Не судимі. Тому що переможців не судять
Перші робочі дні нового уряду поки не дозволяють скласти якесь певне думку про команду Януковича. На перший погляд, це повернення на свої пости тих, кого "пішли" в гарячу пору "помаранчевої" революції. І Янукович, і Азаров, і Клюєв, і Табачник, і Толстоухов, і Папієв далеко не новачки в урядових кабінетах. І можна говорити, що їх повернення - це своєрідна контрреволюція.
З іншого боку, Майдан наклав відбиток на весь вітчизняний політикум. Зараз навіть ті, хто дозволяв собі півтора роки тому висловлювання в дусі "американські валянки", "іржава чума" тощо, сьогодні щосили визнаються у вірності ідеалам Майдану. Та що говорити, адже навіть Віктор Янукович вже відкрито критикує політичних опонентів за те, що обіцянки, дані на Майдані, не вдалося втілити в життя.
За минулі півтора року "біло-блакитні" політики значно удосконалили свій імідж. Вони найняли провідних західними іміджмейкерів, приділяють велику увагу своїй присутності в ЗМІ, вони стали набагато обережнішими у висловлюваннях, більше уваги приділяють своїй зовнішності. Однак, чи означає це, що їхні погляди, їх світогляд змінився? На це питання відповіді поки немає. А якщо згадати, як формувалася нинішня парламентська коаліція, то про "перевиховання" взагалі говорити не варто.
Поки можемо констатувати, що новий урядовий "дрім-тім" не надто афішує свої найближчі плани. Якихось зрозумілих висловлювань про те, якою буде політика 13-го уряду, ми не отримали. А розрізнені заяви про відновлення економічних зон та перегляді законів, необхідних для вступу в СОТ, підказують, що старі-нові міністри цілком можуть "відіграти" ситуацію на півтора роки тому, коли урядом "в ручному" режимі керував Леонід Кучма.
Спробуємо згадати, "як це було", як саме розвивалися події в країні в ті гарячі дні, коли увага всього світу була прикута до України. Згадаймо найяскравіші моменти в роботі уряду Януковича зразка 2004 - 2005 років, найяскравіші моменти новітньої історії.
Звичайно ж, почнемо з самого яскравого політика в біло-блакитному таборі, глави уряду Віктора Януковича.
У "велику політику" Віктор Федорович прийшов з досить високої посади голови Донецької обласної держадміністрації. До того моменту, як Леонід Кучма запропонував його кандидатуру на посаду глави уряду, про донецький губернаторі в більшості регіонів країни навіть не знали. І першим враженням від "новачка" стала його офіційна біографія:
http://old.obozrevatel.com/index.php?r=archiv_new&id=132435
Більш "просунуті" в політиці громадяни чули про Януковича з розшифровок записів майора Мельниченка, на яких президент радить донецькому губернатору підвісити суддю за статеві органи.
Втім, куди більше пожвавлення викликала дискусія з приводу судимостей Віктора Федоровича. Вся країна сперечалася: зняті вони чи погашені, справедливі вони чи надумані, за яким "блату" міг радянський хлопчина з таким минулим потрапити за кордон, і прочая, прочая ...
Справедливості заради треба відзначити: "справа судимостей" справді оповите таємницею, і питань в ньому набагато більше, ніж може дати відповідей прес-служба лідера ПР. Детально досліджував цю тему журналіст Володимир Бойко
https://www.obozrevatel.com/news/2006/2/27/92940.htm
https://www.obozrevatel.com/news/2006/2/28/93329.htm
https://www.obozrevatel.com/news/2006/3/3/94338.htm
З найбільш виразних сторінок біографії Віктора Федоровича, мабуть, варто виділити його участь у злочинному угрупованні "Півнівка" (за назвою передмістя Єнакієве, де ріс майбутній прем'єр-міністр). У віці 17 років він був засуджений до трьох років за участь у пограбуванні за статтею 141 ч.2 КК УРСР. Покарання відбував у колонії міста Кременчук. Був умовно-достроково звільнений за зразкову поведінку і за плідну співпрацю з правоохоронними органами.
- У 1969 році познайомився з майбутньою дружиною Людмилою. Це сталося під час розвантаження цегли на металургійному заводі в Єнакієвому, коли їй на ногу впала цегла.
У червні 1970 року Янукович був засуджений вдруге. За нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ст. 102 КК УРСР. Дво року відбув повністю.
- У 1976 році студент 2-го курсу заочного відділення Донецького політехнічного інституту Віктор Янукович призначений директором автобази виробничого об'єднання "Орджонікідзевугілля". До речі, деякі депутати стверджували, що у Віктора Федоровича були й інші конфлікти з законом, але ці справи закривалися на стадії попереднього слідства.
- Багато суперечок викликає ще один факт біографії Віктора Федоровича - його раллійноє минуле. У 1973 році Янукович вийшов з в'язниці, а вже в 1974 році він нібито брав участь в авторалі Монте-Карло. І це при тому, що в радянські часи неблагонадійних людей, тим більше, відбули покарання, не випускали за межі Батьківщини. З одного боку, такий пункт біографії дав привід для чуток, що у Януковича були особливі відносини з КДБ СРСР.
З іншого - є серйозні підстави вважати що сам факт участі в ралі - дуже сумнівний. Наприклад, в енциклопедії https://en.wikipedia.org/wiki/Monte_Carlo_Rally можна переконатися, що в 1974 році ралі Монте-Карло не відбулися. Причиною унікального явища в історії ралі був світова криза.
Прихід Януковича у прем'єрське крісло ознаменувався зниженням мінімальної заробітної плати. Однак згодом до своїх достоїнств нинішній лідер Партії регіонів зміг записати високий зріст ВВП, значним підвищенням пенсій перед президентськими виборами. З негативних факторів варто згадати хлібна криза 2003 року, коли при високому врожаї з країни експортували стільки зерна, що створили дефіцит в Україні. А безпосередньо в рік виборів в країні вибухнули бензиновий і м'ясна криза. Тоді уряд утримував ціни на заправках тільки завдяки "джентльменським домовленостям" з трейдерами.
http://2004.novayagazeta.ru/nomer/2004/37n/n37n-s13.shtml
А з підвищенням цін на м'ясо Віктор Янукович доручив раобраться правоохоронним органам.
http://sprava.civicua.org/analitika/an015gde_myaso.html
Ревні захисники української мови не можуть пробачити прем'єр-міністру його український. Зокрема - декларацію, подану ним в Центрвиборчком у 2004 році. У 90 словах журналісти нарахували 12 помилок, зроблених Віктором Федоровичем власноруч. Згодом це стало приводом для жартів і анекдотів. Саме в декларації кандидат у Президенти назвав себе "проффесор".
http://old.obozrevatel.com/index.php?r=archiv_new&id=144273
http://old.obozrevatel.com/index.php?r=archiv_new&id=145119
Треба визнати, це були не останні помилки Віктора Януковича
http://old.obozrevatel.com/index.php?r=archiv_new&id=144560
Януковичу знову поставили "двійку" - з географії
Віктор Федорович і Ганна Ахметова
Янукович - не апозіціонер? Подивіться на його "з" в словах "був засуджений" і "з люВовью"
Втім, навіть не це запам'яталося як прихильникам, так і супротивникам нинішнього глави уряду. Найзнаменитішим скандалом, в якому фігурує це ім'я, став теракт в Івано-Франківську. У вересні 2004 року, коли Віктор Ющенко з важким отруєнням перебував в австрійському госпіталі, студент кинув куряче яйце в кандидата в президенти. Після чого інформагентства почали навперебій повідомляти суперечливу інформацію - від сенсації про замах на главу уряду, до повного заперечення інциденту. Однак увечері того ж дня "5 Канал" транслював кадри "замаху", яке закінчилося для Віктора Федоровича, як сказано в діагнозі "колаптоїдний стан внаслідок поранення гострим предметом".
До портрета Віктора Федоровича можна додати ще й чутки про його круту вдачу. З часів "помаранчевої революції" політикум неодноразово обговорював чутки про інциденти, які в міліцейських зведеннях іменуються "застосування фізичної сили". Втім, документально підтвердити факти рукоприкладства нікому не вдалося. Нестор Шуфрич якось заявив, що міг би розповісти про побиття політиків Януковичем, "однак це буде стосуватися багатьох людей", а Валерій Коновалюк на питання про фізичне насильство свого колеги сказав: "Віктор Янукович особисто мене не бив, проте диму без вогню не буває ".
Нарешті, до яскравих якостям Віктора Януковича можна віднести його вміння міцно виражатися. Вже стала крилатою фраза про "козлів, які постійно заважають нам жити", вимовлена ??Віктором Федоровичем перед партактивом Луганській області в жовтні 2004 року. Приблизно тоді ж під час передвиборної поїздки в Житомирську область кандидат у президенти "послав" занадто активного пенсіонера на три відомі літери. А через рік, відвідуючи Кривий Ріг, лідер Партії регіонів у відповідь на прохання перейти на українську парирував: "Хоча я говорю російською мовою, я люблю Україну не менше, ніж ваші господарі-мудаки!"
Таким вийшов портрет відомого українського політика, голови Кабінету Міністрів Віктора Януковича. Мабуть, серед його колег-українців складно знайти фігуру настільки ж яскраву і запам'ятовується. "Обозреватель" продовжить публікувати досьє на провідних членів нового уряду, адже саме вони визначатимуть долю України на найближчі кілька років.
У наступній публікації "Обоз" розповість про Миколу Азарова.
Інфографіка - www.umservice.net