"Гриценко, чи не спати!"

Зламати сайт українського військового відомства, а ще й залишити на головній сторінці повідомлення типу "Гриценко (міністр оборони - Прим. Авт.), Не спи!" для професіонала, виявляється, не так вже й складно. Причиною, що сприяє цього НП, стало те, що на сайті Міноборони виявлена ??"SQL - вразливість". Суть її полягає в тому, що вхідні дані або не перевіряються зовсім, або ж ця перевірка відбувається неправильно.

Відео дня

Експерти також відзначили, що можливий не тільки злом самого сайту Міноборони України, але і редагування його баз даних ззовні, також як і їх повне знищення. Найцікавіше, що адміністратори сайту були попереджені про можливу загрозу фахівцями української фірми "Ukrainian PHP Group", що спеціалізується на інформаційних технологіях.

Сайт зламали відразу після того, як Гриценко посварився з Порошенком

У наш час здивувати когось атакою хакерів на військові мережі досить важко. Досягли успіху у створенні потенціалу інформаційного протиборства американці самі не раз випробовували на собі успішні атаки проти комп'ютерних мереж Пентагону. Ними щодня фіксується не менше 80 електронних нападів на бази даних. Причому американські аналітики вважають, що витік секретних даних з оборонних мереж або дезорганізація роботи так званих "систем життєзабезпечення" країни не поступається за ефективністю ядерного удару. Тому зараз і Пентагон, і ЦРУ, і ФБР створили спеціальні структури для розробки засоби віртуальної війни і для стеження за ворожими атаками в Інтернеті.

Той факт, що PR в міжнародній політиці так само, як і у внутрішній аж ніяк не одноцветен, і можливості самої інформації циркулювати по планеті за лічені секунди розкривають широкі можливості для сучасних інформаційних операцій. Підтвердженням їх вагомості є наявність спеціальних підрозділів по інформаційно-психологічного протиборства в провідних арміях світу. Розуміючи важливість інформаційної війни в Інтернеті, англійці нещодавно почали активно працювати над можливістю атак на сайти різних терористичних організацій. Британська спецслужба MІ5 уклала домовленості з хакерами для прийняття заходів щодо закриття подібних сайтів. Інтерес проісламських екстремістів до глобальної мережі цілком обгрунтований. Не випадково в Інтернеті як по команді почали зникати віртуальні сторінки "Аль-Каїди" і організацій, з нею пов'язаних. Інформація про діяльність хакерських груп МІ5 тримається під завісою глибокої секретності, оскільки вживаються ними дії по суті є абсолютно незаконними. Хоча британська влада і не приховують того, що вони дійсно серйозно зайнялися контролем за киберпространством.

Для України ж вищеперелічене до останнього часу вважалося чимось незвичайним. Тому те що подія з сайтом Міноборони стало свого роду прецедентом. За випадковим збігом буквально напередодні цього в Києві відбулася публічна і гостра дискусія з питань реформування ЗСУ та правоохоронних органів між першими особами силових структур і керівництвом Ради національної безпеки і оборони України, насамперед в особі її секретаря Петра Порошенка. Дискусія ця була більше схожа на конфлікт, ніж на спір. Секретар РНБОУ публічно висловив свою думку про значні упущення в реформуванні силових структур країни. На думку Петра Порошенка, "зараз ні Служба безпеки України, ні МВС, ні органи прокуратури, ні інші правоохоронні органи у своєму нереформованому, фактично радянському стані не здатні протистояти новим загрозам. Більше того, вони іноді самі створюють загрозу національній безпеці:".

Міністр оборони Анатолій Гриценко закликав Петра Порошенка утриматися від необдуманих, некоректних заяв у сфері військового будівництва, які можуть спричинити негативні наслідки для іміджу держави. Крім аргументів, не обійшлося і без образливих для політиків високого рівня випадів. "Петру Порошенко слід більш уважно вивчити раніше прийняті і затверджені президентом, Верховною Радою, Кабінетом міністрів керівні документи у військовій сфері, а також знайти час і особисто ознайомитися з проектом Державної програми розвитку Збройних Сил, не покладаючись на думку некомпетентних помічників, - запропонував Анатолій Гриценко . - У військовій сфері у секретаря РНБОУ немає ні базово-теоретичної підготовки, ні відповідного практичного досвіду. Займаючись питаннями військової безпеки і військового будівництва протягом останніх 13 років і відстежуючи публікації в цій сфері як у вітчизняних, так і зарубіжних виданнях, смію стверджувати, що військовий експерт на прізвище Порошенко в них не значиться ".

Звичайно, секретаря РНБОУ можна назвати дилетантом в галузі військового будівництва. Але його жодною мірою не можна вважати таким в області інформаційно-психологічного протиборства. Перемога "помаранчевої" революції на Україні багато в чому стала можливою за рахунок успішної роботи команди Віктора Ющенка в інформаційній сфері, причому при обмежених медіа-ресурсах. Так само, як не можна сумніватися в тому, що політик такого рівня залишить без відповіді подібні заяви опонентів. Тому не можна виключати, що таким оригінальним чином керівнику військового відомства нагадали про обмежені можливості українських Збройних Сил у сфері інформаційного протиборства.

Країна комп'ютерних геніїв "пасе задніх"

На рівні військового відомства останнім часом дійсно мало помітна діяльність з підготовки ЗСУ до протиборства в інформаційній сфері. У фахівців була надія, що з приходом Анатолія Гриценка до керівництва МО у армії з'явиться майбутнє в реалізації цього затребуваного і перспективного напрями військового будівництва. Саме нинішній міністр і його команда під час роботи в Українському центрі економічних і політичних досліджень імені О. Разумкова виконали широкомасштабне дослідження, присвячене актуальним проблемам інформаційної безпеки країни. Тепер у них з'явилася прекрасна можливість від слів перейти до справи, але цього поки не видно.

До недавнього часу цілий ряд українських фахівців стверджував, що масштаби інформатизації в їх країні і зовнішня політика, що проводиться офіційним Києвом, не дають підстав вважати, що інформаційна загроза стане реальною в найближчому майбутньому. Проте вони вказували, що з більшою ймовірністю можна говорити про можливість використання кібератак у внутрішньополітичній боротьбі - наприклад, про виведення з ладу сайтів політичних опонентів. Про використання хакерів у внутрішньополітичній боротьбі побічно говорить той факт, що тільки з 2001 р. по перше півріччя 2003 р. кількість комп'ютерних злочинів, офіційно зареєстрованих на Україні, зросла з 4 до 150. Але замість правильних висновків у Києві поки спостерігається протилежне.

Все вищесказане виглядає щонайменше дивним, якщо врахувати, що в Україні існує значний науковий і виробничий потенціал, покликаний забезпечити безпеку країни в інформаційній сфері. Адже саме українські військові вчені ввели в обіг поняття "інформаційно-психологічна операція з просування товарів на ринки озброєнь".

Висновки, які з усього цього можна зробити, прості. По-перше, "віртуальні війни" не є проявом хакерства, справою одинаків-дилетантів, а характеризуються всіма ознаками організованих програмних впливів, складовою частиною інформаційного протиборства. По-друге, сутички в кіберпросторі поки залишаються локальними і є доповненням до політичних конфліктів і "звичайним" війнам. Але це поки ...