Гамбургеровий стандарт замість індексу iPod
Дивні речі відбуваються з керівництвом НБУ: вже вдруге з жовтня минулого року перші особи цього поважного відомства з абсолютно серйозним виглядом видають інформацію про "вимірі" індексу "Біг-Мака", згідно з яким українська гривня є чи не найбільш недооціненою валютою в світі. Виходячи з цієї методики розрахунку, долар зараз коштує всього-3,75 грн. Хоча в той самий момент, як було зроблено заяву, "зелений" на міжбанківському валютному ринку з легкістю олімпійського чемпіона і світового рекордсмена у бігу на 100 м Усами Болта подолав позначку в 8 грн., А на піку доходив до рівня в 8,25.
Не секрет для фахівців, що короткостроковий потенціал зміцнення гривні, що відбувалося в травні-червні, був викликаний безпрецедентним, з точки зору економічної логіки і здорового глузду, рішенням Нацбанку про примусову конвертацію сформованих банками резервів під видані кредити з іноземної валюти в національну до 30 червня. За різними оцінками, банки були змушені продати від $ 1,2 до 1,5 млрд., що призвело до короткострокового зростання курсу гривні. Але лише до короткострокового. Тому дивно, що в недавньому телевізійному інтерв'ю один із заступників голови Нацбанку, цілком серйозно намагаючись дати відносно об'єктивну оцінку ситуації, апелював до індексу "Біг-Мака". Удвічі символічно це виглядає, якщо згадати, що на початку жовтня минулого року, коли гривня стартувала в чергове девальваційний піку, глава Нацбанку Володимир Стельмах також в телеінтерв'ю заспокоював громадськість тим, що відповідно до індексу "Біг-Мака" гривня має потужний потенціал зміцнення. Правда, тоді, згідно з "бутербродно-валютному" методу, співвідношення гривні до долара становило 3,36. Тобто виходить, що потенціал ревальвації чомусь не реалізувався. Загалом автора дуже насторожує подібний підхід до коментування ситуації на валютному ринку, при цьому систематичність його застосування просто пригнічує. Висловлю особисту точку зору без претензії на істину в останній інстанції. Або керівники Нацбанку володіють таким рівнем кваліфікації, що полуюморістіческій індекс, запропонований на потіху невигадливій публіці журналом The Economist в 1986 році, вони вважають за можливе використовувати для пояснення і прогнозування найсерйозніших речей. Або, використовуючи індекс "Біг-Мака", вони над нами сміються, якщо не сказати глумляться. Буду радий помилитися, але третього пояснення особисто я не бачу. Виходячи з теорії паритету купівельної спроможності, курс валют у різних країнах має бути таким, при якому вартість товарів і послуг у цих країнах буде однаковою. Дуже логічно. Особливо на перший погляд. Ось тільки практика говорить про те, що не варто шукати простих відповідей на складні питання (хоча в нашій країні це роблять чи не всі можновладці). В "кошику" "Біг-Мак"-індексу знаходиться всього один продукт - бутерброд "Біг-Мак", ??що продається рестораном швидкого харчування McDonald's в більш ніж 100 країнах. Цей бутерброд виготовляється з однакового набору продуктів за однією технологією незалежно від країни. Саме цей індекс, за жартівливим думку The Economist, відображає стан обмінного курсу валют у різних країнах по відношенню до паритету купівельної спроможності. Тобто наскільки недооцінена або переоцінена валюта тієї чи іншої країни. Індекс "Біг-Мака" заснований на теорії паритету купівельної спроможності, згідно з якою обмінні валютні курси повинні змінюватися так, щоб вартість кошика споживчих товарів у різних країнах була однаковою. В даному випадку в споживчому кошику лише одне найменування - знаменитий гамбургер "Біг-Мак". Але зате у цього кошика ту перевагу, що "Біг-Мак" продається у всьому світі. Як еталон нібито беруться такі обмінні курси, при яких доларова ціна "Біг-Мака" однакова в різних країнах. Його вартість у кожній країні залежить від обсягів випуску, ціни оренди, сировини, робочої сили та інших факторів, і індекс "Біг-Мака" - кращий спосіб побачити невідповідність вартості валют країн з схожим рівнем доходу, пояснює журнал, тим більше в кризу, коли дорога валюта особливо невигідна. Слабка валюта дає перевагу у витратах і цінах на продукцію. Проте до індексу "Біг-Мака" не варто ставитися скільки-небудь серйозно. Погодьтеся, що виключно виходячи з єдиного товару, нехай там є і такі повсюдно застосовуються продукти, як хліб, м'ясо і мариновані огірочки, розраховувати настільки важливі показники, як співвідношення і прогнози зміни курсів національних валют, на які діють кілька десятків різноманітних (і часом взаімопротіворечащіх ) чинників, не можна. "Бутербродний" індекс в основному демонструє рівень цін на продукти і товари в різних країнах у взаємозв'язку із співвідношенням купівельної спроможності населення в цих країнах. Більше того, якщо говорити про індекс "Біг-Мака" у випадку з Україною, не все так просто. Традиційно вартість товарів у закусочних McDonald's у всіх регіонах однієї країни повинна бути приблизно однаковою. В Україні ж вартість їжі McDonald's в різних містах істотно відрізняється. Зокрема, це легко виявити при порівнянні Києва і, наприклад, Сімферополя. Пояснюється це явище збільшенням цін у ресторанах швидкого харчування кримських міст у зв'язку з сезонним попитом. Більше того, наприклад, картоплю для українського McDonald's завозиться з Польщі. Чи можна за таких умов всерйоз застосовувати цей індекс для розрахунку курсів валют? І вже точно індекс "Біг-Мака" абсолютно ніяк не демонструє напрямки, куди повинні рухатися курси валют, і абсолютно ясно, що даний іронічний показник не говорить про справедливе співвідношення валют. Судіть самі, якщо всерйоз покладатися на розрахунки, то найдешевший "Біг-Мак" продається в Гонконзі за $ 1,72, Китаї, Шрі-Ланці та в Україні - за $ 1,83. Це приблизно вдвічі дешевше, ніж в США, де популярний бутербродик можна купити за $ 3,57. Самий же дорогою "Біг-Мак" продається у Норвегії - $ 6,15 (господи, і хто ж його за такою ціною купує?), Що в 1,7 рази дорожче, ніж в США, і в 3,4 рази дорожче, ніж в Китаї і в Україні. У Швейцарії "Біг-Мак" в 1,6 рази дорожче американського аналога, в Данії - в 1,5 рази. У єврозоні "Біг-Мак" коштує $ 4,62. Британський фунт за індексом "Біг-Мака" досяг паритету з доларом. А тепер питання - хоч якась із валют вищеназваних країн в реальності коштує стільки, скільки вона як би стоїть при перерахунку через індекс "Біг-Мака"? Індекс "Біг-Мака" - це просто міра для того, щоб порівнювати стан великого числа країн, абсолютно не вдаючись у деталі їхніх економік. Чисто теоретично для розвинених країн, для країн Західної Європи цей індекс може давати деякі індикації по динаміці валют, тому що там немає залежності економік від двох-трьох продуктів експорту, як в Україні чи Росії. Або від стану фінансових ринків, тому що самі ці країни визначають їх динаміку. Вартість гамбургера в значній мірі залежить від величини місцевих витрат, таких як вартість оренди, рівень заробітної плати і так далі. Їх дуже складно привести до спільного знаменника, і, як правило, в бідних країнах вони набагато нижчі. Найбільш переоцінені валюти - це валюти багатьох країн Євросоюзу, таких як Ісландія, Норвегія і Швейцарія. Насправді майже всі валюти процвітаючих країн виявляються дуже дорогими у порівнянні з доларом. І що, виходячи з цього, ми зробимо прогноз про те, що євро обов'язково повинен в два рази впасти по відношенню до долара? Винятком є ієна, яка недооцінена на 33%. Ця аномалія лише підтверджує побоювання щодо того, що спекулятивні торги carry trades (коли інвестори займають кошти в країні з низькою процентною ставкою, наприклад в Японії, і використовують їх для покупки високоприбуткових валют) призвели до відхилення ієни від паритету купівельної спроможності (ПКС). Однак більш широкий ППС показує, що ієна близька до своєї справедливої ??вартості. "Пересічний" американець, який приїхав в Токіо, виявить, що "Біг-Мак" коштує недорого, а от все інше - досить дорого. Так само як і подорож до Європи, поза всяким сумнівом, жорстоко вдарить по кишені американського туриста. Швейцарський франк, як і ієна, є джерелом фінансування спекулятивних торгів і переоцінений на 60%. Недавнє падіння франка - приклад того, коли carry trade допомогли валюті наблизитися до свого стандарту. Враховуючи те, що цю валюту беруть у борг і продають для покупки високоприбуткових інвестицій в таких країнах, як Нова Зеландія і Британія, японська і швейцарська валюти виглядають дорого в порівнянні з гамбургеровим стандартом. Але ми вже перейшли до серйозних речей. А щоб закінчити з індексом "Біг-Мака", резюмуємо, що індекс "Біг-Мака" насправді відповідає лише на питання: "Де американець (з його, підкреслюємо, зарплатою) відчуває себе багатшими?". Іншими словами, якщо ціни в Україні зафіксуються на поточному рівні, а середня зарплата в доларах зрівняється з американською, то курс 3,75 грн. за долар буде виправданий. Про ймовірність втілення в життя подібної фантастичною теорії міркувати не станемо. Тепер про серйозне. Віддамо належне одному із заступників глави НБУ, який у згаданому вище телевізійному інтерв'ю визнав відсутність причин для ревальвації гривні. Автор даних рядків піде далі і призведе ті фундаментальні фактори, які сприяють знецінення національної валюти (і сприятимуть). Навіть незважаючи на те, що "знаючі люди" сказали прем'єр-міністру, що вона повинна обмінюватися на долар у співвідношенні 6-6,5. По-перше, тенденцію "вирівнювання" платіжного балансу не вдалося зробити довгостроковою. Починаючи з літа стало зрозуміло, що у зв'язку з випереджаючими темпами зниження експорту стосовно темпів зниження імпорту, а також в силу того, що надходження грошей в Україну за рахунком "рух капіталу" практично відсутні, як і того, що продовжується відтік капіталу з нашої країни, складаються всі передумови для стійкого перевищення попиту на іноземну валюту перед пропозицією. Негативне значення фінансового рахунку поточного платіжного балансу в другому кварталі склало $ 2,2 млрд. проти профіциту $ 5,8 млрд. за другий квартал 2008 року. Ситуація посилиться у вересні-жовтні, коли настане пік погашення кредитів і виплат по єврооблігаціях держави і приватних емітентів. Тут існує серйозний різнобій у прогнозах, проте цифри, менше $ 1,1 млрд. - це якщо говорити про тих виплатах, які однозначно не вдасться реструктуризувати, - автор не зустрічав. Більше того, частіше наводяться цифри, що знаходяться в межах $ 2-2,5 млрд. Тобто намічається збільшення розриву між обсягами продаваної на міжбанківському валютному ринку валюти і очікуваним попитом на неї. По-друге, варто нагадати про те, що наступ опалювального сезони не може бути скасовано навіть залізною волею прем'єр-міністра України. А одним з його наслідків стане істотне збільшення споживання імпортного газу, що в свою чергу спричинить збільшення попиту на іноземну валюту для розрахунків з "Газпромом". Є, звичайно, варіант, при якому цього не буде. Навіть два - Україна перестане платити "Газпрому", або нам з вами відключать гарячу воду і не включать опалення. Але не хочеться вірити у втілення цих сценаріїв. По-третє, дуже серйозним варто визнати психологічний фактор. Справа в тому, що населення настільки сильно налаштована на те, що восени почнеться черговий етап зниження курсу гривні, що підготовчі маневри були проведені у другій половині липня. Ну і ніяк не варто скидати з рахунків фактор емісії гривні, яка почалася, на думку деяких експертів , ще в травні. Причому процес цей вимушений. Тут і потреба в рекапіталізації деяких банків (читай - порятунок за державний рахунок вкладників, що постраждали від недобросовісних дій керівників цих фінустанов). Тут і майбутні соціальні виплати (напередодні президентських виборів). До речі, хочу розповісти апологетам зміцнення гривні ще про одну іграшці, з якою вони можуть повправлятися замість індексу "Біг-Мака". Австралійський банк Commonwealth Bank в кінці 2007 року оцінив співвідношення реальних курсів валют по доларової вартості МР3-плеєра iPod в різних країнах світу. індекс iPod побудований за тим же принципом, що й індекс "Біг-Мака". Що стосується індексу iPod, то тут за основу порівняння береться доларова ціна на один стандартний плеєр iPod Nano з об'ємом пам'яті в 2 Гб. Завдяки дослідженням, проведеним австралійськими банкірами, з'ясувалося, що найдорожче ці МР3-плеєри продаються в Бразилії, Індії та Швеції. Найнижчі ціни на ту ж модель можна знайти в Канаді, Гонконгу та Японії. У даному випадку результати виявляються прямо протилежними індексом "бургера" і швидше відображають середній рівень цін на побутову електроніку в різних країнах світу. Україна (мабуть, через загальну відсталості) не потрапила в індекс iPod, проте у рейтингу країн з найдорожчою електронікою вона розташувалася б у верхній частині таблиці. На українському ринку iPod Nano з 2 Гб пам'яті коштує близько $ 195, у той час як, наприклад, на американському - $ 120. Що з цього випливає? Та зовсім нічого. У сенсі визначення переоціненість або недооціненість гривні (хоча формально виходить, що гривня як раз переоцінена в 1,62 рази). Хотілося б, щоб це нарешті зрозуміли керівники Кабміну з топ-менеджерами Нацбанку, які, безумовно, на обід вживають більш благородні страви, ніж ті, які пропонує McDonald's. При цьому зауважу, що нерідко промовлене ними щодо проблем курсоутворення, з точки зору впливу на економіку нашої країни, гідно саме такого фінансової винагороди, за яке і "Чізбургер" вони могли б собі дозволити лише по великих святах. Згадаймо минулорічні весняно-літні міркування керівника НБУ про те, що справедливий курс нацвалюти - це 2,8 грн. за долар, які спонукали чимала кількість співвітчизників на те, щоб розлучитися з "зеленим" на користь гривні. Так само як і твердження часів річної давності, в яких прем'єр-міністр закликала довіряти виключно гривні.