Чи переможе тіньова приватизація офіційну?

В Україні йде авральна приватизація. Вже продана велика частина енергокомпаній. У травні, якщо вірити твердженням голови Фонду держмайна Олександра Рябченка, почнеться продаж державних пакетів акцій обл-і міськгазів. До кінця року можуть виставити на конкурс Одеський припортовий завод, найбільш ліквідні вугільні шахти і ще ряд великих державних предпріятій.Согласно вказівкам Президента до кінця 2014 року уряд і ФДМУ повинні завершити розпочатий в 1992 році процес роздержавлення власності як соціально-економічний проект реформування народного господарства України . Всю цю діяльність керівництво Фонду держмайна обіцяє проводити на основі існуючого приватизаційного законодавства.

Але як це було і наприкінці 1990-х-початку 2000-х років паралельно з "офіційними" процесами масового роздержавлення загальнонародної власності розвертаються і масові процеси її тіньової приватизації. Принаймні, тих 16 тисяч низьколіквідних підприємств, які Фонд держмайна не може продати вже багато років. І що стане визначальним при їх роздержавленні - офіційна чи тіньова приватизація сьогодні сказати дуже важко.

Щоб зрозуміти, як це може відбуватися, і хто в цьому може бути задіяний, необхідно згадати історію 10-12 річної давності.

Історія тіньової приватизації в Україні

Через непослідовність держави в проведенні ринкових перетворень і недосконалість законодавчої бази, в нашій країні з кінця 1990-х років стали знову з'являтися непоодинокі спроби здійснити приватизацію поза законодавчо окресленого поля, причому нерідко за допомогою державних організацій. Тоді органи податкової адміністрації активно накладали арешти на власність підприємств, які перебували в процесі приватизації, а Мін'юст, МВС і Митний комітет дуже успішно з точки зору причетних до цього чиновників реалізовував конфісковане і арештоване майно через свої підрозділи. У цю схему досить вдало вписалося утворене в липні 1999 р. при Міністерстві юстиції спеціалізоване підприємство "Укрспецюст", а при ДПАУ - громадський центр "Професіонал", які були наділені правами самостійної реалізації вилученого за борги майна.

Як приклади продажу Податковою адміністрацією за безцінь майна приватизованих підприємств за борги перед державою і судовими уповноваженими за процедурами банкрутства можна назвати майно ВАТ "Дереевскій каменедробильний комбінат". При його залишкової балансової вартості понад 300 тис. грн., Воно було реалізовано органами ДПАУ всього за її половину вартості. Майно ВАТ "Серп і молот" - за третину залишкової вартості. Майно ВАТ "Завод електронної і газової апаратури" Електрон-газ "- за 36% залишкової вартості. Майно ВАТ "Одеський завод" Центролит "було оцінено всього в 12% залишкової вартості. Лисичанський комбінат хлібопродуктів, що заборговував АКБ "Укрсоцбанк" 1900 тис. грн., Був проданий за борги "Укрспецюстом" всього за 2,2 млн. грн., Хоча тільки балансова вартість підприємства становила близько 10 млн. грн.

Згідно з рішенням Вищого арбітражного суду України за позовами компаній "Паливо та енергетика України" і ТОВ "Укрвостокінвест" 28 квітня 2001 р. за борги було продано з аукціону за 160 млн. грн. Луганська, Зуївська та Курахівська ТЕС, що входили тоді до складу ВАТ "Донбасенерго".

Треба відзначити, що на початку 2000-х років практично всі енергокомпанії були закидали позовами на банкрутство. Їх число вимірювалося сотнями, а суми претензій - мільярдами гривень. На початок квітня 2001 суди задовольнили 219 позовів про стягнення 2,97 млрд. грн. боргів з енергопостачальних компаній, в тому числі по п'яти позовами на суму понад один млрд. грн. були прийняті рішення про стягнення майна. І це був тільки початок. Були винесені судові рішення про стягнення майна ВАТ "Крименерго" в рахунок задоволення позову на 329 млн. грн., Рішення про стягнення майна з "Закарпаттяобленерго", "Днепробл-енерго", "Харківобленерго".

Поряд з енергорозподільчих компаній банкрутували і генеруючі. За далеко не повними даними, було задоволено 89 пред'явлених до них позовів. У тому числі по 23 позовами (на 494 млн. грн.) Були прийняті рішення про стягнення майна. Зокрема, прийняті судові рішення про стягнення майна НАЕК "Енергоатом" у рахунок задоволення 11 позовів на 11 млн. грн., ВАТ "Центренерго" - позову на 10 млн. грн., ВАТ "Дніпроенерго" - двох позовів на 2 млн. грн ., Запорізької АЕС - трьох позовів на 0,5 млн. грн. Цієї долі не уникла навіть Чорнобильська АЕС - і в неї була пара позовів на 2,3 млн. грн.

Спроба тіньової приватизації енергетики різко підірвало імідж української приватизації в очах закордонних інвесторів. Так курс покупки акцій "Донбасенерго" в Першій фондовій торговельній системі впав в 3,3 рази, а три компанії - JP MorganChase (Великобританія), Creditanstalt (Австрія) і PriceWaterhouseCoopersFinancialAdvisoryServices (Австрія) - відмовилися від подальшої участі в конкурсі з відбору фінансового радника з приватизації 12 украінскіхобленерго в 2001 році.

Але тіньова приватизація аж ніяк не обмежилася тоді енергокомпаніями. 18 травня 2001 на Українській універсальній товарній біржі двома лотами за борги перед кредиторами був проданий 49% пакет акцій українсько-ірландського спільного підприємства ЗАТ "СП" Росава "(м.Біла Церква). Пакет був проданий двом ТОВ - "Макростокс" і "Інтерцізе" - всього за 4,29 млн. грн., При його експертної вартості в 102,750 млн. грн. Частка вироблених ЗАТ "СП" Росава "шин на ринку України тоді становила по легкових автомобілях - 75%, вантажних і сільськогосподарським - 7%. У 2000 році СП збільшило випуск легкових і легких вантажних шин на 16,1%. Частка експорту в загальному обсязі реалізації продукції СП у 2000 році склала 57,2%. Чиста виручка від реалізації СП за результатами діяльності в минулому році склала 450,687 млн. грн., а чистий прибуток - 0,608 млн. грн. При цьому кредиторська заборгованість знизилася з 100,00 млн. грн. до 79,76 млн. грн., а дебіторська - з 81,55 млн. грн. до 30,86 млн. грн.

Подібні дії податкової адміністрації порушили баланс вартості статутного фонду та вартості реально існуючих активів, що призводило до знецінення акцій підприємств, а в деяких випадках - до фактичної їх ліквідації.

Крім цього спостерігалися численні випадки продажу керівниками державних холдингових та акціонерних компаній переданих до їх статутних фондів пакетів акцій державних підприємств, внаслідок чого держава не тільки втрачало джерела прямого впливу на ситуацію на стратегічних підприємствах, але також не отримувало жодної копійки в бюджет. Так, керівниками ДАК "Українські поліметали", котораятогда лідирувала в Україні з видобутку марганцевої руди, були продані пакети акцій Орджонікідзевського, Марганецького та Полтавського гірничо-збагачувальних комбінатів.

Уряд України постановою "Про деякі заходи щодо ефективного використання майна підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" від 8 травня 2001 затвердило комплекс заходів по захисту майнових прав держави та запобігання тіньової приватизації підприємств стратегічного значення, включаючи об'єкти паливно-енергетичного комплексу . Згідно з постановою відповідним відомствам було доручено підготувати проекти змін до законів "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та "Про виконавче провадження" з метою удосконалення порядку стягнення майна підприємств-боржників, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Крім того, за дорученням уряду Міністерством юстиції був звільнений з посади генеральний директор спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" Олександр Тарасюк.

Кабінет міністрів України на засіданні 23 травня 2001 заборонив держструктурам виступати з позовами з відчуження майна державних підприємств з метою погашення кредиторської заборгованості до прийняття відповідного законодавчого акту.

Президент України доручив Міністерству юстиції забезпечити призупинення стягнення на зазначене майно. Крім того, він зобов'язав керівників міністерств і відомств, місцевих органів виконавчої влади у разі повідомлення державного виконавця про арешт держмайна або акцій забезпечити застосування всіх заходів з фінансового оздоровлення підприємства, щоб уникнути процедури виконавчого провадження. Згідно з дорученням Л.Кучми керівники силових відомств повинні були забезпечити захист майнових інтересів держави та недопущення фактів зловживання з боку посадових осіб у процесі примусової реалізації майна держпідприємств і підприємств із часткою держави понад 25%.

На проведеному 6 липня 2001 засіданні комітету Верховної Ради з питань економічної політики заступник Генпрокурора Олексій Баганець повідомив, що Генеральна прокуратура України звернулася до суду з позовами про розірвання договорів купівлі-продажу за борги майна енергокомпаній ВАТ "Донбассенеpro" і "Луганськобленерго", а також 49% акцій СП "Росава", які контролювалися державою. Він також зазначив, що Генпрокуратура порушила кримінальні справи за даними фактами продажу. За інформацією заступника Генпрокурора тільки за чотири місяці 2001 р. було порушено понад 40 кримінальних справ проти співробітників державної виконавчої служби та державного спеціалізованого підприємства "Укрспецюст". Зокрема, тільки у Вінницькій області виявлено 87 випадків реалізації транспортних засобів з порушеннями. У результаті тоді було в області заарештовано 13 посадових осіб, звинувачення пред'явлені 22 чиновникам.

Грунтуючись на цих фактах, Генеральний прокурор доручив Олексію Баганцю підготувати звернення до Президента України про притягнення до відповідальності міністра юстиції Сюзанни Станік та її першого заступника БроніславаСтичінского. За словами виступив на засіданні представника СБУ, тільки за 2001 рік кількість виявлених фактів порушення при реалізації майна зросла в 2,5 рази.

У зв'язку з цим Президент України доручив уряду внести зміни до статутів державних холдингових та акціонерних компаній, які б забороняли відчуження переданих до їх статутних фондів державних пакетів акцій підприємств поза рамками законів про приватизацію, а також прискорити виведення із статутних фондів таких компаній акцій підприємств, що не мають безпосереднього відношення до діяльності державних холдингів, і передачу їх Фонду держмайна.

Крім того, Президент України направив до Верховної Ради законопроект про введення мораторію на примусову реалізацію майна державних підприємств та суб'єктів господарської діяльності з державною часткою понад 25% статутного фонду. Він передбачав запобігання стягнень з державних об'єктів нерухомого майна, верстатів, обладнання, інших основних засобів, сировини, матеріалів для виробництва та акцій як фінансових активів. Під дію законопроекту підпадало як відчуження майна за процедурою банкрутства, так і реалізація майна, що перебуває у податковій заставі.

9 липня 2001 парламентарії на рідкість одностайно - 340 голосів "за" - проголосували за Закон України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна". Однак Президент України наклав вето на цей закон, оскільки він був поширений на енергокомпанії, що могло серйозно підірвати як на виконання завдання грошових надходжень до бюджету, так і в цілому на темпи процесу приватизації.

Таким чином, за сприяння глави держави тіньова приватизація стала складовою і невід'ємною частиною процесів роздержавлення в Україні. І якщо повернутися в сьогоднішній день, то з повною підставою можна стверджувати, що багато проблем енергокомпаній (того ж Донбасенерго), більшості обл-і міськгазів були закладені саме тоді. Тому сьогодні важко сказати: яка приватизація-офіційна чи тіньова - буде превалювати в найближчі 3 роки.