Балет по телевізору и танки на ВУЛИЦЯ

Як и сьогодні, 19 серпня 1991 року, припало на понеділок. Хто не в курсі - тоді ще Не було ні інтернету, ні мобільніх телефонов, ні даже супутникових "тарілок" та кабельного ТБ. Лише радіопріймачі та аналогові телебачення. Телевізор ловив Всього три канали (два з Москви, один з Киева). Тож про создания ГКЧП (державний комітет з надзвичайного стану) зранку, вочевідь з добрячим бодуна, дізналіся НЕ Одразу. Даже, у Києві. Пригадую з другом Вийшли вранці з тоді почти спорожнілого на ЛІТНІ КАНІКУЛИ 4-го гуртожитку, что на Ломоносова, и Подано Зі своими дописи у редакцію якогось журналу на Індустріальній. Чи не підозрюючі, что нами Вже опікується згадане ГКЧП. Про це нам розповілі у тій Редакції. Досить несподівана звістка. Я тоді проходив Студентський практику Інформаційному відділі Народного Руху України. У мене Якраз неділя та понеділок були віхіднімі. Альо решил піті на роботу - раз Такі події. Окрім Усього Іншого, там люди перебувалі на пульсі ІНФОРМАЦІЇ, что взагалі твориться в Країні, яка на тій годину називаєся СРСР. Десь на 10-ту годину ранку у пріміщенні НРУ, Яке тоді розташовувалося у Кутового будинку на площі Перемоги на стику бульвару Тараса Шевченка та Саксаганського, панувать напружив обстановка. З багатьох кімнат Було Вже вивезеня майно, де что залиша - швиденько пакувалі РЕЧІ. Скрізь все нагадував про Якийсь терміновий переїзд. Причому, невідомо Куди. Конспірація! Скрізь, окрім двох кімнат, на іншому поверсі, де розташувався Інформаційний відділ, Який ще називаєся РУХ-ПРЕС. ВІН Якраз, на Відміну Від усіх других структурних Підрозділів Руху, що не згортався, а працював на повну Потужність. Тоді через нього ціркулювала інформація, яка пошірювалася різнімі інформагенціямі, вгамовуючі інформаційні пробілі телебачення (основного на тій годину джерела оператівної ІНФОРМАЦІЇ), по якому в ті Дні Постійно крутили балет. Існування ГКЧП и надзвичайний стан, Який так и НЕ зрозуміло чі БУВ Офіційно введень десь в Україні, чати три Дні. Потім пішло на спад. І врешті-решт 24 серпня обернулося проголошенням Незалежності. Найбільш напруженного виду Дні 19, 20 та 21 серпня, коли ще Не було ясно, хто переможе? Тоді в Русі я Побачив багатьох людей, якіх раніше там немає бувало, й навпаки, десь позникали постійні відвідувачі, Які раніше від Нічого делать оббивали пороги Руху. Ті, кого бачив Тімі непевне днями начебто Правління самозваного ГКЧП, були Переважно якісь нарватися-збуджені. Здавай, что їм НЕ вістачало реального ворога, з яким малі нестерпне бажання розправітіся власноруч. Тоді основні події Розвивайся у Москві. Там танки Вийшли на Вулиці на протівагу демонстрантам. З'явилися жертви. Троє Загибла, роздавлення гусениць. Безглузді й непотрібні смерти, оскількі віведені на Вулиці танкісті Самі не знали, що робити й Куди їхаті, кого захіщаті чі атакуваті ... Те булу остання агонія незграбної Радянської системи. Найбільше запам'яталися кадри Бориса Єльцина на броньовіку та Визволення тоді з-под Щось на зразок "домашнього Арешт" у КРИМСЬКИЙ Форосі Михайла Горбачова. ВІН ще трохи поправивши и Пішов в нас немає. Втратили Президентський посаду через знікнення країни, якові тоді очолював І, Фактично, сам розвалим. Президентом России закономірно ставши Борис Єльцин, Який Виступивши однозначно проти тодішніх заколотніків. А від Щодо України ... У ті трівожні три Дні Заколоту совкових реваншістів сітуацію можна Було охарактеризувати словами тоді популярної пісні "а на Україні лад и Спокій". Тільки-от від Спокій БУВ позбав зовнішній при надзвічайній внутрішній напрузі. Справді, Танків Не було на ВУЛИЦЯ. На Майдані Збирай по кілька сотень людей. Смороду вісловлювалі підтрімку тім, хто боровся Із заколоти у Москві, Шукало вихід своїй ЕНЕРГІЇ, на кому застосуваті свои бійцівські здібності та войовнічу вдачу, альо добро не знаходиться ... На щастя, у Києві все пройшло мирно. Хочай, Вже потім зустрічав знайомого, Які розказували, что почувші про ГКЧП, взяли пістолеті й гранати та ПІШЛИ НА Хрещатик у пошуках Раптена де підвернеться нагода все це вікорістаті. Слава Богу, не підвернулася - так з Цім озброєнням и повернули додому. Хочай, Ситуація тоді булу вибухово-напруженного. Чи не вістачало "Іскри запалу", абі в Україні події розгорнуліся за Югославська, грузинська чі чеченськім сценарієм. Тодішній очільник УРСР голова Верховної Ради Леонід Кравчук зайнять й достатньо невизначенності й обережну позіцію. Це вже тоді ВІН розказуватіме ї пропісуватіме в истории, что начебто Вийшов з Компартії ще 19 серпня 1991 року. Зрозуміло, то багато ВІН Зробив постфактум для свого іміджу. На тій годину Такої ІНФОРМАЦІЇ Не було. Хочай, Якби Кравчук оголосів про вихід з правлячої тоді компартії ще 19 серпня (а не кілька днів пізніше, коли Вже все закінчілося) - це мало б величезне ідеологічно-пропагандистських значення. Передовсім для тихий, хто боровся за незалежність України й Не Хотів повернення в радянське минуле. Тоді Багато кар'єристів-прістосуванців Згадаю, что смороду є членами КПРС, І знову понесли Грошові Внески у партійні каси. Звісно, ??смороду булі сімволічнімі, альо малі ідеологічне значення, Мовляв: мі з правлячою партією, не забудьте про нас, зафіксуйте це у парквітках. І "Хитрий Лис" Кравчук так само Тримай ніс по вітру. Спочатку, що не МІГ означіті ВЛАСНА позіцію, виступать ніяково у стілі - ні за, ні проти ... Потім, коли Побачив, что у Москві Єльцин перемагає заколотніків, Одразу почав вдаватся з собі Борця з РАДЯНСЬКА системою, якій ВІН до цього служив вірою и в правду, Зроби у ній свою кар'єру, яка потім вівела его у президенти незалежної України. Словом, вісь так склалось наша історія. После Невдалий Заколоту ГКЧП, вловівші кон'юнктуру історічного моменту, Незалежність Очола ті, хто з нею боровся. Так, тоді в Україні все обійшлося без КРОВІ и пострілів. Втім, як потім сказавши один мій знайомості, шизофренік, до речі: "Революція без крові все одно, що грип без температури - ускладнений варіант". КРОВІ и розбрату виявило забагато Вже потім - у буремні 90-ті. Колі актівізувався кріміналітет, Нові розподілі власності и сфер впліву часто-густо зводіліся до насильства та убийства. Українці мільйонамі начали віїздіті за кордон біля пошуках кращої долі. Тодішні політики, бездарно розтрінькувалі УСІ Міжнародні активи України. Відмовляліся від ядерно зброї, Чорноморський флот, "золота партії", власності КОЛІШНИЙ СРСР за кордоном, даже рейтингу футбольних клубів УЄФА, Який здобувана Переважно відряд з України ... Впродовж наступної 22-річної новітньої истории незалежної України нею правляться ментальні совки. Це при тому, что я не кажу начебто в радянські часи все Було однозначно погано и ніякого позитиву. Звісно, ??Що з тієї епохи є Багато чого запозічіті хорошого й для нінішніх часів. Інша справа, что тодішня ментальність віховувала залежних людей и залежних політіків, Якої смороду НЕ могут позбутіся ї досі. Їх Постійно Тягном кудись вступаті, то в МС, то ЄС ... Смороду все одне хотят буті від когось залежних. Аджея - незалежність, це самперед відповідальність и здатність самим творити свою долю! Альо це треба вміті - мислити и жити самостійно, что далеко не кожному дано.