Європа нам підкаже ...

Як відомо, не так давно комісар Ради Європи з прав людини Томас Хаммарберг оприлюднив свою доповідь про ситуацію в Україні, який, в основному, стосується проблем у сфері судоустрою. Окремий блок доповіді присвячений проблемам у роботі Вищої ради юстиції. Принципи формування цього органу, на думку комісара, "не відповідають міжнародним стандартам". Так, в Раді Європи наполягають, що не менше половини крісел у ВРЮ повинні бути відведені чинним суддям. Особливе занепокоєння комісар висловив з приводу повідомлень про підвищений вплив прокуратури та виконавчої влади на суддів за допомогою їхніх представників у ВРЮ. "Були випадки, коли ВРЮ порушував дисциплінарне провадження за ініціативою представників генеральної прокуратури стосовно суддів, які не підтримують позицію державного обвинувачення", - підкреслив Томас Хаммарберг.

Відео дня

Згадав нашої влади пан Хаммарберг і один з стурбована його прикладів: коли заступник Генерального прокурора України, член ВРЮ Михайло Гаврилюк ініціював провадження щодо можливого порушення присяги суддями Верховного Суду (на сьогодні ВРЮ, нагадаємо, вже надав свій висновок про відсутність порушень з боку суддів ВСУ).

Практично аналогічну позицію раніше висловила Парламентська асамблея Ради Європи у прийнятій 26 січня 2012 Резолюції № 1862 (2012) "Функціонування демократичних інститутів в Україні". Так, ПАРЄ прямо вказала, що склад Вищої ради юстиції суперечить принципу розподілу влади і підриває незалежність судової системи. Тому асамблея просить ухвалити поправки до відповідних законів і реально усунути представників ВР, Президента та прокуратури від членства у ВРЮ. В очікуванні прийняття поправок ці три інституції повинні призначити до Ради неполітичних членів.

І, варто сказати, що процес змін вже запущений. Як повідомив голова Вищої ради юстиції Володимир Колесниченко "Судово-юридичній газеті" (див. № 4, від 6 лютого 2012 р.), в розробці знаходиться пропозиція щодо внесення кандидатур суддів до складу ВРЮ відповідними Конференціями суддів.

Так, він зазначив: "Дійсно європейці критикують Вища рада юстиції, насамперед, за порядок формування його складу. Думка, що більшість (11 осіб) у складі ВРЮ мають бути суддями, я підтримую, але вважаю спірним, що всі ці 11 осіб мають бути призначені безпосередньо судовою системою. Адже Вища рада юстиції таки не відноситься до конкретної гілки влади, це, швидше, симбіоз противаг. Який потрібно передбачити механізм в рамках чинної Конституції? На мій погляд, Конференції суддів спецсуден повинні приймати рішення про те, кого рекомендувати на посади членів ВРЮ. Повинен створюватися певний банк кандидатур. Їх делегують різні спеціалізації (адміністративна, господарська, загальна), висловлюючи свою згоду, щоб саме ці судді представляли спеціалізації у ВРЮ. А суб'єкти, які мають право призначати (Президент, ВР, адвокати, прокурори і з'їзд представників вузів), залишаються. Просто вибирати повинні будуть з тих, хто вже відібраний конференціями суддів. У такому випадку ми виконаємо рекомендації ПАРЄ, залишаючись в рамках Конституції України ". Найближчим часом такий законопроект, за його словами, найімовірніше, буде внесений.

В іншому випадку, складно передбачити, яким буде висновок Моніторингового комітету ПАРЄ, який вже в березні відвідає Україну, щоб перевірити виконання прийнятої Резолюції. Результати її виконання або невиконання можуть бути представлені вже на квітневій сесії асамблеї, де, цілком можливо, європейці дадуть нову оцінку нашій державі.

Наталія Мамченко, журналіст "Судово-юридичної газети"