"Озерка" forever

За повідомленням 9-го каналу (місцевий телевізійний канал м. Дніпропетровська) знову, в який вже раз, захоплений Центральний дніпропетровський ринок, іменований місцевими жителями "Озерка". 5 липня 2005 в 6:00 ранку на ринку з'явилися бійці "Беркута", які зайнялися розпилюванням решіток на адміністративних будівлях і виламуванням замків. Ця, не зовсім законна активність "правоохоронців", яких місцеве населення давно вже боїться більше, ніж бандитів, пояснювалася бажанням прокласти дорогу до робочого кабінету призначеного Фондом держмайна голові правління ВАТ "Дніпропетровський центральний ринок" Валерію Сьянова. Що знадобилося Сьянова в приміщенні ринку в таку ранню годину - покрито туманом невідомості, так само як і причина, по якій беркутівці, в процесі забезпечення йому доступу в приміщення, травмували вагітну жінку.

Втім, оскільки серед оточували Сьянова людей, що позиціонують себе як "справжні власники" "Озерки", були помічені особи з традиційного оточення кримінального російського бізнесмена Максима Курочкіна, стає ясно, що маски-шоу проходили в рамках тянущегося вже другий рік конфлікту між колективом орендарів під чолі з Г.Ефіменко і Максом Курочкіним, чиї вуха постійно визирають з-за різного роду підставних фірм і фірмочок, які претендують на те, що вони "єдині законні власники" "Озерки".

Здавалося б, як може настільки привільно відчувати себе в Дніпропетровську соратник Януковича, очолював на президентських виборах створений на підтримку біло-блакитного кандидата російська клуб (з точки зору нової влади - вже злочин, гідне багатьох років суворого режиму) і обвинувачений Генпрокуратурою України за таким букету статей, якою може зрівнятися тільки з обвинуваченнями на адресу П.Лазаренка. Власне, про те, що Курочкін бандит, сказало таку кількість представників нової чесної влади, що це практично єдине питання, по якому перемогла на "майдані" команда зберегла формальну єдність.

Все це тим більше дивно, що губернатором Дніпропетровська (на відміну від багатьох інших українських сіл) служить шанована людина Юрій Єхануров. Його навіть в кучмівські часи, коли Єхануров періодично працював в уряді, ніхто не звинувачував ні в корупції, ні в замовному лобіюванні чиїхось інтересів і вже поготів, якщо від цих "інтересів" за версту несло густим запахом криміналу.

Однак, як відомо, короля грає свита. Ми бачимо як придворна камарилья все міцніше прибирає до рук важелі управління країною від імені Ющенка. Але виявляється, що свій Третьяков (за сумісництвом Зінченко-Порошенко) є у Юрія Івановича. Звуть цю особистість Ігор Леонідович Монтрезор і він так давно служить у Єханурова чимось на зразок першого помічника, глави канцелярії та мажорджома, що дніпропетровський губернатор звик до нього, як до домашніх тапочок. До того ж, як "міністр адміністратор" з "Звичайного дива" Євгена Шварца, Монтрезор вміє чудово обслуговувати свого шефа.

Зараз вже складно встановити, чи була в його багажі, коли він прийшов працювати до Єханурова, тільки жалюгідна картонка в якій лежали бутерброд і кальсони, але те, що нині стан Монтрезора не вичерпується тридцятьма чотирма валізами - це точно. Тим часом, всім відомо, що праведним шляхом багатство нажити неможливо: навіть Господь стверджував, що швидше верблюд пройде через вушко голки, ніж багач впаде в царство небесне. Допомогти приватизувати чужий ринок, продати наркотики або зброю - яка Монтрезору різниця - головне, щоб людина була хороша, а рівень гідності кожної окремо взятої особистості, Монтрезор визначає кількістю "покійних президентів США" великого номіналу, перерахованих йому особисто. Єханурова та інформувати немає необхідності. Губернатор настільки довіряє своєму Монтрезору, що той має повну можливість управляти областю від імені Юрія Івановича - нікому і в голову не прийде обуритися. І не даремно, Монтрезор людина серйозна. Його поважали ще під час роботи в Києві. Він завжди міг знайти підхід до потрібної людини і зайти в потрібний кабінет. Не дивно, що в провінційному Дніпропетровську Монтрезор відразу став одним з перших осіб області (неофіційних, зрозуміло). Йому повністю, хоч і не безкоштовно підкорився начальник обласного УВС Євдокимов. Про корупційній змові між ними, із згадкою нічого не підозрює Єханурова, повідомив депутат О.Жир - один з небагатьох реальних дисидентів, що страждали від кучмівського режиму не на словах, а на ділі. Природно, після того, як запрацювала зв'язка Монтрезор-Євдокимов, "Беркуту" вже нічого не залишалося, окрім як різати решітки та лупити вагітних на "Озерці". Добре ще, що не навпаки: російські олігархи в засобах соромитися не звикли.