Газотранспортна наша цнот ї цього разу встояла знов!
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Пісня про зиму и втом
***
Трохи больше, чем місяць т про му
Мі сідалі гуртом за столи.
А СЬОГОДНІ таку відчуваємо втому,
Наче цілий рік прожили.
Дні гуркочуть вервечкою, Ніби трамваї,
У салонах замерзло скло.
Вісь ми й Впевнена: так не Буває,
Щоб зими взагалі Не було.
Повсякденність нас добіває.
Де ВІН, щастя мідний П'ятак?
Мі упевнена - так не Буває,
Щоб в Європу прийомів за так ...
Альо й нам не Варто до рота
Пхат палець во время розмов.
Газотранспортна наша цнот
Й цього разу встояла знов!
І хоч нам Небагато удалось
І Нічого до рук не далося,
Так и мі ж до рук не далися!
(Тільки в славному городе Давосі
Дехта з наших повеселівсь.)
Ще недавно були ми натхненні
До найглібшої душ глибино.
Наші мрії були цілковито здійсненні,
Та Чомусь НЕ здійснілісь смороду ...
А тепер нас лякають грипом,
І Ніхто НЕ скасовує віз,
І Повільно, Зі скрипом-ріпом
Їде наш жовто-синій віз.
Ми не збіль в слухняну череду.
І нехай невтішній прогноз,
І нехай нас чекає Попереду
Весняний авітаміноз,
Та зима відгуркоче з трамваями,
Залиша позбав у снах.
СПРАВЖНЯ зиму ми все таки маємо.
Може прийде и Справжня весна?