Сергій Тігіпко: "Ми можемо заробити собі краще життя!"
Що таке Донецька область для політика? Без малого чотири мільйони голосів. Але в тому й річ, що Донбас ніколи і нікому не віддавав ці голоси зазря.
"Месіанства" і щедрим обіцянкам кандидатів на пост глави держави тут воліють конкретні плани дій. Зі своїм варіантом таких і приїхав у регіон Сергій Тігіпко.
Точно як у телевізорі!
Траса Донецьк - Маріуполь побачила на своєму віку не один кортеж. Політики, як відомо, бувають різними. І на зустріч з виборцями теж мчать кожен на свій манер. Одні - з ескортом міліцейських "канарок", інші, як Тігіпко, - запросто "без всяких розпізнавальних".
Торговці провінційного містечка Волновахи, де відомий економіст і політик, успішний топ-менеджер і батько чотирьох дітей несподівано вирішив зробити першу зупинку, були чимало здивовані, побачивши серед покупців відому особистість.
- Гляди, точно як у телевізорі! І тримається так ... представницький, - промайнуло по рядах.
Погляд винуватця ринкового замішання несподівано зупинився на ящику з лимонами.
- І почому продаєте? - Поцікавився він.
- За 25 гривень кіло ... - повідомляє реалізатор і тут же поправляється: - Але для вас - безкоштовно!
- Кусаются нині лимончики, - невесело зауважив хтось із натовпу. І тут немов прорвало греблю. Базар вибухнув давно копівшіміся в людях болем, тривогою, відчаєм.
Що міг відповісти їм Сергій Тігіпко?
- Таких ринків, як ваш, в країні 2760, і працюють на них півтора мільйона осіб - більше, ніж в будь-якій галузі української економіки, - констатував Тігіпко. - І проблем тут маса, тому що держава сьогодні не займається цим сектором. Ситуація зміниться на краще тільки в тому випадку, якщо запрацює економіка. Але вона не запрацює, поки у малого та середнього бізнесу, який у розвинутих країнах дає до трьох чвертей ВВП, будуть зв'язані руки!
Як розв'язати вузол проблем, Тігіпко розповів 10 хвилин по тому в залі свого виборчого штабу, куди з нагоди приїзду відомого політика набилася чи не половина ринку. Слово за слово, теза за тезою розгортав він перед людьми написану за результатами поїздок по країні програму розвитку України, де податкові пільги та звільнення малого і середнього бізнесу від гніту незліченних перевірок будуть тільки першими важливими кроками. Пожвавлення банківської системи, великі державні інвестпроекти, відродження АПК, прагматична зовнішня політика і сильна президентська влада. Цей шлях повинен привести Україну до благополуччя.
- Ми можемо заробити собі краще життя! - Підвів риску Сергій Леонідович.
- Приїжджайте до нас ще! - Попросили в залі.
- Обов'язково.
Наступним пунктом призначення був Маріуполь.
Сталевар у сталеварів
Місто металургів зустрічав політика пронизливим вітром з моря. Зате прийом самих сталеварів ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча "був не те що теплим, а навіть дуже спекотним. Гігантський конвертерний цех, що виплавляє сталь, справив враження на високого гостя. Втім, можна сказати, що Сергій Тігіпко навідався сюди навіть не стільки як кандидат у президенти, скільки як колега до колег.
- Я ж і сам металург за освітою. Випускник Дніпропетровського металургійного інституту, - зауважив він.
Схоже, що у конвертера Сергій Леонідович дійсно відчував себе як у рідній стихії. Тим більше на такому підприємстві! Адже Маріупольський металургійний комбінат - один з найбільших в Україні. Завод більш ніж з віковою історією, славними трудовими традиціями і згуртованим шістидесятитисячна колективом, здатним вирішувати найскладніші виробничі завдання.
- Комбінат імені Ілліча сьогодні - багатопрофільне об'єднання, що включає в себе, крім основного металургійного виробництва, потужний аграрний і переробний комплекс, розгалужену мережу установ громадського харчування і торгівлі, обширну соціальну сферу, - уточнив голова правління ВАТ Володимир Бойко.
Однак і тут, де стараннями Володимира Семеновича багато чого зроблено для того, щоб металурги почували впевненість у завтрашньому дні хоча б у масштабах одного окремо взятого заводу, не все так гладко. Світова криза відчутно вдарила по всій галузі. Не пройшов він і повз "іллічівців". А тут ще проблеми з поверненням ПДВ.
Про які перспективи при такому розкладі може йти мова? Проте, як вважає Сергій Тігіпко, вони є. Але для цього потрібно змінити сформовану систему речей.
- Ми виживемо. І в першу чергу завдяки таким комбінатам, як цей. Але потрібно дуже чітко розуміти: металургії, яка дає державній скарбниці 45% валютних надходжень, потрібна потужна підтримка того ж держави. У чому вона повинна виражатися? Передусім - у поверненні ПДВ, борги по якому накопичуються роками. По-друге, потрібна вертикальна інтеграція всієї галузі. Необхідно зв'язати в єдине ціле залізорудний комплекс, видобуток коксівного вугілля і саме виробництво металів. Це дасть можливість успішно конкурувати з іноземним виробником, і в першу чергу - з Китаєм. По-третє, в країні має дуже жорстко працювати Антимонопольний комітет, який би закликав до порядку транспортників. У даному випадку - залізничників, які не поспішають розкривати собівартість своїх перевезень, тим самим збільшуючи ціну українського металу, - резюмував політик.
Але щоб усе це стало реальністю, на думку Сергія Леонідовича, країні потрібна сильна, енергійна, конструктивно мисляча влада на чолі з таким же президентом, який не побоїться зламати сформовану систему планомірного розграбування багатств України та її народу.
Ось тільки чи дійшов цей меседж до тих, кому призначався?
- Дельно каже, - відповів на моє запитання один з робітників конвертерного цеху. - Відразу видно - розбирається. Звичайно, порядок країні потрібен. У всьому. А то от з Росією розсварилися! А навіщо?!
А ваша думка яке?
Зустрічей з людьми в Маріуполі було в цей день багато. І треба сказати, що всупереч розмовам про загальної апатії народу в місті металургів і портовиків до приїзду Тігіпко багато проявили жвавий інтерес.
І питань до Сергія Леонідовича був вагон і маленький візок на додачу.
До речі, про Росію. Про те, як далі жити з затаїв на нас образу північним сусідом, запитували не лише журналісти, а й місцеві підприємці. І аж ніяк не з дозвільної цікавості.
- Необхідно припинити безапеляційну антиросійську риторику і повернути повагу РФ до України як до суверенної держави. Потрібно відновити всі втрачені гуманітарні та економічні зв'язки. Саме економічна дипломатія повинна стати наріжним каменем зовнішньої політики країни, - поділився своїм баченням проблеми гість маріупольців. - З ЄС потрібно встановити рівноправні відносини на основі договору про асоціацію. Крім того, доцільно відновити активні економічні контакти з Індією та Китаєм - повернути наші товари на ці величезні азіатські ринки збуту.
Здавалося б, ну яке діло робітницям місцевої "швейки", що вижила виключно завдяки тому, що на межі закриття її несподівано взяв під своє заступництво все той же комбінат імені Ілліча, до чвар між парламентом і президентом, президентом і прем'єром, прем'єром і тим же парламентом ? А дивися ж, і їм дуже хочеться знати, коли це закінчиться. У Сергія Тігіпка тут відповідь однозначна.
- Сильна держава - це сильний президент з широкими повноваженнями. Настав час кардинально змінити Конституцію і дати президенту право приймати життєво важливі для країни рішення. Адже першою причиною того, що криза так боляче вдарила по Україні, стала саме неспроможність і безвідповідальність державної влади. А щоб президент не забув про свої обіцянки обрали його - прийняти закон про імпічмент. Минув рік - будь добрий відзвітуй перед народом за все, що зробив. Не впорався - йди.
Не залишилася осторонь і інтелігенція. Правда, на відміну від "цвіту нації" часів Толстого, Достоєвського і Чернишевського, її нині турбує не питання "Хто винен", а вічно актуальне для нас "Що робити?".
- Як автор багатьох успішних комерційних проектів, я переконався, що людина, що займається рутиною, не здатний працювати на перспективу. Саме такий рутиною і займається зараз державна влада. Ні в кого з вищого ешелону влади немає чіткого уявлення, куди і як вести країну. Замість цього - розгрібання сьогохвилинних проблем. Немає розуміння, немає чіткої, вивіреної до дріб'язків стратегії подолання кризи і успішного розвитку.
- А у вас вона є?
- Є. Вона детально викладена в моїй книзі "Україна: Проект розвитку". Три головних складових цієї стратегії - конкурентоспроможна економіка, сильна держава і розвинена демократія.
І знову питання, питання, питання ...
Що сказав табачник?
У перервах між зустрічами автор цих рядків вирішив поповнити запаси курива в ларьку на іншій стороні вулиці.
- Що це там за рух на тій стороні? - Поцікавився мужичок-табачник, простягаючи мені пачку сигарет. - Депутат якийсь, чи що, завітав?
- Ні, кандидат ... У президенти.
- Хто такий?
Я назвав прізвище.
- Бачив по телику. Грамотний. Каже переконливо, мовляв, з бардаком у нас впоратися можна швидко. Ніби як мало не за три місяці.
Замість післямови
У Донецьк кортеж повертався вже ближче до ночі. Під колесами машин все ті ж кілометри траси Донецьк - Маріуполь, аж ніяк не схожою на європейський автобан.
Пам'ятається, хтось із древніх і мудрих сказав, що всі дороги ведуть у майбутнє. Ця траса принаймні точно туди не веде. Хто знає, може, саме Сергію Тігіпку вдасться прокласти таку і по ній вивести країну в краще життя?