Справжня орлиця
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Львів прокідається від Важка Отруєння дешевим продуктом з Яскрава національною сімволікою та Привабливий, зрозумілімі місцевімі Споживача гасли сумнівної якості, як прокідається на ранок дурний п'янічка з розумінням того, что шинкарка-курва, вместо улюбленої медовухи, налила Йому, за жідівськім звичаєм, незрозумілої якості пійла.
У львів'ян болить голова, а Тіло потребує холодного душу та розсолу, Щоби зрозуміті, что то було вчора і чому шинкарка-курва, яка ще вчора здавай такою Привабливий та радикально, не в діях, а на словах, Сьогодні на ранок виявило звічайнісінькою інтріганкою з відповіднім прізвіщем.
Холодним душем для них стало ее членство у ненавісній ними комуністічній партії, Заборона Якої за їх, львів'ян, гроші вона так Вимагай у своєму шинку. Клятих шинок тепер відмовляється ее пускати до себе, бо власникам его - гієні та лакеї - НЕ бажають Бачити у своїй кріївці Цю падаль, яка ще вчора вігукувала тут Такі милі їх слуху гасла и славила тихий, з ким боровся ее рідна Комуністична партія.
У 23 роки вона Вже очолювала гурток Марксистська-ленінської естетики и допомагать іноземцям з Дозволу старших товаришів з таємнічої и могутньої організації, абревіатура Якої Лякать ее краян холодом сібірськіх таборів смерти, вівчаті російську мову.
Вона робіла це Виключно з меркантильних моментів, бо перед очима ее БУВ приклад пріваблівої співпраці з Владом, коли репресованій родіні священика забороненої церкви, влада віділяла квартиру в центрі міста, а їхні нащадки очолювалі збірні, и без Перешкоди віїзділі в капіталістічні країни. Всі це пріваблювало, все це тягнуло и давало певні перспективи кар'єрного росту. Всі це коштувало членства у партії, від Якої віяло сібірськім холодом и жахом тюрми на Лонцького.
Шахрайка Хотіла Визнання. Вона Вже бачила собі Орлиця, елітою нації, пасіонарною революціонеркою, якові слухають и Якою захоплюються. Вступ БУВ суто формальним. Такі ж Самі Шахраї, Які потім будут полюбляті сідіті в ее Улюблений шинку и співаті чужі їм по духу стрілецькі пісні, на скору руку прийнять решение, и одноголосно проголосувало за ті, Щоби Прийняти у свои лави Орлиця, яка ще Тільки вчились літаті и допомагать іноземцям вівчаті НЕ русский (боронь Боже), російську мову, бо самє ця мова давала їй можлівість Швидкого кар'єрного росту.
Сподівання и надії закінчіліся разом Із Заборона рідної партії. Шахрайка так булу вражою карколомнім падінням імперії и ее бастіону-партії, від Якої віяло холодом Сібіру, ??что забула Написати заяву про вихід з лав цієї партії, сподіваючісь на ті, что все ще повернеться на круги своя. Старші товариші Зі страшної організації порадує не хвілюватіся и перечекаті суворі роки Заборона. Смороду переконувалі, что Архіви зніщені, а ее будьонівку, якові вона Намагайтеся заховали под стріхою, Ніхто НЕ знайде.
Тім больше, что шукати будут ті, кому нужно шукати, а самє: онук репресованого ними священика та йо, онуки, рідний брат - Комсомольський ватажок, Який свого годині вбивши Людина і НЕ СІВ у Холодні сібірські таборі, бо свого часу его батько без Перешкоди віїздів за кордон, як сін репресованіх та гнобленія Влад. А ще у них буде реальний пацан, теж онук нашого Чоловіка, секретаря обкому, члена партії, від Якої віє холодом сібірськіх таборів.
Искать смороду будут ворогів, вігукуючі дивне слово "Люстрація", доволі часто плутаючі з кастрацією та чудової інструментамі у вігляді Гілки та Мотузка. На темі кастрації та люстрації под Чуйний керівніцтвом старших товаришів, з якіх бі цвяхи делать, а не "москальські гвозді", Які вміло пріготувалі рецепт медовухи з трьох компонентів, шахрайка и товариші попал до великого шинку, з Якого, користуючися халявного етеру, полілася гидота , яка вдарила в голови їхнім краянам.
Пробудження краян виявило Важка. Ще більші за розміром старші товариші нашли под стріхою ту саму клятих будьонівку шахрайкі. Вона довго впіралася и відкідала ВСІ закид лакеїв та плебеїв - розмір НЕ мій, фасон НЕ такий.
- Як елітна курва, я ношу будьонівку з тризубом, а ця, якові ві нашли под стріхою, з червоною зіркою, твердила вона з трибуни великого шинку.
- А чіє Прізвище на ній написано Преса? - Кричали здівовані ее Шахрайство краяни.
- Моє, - змушена булу відавіті з собі орлиця. - Альо ж я его написала Преса Виключно з меркантильних міркувань. Щоби ее НЕ вкрали Іноземці, Яким я вікладала Цю мову. Самі ж розумієте - Маші, Лізі, Міші, ...