Ми були в кроці від імпічменту Ющенка ...

"Злодій повинен сидіти у в'язниці"

Відео дня

За результатами роботи його комісії накопичилося маса претензій до Ющенка, керівництву СБУ і Генпрокуратури, а також до тих українських відомствам, які відповідальні за експорт озброєнь. Якщо говорити про цифри, то Україна за останні 4 роки продала Грузії зброї на 2,5 млрд доларів США, з них бюджет отримав лише $ 200 тис. Як кажуть, "де гроші, Зін?" Народний депутат звинувачує у недостачі ближнє коло Президента. Аргументи такі - ще в перші роки свого президентства він перепідпорядкував всі оборонні відомства собі, і на всіх експортних документах стоїть підпис Ющенка. Тобто без його відома, а також без відома його людей, що очолюють оборонні та військово-експортні відомства, крадіжка бюджетних грошей не могла пройти.

За цей президенту і його команді загрожує ст. 365 КК України - використання службового становища для прикриття злочинної діяльності (від 5 до 8 років в'язниці). За цією статтею, за версією Коновалюка, повинні відповісти "група негідників в оточенні Ющенка", які не просто продали зброю грузинам, з якого потім були вбиті російські миротворці, мирні осетини, ополченці і російські військовослужбовці, але країна ще і не отримала за це належної кількості грошей. Згадаймо сумнівну операцію з кораблем "Фаїна", коли була підозра, що зброя продавалася Судану, розділеному громадянською війною, і якому воно взагалі не повинно ніким продаватися (міжнародне ембарго).

Нагадаємо, що раніше - після опублікування доповіді ТСК по зброї в грудні 2008 року, Генпрокуратура перевірила його відома і не знайшла нічого злочинного в діях влади. Однак ... Повідомлення про постачання (незаконних і, м'яко кажучи, невигідних для бюджету) зброї від Коновалюка продовжували надходити - за його відомостями, в квітні і серпні цього року Ющенко продовжив знімати з чергування техніку і переправляти її в інші країни. На сей раз (і, напевно, під впливом того, що влада поступово вислизає з чіпких рук Ющенка) Генпрокуратура почала перевіряти "Укрспецекспорт", який продавав танки, стрілецьку зброю і системи ППО ("Буки М1") Грузії. Офіційно це не пов'язано з комісією Коновалюка.

Правда, Генпрокуратура домоглася того, щоб Апеляційний суд Києва ухвалив рішення про необхідність спростування висновків ТСК через їх недостовірності.

Тим часом, за словами Коновалюка, збройовий бізнес Ющенко і Саакашвілі триває: вже в жовтні 2009 року "Укрспецекспорт" має намір передати грузинській стороні, крім іншого озброєння, 12 нових танків Т-84 "Оплот", розроблених Харківським заводів імені Малишева. Грузинською стороною в рахунок оплати вже перераховано $ 5,6 млн. Крім того, Україна планує поставити до Грузії 10 танків Т-72, ??три БТР-80, 20 ПЗРК "Ігла-1", 40 ПЗРК "Стріла", а також партію снарядів для реактивного гранатомета РПГ-7 і 125-міліметрового ПТУР "Комбат".

Так, Грузія - не країна з ембарго на поставки озброєння. Однак навряд чи хтось візьметься сперечатися, що це - не гаряча точка. Цікаво, як би світова громадськість подивилася на те, якщо хтось озброював сербів проти косоварів або навпаки. Думаю, його б негайно засудили. Звичайно, я не кажу про етичну сторону питання "Озброювати Чи воюючу сторону чи ні?" ...

Нічого особистого, тільки бізнес?

У цієї історії є і ще одна (не дуже упереджено) лінія. Справа в тому, що в міру наближення до опублікування доповіді його комісії сам Коновалюк і його близькі почали відчувати тиск. Спершу тоді ще міністр оборони України Юрій Єхануров позбавив Коновалюка звання підполковника запасу, довівши його до старшого лейтенанта (це звання йому присвоїли ще в Союзі на початку 1990-х). Потім посипалися погрози його родині, змусили народного депутата вивезти їх у невідомому напрямку. Депутат навіть просив СБУ надати йому охорону, але марно.

Ще в жовтні 2008 року СБУ повідомила про порушення кримінальної справи проти Коновалюка за фактом (на їхню думку) розголошення держтаємниці. Підставою для цього послужила публікація в інтернеті копії листа держкомпанії "Укрспецекспорт". Але ця затія не вдалася - пізніше інформацію про порушення кримінальної справи спростував сам Коновалюк і продовжив "копати".

"У нас ракети летять в різні сторони"

Що ж до суті питання, то зрозуміло, що українські Збройні сили знаходяться далеко не в кращому стані. Перехід на контрактну основу, покликану зжити дідівщину, затягнувся. Обіцянка Тимошенко здійснити цю реформу ще до 2008 року вже міцно забуто. Снаряди на складах продовжують рватися, а про розкрадання в армії згадують, здається, тільки коли мова йде про видавлюванні людей Ющенка з уряду. Армія продовжує скорочуватися, а у решти військовослужбовців все частіше виникають проблеми з платнею. Існує маса думок і свідоцтв, що говорять про те, що навіть техніка, що брала участь в парадах (2008 і 2009 рр..) - Небоєздатна: танки з причини несправності, кажуть, навіть зупинялися по дорозі з Києва на базу в Білій Церкві, а літаки "Су -25 ", що літали над столицею, були без навігаційного устаткування, тобто" сліпі "... Та й що тут говорити, якщо регулярні військові частини, що прямували на столицю в 2007 році за наказом Ющенка, щоб" притиснути "зухвалий парламент, змогли зупинити ... даішники і депутати! До майна НД таке страхітливе ставлення, що міська рада, наприклад, Одеси зміг (з майнових міркувань) відняти (!) У Мінборони корпус одного з військових освітніх установ.

Що б не говорили про корисність мати в державі кілька правлячих голів (демократичність і інш.), Але у військах вона повинна бути одна, інакше якийсь виродок виходить.

Уявіть, що в такій ситуації система ППО України стала ще гірше - крім "Буків", були продані десятки танків. Також знятими з чергування виявилися кілька літаків "Су-25", яких - за дорученням того ж Ющенка - продали Угорщини влітку цього року. Така "мила" практика, як торгівля зброї з сумнівними (і не дуже) державами, була розпочата ще Кучмою - досить згадати продаж хусейновскому Іраку установок ППО "Кольчуга", через які ледь не розгорівся міжнародний скандал.

Вже скільки разів твердили світу (і особливо в 1990-ті роки), що треба б приставити до російським ядерним установкам спостерігачів, щоб вони ненароком не вибухнули або ще чого доброго - НЕ пульнул по Америці чи Європі! А як бути з ситуацією, коли ракети під час навчань або мирно лежать на складах, потрапляють в літаки (рейс Новосибірськ-Тель-Авів в 2001 році, над Чорним морем) або вдома (Харків, минулий рік)?

І хтось ще серйозно говорить про російсько-українській війні? Даруйте! Якщо забути про те, що ми один до одного їздимо начебто кордону немає, то для такої війни просто немає матеріальної бази - про Україну вже сказали, а Росія практично не має на західному кордоні танкових або потужних піхотних сполук (спадщина Союзу - тоді кращі сили були в Східній Європі чи в Білорусі та Україні).

Так от про імпічмент ...

Повертаючись до Коновалюку і його комісії - головне питання в тому, чому Партія регіонів і Блок Юлії Тимошенко, дотримуючись (на публіці) єдиної думки з приводу поставок зброї (Коновалюк стверджує, що Тимошенко була обома руками проти незаконних поставок і всяких "темних схем") і в цілому бажаючи скоріше усунути Ющенка як значиму політичну фігуру, не влаштували імпічмент на підставі в тому числі і даних від комісії Коновалюка? Адже в січні Тимошенко і Янукович змогли домовитися і прийняти закон про ТСК, що дозволяє створювати структури, необхідні для процедури імпічменту (до цього імпічмент був прописаний в Конституції, але реальних законодавчих основ його ініціювання не було). Виявляється, по Коновалюку, що якісь "впливові особи в БЮТ" були проти цього. А, може, не тільки вони одні? Судіть самі - чи потрібен імпічмент тим, хто розраховує ось-ось сам (сама) стати президентом? Навіщо створювати прецедент? У такому випадку тут був інтерес і ПР, і БЮТ. Навіщо ж тоді було створювати комісію Коновалюка, яка підготувала масу матеріалів для імпічменту? Варіант - ТСК - це "кийок" для тиску на Ющенка (мовляв, не хочеш домовлятися по-доброму, будемо по-поганому). Інший варіант - відігратися на Ющенка після його відходу на політпенсію. Упевнений, що перипетії політичної боротьби Януковича з Ющенком не могли для першого не залишити сліду в душі. Навряд чи Віктор Федорович забув ляпас, нанесену йому ще в 2004 році. А по справі українського сліду в грузино-осетинської війни і допомоги куму Саакашвілі Ющенко ще можна "помурижіть" після січня 2010

Якщо серйозно, то, зрозуміло, такий привід, як найжорстокіший в новітній історії накал в україно-російських відносинах в серпні 2008-го, коли офіційні особи в українському Міноборони і Генштабі обговорювали, як завадити Чорноморському флоту РФ вийти до берегів Абхазії, а в суспільство проник слух про "300 спартанців" нібито (?) хотіли напасти на російські війська в Криму і спровокувати конфлікт, не міг пройти непомітним ні для зовнішніх, ні для внутрішніх антиющенківських сил.

Судячи з того, з якою регулярністю Коновалюк заявляє про нові факти в "збройовій справі", цей "туз" залишається в рукаві Януковича. І він чекає, коли побити їм "помаранчеву карту".