ГПУ і брудні ігри
І що? І нічого. Допитували незрозуміло про що і незрозуміло навіщо. "Двогодинний допит показав, що це замовна справа, яка не має абсолютно ніякої перспективи", - процитував Турічінова прес-секретар БЮТ Віталій Чепінога. У ході допиту, за словами Турічнова, створювалося відчуття, що співробітники прокуратури "самі не знають, що хочуть запитати". Типовий піар з використанням ГПУ? Або спроба психологічного тиску? Напевно, всі разом.
Однак, джерело в ГПУ стверджує, що цього разу Генпрокуратура просто побоялася реалізувати намічений план. За відомостями джерела, в ГПУ вже давно підписані ордера на арешт Олександра Турчинова, Андрія Кожем'якіна і ще одного співробітника СБУ, в яких просто не проставлена ??дата. А в главку "К" СБУ якийсь підполковник Ушанскій нібито готує документи для оголошення в розшук Інтерполу генерала Кожем'якіна.
У чому сенс? - З одного боку, ГПУ в особі заступника генпрокурора Шокіна виконує замовлення пана Порошенка. Мета замовлення - дискредитація БЮТ і недопущення можливості створення демократичної коаліції. Але є й друга мета цієї провокації. Більш приземлена. Віктор Шокін дуже побоюється, що рано чи пізно постане перед судом за звинуваченням у розголошенні державної таємниці, який призвів до тяжких наслідків.
Нагадаємо, що йдеться про "зливі" інформації з ГПУ, який призвів до того, що Пукач, головний підозрюваний у справі про вбивство Георгія Гонгадзе, не був затриманий в минулому році в Ізраїлі. Чиє замовлення виконував тоді Шокін, сподіваємося, з'ясує слідство. Але повернемося до дня сьогоднішнього. Шокін і його "замовники" панічно бояться повернення в СБУ Олександра Турчинова. І для того, щоб запобігти цьому - не гребують ніякими засобами. Зокрема, той же Віктор Шокін вже просто "дістав" СБУ вимогами завести оперативно-розшукову справу проти Турчинова ... за звинуваченням у підготовці державного перевороту. На думку Шокіна, "переворот" готувався під час наради напередодні відставки уряду Юлії Тимошенко. Хоча вже давно відомо, що ніякого "таємного" наради не було, на ньому присуствовать не тільки члени уряду, а й журналісти. Проте, Шокін постійно "насідає" на СБУ, з тим, щоб "служба" почала оперативно-розшукові заходи щодо Турчинова ще й з цього "справі".
Що ще придумає Шокін, рятуючись від неминучої "посадки"? Якими ще "змовами" спробує прикрити власну зраду? Повертаючись до теми зради, ми повернемося знову до ізраїльської операції по затриманню Пукача і вперше опублікуємо документ, який доводить, що керівництво ГПУ була безпосередньо зацікавлена ??в тому, щоб Пукач ніколи не постав перед українським правосуддям.
Увечері 18 липня 2005 року в аеропорт Бен-Гуріон з Києва прибули три співробітника СБУ на чолі з заступником голови СБУ, начальником Главку "К" полковником Андрієм Кожем'якіним. Наступного дня група Кожем'якіна зустрілася з представниками "Яхбаля", зокрема, з начальником Управління кримінальної розвідки Іцхаком Норбером. Норбер повідомив, що за наявною у нього інформацією, Пукач разом з коханкою на прізвище Стельмах в даний момент знаходиться в містечку Ашдод, в сорока кілометрах від Тель-Авіва. Норбер також заявив, що 20 червня буде отримана санкція на прослуховування телефонних розмов Пукача, після чого за ним буде встановлено зовнішнє спостереження. Також ізраїльтяни зажадали офіційний запит СБУ з приводу Пукача і полковник Кожем'якін передав їм документи на екстрадицію Пукача, отримані напередодні візиту з НЦБ Інтерполу в Україні.
20 червня Норберт зателефонував одному з членів групи Кожем'якіна і повідомив, що "Яхбаль" отримав санкцію суду на проведення оперативно-технічних заходів щодо Пукача, і що члени групи будуть сповіщені у разі отримання будь-яких даних.
21 червня о відносинах з ізраїльтянами стався несподіваний перелом. Цього дня представники Інтерполу в Ізраїлі повідомили групі Кожем'якіна про те, що на Пукача не виставлена ??"червона картка" Інтерполу. Крім того, як з'ясувалося з документів Інтерполу, він розшукується нема за скоєння вбивства, а за зловживання владою і перевищення службових повноважень, що, на думку представників Інтерполу в Ізраїлі, не є достатньою підставою для його екстрадиції. Ця інформація була негайно доведена до відома начальника НЦБ Інтерполу в Україні майора міліції Куликова. Ось цей документ.
Нагадаємо, що дані про злочини, в яких підозрюється розшукуваний передає в Інтерпол саме Генпрокуратура. Чому ГПУ повідомила в Інтерпол про те, що Пукач розшукується нема за вбивство, а за "зловживання владою" - невідомо.
Цього ж дня групою Кожем'якіна була отримана інформація про те, що місце проживання Пукача встановлено, за ним ведеться зовнішнє спостереження і його поведінка повністю контролюється співробітниками "Яхбаль". Також було отримано інформацію про те, що співробітниками "Яхбаль" планується затримання Пукача вранці в четвер 23 червня.
22 червня групі Кожем'якіна довелося вести важкі переговори з представниками НЦБ Інтерполу в Ізраїлі і з співробітником Генеральної прокуратури Міністерства юстиції Ізраїлю Сассон ЮВАЛ. Зокрема, ізраїльтяни для вирішення питання про арешт Пукача вимагали додаткові документи. У тому числі, показання свідків трьох співробітників МВС України, які є співучасниками вбивства Гонгадзе, протокол огляду трупа, висновки судово-медичних та криміналістичних експертиз, відеозапис їхніх свідчень, які повинні бути перекладені на англійську мову і спрямовані дипломатичними каналами через МЗС України до Міністерства юстиції Ізраїлю.
У відповідь на це полковник Кожем'якін зазначив, що для того, щоб отримати зазначені матеріали, необхідно ставити до відома про проведення операції керівництво Генеральної прокуратури України та НЦБ Інтерполу в Україні, що може призвести до витоку інформації про місце знаходження Пукача в Ізраїлі, а також про прибуття оперативної групи СБУ в цю країну з метою його затримання та екстрадицію. Однак, Сассон Юваль відповідав, що на жаль, процедура екстрадиції в Ізраїлі досить складна і всі ці документи знадобляться також і в суді, інакше Пукач буде відпущений відразу ж після арешту.
Зрештою, сторони досягли угоди про те, що Генеральна прокуратура України підготує лист до керівництва Генеральної прокуратури Ізраїлю про те, що у разі арешту Пукача вона гарантує протягом доби надати всі перераховані вище докази його провини, а також у листі буде дана гарантія, що Пукача не стратять в Україні. Наприкінці дня цей лист було передано факсимільним зв'язком в ГПУ Ізраїлю.
Запам'ятайте, Генеральній прокуратурі України про поїздку співробітників СБУ в Ізраїль для упіймання Пукача стало відомо лише в другій половині 22 червня. Після отримання факсу з ГПУ ізраїльтяни повідомили, що наступного дня буде отримана санкція на арешт Пукача. Також ізраїльтяни попросили передати оригінал цього листа та відеоматеріали допитів літаком до Ізраїлю.
22 червня ще був шанс на те, що Пукач буде затриманий. Принаймні, були підстави на це сподіватися.
Настав 23 червня. І воно було кошмарним. В одній з українських газет на першій сторінці повідомлялося про те, що група співробітників СБУ збирається заарештувати в Ізраїлі генерала Пукача. Як згодом з'ясувалося, інформацію журналістам передав безпосередньо заступник генерального прокурора України Віктор Шокін. СБУ незабаром порушить кримінальну справу за фактом витоку інформації, проте розслідувати його не дадуть. Для чого Шокін розголосив цілком таємну інформацію, можна тільки здогадуватися. Проте факт залишається фактом - операція з затримання Пукача була свідомо зірвана.
Публікація в українській газеті протягом декількох годин була широко розтиражована Інтернет-виданнями і стала відома в Ізраїлі. В результаті ізраїльські правоохоронні органи відчули недовіру до дій української сторони. Дійсно, співробітники СБУ наполягають на суворій конспірації та конфіденційності, а з іншого боку вищі посадові особи ГПУ роблять свідоме витік інформації. Ізраїльтяни відреагували так, як відреагували б будь-які інші правоохоронці. Вони, відчувши недобре, віддали перевагу перестрахуватися. 23 червня Генеральна прокуратура Ізраїлю різко змінила свою поведінку і відмовилася давати санкцію на арешт Пукача до тих пір, поки в її розпорядженні не опиняться всі витребувані матеріали. Лист ГПУ, спочатку влаштовуйте ізраїльтян, втратило всяке значення. Слідом за цим настала справжня катастрофа. "Яхбаль" зняв прослушку і наружку з Пукача аж до отримання санкції на його арешт від Генпрокуратури.
Тим часом Кожем'якін і його група не сиділи, склавши руки, і намагалися врятувати ситуацію. Зокрема, співробітники СБУ домоглися від ГПУ та НЦБ Інтерполу в Україні досить швидких дій. Зокрема, вже в ніч на 24 червня в Бен-Гуріон прибутку слідчий ГПУ Шубін і заступник начальника НЦБ Інтерполу в Україні підполковник Вергелес з доказами, необхідними ізраїльською стороною. Вранці 24 червня вся українська група виїхала до Єрусалиму для передачі документів співробітникам Генпрокуратури Ізраїлю.
Однак, починався "шабат" (єврейська суботу під час якої припиняється робота) і керівництво Генпрокуратури Ізраїлю попросило перенести зустріч на неділю 26 червня. Проте, Кожем'якіну вдалося домогтися того, щоб ізраїльтяни погодилися прийняти документи вже ввечері 24 червня. Всі розуміли, що рахунок часу йде на секунди. Тим не менш, рішення за переданими українською стороною документами було прийнято лише 26 червня.
У цей день було доручено принципову згоду на відновлення заходів щодо затримання Пукача. Наприкінці цього дня "Яхбаль" спробував відновити стеження за генералом. Однак до того часу Пукач уже зник. Було б нерозумно припускати, що знаходиться в розшуку Пукач не читає газет і не дивиться ізраїльського або українського телебачення, де в кожному випуску новин транслювали "злиту" Шокіним інформацію - Пукач в Ізраїлі, для його піймання в країну приїхала група співробітників СБУ. Пукач зник.Хто ж "замовив" Шокіну зрив ізраїльської операції? Скільки і ким було заплачено за те, щоб ми ніколи не дізналися всю правду про вбивць Гонгадзе? З ким у змові діє Шокін зараз, намагаючись не допустити створення демократичної коаліції? Чому заступник генерального прокурора відкрито займається політичними провокаціями? Чому Президент Ющенко не присікає ці брудні ігри? На ці питання рано чи пізно доведеться відповісти як самому Шокіну, так і його покровителям.