені НАКу в свій власний, - нижче ...
Один з юристів днями сформулював, що відбувається в НАК "Нафтогаз України". Якщо говорити юридичною мовою, там діє стійка злочинна група, що займається розкраданнями державних коштів в особливо великих розмірах шляхом створення дефіциту газу при постачанні споживачам через комерційні структури та погашення цього дефіциту за рахунок природного газу, що належить державі.
Формування дефіциту відбувається наступним чином: споживачі природного газу (наприклад, цукрові заводи) укладають договори з фірмами-трейдерами на поставку газу, при цьому постачальники газу щомісяця подають заявки в ОДУ ДК "Уктрансгаз" (голова ради директорів Ярослав Марчук), точніше - в Операційне диспетчерське управління на постачання газу споживачам з виділених постачальникам лімітів, а споживачі, у свою чергу, "з'їдають" протягом місяця газ. Причому, як в заявлених обсягах, так і в обсягах більших або менших в порівнянні з договірними.
Так як газ, що знаходиться в трубопроводах й чинить споживачам, не має конкретної приналежності, не можна підписати акт звірки фактичного споживання між постачальником і споживачем. І споживач за домовленістю з постачальником, нічого не підписуючи, заявляє, що ним отримано газ від державної структури ДК Торговий Дім "Газ України". При цьому слід врахувати, що договір поставки газу, укладений раніше між одержувачами і постачальниками, носить формальний характер і служить лише початковим приводом для транспортування газу споживачу. У результаті так як ДК Торговий Дім "Газ України" додаткових обсягів для цих цілей не мав, то при формуванні в кінці місяця (звітний період) в ОДУ ДК "Укртрансгаз" балансу отримання та споживання природного газу, який формується як загальний, так і по кожному конкретному споживачеві, у ДК Торговий Дім "Газ України" автоматично виникає дефіцит поставлених споживачам обсягів газу.
Дані за загальним дефіциту газу передаються в НАК "Нафтогаз України". І за розпорядженням (найчастіше усному) згаданого в попередній статті заступника голови НАКу Володимира Триколича "Газу України" виділяються необхідні обсяги природного газу з резерву НАК "Нафтогаз України". Так як НАК "Нафтогаз України" є державним підприємством, то і виділяється обсяг газу належить державі, а використовується для погашення штучно створеного дефіциту шляхом підписання акту прийому - передачі.
Далі замість того, щоб отримати від споживача гроші за поставлений природний газ, ДК Торговий Дім "Газ України" передає отриманий обсяг газу ДК "Укртрансгаз" за свої борги перед ним з надання послуг зберігання та транспортування газу приватному споживачеві.
ДК "Укртрансгаз" в свою чергу, отримавши зазначені обсяги газу, передає їх своїм реальним кредиторам - фірмам, які виконували певні роботи або поставляли необхідне обладнання.
Кредитори ДК "Укртрансгаз" за заздалегідь досягнутою домовленістю в свою чергу, отримавши газ на підставі актів прийому - передачі, також передають його підконтрольній Триколич В.П. фірмі - ЗАТ "Стоїк і Ко" (керують якої: директор Олександр Масол і хтось Олександр Логосів, також є засновниками фірми "Карат").
Таким чином ЗАТ "Стоїк і Ко" (не будучи ні постачальником ні власником обсягів поставленого газу) на підставі ланцюжка договорів переуступки боргу отримує право вимагати оплату від споживачів (гіпотетичні цукрові заводи) за поставлене державним підприємством ДК Торговий Дім "Газ України" природний газ, фактично належить державі. Як це все відбувається, відображує в схемі.
Натисніть на документ, щоб відкрити його в новому вікні.
З отриманих грошових коштів приблизно 30% передаються кредиторам ДК "Укртрансгаз", а решту грошей обналичиваются і діляться між Триколічем та іншими учасниками даної схеми розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах.
І тут буде доречно сказати кілька слів про ці учасниках. Володимир Петрович Тріколіч, 1951 р.н., уродженець Одеської області, виходець з так званої київської енергетичної угруповання. До приходу в "Нафтогаз" працював у будівельному бізнесі, зокрема мав частку при зведенні готелю "Хайят", на нього оформлений пакет акцій "Київміськбуду-6".
Саме Триколич привів на посаду генерального директора держпідприємства "Газ України" Сергія Зубова - до цього главу правління ВАТ "Київгаз". Нагадаємо, що "Київгаз" належить "Київенергохолдингу", як і пакети акцій "Київенерго", "Київводоканалу" та ін А 40% акцій "Київенергохолдингу" підконтрольні бізнесменові Василю Хмельницькому через компанії Densec і Zarova, решта - Черновецькому.
Марчук Ярослав Семенович, 1950 р.н., уродженець Тернопільської області, вкрай туманна особистість. Працював в "Укргазбанку", управлінні магістральних газопроводів, має відношення до фірми "Кий Авто", ВАТ "Факел", "Донбастрансгаз". Виходець з тієї ж угруповання: до приходу на посаді голови "Уктрансгаз" трудився в "Київтрансгаз" в зв'язці з Зубовим і Триколичем.
Такі от хитрі схеми ...
ord-ua.com
