"Дніпроенерго": битва не закінчено?
Держава більше місяця тому виграло чергове і, здавалося б, останнє бій на судовому поле за найбільшу вітчизняну генерацію "Дніпроенерго". Але війна із загарбниками на цьому окремо взятому об'єкті ще далеко не закінчена. Тема "Дніпроенерго" може здатися вже злегка побитої, проте події навколо підприємства обіцяють отримати в найближчі дні і тижні новий розвиток ...
Ситуація з "Дніпроенерго" взагалі унікальна і безпрецедентна в історії української енергетики. Це був єдиний за весь час її існування випадок, коли держава в особі представника НАК "Енергетична компанія України" проголосувало за збільшення статутного фонду однієї з найбільших українських генерацій. При цьому саме уряд мав у ньому понад три чверті акціонерного капіталу.
Згадаймо, як це було ...
ВАТ "Дніпроенерго" є одним з найбільших у Східній Європі виробників електроенергії. На частку компанії припадає п'ята частина теплової генерації України.
До складу її входять три теплові електростанції - Придніпровська, Криворізька та Запорізька. У грудні 2001 р. було порушено справу про банкрутство "Дніпроенерго". Загальна сума претензій, підтверджених судом, склала 1,39 млрд грн. Тому комітет кредиторів "Дніпроенерго" в листопаді 2003 р. ініціював санацію компанії. Госпсуд Запорізької області в травні 2005 р. затвердив план санації, погоджений з основним акціонером товариства - НАК "Енергетична компанія України".
27 серпня 2007 акціонери "Дніпроенерго" на зборах вирішили збільшити статутний фонд на 52,07% - до 149 млн 185,8 тис. грн у зв'язку з приєднанням до ТОВ "Інвестиційне товариство" (засновниками якого є компанії ВАТ "Шахта" Комсомолець Донбасу "і ВАТ" Павлоградвугілля ", що входять до Донецької паливно-енергетичну компанію Ахметова). Збільшення СФ передбачалося провести шляхом додаткового випуску 2 млн 43 тис. 434 простих іменних акцій номіналом 25 грн.
Як головний аргумент на користь фактичного розмивання держпакета постійно звучало, що в результаті приєднання "Інвестиційного товариства" до "Дніпроенерго" останнім зможе отримати від інвесторів більше 1 млрд грн для розрахунків з кредиторами і за поточними реструктуризувати борги. Цей крок мав запобігти банкрутству і розпродаж майна частинами. Крім того, інвестори зобов'язалися внести близько 1,1 млрд грн інвестицій в модернізацію та реконструкцію основних фондів і соціальних програм, що повинно було запустити реалізацію програми розвитку запорізької генеруючої компанії на період до 2030 року.
Таким чином, Донбаська паливно-енергетична компанія на той момент отримувала додаткові 28% акцій генкомпанії, контролюючи до цього лише 12%. При цьому в держвласності залишався контрольний пакет ВАТ.
Вчора в НАК ЕКУ твердо переконані, що держкомпанія, (як будь-яка відстоює національні інтереси суб'єкт) апріорі не повинна голосувати за збільшення статутного фонду за рахунок входження приватного акціонерного капіталу. Адже додемісія в такому вигляді значно розмиває держпакет - з 76,04% до 50% + 1 акція, тим самим послаблюючи контроль за підприємством і ущемляючи інтереси держави.
Але, враховуючи, що директиви по голосуванню були отримані безпосередньо з уряду, то керівництво НАК ЕКУ , перебуваючи в підпорядкуванні КМУ, зобов'язане було їх виконати. Навіть якщо це і суперечило національним інтересам.
Експерти не відкрили Америку, коли заговорили про вже традиційною методикою покупки Рінатом Леонідовичем активу: забезпечувати собі перемогу і економію грошей лобістськими ходами, пільговими схемами без відкритої конкуренції, боротьби та торгів з конкурентами.
Першими на сполох забили міноритарні акціонери, серед яких ТОВ "ІК" Бізнес-Інвест ", що володіє 0,00655% акцій (або 152 штуками), зажадавши перегляду додемісії. У серпні - листопаді минулого року на їх підтримку прозвучали недвухзначние меседжі тоді ще опозиційної Юлії Тимошенко . Вона відкрито погрожувала повернути ахметовський пакет "Дніпроенерго" у держвласність, на чому в значній мірі будувалася й економічна складова передвиборчої кампанії нинішнього прем'єра.
У листопаді підконтрольні Рінату Ахметову компанії - "Шахта" Комсомолець Донбасу "і" Павлоградвугілля ", - повністю погасили заборгованість ВАТ" Дніпроенерго "- 928 млн грн. Борги отримали Держрезерв (500 млн грн), Мінфін (150 млн грн) і підприємства НАК "Нафтогаз України" (46 млн грн). Такі кроки покликані були серйозно зміцнити позиції олігарха в контролі над підприємством. Після санації частка ДТЕК у статутному капіталі "Дніпроенерго" повинна була вирости до 44% (!). Але ахметовськими мрії не дано було збутися: очікувані зміни так і не були внесені до реєстру компанією-реєстратором "Укрнафтогаз".
Події взяли зворотний хід 21 грудня 2007, коли Запорізький апеляційний господарський суд визнав недійсними всі рішення зборів акціонерів ВАТ "Дніпроенерго" від 27 серпня 2007 року, в тому числі і про збільшення статутного фонду, у відповідь на відповідний позов від "Бізнес-Інвесту" , який намагався оскаржити законність випуску.
Правда, вже в січні Вищий господарський суд визнав додаткову емісію ВАТ "Дніпроенерго" законною і скасував рішення Запорізького апеляційного госпсуду, ніж затягнув процес повернення управління генерацією державі. Однак реальне бій за енергокомпанію було ще попереду.
Наприкінці січня 2008 р. ТОВ ІК "Бізнес-Інвест" оскаржила у Верховному суді України постанову ВГСУ від 25 січня ц.р., що підтверджує законність збільшення СФ "Дніпроенерго". Верховний Суд України спочатку призначив розгляд касації "Бізнес-Інвеста" на 19 лютого ц.р., проте засідання тоді кілька разів переносилося.
4 березня п.р. колегія суддів Господарської палати ВСУ прийняла рішення перенести розгляд касації ТОВ "Бізнес-Інвест" на 8 квітня.
На тлі початку в перші місяці нового року активного наступу міноритаріїв вельми "трагічно" виглядав провал законопроекту, покликаного на вічні часи закріпити за Рінатом Ахметовим контроль над "Дніпроенерго". Депутати відмовилися прийняти зміни до Господарського процесуального кодексу, які фактично перетворювали Вищий господарський суд України (ВГСУ) в останню інстанцію при вирішенні майнових суперечок. Враховуючи, що ВГСУ прийняв сторону Ріната Ахметова в суперечці за контроль над "Дніпроенерго", олігархові було б украй вигідно, щоб саме рішення Вищого господарського суду стало останнім у цьому судовому процесі, проте співвласнику СКМ не вдалося схилити депутатів на свій бік.
А ось Юлія Тимошенко з моменту затвердження на посаді прем'єр-міністра поступово відсторонилася від конфлікту. Так про заплановане на 21 березня 2008 року зборах акціонерів у Запоріжжі Тимошенко заявила: "Що стосується зборів, я думаю, там володіє ситуацією міністр палива та енергетики. Я в ці питання зараз не вникаю. Ми чекаємо рішення суду".
У свою чергу, глава Міністерства палива і енергетики Юрій Продан напередодні зборів акціонерів ВАТ "Дніпроенерго", заявив: "На порядку денному зборів два питання - зміна правління і наглядової ради. Ми голосуватимемо за обома ".
За підсумками таки відбувся 21 березня ц.р. зборів акціонерів наглядову раду і ревізійну комісію ВАТ "Дніпроенерго" були повністю сформовані з представників НАК "Енергетична компанія України", а люди з ДТЕК повністю виведені з цих органів. На тій підставі, що захід не вдалося провести за заздалегідь оголошеним місцем, так як цьому протидіяли не тільки охоронні структури, але й окремі народні депутати, в ЗМІ відразу ж поширилася версія про незаконність такого зібрання. Держкомісія з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) (уже неодноразово демонструє свою прихильність до ДПЕК), також поспішила назвати його незаконним.
З ініціативи НАК ЕКУ було вирішено продовжити збори 27 березня. До порядку денного були внесені питання, пов'язані з розподілом прибутку за підсумками 2007 року, акціонери мали заслухати звіти Правління, наглядової ради і ревкомісії за підсумками діяльності компанії в 2007 році, а також затвердити основні напрямки діяльності товариства на 2008 рік. Крім того на зборах планувалося розглянути питання, пов'язані з внесенням змін до статуту і внутрішніх нормативних документів ВАТ.
Однак це чергові збори акціонерів через неявку реєстратора "Укрнафтогазу" не відбулися. За інформацією в ЕКУ, компанія-реєстратор просто побоялася прибути на місце через реальну загрозу силового захоплення реєстру. А мандатна комісія, контрольована людьми з ДТЕК, звичайно ж, відмовилася реєструвати представників НАК "Енергетична компанія України" з 76,04% пакетом акцій за виписками з реєстру. У НАК ЕКУ підкреслюють, що відмова мандатної комісії проводити реєстрацію був нічим не мотивований. Крім того, мандатна комісія намагалася проводити так звану фіксацію акціонерів. У цьому зв'язку ЕКУ звернулася до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку з проханням роз'яснити легітимність процедури фіксації, оскільки вона не регламентується чинним законодавством.
В результаті, за підсумками реєстрації територіальне управління ДКЦПФР по Запорізькій області склало протокол, в якому збори 27 березня було визнано, що не відбувся через відсутність "Укрнафтогазу".
Ситуація з останнім заслуговує окремої уваги. Тиск на цього відомого в Україні реєстратора здійснюється вже давно, так як компанія відмовилася вносити зміни до реєстру акціонерів після додемісії в "Дніпроенерго". Дійшло до того, що Генпрокуратура порушила стосовно посадових осіб "Укрнафтогазу" кримінальну справу, а Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку позбавила реєстратора ліцензії. Ще в лютому керівництво компанії направило прем'єр-міністру, міністру юстиції, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції та НАК ЕКУ звернення, в якому викладалися факти неправомірного тиску, які прямо пов'язувалися з реєстрацією додаткової емісії на "Дніпроенерго". Кульмінація настала 7 березня, коли співробітники прокуратури Дніпровського району вилучили системні блоки всіх комп'ютерів в офісі "Укрнафтогазу": так намагалися запобігти намічену збори акціонерів.
Після невдалого зборів акціонерів "Дніпроенерго" від 27 березня правління генерації приймає незаконне рішення про передачу реєстру тимчасовому реєстратору - " Промінвестбанку ", афільованому зі структурами Ахметова.
Однак найбільш резонансна подія в цій епопеї відбулося 8 квітня. Тоді Господарська палата Верховного суду України задовольнила касацію ТОВ "Бізнес-Інвест" на рішення Вищого господарського суду України і визнала незаконними всі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Дніпроенерго" від 27 серпня 2007 року. Фактично це означає, що додаткова емісія скасована і держава повернула у свою власність близько чверті всіх акцій: ставиться остаточна крапка в юридичній частині вирішення даного конфлікту. Вердикт Верховного суду означає також, що анульована не тільки додемісія, а й вирішення серпневих зборів щодо обрання наглядової ради "Дніпроенерго". А, стало бути, скасовано і обрання цим самим наглядовою радою головою правління генкомпанії Юрія Бочкарьова.
У продовження історії 18 квітня Київський окружний адміністративний суд за позовом акціонера-фізичної особи визнав неправомочним рішення Кабінету міністрів України від 13 червня 2007 р., яким НАК ЕКУ дозволялося голосувати за збільшення статутного фонду "Дніпроенерго", ніж ліквідував формально-адміністративні передумови для проведення додемісії .
У відповідь 14 травня по позовом міноритарного акціонера проти ЕКУ в інтересах ДТЕК Господарський суд Запорізької області своїм рішенням визнав, що не відбувся збори акціонерів енергогенеруючої компанії "Дніпроенерго" від 21 березня.
Подальші перспективи розвитку ситуації з поверненням держуправління генерацією в НАК ЕКУ бачать виключно в юридичній площині. Хоча рішення Верховного суду остаточно і апеляції не підлягає, менеджери ДТЕК продовжують здійснювати оперативний контроль над підприємством, незважаючи на ряд судових рішень. У ДТЕК вже встигли полякати перспективами оскарження "порушення прав приватного акціонера" в європейських судах. Варто також пам'ятати, в Україні від прийняття судових рішень до їх виконання нерідко проходить тривалий час. На думку деяких юристів, рішення Верховного суду може бути скасовано на підставі нововиявлених обставин. Так свого часу Верховний суд ухвалив рішення про законність приватизації компанією VS Energy ВАТ "Одесаобленерго", однак потім визнав конкурс незаконним на підставі нововиявлених обставин.
У НАК ЕКУ сподіваються на позитивний результат ініційованого держкомпанією на 18 червня позачергових зборів акціонерів "Дніпроенерго". Щоб нарешті заслухати звіти про роботу правління, наглядової ради та вирішити питання про розподіл прибутку за 2007 рік. У НАК ЕКУ розраховують на те, що ця дата стане поворотною для відновлення нормальної роботи підприємства. Хоча тут віддають собі звіт, що просто так рейдери зброю не складуть, тому слід очікувати провокацій і в буквальному сенсі збройного опору.
Гострота проблеми генерації відчувається ще й у зв'язку із запланованим продажем частини енергетичних активів державою, що було не так давно анонсовано урядом. Без фактичного відновлення державного контролю над ВАТ "Дніпроенерго" реальний інтерес до покупки держпакета 60% +1 акція енергокомпанії з боку потенційних інвесторів виглядає досить сумнівним. Оцінюючи приватизаційні перспективи генерації, варто також враховувати, що в цілому за час судових суперечок і протистояння держави рейдерам на "Дніпроенерго" (з 1 лютого по 8 квітня 2008 року) капіталізація підприємства знизилася на 1,25 млрд грн.
Шкода від недозволеного спору колосальний: це не тільки демонстрація слабкості позицій держави, але і прямі економічні втрати для підприємства. Тому якнайшвидше відновлення реального контролю НАК ЕКУ над "Дніпроенерго" найбільш відповідає як загальнонаціональним інтересам, так і фінансовому здоров'ю генерації.
Далі буде